- •1. Передумови виникнення соціології
- •2. Об’єкт і предмет соціології.
- •5. Структура соц.. Науки
- •6. Функції соціології
- •7.Назва, головний принцип і методи соціології в роботі о.Конта “Курс позитивної філософи-”.
- •8. Розуміння суспільства г.Спенсером в роботі “Основи соціології”.
- •9.Розуміння суспільства к.Марксом в працях “До критики політичної економії-” і “Німецька ідеологія”.
- •10. Проблема людської взаємодії в роботі г.Зіммеля “Соціальна диференціація”.
- •11.Пояснення природи соціального факту в роботі е.Дюркгейма “Правила соціологічного метода”.
- •12. Виклад концепції розуміючої соціології і смислу соціальної дії в роботі м.Вебера “Господарство і суспільство”
- •13. Соц групи як елемент соц.. Структури
- •14. Теорія соціальної стратифікації
- •15. Методологічні підходи до аналізу соціальної стратифікації.
- •16. Соціальна мобільність
- •17. Соц. Інститути у системі соц. Зв’язків.
- •18. Основні ознаки соціальної організації.
- •19. Інтегративна роль цінностей і норм.
- •20. Поняття соціальної норми, її функції
- •21. Спільність і відмінність моралі і права
- •22. Девіантна поведінка
- •23. Етнічні спільноти.
- •25. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність
- •26. Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури
- •27. Місто як об’єкт соціального аналізу.
- •28. Соціологічні дослідження соціальних переміщень, способу життя.
- •29. Соціологічний аналіз соціально-демографічної структури населення.
- •30. Поняття культури.
- •31. Функції культури
- •32. Методологічні підходи до аналізу культури.
- •33. Зміни культури
- •34. Концепція "естетичної держави" як предтеча соціології мистецтва та культури
- •35. Філософсько-економічний погляд на фундаментальні проблеми людського буття за умов капіталістичного суспільства. Перехід від ліберальної ідеї "естетичної держави" до марксистського радикалізму
- •36. Свобода як духовний стрижень естетичної самосвідомості та предмет соціологічного розгляду
- •37. Соціологія та психологія мистецтва
- •38. Загальна характеристика проблем, пов'язаних з поняттям "соціологія культури"
- •39. Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв'язків
- •40. Структура економіки як соціального інституту
- •41. Функції економіки
- •42. Політика як вираз і закріплення соціальної взаємодії
- •43. Політичне панування, його легітимність.
- •44. Структура політики
- •45. Функції політики.
1. Передумови виникнення соціології
У становленні соціології можна виділити ряд етапів.
Перший пов'язаний з іменами О. Конта, Г. Спенсера і К. Маркса. Це час глобальних концепцій розвитку суспільства. Орієнтація на перехід до позитивної науки поєднувалася зі ство¬ренням загальних, у деякій мірі також абстрактних теорій.
Засновником соціології був французький вчений Огюст Конт (1798 —1857). Цей філософ вважав, що соціологія, котру він спо¬чатку називав "соціальною фізикою", яка складалася з двох взаємопов'язаних частин: соціальної статистики і динаміки. Соціальна статистика вивчає структуру суспільства, функції її основних інститутів, со¬ціальна динаміка — процеси соціальних змін. Суспільство, за Контом, — складна система відносин, цілісний організм, про окремі структурні елементи якого можна судити тільки по співвідношен¬ню з цілим.
У соціології Герберта Спенсера (1820 — 1903) чітко виражена натуралістична тенденція, суспільство уподоблюється біологічному організму, що формується на основі за¬гальної еволюції. Спенсер розвиває вчення про соціальні інститути як механізми самоорганізації співжиття людей, розробляє типоло¬гію суспільств.
Висхідним у соціології К. Маркса (1818 — 1883) також був позитивізм. За Марксом, розвиток суспільства має закономірний і поступально прогресив¬ний характер.
На зламі XIX і XX століть соціологія переживає якісно новий етап: усвідомлюється обмеженість абстрактно-теоретичних методів пізнання, які переважали на першому етапі, постає питання про виділення соціології як самостійної цілісної науки. Найбільш яск¬раві представники соціології у цей час — М. Вебер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм.
У першій половині XX ст. бурхливого розвитку набуває емпірична соціологія. В цей час формуються методи збирання і аналізу емпіричної інформації, теорія виміру.
У другій половині XX ст. усвідомлюється необхідність синтезу теорії та емпірії, тривають пошуки загальної теорії, стрімко розвиваються спеціальні соціологічні теорії. Великий внесок у розвиток соціології на цьому етапі зробили американські соціологи Г. Парсонс, Р. Мертон.
***Особливо активно емпіричні соціальні дослідження в Європі почали розвиватися на початку XIX століття під впливом певних соціальних процесів. Інтенсивний розвиток капіталізму на початку XIX століття вело до швидкого зростання міст - урбанізації життя населення. Наслідком цього була різка соціальна диференціація населення, зростання кількості бідних, збільшення злочинності, наростання соціальної нестабільності.
Поштовхом до дослідження соціальних питань послужив розвиток виробництва. Використовуючи природні ресурси, розширюючи таким шляхом сферу виробництва, люди зіткнулися обмеженістю цих ресурсів, в результаті чого єдиним способом збільшення продуктивності стало раціональне використання робочої сили. Ускладнення всіх сфер життєдіяльності людей поставило проблеми здійснення взаємодії між ними, управління цими взаємодіями та створення соціального порядку в суспільстві. Коли ці проблеми були усвідомлені і поставлені, виникли передумови формування та розвитку науки, що вивчає асоціації людей, їх поведінку в цих асоціаціях, а також взаємодії між людьми і результати таких взаємодій.