Зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

Вступ

РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: Класифікація та аналіз джерел шуму в місті.

1. Аналіз зовнішніх джерел шуму в житлових будівлях

   1. Шум автомобільного транспорту

   2. Шум рельсового транспорту

   3. Джерела авіаційного шуму

   4. Шум промислових підприємств

   5. Розповсюдження джерел шуму від зовнішніх джерел приміщення

   6. Карта шуму міста

2. Аналіз джерела внутрішнього шуму в житлових будівлях

   1. Акустика приміщення

   2. Поширення шуму в будівлях

   3. Система кондиціювання повітря

3. Нормування шуму в будівлях

   1. Санітарно-гігієнічні, технічні та екологічні норми

   2. Вплив шуму на людину

4. Моніторинг зовнішніх та внутрішніх джерел шуму

РОЗДІЛ ІІ. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: Принципи та методи звукоізоляції в житлових будівлях.

1. Зниження шуму на елементах конструкції житлової будівлі

2. Звукоізоляція в житлових будівлях

3. Звукопоглинання в житлових будівлях

4. Акустика поглиначів та дифузорів в житлових будівлях

5. Вібродемпфування в житлових будівлях

РОЗДІЛ ІІІ. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Моніторинг шуму вул.Чоколовський бульвар, м. Київ

3.2. Зниження шуму методами звукопоглинання

3.3. Зниженняшуму методами звукоізоляції

РОЗДІЛ ІV. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.1. Аналіз данних моніторингу шуму вул.Чоколовський бульвар, м. Київ

4.2. Аналіз розрахунків звукопоглинання

4.3. Аналіз розрахунків звукоізоляції

РОЗДІЛ V. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗВУКОІЗОЦІЇ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ЯК ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

РОЗДІЛ VІ. ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Вступ

Довгий час шум вважали неминучим злом цивілізації, побічним продуктом технічного прогресу, бурхливого розвитку техніки, автоматизації, механізації, зростання транспорту. І мало хто припускав, що він досягне таких рівнів, які будуть не байдужі для організму людини.

У найбільш промислово розвинутих країнах на долю автомобільного транспорту припадає від 60% до 80% екологічного забруднення навколишнього середовища, у тому числі й акустичного.

Механізм впливу транспорту на навколишнє середовище має ряд специфічних особливостей порівняно з багатьма галузями машинобудування.

Такими особливостями є:

• масовість і постійно зростаючі темпи розвитку;

• широкий спектр негативних явищ, що супроводжують процес виготовлення і експлуатації транспортних засобів;

• низькі питомі показники екологічної безпеки транспортних засобів на одиницю виконаної транспортної роботи;

• складності значного поліпшення показників екологічної безпеки найближчим часом. Це викликано середнім терміном експлуатації транспортних засобів, що складає 10 … 25 років;

• концентрація великої кількості транспортних засобів на порівняно обмеженій території і їхнє масове проникнення в зони житлової забудови;

• хронічне відставання темпів розвитку дорожньої мережі від індустріалізації.

• поєднання цих факторів у визначених умовах і регіонах приводить по окремих параметрах до домінуючого впливу транспорту на навколишнє середовище.

• концентрація великої кількості транспортних засобів на порів­няно обмеженій території і їхнє масове проникнення в зони жи­тлової забудови;

• хронічне відставання темпів розвитку дорожньої мережі від темпів індустріалізації.

Поєднання цих факторів у визначених умовах і регіонах приво­дить по окремих параметрах до домінуючого впливу транспорту на навколишнє середовище.

Шум від автомобільного транспорту є одним з більш небезпеч­них параметричних забруднень. Не випадково ця проблема знахо­диться в полі зору фахівців, зайнятих в автомобілебудуванні, сфері експлуатації автомобільного транспорту, організації дорожнього руху, у містоплануванні і будівництві. В умовах, коли масштаби автомобільного руху зростають, зони акустичного дискомфорту значно збільшуються, у зв'язку з цим проблема боротьби з транс­портним шумом має соціальне значення.

