- •Поняття зобов’язального права.
- •Джерела правового регулювання договірних правовідносин.
- •Поняття та система зобов’язань.
- •Класифікації зобов’язань.
- •Множинність осіб в зобов’язаннях.
- •Зміна осіб в зобов’язаннях.
- •Підстави виникнення зобов’язань.
- •Поняття і види цивільного договору.
- •Система договорів за вітчизняним законодавством.
- •Поняття та особливості господарського договору.
- •Принцип свободи договору.
- •Консенсуальні та реальні договори.
- •Попередній та основний договір.
- •Договір приєднання
- •Публічний договір.
- •Договір на користь третьої особи.
- •Типовий та примірний договір.
- •Змішаний договір.
- •Порядок укладення договору.
- •Стадії укладення договору.
- •Поняття та вимоги до оферти.
- •Поняття публічної оферти.
- •Поняття та ознаки акцепту.
- •Укладення договору в обов’язковому порядку.
- •Спонукання до укладення договору.
- •Особливості порядку укладення господарського договору.
- •Особливості укладення договору на біржі.
- •Види біржових угод.
- •Зміна і розірвання договору.
- •Істотне порушення договору як підстава для зміни чи розірвання договору.
- •Істотна зміна обставин як підстава для зміни чи розірвання договору.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •Принцип належного виконання.
- •Предмет виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •Спосіб виконання зобов’язань.
- •Строк виконання зобов’язань.
- •Місце виконання зобов’язань.
- •Неустойка як вид забезпечення зобов’язань.
- •Поняття застави та її види.
- •Іпотека як вид застави.
- •Завдаток як вид забезпечення зобов’язань.
- •Особливості гарантії.
- •Договір поруки.
- •Притримання.
- •Підстави припинення зобов’язань.
- •Домовленість про відступне: вимоги та порядок здійснення.
- •Поняття новації.
- •Прощення боргу.
- •Поняття та умови проведення зарахування.
- •Неможливість виконання як підстава припинення зобов’язань.
- •Правові наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов’язання.
- •Склад збитків.
- •Поняття збитків та шкоди.
- •Підстава та умови цивільно-правової відповідальності.
- •Види та форми цивільно-правової відповідальності.
- •Види господарсько-правових санкцій та заходів впливу.
- •Відповідальність без вини.
- •Поняття та значення договору купівлі продажу
- •Об’єкти купівлі-продажу.
- •Цінні папери як об’єкти купівлі-продажу.
- •Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •Обов’язки сторін договору купівлі-продажу.
- •Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •Договір поставки. 67. Застосування правил інкотермс.
- •Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Контрактація сільськогосподарської продукції.
- •Особливості договору купівлі-продажу в процесі приватизації державного майна.
- •Розрахунки за договором купівлі-продажу.
- •Акредитив як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Інкасо як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Чек як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Поняття векселю та його значення в цивільному та господарському обороті.
- •Правове регулювання міни.
- •Договір дарування.
- •Договір пожертви.
- •Поняття договору ренти та його види.
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •Поняття договору найму (оренду).
- •Істотні умови договору найму (оренди).
- •Права, обов’язки і відповідальність наймодавця (орендодавця).
- •Права, обов’язки і відповідальність наймача (орендаря).
- •Спеціальні підстави припинення договору найму (оренди).
- •Договір прокату.
- •Найм (оренда) транспортних засобів.
- •Найм (оренда) споруд та будівель.
- •Особливості оренди державного та комунального майна.
- •Лізинг та його види.
- •Договір найму житла.
- •Істотні умови договору найму житла.
- •Договір позички.
- •Поняття та система підрядних договорів. Поняття договору підряду.
- •Істотні умови договору підряду.
- •Права, обов’язки і відповідальність підрядника.
- •Права, обов’язки і відповідальність замовника.
- •Побутовий підряд.
- •Договір будівельного підряду.
- •Порядок передання-приймання результату будівельних робіт
- •Підряд на виконання проектних та пошукових робіт.
- •Платне надання послуг.
- •Договір доручення.
