У цих практичних роботах ми розглянемо різні варіанти застосування методів моделювання у господарській діяльності. В даних методах застосовуються випадкові числа як основа моделювання різних кількісних та фінансових даних. Отримані значення можна далі використати для перевірки можливих явищ і процесів, при цьому перевірка здійснюється на штучній ситуації й не несе ризиків. Розглянемо основні напрямки застосування моделювання, а саме:
Керування запасами. Цей напрямок вимагає обліку різних змінних, зокрема попиту на конкретні товари, а також норм випуску й часу поставки. Сполучення цих змінних в одній моделі дозволяє керівникові розглянути кілька варіантів зберігання запасів. Так, за допомогою методів моделювання можна оцінити й порівняти необхідний рівень запасів, необхідну точку замовлення, терміни й періодичність поставок, а також виробничі графіки.
Масове обслуговування. Черги можуть виникнути у всіляких випадках, наприклад при обслуговуванні покупців підприємствами роздрібної й
оптової торгівлі, при утворенні пробок на виході виробничої і збиральної лінії, при прийомі телефонних дзвінків, а також при обміні інформацією між користувачами комп'ютерної мережі й іншим устаткуванням. Тут можна змоделювати такі змінні, як час і частота прибуття, час обслуговування й використання певного числа точок обслуговування. Зміни в одній або багатьох з цих змінних міняють те, що обслуговування покупців. Обслуговування, що надається клієнтам, можна вибудувати виходячи з таких статистичних показників, як середня довжина черги, середній час очікування й середній час обслуговування. Використання методів моделювання допоможе керівникові прийняти рішення відносно найбільш прийнятних шляхів поліпшення обслуговуванні клієнтів.
Моделювання ринків. Можна змоделювати різні змінні, пов’язані з діяльністю торговельних і виробничих підприємств, зокрема обсяг продажів, попит, коливання числа клієнтів, цінові зміни, обсяг виробництва, виробничий контроль якості й потік кадрів. Ці змінні часто моделюються з обліком непередбаченого елемента, який можна змоделювати за допомогою випадкових чисел. У цих випадках прийнятне моделювання змінних з нормальним розподілом.
Можна змоделювати й інші ситуації з непередбаченими складовими, що дає змогу проаналізувати можливі альтернативні рішення й видати оптимальне рішення.
Моделювання — це важливий інструмент у тих випадках, коли неможливо застосувати прийнятні аналітичні методи. Процес моделювання дає ряд переваг, у тому числі можливість аналізувати складні ситуації за умови невизначеності й видавати різні можливі результати. Ці методи можна використовувати при проведенні глибокого аналізу при відсутності ризиків. До недоліків методу відноситься складність і витратність розробки прийнятної імітаційної моделі, що враховує численні нюанси, які виникають в великій частиніпрактичних ситуацій.
Методи моделювання можна використати при прийнятті рішень тоді, коли чисто аналітичні методи не застосовуємо. Моделювання - це використання моделей, що відображають реальну життєву ситуацію. Далі із цією моделлю можна працювати з метою аналізу можливих альтернативних рішень даної проблеми. Процес моделювання може задіяти відносно прості методи рішення вкрай складних завдань. Часте моделювання дозволяє керівнику глибше зрозуміти суть завдання й оцінити переваги й недоліки альтернативних стратегій і можливих рішень. Методи моделювання — це мало витратний, ефективний і безризиковий підхід до ризикування, що навряд чи можливе в реальному житті.
До типових господарських задач, де можна ефективно використати моделювання при прийнятті управлінських рішень, належать наступні: -управління запасами; -робота системи масового обслуговування; - виробниче планування; -аналіз ризиків; -використання ресурсів.
Наступні конкретні приклади - це саме ті випадки, коли при прийнятті управлінських рішень можна використовувати методи моделювання.
Конкретний приклад 1
Послуги по технічному забезпеченню компанії «Редналл»
компанія «Редналл» займається наданням комп'ютерних послуг в основному клієнтам, розташованим в Європі. До цих послуг належать: консультації по установці комп'ютерів, придбанню програмного забезпечення і розвитку систем. Компанія може надавати як консультації, так і повномасштабні послуги з наданням допомоги по компонуванню, розвитку й установці систем, а також з наданням довгострокового супроводу з метою швидкого й ефективного усунення виникаючих труднощів.
Користувачі систем можуть зателефонувати в службу технічного забезпечення “Редналл” й одержати консультації й допомогу по наступних питаннях:
використання прикладних пакетів;
несправності апаратних засобів;
- усунення збоїв в програмних засобах;
- придбання додаткових засобів.
