Хід роботи
У кожну склянку вносять по 100 г субстрату (суміші або ґрунту), зволожують до 70% і висівають по 10 – 12 насінин тест – рослин. Через три доби склянки виставляють на полиці й освітлюють проростки впродовж 14 годин: з 6 до 20 годину і витримують два тижні, фіксуючи такі показники:
час появи сходів;
кількість проростків щодоби;
загальне проростання насіння;
масу рослин (рослини акуратно виймають з ґрунту, підсушують на повітрі, звільняють від решток ґрунту і зважують; визначають загальну масу рослин у склянці або роблять перерахунок на одну «середню» рослину).
Порівнюючи експериментальні дані з контролем, розраховують фітотоксичний ефект забруднюючих речовин, використовуючи різні показники:
масу рослин;
відсоток пошкоджених рослин;
відсоток сходів від загальної кількості насінин;
довжину корінців тощо.
Спостерігають і за кольором рослин та їх морфологічними особливостями.
Виходячи з маси рослин, фітотоксичний ефект ФЕ розраховують за формулою:
ФЕ = 
*100, %,
де mо – маса контрольної рослини (або всіх рослин в одній склянці з чистим ґрунтом), г;
mх – маса рослини (рослин), вирощених в токсичному ґрунті, г.
Провівши ці дослідження на значній території, можна скласти екологічну карту за фітотоксичністю ґрунту.
Контрольні запитання
Коли проводять визначення показника фітотоксичності ґрунтів?
Чи можуть забруднювачі ґрунтів сприяти розвиткові рослин? Наведіть приклади, за яких умов це може відбуватися.
Як кислотність ґрунтів впливає на їхню фітотоксичність?
Як розраховують ефект фітотоксичності ґрунтів?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
АНТРОПОГЕННІ ПОРУШЕННЯ ҐРУНТІВ
Мета роботи: навчитися визначати показник антропогенної порушенності ґрунтів, робити відповідні розрахунки та висновки щодо руйнування їх у процесі господарської діяльності людини.
Обладнання та матеріали: карта (план, схема) місцевості, ручка, олівець.
Загальні відомості
До антропогенних порушень належать зміни хімічного складу, фізичних і структурно-механічних властивостей ґрунтів, руйнування їх у процесі господарської діяльності людини.
Вплив землеробства. Незважаючи на поверхневий характер землеробства, ця діяльність виявляє суттєвий вплив на геологічне середовище в зв’язку з охопленням значних площ, а в останні десятиліття – внаслідок широкого застосування багатьох мінеральних добрив та різноманітних хімічних засобів боротьби з бур’янами й шкідниками сільськогосподарських культур і проведенням водних меліорацій.
Отже, сільськогосподарське виробництво через його хімізацію перетворилось на могутній фактор зміни хімічного складу геологічного середовища. Внесення в нього хімічних сполук і елементів здійснюється в таких кількостях, які не можуть бути поглинути в повному обсязі в біогеохімічний цикл, тому відбувається їх нагромадження в ґрунтах, донних відкладах, гірських породах, поверхневих і підземних водах. В результаті геологічне середовище як частина біосфери не лише забруднюється, а й набуває в регіональних масштабах нової властивості – токсикогенності, що в екологічному відношенні є загрозою для біосфери в цілому.
Вплив будівництва й експлуатації різноманітних промислових, комунальних та інженерних споруд. Цей вид антропогенної діяльності В.І. Вернадський називав техногенезом. Він найвиразніше проявляється на територіях великих міст, які іноді займають величезні площі. Тут людина змінює природний рельєф, гідромережу, підземні води, ґрунтовий покрив, рослинність, склад повітря, характер прояву екзогенних процесів і навіть клімат.
Під тиском великих будівель малостійкі гірські породи часто деформуються, осідають, на схилах виникають зсуви і обвали. У великих містах і промислових центрах дуже поширене підтоплення, яке часто пов’язане з втратами води з водопровідної мережі, будівництвом ставків, водосховищ. В багатьох випадках втрати з водопровідних систем зумовлюють підвищення рівня ґрунтових вод й утворення нових водоносних горизонтів на глибинах близько 1,5 м від поверхні. Це призводить до зниження експлуатаційної придатності багатьох тисяч будівель і споруд. З просадженням пов’язані численні деформації конструкцій будівель і споруд. З формуванням нових водоносних горизонтів у містах пов’язано затоплення підвалів, просадження або набухання ґрунтів, деформація будинків старої забудови, активізація зсувних процесів, а з перетіканням техногенних вод в нижчі водоносні горизонти – погіршення якості підземних вод.
Будівництво й експлуатація лінійних комунікацій. Спорудження й експлуатація магістральних трубопроводів, залізничних і автомобільних шляхів теж виявляє значний вплив на стан геологічного середовища. Специфіка цих лінійних об’єктів полягає в їхній протяжності, прокладанні в різних природно-кліматичних зонах, транспортуванні шкідливих для довкілля продуктів. Крім безпосереднього втручання, пов’язаного з технологією будівництва й експлуатації, є небезпека виникнення аварій, пожеж, забруднення атмосфери, ґрунтів і вод продуктами, що викидаються. До найпоширеніших порушень під час будівництва й експлуатації лінійних комунікацій належать руйнування ґрунтового й рослинного покриву, зміна рельєфу, складу ґрунту і підземних вод, активізація геологічних процесів і явищ.