В основі виникнення шуму (як і звуку) лежать механічні коливання пружних тіл. У шарі повітря, що безпосередньо примикає до поверхні коливного тіла, виникають згущення (стиснення) і розрідження. Ці стиснення і розрідження чергуються в часі і поширюються в сторони у вигляді пружної поздовжньої хвилі. Остання досягає нашого вуха і викликає поблизу нього періодичні коливання тиску, які впливають на слуховий аналізатор.

Розділ і огляд літератури: класифікаця та аналіз джерел шуму в місті

1. Аналіз зовнішніх джерел шуму в житлових будівлях

Зростання енергооснащеності промисловості, використання нових типів обробних верстатів, інтенсивний розвиток транспортного машинобудування , збільшення швидкості перевезень, створення нових видів транспортних засобів (автомобілів, тракторів, літаків, судів і т.ін.) потребують розв’язання задач зменшення шуму як на робочих місцях обслуговуючого персоналу і пасажирів, так і у навколишньому середовищі.

Нижче подано класифікацію основних джерел шуму, спричинених повсякденною діяльністю людини, що призводить до забруднення його навколишнього середовища в умовах міського життя:

• шум автомобільного транспорту

• шум рельсового транспорту

• джерела авіаційного шуму

• шум промислових підприємств

1. Шум автомобільного транспорту

Виникнення шуму автомобільного транспорту починається з уворення енергії, що рухається, пов'язано з її розсіюванням у навколишньому просторі. Одним з каналів такого розсіювання є звукові хвилі. Джерелами шуму в автомобілі, що рухається, є шум ходової частини, шум ко­чення і шум обтікання (вітру). Шум ходової частини автомобіля складається із шуму двигуна, шуму передачі і шуму допоміжних механізмів. У автомобіля шуми механічного походження випромінюються вібруючими елементами шасі і кузова.

У легкових автомобілів шум ходової частини є основним при йо­го розгоні і їзді на низьких передачах. На швидкісних дорогах такий шум перекривається шумом кочення і шумом вітру. Шум привода вантажівок і автобусів визначає загальний шум і на високих швид­костях. Шум кочення створюється при зіткненні шини з поверхнею до­роги, що ніколи не буває ідеально рівною, а також при витисканні повітря з пазів протектора з поверхні шини. Звукова потужність шуму кочення приблизно пропорційна третій швидкості руху, а рі­вень шуму збільшується на 9 дБ при кожному подвоєнні швидкості руху. У легкового автомобіля, що рівномірно рухається на прямій пе­редачі на дорозі з гладким покриттям на літніх шинах, шум кочення перекриває інші складові шуму на швидкості понад 50 км/год. Зи­мові і спеціальні шини виявляються більш гучні, ніж літні шини. Шини з періодично розташованими грунтозачепами при русі ство­рюють виючі тони, у зв'язку з цим застосовують аперіодичні розта­шування грунтозачепів.

На шумовипромінювання шини впливає конструкція шини і ха­рактеристики її матеріалу (коефіцієнт втрат). Шум від зимових шин містить значну частку високочастотних складових, що призводить до зменшення рівнів на асфальту на 3 дБА. Чим менше профіль малюнка шини, тим більше впливає на шум кочення стан поверхні дорожнього покриття. На високих швидкостях руху автомобіля стає помітною складова шуму, яка обумовлена опором потоку повітря. Цей шум в основно­му широкосмуговий, обумовлений зривом вихорів, його звукова потужність приблизно пропорційна п'ятому-шостому ступеню швидкості руху. У деяких автомобілів у шумі вітру спостерігаються "свистячі тони", спричинені періодичним зривом вихорів (напри­клад, зі стійок багажника) чи резонансом порожніх об'ємів. При відкритих (цілком чи частково) вікнах автомобіля усередині нього можуть виникати коливання тиску в інфразвуковому діапазоні час­тот.