Деякі із цих питань можна вирішити по телефону, але багато хто вимагає більш складної роботи, включаючи залучення певного числа персоналу й виїзд до клієнта. У рамках «Редналл» є кілька груп технічного забезпечення, кожна з яких займається конкретним напрямком підтримки користувачів. Всі запити клієнтів фіксуються й поширюються по напрямкам. Після цього призначаються один або декілька спеціалістів з числа відповідної групи для проведення замовлених робіт. Використання моделювання в цьому випадку може допомогти більш чітко представити розподіл навантаження по групах і визначити, скільки й де спеціалістів потрібно для того, щоб мінімізувати час, що потрібний для обслуговування окремих клієнтів. Тому компанія “Редналл” може використати моделювання з метою поліпшення обслуговування клієнтів й, відповідно, підвищення свого ділового іміджу. Крім того, у компанії виникла заклопотаність відносно неодноразово виникаючого дефіциту ряду апаратних засобів, що приводило до зриву строків поставок клієнтам.
Компанії необхідно переглянути вимоги до рівня запасів по деяким великим позиціям, і тут також допомогти може моделювання.
Конкретний приклад 2:
Ризикований бізнес: афера з банком «Берингз»
На початку 2003 р. банк «Бэринг Бразерс*»став фактично не платоспроможним у результаті контрактів з директивами в Південно - Східній Азії .Банк «Берингз» був невеликим, але мав велику історію. Заснований в 1762 році Френсисом і Джоном Берингами, банк швидко придбав міжнародну репутацію, що дозволило в 1818 р. французькому міністрові закордонних справ Дюку де Ришельє назвати його в ряді великих держав Європи разом з Англією, Францією, Пруссією, Австрією й Росією. На початку 90-х років нашого сторіччя банк продовжував вважатися стійкою, надійною установою.
В 90-і роки банк “Берингз”почав роботу з директивами на ринках Південно- Східної Азії. Один з найбільш прибуткових підрозділів імперії “Берингз” саме й займалося проведенням операцій за рахунок власних коштів. Операції з так названими директивами полягають в інвестуванні великих грошових сум виходячи із росту й падіння на світових фінансових ринках. У принципі, такого роду інвестиції - це азартна гра з великим прибутком у випадку успіху й ризиком величезних збитків у зворотному випадку. На початку 2000 р. відділ, очолюваний Ніком Лісоном у Сінгапурському відділенні банку Берингз” , приносив величезні прибутки від операцій на цьому ринку.
Але так трапилося, що на початку 2003 р. величезні суми були вкладені в надії на ріст японського фондового ринку (вимірюваного індексом Ніккей). Індекс “Ніккей” в той час падав, і банку “Берингз” доводилося виплачувати все більші й більші суми на підтримку своєї позиції. В результаті цього банк «Берингз» був змушений звернутися по допомогу в Банк Англії для того, щоб продовжити торгівлю. Тому що Банк Англії й інші фінансові установи мали мало інформації з точної суми збитків і кредиторської заборгованості банку “Берингз”, то вони не пішли йому назустріч. У результаті цього був оголошений процес ліквідації. Як було встановлено ліквідаторами, заборгованість банку склала біля 850 млн ф. ст при активах лише 400 млн. ф. ст. В остаточному підсумку банк був придбаний голландською банківською групою ІNG і продовжив операції під своїм ім'ям.
Ризик, пов’язаний з директивами можна проілюструвати за допомогою моделювання. І якби такі методи моделювання були використані у свій час, то це могло б уберегти вище керівництво банку, пов'язаних з роботою на ринку деривативів. Принаймні, результати моделювання змусили б їх підсилити контроль за цією діяльністю.
Однак необхідно відзначити, що на такому мінливому й непередбачуваному ринку використання методів моделювання — це один з багатьох інструментів керування, які використовуються для оцінки ризиків. Очевидно, що зліт і падіння фінансових ринків пов'язані з іншими економічними факторами. Використання аналізу кореляції й регресії разом з моделюванням може дати реалістичну інформацію, що дозволить перевірити різні інвестиційні стратегії. Разом з тим слід підкреслити, що складність цих питань диктує необхідність застосування разом з моделюванням й інших найрізноманітніших методів прийняття рішень.
Процес моделювання включає розробку й перевірку відповідних моделей. Він починається з виявлення «господарського» завдання, як це показано на рис.
Рис. Розробка імітаційної моделі
На рис. видно, що вихідною точкою, з якої починається розробка імітаційної моделі, є постановка господарського завдання, наприклад, проведення аналізу коливань купівельного попиту або виторгу від реалізації. Для того щоб було досить інформації для побудови робочої моделі, виробляється збір даних. Далі з моделлю працюють, і отримані результати можуть показати на необхідність її доробки. І нарешті, результати можна використати в процесі прийняття рішень.
Під комп’ютерним імітаційним моделюванням розуміють будь-які машинні експеременти, за допомогою яких можна отримати уявлення про основні характеристики досліджувального об’єкта.
У більш вузькому розумінні цього слова під імітаційним моделюванням розуміють реалізацію за допомогою ПК детермінованих або стохастичних моделей. Детерміновані моделі відбивають процеси, у яких відсутні випадкові впливи.
Стохастичними називають моделі, у яких передбачається наявність випадкових впливів на незалежні змінні. Обираючи у таких випадках визначенні припущення про розподіл незалежних випадкових величин, можна на основі проведених машинних експериментів отримати прогноз для можливих значень вихідних змінних.
Загальний вид схеми імітаційного моделювання представлений на рис.1.