- •1. Біогеохімія ґрунтоутворення та ґрунтотворний процес
- •1.1. Біосфера Землі, її характерні особливості
- •1. Біосфера Землі, її характерні особливості.
- •Енергія сонця
- •Великий геологічний кругообіг речовин
- •1.2. Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання
- •1) За віком утворення і характером залягання:
- •2) За геохімічним типом:
- •3) За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Провапнована;
- •3) Сіалітна насичена;
- •4) Сіалітна ненасичена (вилугувана);
- •Малий біологічний кругообіг речовин
- •1.3. Міграційні потоки елементів
- •Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
- •Педогеохімічна рухливість головних продуктів ґрунтоутворення (в.А. Ковда, 1973)
- •1.4. Баланс ґрунтоутворення
- •1. Баланс ґрунтоутворення.
- •1.5. Загальна схема ґрунтоутворення
- •Загальна схема ґрунтоутворення.
- •1.6. Концепція елементарних ґрунтотворних процесів та їх характеристика
- •Концепція елементарних ґрунтотворних процесів та їх характеристика.
- •1.7. Геохімія ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •2. Просторова структура ландшафтів
- •2.1. Основні поняття та положення
- •Вертикальна або компонентна структура ландшафтів
- •2.2. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •3. Вертикальні структури геосистеми: склад та декомпозиція (топічна ландшафтна екологія)
- •3.1. Основні положення
- •3.2.Основні способи декомпозиції
- •Вертикальні межі геосистем
- •Контрольні запитання:
- •4. Вертикальні структури геосистеми: міжелементні відношення та процеси (процесна ландшафтна екологія)
- •4.1.Генетико-еволюційні відношення
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема та основні положення.
- •Антропічні аспекти генетико-еволюційних відношень
- •4.2.Потік і трансформація енергії
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема
- •Антропічні аспекти
- •Типологія
- •4.3. Потоки вологи
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Антропічні аспекти
- •Типологія потоку вологи
- •4.4.Міграція та обмін мінеральних речовин
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Надходження розчинених мінеральних речовин з атмосферними опадами, т/км2 за рік (за л.М. Горєвим, а.М. Ніканоровим, в.І. Пелешенко, 1989)
- •Залучення елементів до біологічного круговороту, кг/га за рік (за т.І. Євдокимовою, т.Л. Бистрицькою, 1976)
- •4.5.Забруднення та самоочищення геосистем
- •Антропічні аспекти
- •Головні фактори і показники самоочищення геосистем
- •Типологія забруднення та самоочищення геосистем
- •4.6. Продуційні процеси
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Середня продуктивність геосистем (за р. Уіттекером, 1980)
- •Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га (за ф.М. Лісецьким, 1990)
- •Антропічний аспект
- •Типологія
- •Контрольні запитання:
Антропічний аспект
З перетворенням природних геосистем у агрогеосистеми пов'язані суттєві зміни особливостей усіх ланок продуційного процесу. Продуктивність агроценозів здебільшого нижча від природних фітоценозів, що були на їх місці. Це пояснюється тим, що поля щорічно розорюються і ґрунт буває оголеним на початку та в кінці вегетативного періоду, коли природні екосистеми продовжують створювати продукцію. Так, річна продукція посівів зернових культур у помірному поясі становить 250—500 г/м2, цукрових буряків 400 — 1000 г/ /м2, тоді як лісів 600—2500, а степів 200—1500 г/м2. Р. Ріклефс як на більш загальну причину меншої продуктивності агроугідь порівняно з природними вказує на монодомінантність посівів — один вид не може використовувати ресурси зовнішнього середовища з такою самою ефективністю, як це робить суміш видів з різними екологічними вимогами, що властиве природним рослинним угрупованням. На врахуванні цієї закономірності ґрунтується перспективний підхід до підвищення продуктивності агроценозів: одновидові посіви сільськогосподарських рослин замінити на дво - та багатовидові з диференційованими екологічними нішами та амплітудами.
Інтенсивне ведення сільського господарства пов'язане з низкою прямих та побічних вкрай небажаних в екологічному плані наслідків. Насамперед це: 1) виснаження ґрунту, його алелопатичне втомлення (накопичення продуктів виділення коренів рослин), 2) забруднення ґрунту, а через нього — і ґрунтових вод та самої сільськогосподарської продукції залишковими продуктами розпаду пестицидів, нітратами, іншими сполуками, 3) руйнування трофічної структури, геосистем та нагромадження в її ланках токсичних елементів тощо.
Формування гумусу в агрогеосистемах практично повністю позбавлене його найважливішого ресурсу — рослинного опаду. Внесення органічних добрив здебільшого не компенсує цієї втрати, тому після розорювання степів, лісів, луків йде інтенсивна дегуміфікація ґрунтів. Так, зіставивши дані картосхем вмісту гумусу, складених В.В. Докучаєвим 100 років тому (1879—1883), з матеріалами ґрунтових обстежень України, проведених у 1976— 1981 рр., побачили, що вміст гумусу в чорноземах зменшився на 25—30 %, а подекуди й більше. Якщо до розорювання степів переважали чорноземи з вмістом гумусу 7—10%, то зараз таких ґрунтів не залишилось, і домінують чорноземи, гумусу в яких не більше 5 %. Від незбалансованого внесення і розкладу органічної речовини щорічно чорноземи втрачають гумусу 0,3—0,8 т/га, а з ерозією — ще 0,4—1,2 т/га.
Типологія
За величиною продуктивності (чистої первинної продукції) геосиетеми поділяють на: 1) непродуктивні (фітомаса не створюється — скелі, піщані пляжі тощо), 2) низькопродуктивні (1— 5 т/га), 3) зниженої продуктивності (5 – 10), 4) середньо-продуктивні (10—15), 5) підвищеної продуктивності (15—20); 6) високопродуктивні (20—30), 7) дуже високопродуктивні (більше 30 т/га на рік).
Контрольні запитання:
1.Яка мета аналізу генетико-еволюційних відношень?
2.Які види трофічних відношень виділяються у геосистемах?
3.Який поділ екосистем за основним джерелом надходження енергії запропонував Ю. Одум?
4.Які розрізняються геосистеми за кількістю енергії, яку отримує геосистема?
5.На які можна поділити геосистеми за ступенем поглинання сонячної радіації рослинним покривом?
6.На які поділяються геосистеми за типом водного режиму?
7.Які виділяються геосистеми за співвідношенням статей водного балансу?
8.Які є геосистеми за збалансованістю водного балансу?
9.Які типи геосистем виділяються за рівнем забезпеченості вологою рослинних угруповань?
10.Що називається ландшафтно-геохімічними бар‘єрами?
11.Від яких основних закономірностей залежить чутливість рослин до атмосферних забруднень?
12.У яких групах процесів може реалізуватись самоочищення геосистем?
13.На які типи можна поділити геосистеми за хімічним складом?
14.На які можна розділити геосистеми за типом круговороту мінеральних елементів?
15.Які типи геосистем виділяють за складом та місцеположенням ландшафтно-геохімічних бар‘єрів?
16.Які виділяються геосистеми за багатством ґрунту елементами живлення?
17.Які є геосистеми за ступенем засоленості ґрунтів?
18.Із чого складається продуційний процес геосистеми?
19.Що таке інтенсивність світла?
20.Що таке температура?
21.Що таке вода?
22.Що таке поживні речовини ґрунту?
23.Що таке продукування мікробної маси?
24.Що таке відтворення гумусу?
25.Які екологічні наслідки пов‘язані з веденням сільського господарства?
26.На які поділяють геосистеми за величиною продуктивності?