- •Поняття зобов’язального права.
- •Джерела правового регулювання договірних правовідносин.
- •Поняття та система зобов’язань.
- •Класифікації зобов’язань.
- •Множинність осіб в зобов’язаннях.
- •Зміна осіб в зобов’язаннях.
- •Підстави виникнення зобов’язань.
- •Поняття і види цивільного договору.
- •Система договорів за вітчизняним законодавством.
- •Поняття та особливості господарського договору.
- •Принцип свободи договору.
- •Консенсуальні та реальні договори.
- •Попередній та основний договір.
- •Договір приєднання
- •Публічний договір.
- •Договір на користь третьої особи.
- •Типовий та примірний договір.
- •Змішаний договір.
- •Порядок укладення договору.
- •Стадії укладення договору.
- •Поняття та вимоги до оферти.
- •Поняття публічної оферти.
- •Поняття та ознаки акцепту.
- •Укладення договору в обов’язковому порядку.
- •Спонукання до укладення договору.
- •Особливості порядку укладення господарського договору.
- •Особливості укладення договору на біржі.
- •Види біржових угод.
- •Зміна і розірвання договору.
- •Істотне порушення договору як підстава для зміни чи розірвання договору.
- •Істотна зміна обставин як підстава для зміни чи розірвання договору.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •Принцип належного виконання.
- •Предмет виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •Спосіб виконання зобов’язань.
- •Строк виконання зобов’язань.
- •Місце виконання зобов’язань.
- •Неустойка як вид забезпечення зобов’язань.
- •Поняття застави та її види.
- •Іпотека як вид застави.
- •Завдаток як вид забезпечення зобов’язань.
- •Особливості гарантії.
- •Договір поруки.
- •Притримання.
- •Підстави припинення зобов’язань.
- •Домовленість про відступне: вимоги та порядок здійснення.
- •Поняття новації.
- •Прощення боргу.
- •Поняття та умови проведення зарахування.
- •Неможливість виконання як підстава припинення зобов’язань.
- •Правові наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов’язання.
- •Склад збитків.
- •Поняття збитків та шкоди.
- •Підстава та умови цивільно-правової відповідальності.
- •Види та форми цивільно-правової відповідальності.
- •Види господарсько-правових санкцій та заходів впливу.
- •Відповідальність без вини.
- •Поняття та значення договору купівлі продажу
- •Об’єкти купівлі-продажу.
- •Цінні папери як об’єкти купівлі-продажу.
- •Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •Обов’язки сторін договору купівлі-продажу.
- •Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •Договір поставки. 67. Застосування правил інкотермс.
- •Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Контрактація сільськогосподарської продукції.
- •Особливості договору купівлі-продажу в процесі приватизації державного майна.
- •Розрахунки за договором купівлі-продажу.
- •Акредитив як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Інкасо як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Чек як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Поняття векселю та його значення в цивільному та господарському обороті.
- •Правове регулювання міни.
- •Договір дарування.
- •Договір пожертви.
- •Поняття договору ренти та його види.
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •Поняття договору найму (оренду).
- •Істотні умови договору найму (оренди).
- •Права, обов’язки і відповідальність наймодавця (орендодавця).
- •Права, обов’язки і відповідальність наймача (орендаря).
- •Спеціальні підстави припинення договору найму (оренди).
- •Договір прокату.
- •Найм (оренда) транспортних засобів.
- •Найм (оренда) споруд та будівель.
- •Особливості оренди державного та комунального майна.
- •Лізинг та його види.
- •Договір найму житла.
- •Істотні умови договору найму житла.
- •Договір позички.
- •Поняття та система підрядних договорів. Поняття договору підряду.
- •Істотні умови договору підряду.
- •Права, обов’язки і відповідальність підрядника.
- •Права, обов’язки і відповідальність замовника.
- •Побутовий підряд.
- •Договір будівельного підряду.
- •Порядок передання-приймання результату будівельних робіт
- •Підряд на виконання проектних та пошукових робіт.
- •Платне надання послуг.
- •Договір доручення.
- •Договір комісії.
- •Агентські відносини.
- •Порівняльна характеристика договорів доручення та комісії.
- •Договір управління майном.
- •Договірне управління цінними паперами.
- •Поняття договору зберігання.
- •Особливості зберігання на товарному складі.
- •Спеціальні види зберігання.
- •Поняття і загальна характеристика системи транспортних зобов’язань.
- •Договір перевезення вантажів.
- •Особливості перевезення вантажу морським транспортом.
- •Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •Відповідальність перевізника.
- •Договір чартеру.
- •Договір буксирування.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір концесії.
- •Поняття страхових відносин.
- •Форми та види страхування.
- •Поняття співстрахування та перестрахування.
- •Права та обов’язки сторін за договором страхування.
- •Об’єкт страхування.
- •Поняття страхового ризику та страхового випадку.
- •Договір позики.
- •Договір кредиту.
- •Договір фінансування під уступку грошової вимоги.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунку.
- •Розрахунки платіжними дорученнями.
- •Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •Види ліцензійних договорів.
- •Поняття примусової ліцензії.
- •Договір комерційної концесії.
- •Загальні положення про спільну діяльність.
- •Поняття засновницького договору.
- •Просте товариство.
Притримання.
Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом. Кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе. До кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї. Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора. Вимоги кредитора,який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості.
Підстави припинення зобов’язань.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншиминормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.