Задача 5

Розглянемо ситуацію, коли розміщується замовлення на 4 телевізора при досягненні рівня запасів відмітки в 4 або менше телевізорів. При умові, що всі інші фактори залишилися незмінними, і використовуючи ті ж самі значення моделі попиту, отримуємо наведену нижче таблицю.

Дана модель показує погіршення ситуації по мірі використання первинного високого рівня запасів. Видно, що прийняття такої альтернативної стратегії розміщення замовлень знижує рівень запасів і підвищує ризик виникнення дефіциту, що приводить до зниження розміру прибутку від реалізації. Зверніть увагу, що значення в цій таблиці припускають, що будь-який незадоволений попит внаслідок відсутності поточних запасів призводить до упущеної вигоди.

Модель не враховує затримок у задоволенні попиту, наприклад задоволення попиту попереднього дня за рахунок нових поставок. Однак при необхідності це можна врахувати в більш реалістичній моделі.

День	Початковий рівень запасів	Попит	Розміщенні замовлення	Отримані замовлення	Рівень запасів при закритті	Незадовільний попит
1	12	3			9
2	9	0			9
3	9	2			7
4	7	1			6
5	6	1			5
6	5	0			5
7	5	3			2
8	2	0	4		2
9	2	1			11
10	1	2		4	3
11	3	2	4		1
12	1	2			0
13	0	1		4	3	1
14	3	3	4		0
15	0	2			0	2

Тепер проаналізуємо витрати, пов'язані з управлінням запасами. Відомо наступне:

1) Продажна ціна телевізора становить 100 ф.ст.

2) Витрати внаслідок дефіциту становлять 150 ф. ст. на непродану одиницю. Тобто якщо є попит, якому не можна задовільнити ми віднімаємо 150 ф. ст. із доходу, щоб показати зниження прибутку на майбутнє.

3) Витрати на зберігання запасів становлять 5 ф. ст. у день на 1 телевізор (виходячи з вихідного рівня запасів).

Модель, розроблена в попередньому прикладі, може бути використана для визначення наступних показників:

- Загальної кількості проданих телевізорів.

- Загального розміру прибутку від реалізації.

- Загальних витрат на зберігання запасів.

- Загальних збитків внаслідок дефіциту.

- Середньоденного прибутку.

Ці показники можна використати для оптимізації політики розміщення замовлень на дане найменування товару.

Далі в таблиці наведені відповідні обчислення.

З таблиці видно, що за змодельований 15-денний період ми маємо наступні значення:

- Усього продано 20 телевізорів.

- Загальний розмір виручки від реалізації склав 2000 ф. ст.

- Загальні витрати на зберігання запасів склали 525 ф. ст._.

- Загальні втрати внаслідок дефіциту склали 450 ф. ст. (як наслідок вимог за цей період).

- Загальний прибуток (віднімаємо витрати на зберігання й внаслідок дефіциту спільного виторгу) склав 1225 ф. ст.

- Середньоденний прибуток склав 1225/15=81.67 ф. ст.

День	Початковий рівень запасів	Попит	Продано	Не задоволено	Виручка	Витрати на зберігання	Витрати внаслідок дефіциту	Прибуток
1	12	3	3		300	60		240
2	9	0	0		0	45		-45
3	9	2	2		200	45		155
4	7	1	1		100	35		65
5	6	1	1		100	30		70
6	5	0	0		0	25		-25
7	5	3	3		300	25		275
8	2	0	0		0	10		-10
9	2	1	1		100	10		90
10	1(+4)	2	2		200	5		195
11	3	2	2		200	15		185
12	1	2	1	1	100	5	150	-55
13	0(+4)	1	1		100	0		100
14	3	3	3		300	15		285
15	0	2	0	2	0	0	300	-300

Подальший аналіз моделі можуть виявити й інші цікаві факти. Так, схоже ситуація починає погіршуватися після першого дня, коли був високий рівень запасів.

Щоб одержати більше вірне враження про фактичну ситуацію, модель варто побудувати на більш тривалому відрізку часу. Адже тільки після зниження високих рівнів запасів з'являється більше реальна картина. Так, дефіцит, що веде до появи додаткових витрат і втраті клієнтів, виникає тільки в кінці періоду (перший дефіцит виникає на 12-й день цієї 15-денної моделі). Тобто ми бачимо, що більше реальне уявлення ми одержимо, збільшивши тривалість моделі.