- •1. Біогеохімія ґрунтоутворення та ґрунтотворний процес
- •1.1. Біосфера Землі, її характерні особливості
- •1. Біосфера Землі, її характерні особливості.
- •Енергія сонця
- •Великий геологічний кругообіг речовин
- •1.2. Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання
- •1) За віком утворення і характером залягання:
- •2) За геохімічним типом:
- •3) За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Провапнована;
- •3) Сіалітна насичена;
- •4) Сіалітна ненасичена (вилугувана);
- •Малий біологічний кругообіг речовин
- •1.3. Міграційні потоки елементів
- •Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
- •Педогеохімічна рухливість головних продуктів ґрунтоутворення (в.А. Ковда, 1973)
- •1.4. Баланс ґрунтоутворення
- •1. Баланс ґрунтоутворення.
- •1.5. Загальна схема ґрунтоутворення
- •Загальна схема ґрунтоутворення.
- •1.6. Концепція елементарних ґрунтотворних процесів та їх характеристика
- •Концепція елементарних ґрунтотворних процесів та їх характеристика.
- •1.7. Геохімія ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •2. Просторова структура ландшафтів
- •2.1. Основні поняття та положення
- •Вертикальна або компонентна структура ландшафтів
- •2.2. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •3. Вертикальні структури геосистеми: склад та декомпозиція (топічна ландшафтна екологія)
- •3.1. Основні положення
- •3.2.Основні способи декомпозиції
- •Вертикальні межі геосистем
- •Контрольні запитання:
- •4. Вертикальні структури геосистеми: міжелементні відношення та процеси (процесна ландшафтна екологія)
- •4.1.Генетико-еволюційні відношення
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема та основні положення.
- •Антропічні аспекти генетико-еволюційних відношень
- •4.2.Потік і трансформація енергії
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема
- •Антропічні аспекти
- •Типологія
- •4.3. Потоки вологи
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Антропічні аспекти
- •Типологія потоку вологи
- •4.4.Міграція та обмін мінеральних речовин
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Надходження розчинених мінеральних речовин з атмосферними опадами, т/км2 за рік (за л.М. Горєвим, а.М. Ніканоровим, в.І. Пелешенко, 1989)
- •Залучення елементів до біологічного круговороту, кг/га за рік (за т.І. Євдокимовою, т.Л. Бистрицькою, 1976)
- •4.5.Забруднення та самоочищення геосистем
- •Антропічні аспекти
- •Головні фактори і показники самоочищення геосистем
- •Типологія забруднення та самоочищення геосистем
- •4.6. Продуційні процеси
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Середня продуктивність геосистем (за р. Уіттекером, 1980)
- •Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га (за ф.М. Лісецьким, 1990)
- •Антропічний аспект
- •Типологія
- •Контрольні запитання:
Антропічні аспекти
Потоки вологи в геосистемі відзначаються високою чутливістю до дії антропічних факторів. З цим пов'язана можливість їх регулювання людиною, що й робиться при водних та агролісомеліораціях. Проте через недостатнє врахування складних закономірностей структури водних потоків у геосистемах меліорація часто призводить до небажаних або й катастрофічних екологічних наслідків.
Надмірне зволоження геосистем при іригації призводить до посилення низхідних потоків вологи в ґрунті, які можуть досягти засолених горизонтів порід або мінералізованих ґрунтових вод, де насичуються солями і, піднімаючись у міжполивний період до поверхні, засолюють ґрунтову товщу. При зрошенні водоспоживання рослин поліпшується, але якщо грунтово-іригаційні води насичуються солями, споживання вологи з ґрунту зменшується і може бути навіть меншим, ніж у богарних умовах. Так з'являється антропогенна фізіологічна сухість рослин — неможливість споживати воду при її достатній кількості. Крім змін водного режиму, зрошення призводить і до комплексу змін інших процесів у геосистемі: 1) ґрунтових (розвиваються процеси оглеєння, заболочення, вторинного засолення ґрунтів), 2) геоморфологічних (іригаційна ерозія), 3) енергетичних (внаслідок зміни альбедо та збільшення витрат тепла на випаровування).
Не менш суттєво змінюються водні потоки при осушенні земель. Тут головна небезпека — переосушення, тобто зниження рівня ґрунтових вод нижче деякої критичної глибини, що може зумовити дефляцію, обміління річок, відмирання їх верхів'їв тощо.
Основною причиною більшої зволоженості лісових схилових геосистем є зменшення лісом такої важливої витратної статті водного балансу, як поверхневий стік води. З численних досліджень експериментальних водозборів у гірських регіонах США видно, що зведення лісу призводить до збільшення поверхневого водного стоку на 200—400 мм на рік. В Карпатах, як стверджує О.В. Чубатий (1966), суцільне зведення лісу зумовлює збільшення стоку на 266—302 мм, а вирубування 28 % запасу деревини — на 132 мм. Спеціальні дослідження на 37 водозборах Фінляндії дали змогу встановити досить тісну кореляційну залежність між поверхневим стоком та лісистістю — приріст запасів деревини на 100 м3/га зумовлює зменшення річного стоку в середньому на 80 мм. У схилових геосистемах рівнинних ландшафтів ліс здатний до 80 % зменшити витрати води на поверхневий стік. А згідно з даними М.І. Коронкевича (1976), поверхневого стоку з залісених геосистем практично немає в тих районах, які знаходяться на південь від ізолінії річкового стоку менше 50 мм (в Україні ця межа пролягає трохи на північ від межі між лісостеповою та степовою зонами).
«Висушувальний» вплив лісу на рівнинні геосистеми проявляється насамперед у збільшенні транспірації—вона може бути в 2—3 рази більшою, ніж з агрогеосистем. Важливе значення має також перехоплення листяною поверхнею опадів (до 40%) і їх витрата на фізичне випаровування. Вплив лісу на ґрунтові води залежить від глибини їх залягання — ліс знижує рівень близьких коренедосяжних вод і підвищує рівень глибокозалягаючих.