
- •2.4 Розрахунок закритої передачі
- •2.4.1 Вибір матеріалу
- •2.4.2 Визначення допустимих контактних напружень
- •2.4.3 Визначення допустимих напружень на згин
- •2.4.4 Визначення міжосьової відстані передачі
- •2.4.5 Визначення основних розмірів зубчастої пари
- •2.4.6 Перевірочні розрахунки
- •2.5 Попередній розрахунок валів редуктора
- •2.6 Конструктивні розміри корпуса редуктора
- •2.7 Перший етап компоновки редуктора
- •2.8 Перевірка довговічності підшипників
- •2.8.1 Ведучий вал
- •2.8.2 Ведений вал
- •2.9 Другий етап компоновки редуктора
- •2.10 Перевірка міцності шпонкових з’єднань
- •2.11 Уточнюючі розрахунки валів
- •2.12 Змащування редуктора. Вибір мастила
- •Гемт.Кп1914.272пз
2.6 Конструктивні розміри корпуса редуктора
Товщина стінок корпуса і кришки, мм:
δ=0,025 аω+1, (2.6.1)
δ=0,025۰125 +1 = 4.125 мм,
приймаємо δ = 8мм,
δ1=0,02 аω+1 мм
δ1=0,02 ۰125 +1 = 3.5 мм (2.6.2)
приймаємо δ1 = 8мм.
Товщина фланців (поясів) корпусу і кришки:
верхнього пояса корпуса і пояса кришки
b=b1=1.5δ=1,5۰8 = 12 мм
нижнього пояса корпусу
р=2,35δ=2,35۰8 = 18,8мм
приймаємо р = 20 мм.
Діаметр болтів: фундаментальних
d1=(0.03÷0.036) aω+12=0,03۰125+12= 15.75
приймаємо болти з різьбою М 16
Болти, які кріплять кришку до корпусу у підшипників
d2=(0.7÷0.75) d1 =0.7·15=10.5 мм
приймаємо болти з різьбою М12
Болти, які з’єднують кришку з основою
d3=(0.5÷0.6) d1 =0.5·15=7.5 мм
приймаємо болти з різьбою М 8
2.7 Перший етап компоновки редуктора
Перший етап необхідний для приблизного визначення положення зубчастих коліс відносно опор для послідуючого визначення опорних реакцій і вибору підшипників.
Складальне креслення виконуємо у одній проекції – переріз по осям валів при знятій кришці редуктора; масштаб 1:1 викресоюємо тонкими лініями.
Приблизно посередині аркуша проводимо горизонтальну осьову лінію; потім дві вертикальні лінії – осі валів на відстані аω= 125 мм.
Креслимо спрощено шестірню і колесо в вигляді прямокутників; шестерня виконується за одне ціле з валом; довжина маточини колеса дорівнює ℓмат=60 мм
Креслимо внутрішню стінку корпуса:
приймаємо зазор між торцем шестерні і внутрішньою стінкою корпусу А1=1,2δ = 1.2 ∙8 = 9,6 мм
приймаємо зазор від діамеира вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпуса А = δ = 8 мм
приймаємо відстань між наружним кільцем підшипника ведучого валу і внутрішньою стінкою корпуса А = δ = 8 мм
Вимірюємо відстань на ведучому валу ℓ1 = 56 мм,
ℓВП = 56 мм,
і на веденому
ℓ2 = 56 мм,
ℓМ ≈ 116 мм.
попередньо намічаємо підшипники серії легкої
Таблиця 3 Підшипники (Л [3], табл. К 27)
Умовне позначення підшипника |
d |
D |
В |
Вантажопідйомність кн. |
|
Розміри, мм |
С |
С |
|||
207
|
35 |
72 |
17 |
25.5 |
13.7 |
209
|
45 |
85 |
19 |
33.2 |
18.6 |
Вирішуємо питання про змащення підшипників. Приймаємо для підшипників пластичні мастила. Для попередження витікання мастила у корпус і вимивання змащувального матеріалу рідким маслом з зони зачеплення встановлюємо масло утримуючі кільця.
2.8 Перевірка довговічності підшипників
2.8.1 Ведучий вал
Із попередніх розрахунків маємо:
Ft = 2076.9 H
Fr = 787.1 H
Fa = 537.08 H
FBn = 821.13 H
d1 = 50 мм
З першого етапа компоновки:
ℓ1 = 56 мм,
ℓ
=
56 мм
Рисунок 2.3 Розрахункова схема ведучого вала
Визначаємо реакції опор:
В площині xz
∑ МА = 0
Rax=Rbx=1038.4
∑ МВ = 0
В площині уz
∑ МА = 0
Rby
∑ МВ = 0
Ray
Перевірка ∑ Fіу = 0
-Fbn+Ray+Fr+Rby=0
Згинаючі моменти Мх (вертикальна площина)
МХA= -Fbn
∙ l
=-821.13∙56=
-45983.28
-45.9
Н ∙ мм
МХД = 0 Н ∙ мм
МХСлів= -Fbn(l
+l
)=-38318.56
-38.3
Н ∙ мм
МХСправ= Rby ∙ l1=-51738.4 -51.7 Н ∙ мм
МХВ = 0 Н ∙ мм
Згинаючі моменти Му (горизонтальна площина)
МУА= 0 Н ∙ мм
МУД = 0 Н ∙ мм
МУВ = 0 Н ∙ мм
МУСлів= RAx ∙ l1=58150.4 58.1 Н ∙ мм
МУСправ= RBx ∙ l1=58150.4 58.1 Н ∙ мм
Крутні моменти Мz:
Mz = T1 = 51.82 Н ∙ м
Складові реакції
(2.8.1.1)
H
(2.8.1.2)
H
Підбираємо підшипник для найбільш навантаженої опори (опора _A_ )
Еквівалентне навантаження
(2 табл. 9.18 стор.212)
Відношення
Цьому значенню відповідає е = 0,23 (Л[2], табл.9.18)
Відношення
Вілповідно до
або ≤ е
вибирамо значення х, у.
Тому х = 0.56 та y = 1.81 (Л [2], табл.9.18)
v
= 1 K
=
1,3 (Л [2],
табл.9.19)
К Т = 1,05 (Л [2], табл.9.20, стор. 214)
Ре = VFrKбKT = 2406.6 Н
Розрахункова довговічність у млн.об
млн.об
Розрахункова довговічність у годинах
год
>
розрахункове
Ведений вал несе такі ж навантаження як і ведучий вал