Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пр13-IM-mod.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.21 Mб
Скачать

Задача 9

Розглянемо завдання задачі 8. Але введемо додаткову інформацію:

a) Пральні машини продаються в роздріб за ціною 300 дол. США за штуку.

б) Вартість придбання у виробника однієї машини становить 150 дол.

в) Витрати на оформлення замовлення становлять 50 дол. на одне замовлення у вигляді адміністративних витрат і витрат на доставку.

г) Незадоволена потреба обходиться «ABC» в 200 дол.

Повторно змоделюйте ситуацію, як у прикладі 2, але з урахуванням додаткової інформації. Визначте денні доходи й витрати, пов'язані з реалізацією пральних машин.

Чи не краще замовляти по 10 машин в одній партії при точці замовлення в 8 або менше? Відпрацюйте це питання на новій моделі.

Як на рахунок інших стратегій розміщення замовлень. Що якщо компанії замовляти по 20 машин при точці замовлення від 10 і нижче? Змоделюйте цю ситуацію на відрізку в 10 днів, щоб показати, чому така стратегія, скоріше всього, нерозумна.

Далі в таблиці наведені відповідні обчислення.

З таблиці видно, що за змодельований 10-денний період ми маємо наступні значення:

- Усього продано 22 пральні машини.

- Загальний розмір виручки від реалізації склав 6900 дол.

- Загальні витрати на оформлення склали 525 дол..

- Загальні витрати внаслідок дефіциту склали 1000 дол. (як наслідок вимог за цей період).

- Загальний прибуток (віднімаємо витрати на оформлення й внаслідок дефіциту спільного виторгу) склав 1300 дол.

День

Випадкові числа

Попит

Початковий рівень запасів

Продано

Не задоволено

Виручка

Витрати на оформлення

Витрати внаслідок дефіциту

Чистий прибуток

1

45

3

10

3

900

0

0

900

2

71

4

7

4

1200

0

0

1200

3

33

2

3

2

600

50

0

550

4

6

1

1

1

300

0

0

300

5

77

4

0

0

4

0

0

800

-800

6

75

4

0

4

1200

0

0

1200

7

11

2

4

2

600

50

0

550

8

61

3

2

2

1

600

0

200

400

9

26

2

0

0

2

0

0

400

-400

10

57

3

0

3

900

0

0

900

11

94

5

5

5

1500

50

0

1450

12

24

2

0

0

2

0

0

400

-400

13

45

3

0

0

3

0

0

600

-600

14

67

3

0

3

900

0

0

900

15

48

3

5

3

900

50

0

850

16

18

2

2

2

600

0

0

600

17

38

2

0

0

2

0

0

400

-400

18

6

1

0

1

300

0

0

300

19

64

3

7

3

900

0

0

900

20

1

1

4

1

300

50

0

250

Сума

11700

250

2800

8650

Тепер змоделюємо ситуацію при замовленні по 10 машин в одній партії при точці замовлення 8 і менше.

Аналогічним чином як і прикладі 2 змоделюємо модель та зробимо розрахунки. За допомогою моделі ми можемо визначити найбільш ефективну і економну політику розміщення замовлення. Для моделювання денного попиту на пральні машини візьмемо двозначні числа 00-99.

Денний попит

1

2

3

4

5

6

Відсоток

10

30

30

20

5

5

Випадкові числа

00-09

10-39

40-69

70-89

90-94

95-99

Далі в таблиці наведена модель на 10 днів при розмірі замовлення 10 і точці замовлення 8 пральних машин.

День

Випадкові числа

Рівень запасів на початок дня

Попит

Продано

Розміщення замовлень

Отримання замовлень

Рівень запасів на кінець дня

Витрати на оформлення замовлення

Витрати внаслідок дефіцита

Загальні витрати

Прибуток

Чистий прибуток

1

45

10

3

3

7

0

0

900

450

2

71

7

4

4

10

3

50

50

1200

550

3

33

3

2

2

1

0

0

600

300

4

6

1

1

1

0

0

0

300

150

5

77

0

4

4

10

6

0

0

1200

600

6

75

6

4

4

10

2

50

50

1200

550

7

11

2

2

2

0

0

0

600

300

8

61

0

3

0

0

0

600

600

0

-600

9

26

0

2

2

10

8

0

0

600

300

10

57

8

3

3

10

5

50

50

900

400

Сума

28

25

150

600

750

7500

3000

Значення в колонках таблиці отримані в такий спосіб:

1) Рівень запасів на початок 1-го дня становить 10 одиниць. Далі, починаючи з 2-го дня, запаси на початок дня дорівнюють рівню запасів на кінець попереднього дня. Виключення становлять дні, коли надходить нова партія. У цей день розмір партії додається (+10) до рівня запасів на початок дня.