- •Договір комісії.
- •Агентські відносини.
- •Порівняльна характеристика договорів доручення та комісії.
- •Договір управління майном.
- •Договірне управління цінними паперами.
- •Поняття договору зберігання.
- •Особливості зберігання на товарному складі.
- •Спеціальні види зберігання.
- •Поняття і загальна характеристика системи транспортних зобов’язань.
- •Договір перевезення вантажів.
- •Особливості перевезення вантажу морським транспортом.
- •Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •Відповідальність перевізника.
- •Договір чартеру.
- •Договір буксирування.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір концесії.
- •Поняття страхових відносин.
- •Форми та види страхування.
- •Поняття співстрахування та перестрахування.
- •Права та обов’язки сторін за договором страхування.
- •Об’єкт страхування.
- •Поняття страхового ризику та страхового випадку.
- •Договір позики.
- •Договір кредиту.
- •Договір фінансування під уступку грошової вимоги.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунку.
- •Розрахунки платіжними дорученнями.
- •Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •Види ліцензійних договорів.
- •Поняття примусової ліцензії.
- •Договір комерційної концесії.
- •Загальні положення про спільну діяльність.
- •Поняття засновницького договору.
- •Просте товариство.
Зміна осіб в зобов’язаннях.
Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником. Застава, встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підстави виникнення зобов’язань.
Частина 2 ст. 151 ЦК передбачає, що зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у ст. 4 ЦК. З урахуванням правил, що містяться у ст. 4 ЦК, зобов'язання виникають:з угод (у тому числі двосторонніх та багатосторонніх договорів), передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;з адміністративних актів;в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва;
внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав;внаслідок інших дій громадян і організацій;внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.Значна більшість зобов'язань є договірними. Підставою виникнення зобов'язань можуть бути договори, передбачені безпосередньо ЦК (купівля-продаж, міна, дарування, схов та ін.), чинними законами України (наприклад, договір лізингу передбачено Законом України від 16 грудня 1997 р. «Про лізинг»), іншими нормативно-правовими актами України. Цивільно-правові зобов'язання можуть виникати з договорів, не передбачених взагалі законодавством, за умови,що вони не суперечать йому.Зобов'язання можуть виникати не тільки з двосторонніх або багатосторонніх угод. Йдеться, наприклад, про зобов'язання, що виникають з публічної обіцянки винагороди відповідно до ст. 435 ЦК.Адміністративний акт як підстава виникнення зобов'язання у зв'язку з переходом до ринкової економіки поступово втрачає своє значення. Слід відзначити, що і в період існування планової економіки адміністративні акти (за рідким винятком) самі безпосередньо не породжували зобов'язання. Підставою виникнення зобов'язань у організацій був юридичний склад, до якого входили як адміністративні акти, так і договори, укладені на їх підставі. Можливість виникнення зобов'язань з адміністративних актів не виключається і в теперішній час.Щодо таких підстав виникнення зобов'язань, як створення об'єктів творчої діяльності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, нових сортів рослин і видів тварин, творів літератури, науки і мистецтва), то слід мати на увазі,як вірно підкреслює О. Пушкін, що закріплення в законодавстві права інтелектуальної власності змінило характер цих відносин. Вони стали абсолютними, а тому зобов'язальні відносини полягають в зобов'язанні всіх, хто не є володільцем права інтелектуальної власності, утримуватися від порушення абсолютних прав. Крім того, виникають зобов'язальні відносини, засновані як на факті створення зазначених результатів, так і на договорах по їх розпорядженню'.Заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав є неправомірними діями, які породжують охоронні зобов'язання. Однак хоч такі зобов'язання виникають із неправомірних дій, самі вони спрямовані на досягнення правомірного результату — відновлення порушеного майнового стану учасників майнового обороту2.Цивільні зобов'язання можуть виникати також внаслідок інших дій громадян і організацій, наприклад, у разі використання особою чужого майна для ліквідації наслідків стихійного лиха.Нарешті, підставою виникнення цивільних зобов'язань можуть бути і події, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.