
- •Поняття зобов’язального права.
- •Джерела правового регулювання договірних правовідносин.
- •Поняття та система зобов’язань.
- •Класифікації зобов’язань.
- •Множинність осіб в зобов’язаннях.
- •Зміна осіб в зобов’язаннях.
- •Підстави виникнення зобов’язань.
- •Поняття і види цивільного договору.
- •Система договорів за вітчизняним законодавством.
- •Поняття та особливості господарського договору.
- •Принцип свободи договору.
- •Консенсуальні та реальні договори.
- •Попередній та основний договір.
- •Договір приєднання
- •Публічний договір.
- •Договір на користь третьої особи.
- •Типовий та примірний договір.
- •Змішаний договір.
- •Порядок укладення договору.
- •Стадії укладення договору.
- •Поняття та вимоги до оферти.
- •Поняття публічної оферти.
- •Поняття та ознаки акцепту.
- •Укладення договору в обов’язковому порядку.
- •Спонукання до укладення договору.
- •Особливості порядку укладення господарського договору.
- •Особливості укладення договору на біржі.
- •Види біржових угод.
- •Зміна і розірвання договору.
- •Істотне порушення договору як підстава для зміни чи розірвання договору.
- •Істотна зміна обставин як підстава для зміни чи розірвання договору.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •Принцип належного виконання.
- •Предмет виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •Спосіб виконання зобов’язань.
- •Строк виконання зобов’язань.
- •Місце виконання зобов’язань.
- •Неустойка як вид забезпечення зобов’язань.
- •Поняття застави та її види.
- •Іпотека як вид застави.
- •Завдаток як вид забезпечення зобов’язань.
- •Особливості гарантії.
- •Договір поруки.
- •Притримання.
- •Підстави припинення зобов’язань.
- •Домовленість про відступне: вимоги та порядок здійснення.
- •Поняття новації.
- •Прощення боргу.
- •Поняття та умови проведення зарахування.
- •Неможливість виконання як підстава припинення зобов’язань.
- •Правові наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов’язання.
- •Склад збитків.
- •Поняття збитків та шкоди.
- •Підстава та умови цивільно-правової відповідальності.
- •Види та форми цивільно-правової відповідальності.
- •Види господарсько-правових санкцій та заходів впливу.
- •Відповідальність без вини.
- •Поняття та значення договору купівлі продажу
- •Об’єкти купівлі-продажу.
- •Цінні папери як об’єкти купівлі-продажу.
- •Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •Обов’язки сторін договору купівлі-продажу.
- •Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •Договір поставки. 67. Застосування правил інкотермс.
- •Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Контрактація сільськогосподарської продукції.
- •Особливості договору купівлі-продажу в процесі приватизації державного майна.
- •Розрахунки за договором купівлі-продажу.
- •Акредитив як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Інкасо як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Чек як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Поняття векселю та його значення в цивільному та господарському обороті.
- •Правове регулювання міни.
- •Договір дарування.
- •Договір пожертви.
- •Поняття договору ренти та його види.
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •Поняття договору найму (оренду).
- •Істотні умови договору найму (оренди).
- •Права, обов’язки і відповідальність наймодавця (орендодавця).
- •Права, обов’язки і відповідальність наймача (орендаря).
- •Спеціальні підстави припинення договору найму (оренди).
- •Договір прокату.
- •Найм (оренда) транспортних засобів.
- •Найм (оренда) споруд та будівель.
- •Особливості оренди державного та комунального майна.
- •Лізинг та його види.
- •Договір найму житла.
- •Істотні умови договору найму житла.
- •Договір позички.
- •Поняття та система підрядних договорів. Поняття договору підряду.
- •Істотні умови договору підряду.
- •Права, обов’язки і відповідальність підрядника.
- •Права, обов’язки і відповідальність замовника.
- •Побутовий підряд.
- •Договір будівельного підряду.
- •Порядок передання-приймання результату будівельних робіт
- •Підряд на виконання проектних та пошукових робіт.
- •Платне надання послуг.
- •Договір доручення.
- •Договір комісії.
- •Агентські відносини.
- •Порівняльна характеристика договорів доручення та комісії.
- •Договір управління майном.
- •Договірне управління цінними паперами.
- •Поняття договору зберігання.
- •Особливості зберігання на товарному складі.
- •Спеціальні види зберігання.
- •Поняття і загальна характеристика системи транспортних зобов’язань.
- •Договір перевезення вантажів.
- •Особливості перевезення вантажу морським транспортом.
- •Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •Відповідальність перевізника.
- •Договір чартеру.
- •Договір буксирування.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір концесії.
- •Поняття страхових відносин.
- •Форми та види страхування.
- •Поняття співстрахування та перестрахування.
- •Права та обов’язки сторін за договором страхування.
- •Об’єкт страхування.
- •Поняття страхового ризику та страхового випадку.
- •Договір позики.
- •Договір кредиту.
- •Договір фінансування під уступку грошової вимоги.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунку.
- •Розрахунки платіжними дорученнями.
- •Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •Види ліцензійних договорів.
- •Поняття примусової ліцензії.
- •Договір комерційної концесії.
- •Загальні положення про спільну діяльність.
- •Поняття засновницького договору.
- •Просте товариство.
Договір комісії.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Відступ від вказівок комітента Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи. Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки. Якщо для відступу від вказівок комітента потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповіді на свій запит. Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю.Якщо комітент не надішле комісіонерові повідомлення про відмову від купленого для нього майна, воно вважається прийнятим комітентом. Якщо комісіонер при купівлі майна заплатив різницю у ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору. Право власності комітента Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові.У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі. Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові. Обов'язок комісіонера зберігати майно комітента Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. 1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; 2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки. Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали. -
Агентські відносини.
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента. Господарський кодекс закріпив можливість укладати ще один вид угод – агентський. Якщо за угодою доручення повіреною особою може бути і фізична особа, то комерційне посередництво передбачає участь лише підприємця. Найчастіше агентами виступають брокери, дилери, торгові дома, але ними можуть бути і фінансові організації. Особливістю агентської діяльності є насамперед те, що послуги, які є предметом цієї діяльності, надаються окремою категорією – комерційними агентами, винятково суб’єктами господарювання та виключно у господарській сфері. Ще одним критерієм, за яким агентський договір відрізняється від договорів комісії та доручення, є можливість вчинення комерційним агентом не тільки юридичних, але й фактичних дій – наприклад, пошук контрагентів, обговорення з ними істотних умов продажу товарів суб’єкта господарювання, якого представляє комерційний агент, передача йому замовлення контрагента тощо. Слід звернути увагу на те, що відповідно до змісту ГК України, у певних видах господарської діяльності закон може встановлювати обмеження або заборону здійснювати агентську діяльність. Так, цілком очевидно, що комерційне посередництво як підприємницька діяльність не допускається в тих видах діяльності, в яких підприємництво взагалі заборонено законом.