2) Попит моделюється за допомогою випадкових чисел, узятих з раніше наведеної таблиці. Випадкові числа наведені в окремому стовпчику.

3) Обсяг продажу дорівнює попиту за умови наявності достатніх запасів на початок дня. Якщо попит перевищує рівень запасів на початок дня, то обсяг продажів дорівнює рівню запасів на початок дня.

4) Рівень запасів на кінець дня дорівнює рівню запасів на початок дня мінус обсяг продажу плюс обсяг надходження.

5) Витрати на розміщення замовлення становлять 50 $. У даному прикладі замовлення розміщуються тоді, коли рівень запасів досягає 8 або менш одиниць. Нова партія з 10 одиниць надходить на третій день з дати розміщення замовлення й додається в день надходження до рівня запасів на початок дня.

6) Будь-яке незадоволена потреба обходиться компанії в 200 $. Кількість втрат вимог протягом будь-якого дня розраховується як різниця попиту і рівня запасів на початок того дня, коли попит перевищує рівень запасів на початок дня. Тобто витрати внаслідок дефіциту розраховуються шляхом множення цієї різниці на 200 $.

7) Загальні втрати розраховуються шляхом додавання значень двох попередніх показників: витрат на підготовку замовлення й втрат внаслідок дефіциту.

8)Прибуток від реалізації знаходиться шляхом множення кількості проданих пральних машин на 300$ (ціна продажу однієї машини в роздріб).

9)Чистий прибуток вираховується: Чистий прибуток = Прибуток – Загальні витрати – Продаж*150$ (закупівельна ціна у виробника)

Як видно, змодельована в цій таблиці політика розміщення замовлень є ефективною. При попиті в 28 одиниць обсяг продажів за зазначений період склав 25 одиниць, а це значить що попит майже задоволено, тобто збитки в наслідок дефіциту незначні.

А тепер розглянемо ту ж саму модель при іншій політиці розміщення замовлень, коли розмір партії становить 20 при точці замовлення 10. У таблиці наведена ця модель (попит залишився попереднім):

День

Випадкові числа

Рівень запасів на початок дня

Попит

Продано

Розміщення замовлень

Отримання замовлень

Рівень запасів на кінець дня

Витрати на оформлення замовлення

Витрати внаслідок дефіциту

Загальні витрати

Прибуток

Чистий прибуток

1

45

10

3

3

7

0

0

900

450

2

71

7

4

4

20

3

50

50

1200

550

3

33

3

2

2

1

0

0

600

300

4

6

1

1

1

0

0

0

300

150

5

77

0

4

4

20

16

0

0

1200

600

6

75

16

4

4

12

0

0

1200

600

7

11

12

2

2

10

0

0

600

300

8

61

10

3

3

20

7

50

50

900

400

9

26

7

2

2

5

0

0

600

300

10

57

5

3

3

2

0

0

900

450

Сума

28

28

100

100

8400

4100

Із цієї таблиці видно, що нова політика розміщення замовлень краще. Зокрема, при цій політиці менше втрат вимог: при попиті в 28 одиниць обсяг продажів склав 28 одиниць, а це значить що немає дефіциту. Тобто витрат внаслідок дефіциту зовсім немає. Разом з тим при новій політиці зменшились загальні витрати (порівняйте 100 $. і 750 $.). Також отримали більший прибуток (порівняйте 8400 і 7500$) та більший чистий прибуток (4100 і 3000$).

Значить можна зробити висновок, що друга змодельована ситуація ефективніша та економічніша.

Із цих аргументів виходить, що при аналізі результатів моделювання необхідно проявляти обережність. Але при цьому очевидно, що одержанні моделі дають чітке уявлення про процеси й можуть допомогти керівнику виробити найбільш прийнятну політику розміщення замовлень при наявності певних умов.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]