Також слід зазначити про шум двигуна автомобіля, а саме що шум двигунів внутрішнього згоряння складається з шуму ви­хлопу, шуму всмоктування і шуму, що випромінюється власне дви­гуном. Механізм цих компонент різний. Процес створення загального шуму слід розглядати для кожної окремої складової.

Шум вихлопу виникає в процесі пульсуючого витікання відпра­цьованих газів. За відсутності глушника він є найбільш інтенсивною компонентою сумарного шуму двигунів. Звукова потужність цього джерела становить від 0,01 до 0,1 % потужності двигуна. Вона зда­ється незначною. Однак слід зазначити, що 1 Вт акустичної потуж­ності створює рівень звукового тиску 92 дБ на відстані 10 м.

Шум всмоктування набагато слабіший за шум вихлопу, оскільки об'єм впуску повітря (холодне повітря без палива) менший, ніж об'­єм вихлопних газів; крім того, всмоктування повітря відбувається не так різко, як його викидання.

Шум, що випромінюється безпосередньо двигуном (блоком ци­ліндрів, картером з піддоном), за своєю звуковою потужністю на два-три порядки (тобто на 20...30 дБ) нижчий, ніж шум вихлопу. Однак на практиці ним не слід нехтувати, оскільки шум вихлопу та всмоктування можна майже завжди істотно знизити за рахунок за­стосування глушників, а для зменшення шуму власне двигуна по­трібні значні витрати. Крім того, треба враховувати, що звукова вібрація може передаватися від двигуна через опори та інші з'єд­нання на фундаменти й інші елементи конструкції з великою пло­щею, обумовлюючи їхнє інтенсивне звуковипромінювання (так званий структурний шум).

Шум власне двигуна обумовлений, з одного боку, процесами згоряння палива в циліндрах, а з іншого — механічними процесами (удари клапанів, перекладання поршнів, удари паливного насоса при вприскуванні палива, зубчасте зачеплення привода).

У дизелях основною причиною шуму є процес згоряння. У кар­бюраторних двигунах процес згоряння більш "м'який", запалювання від свічки відбувається в одній точці і потрібний деякий час для то­го, щоб горіння поширилося на весь об'єм. Перевагою карбюратор­ного двигуна з точки зору акустики є також те, що в разі неповного навантаження всмоктується менше повітря й інтенсивність низько­частотних складових змінного тиску знижується. Водночас у дизелі навіть у режимі примусового привода низькочастотні складові за­лишаються незмінними.

Експериментально доведено, що рівень звукової потужності вла­сне двигунів внутрішнього згоряння можна наближено обчислити за формулою:

57+10lg( (1.1.1)

де — номінальна частота обертання ротора; N — номінальна по­тужність; n — робоча частота обертання ротора.

На Малюнку№1 наведені рівні шуму і вібрації деяких двигунів внут­рішнього згоряння, на Малюнку№1 а) - показано рівні звукової потужно­сті 12-циліндрового двигуна, а на Малюнку№1 б) - рівні звукової вібрації деяких двигунів, вимірювані на опорах над амортизаторами.

Малюнок №1

На цих рисунках криві 1...9 наведені для наступних випадків: 1-1700 об/хв, 1,810⁶ Вт, вихлоп без глушника; 2 - 1700 об/хв, 1,810⁶Вт, блок циліндрів із системою всмоктування; 3 - 1700 об/хв, 0 Вт. блок циліндрів із системою всмоктування; 4 - 800 об/хв, 0,26-10⁶ Вт, блок циліндра із системою всмоктування; 5 - 600 об/хв, 0 Вт, блок циліндрів із системою всмоктування; 6 - 1700 об/хв, 1,8-10⁶ Вт, повне навантаження, дизель з низькою масою на одини­цю потужності; 7 - 800 об/хв, 0,22-10⁶ Вт, неповне навантаження, дизель з низькою масою на одиницю потужності; 8 - 1200 об/хв, 0,22-10⁶ Вт, повне навантаження, дизель з високою масою на одини­цю потужності; 9 - 4000 об/хв, 0,004-10⁶Вт, карбюраторний двигун.