2.2. Якість зведення проміння

Важливим параметром монітора, що не має чисельного визначення, є якість зведення проміння. При доброму зведенні тонкі білі лінії (наприклад, символи) повинні бути білими, а не веселковими. Зведення проміння частіше за все погіршується по кутах екрану. Для перевірки якості зведення в першому наближенні підходить спостереження за повідомленнями при завантаженні, білими символами, що виводяться звичайно. Зручний також уважний огляд рамок вікон оболонки типу Norton Commander. В тестових програмах типу Checklt є відеотести із зображеннями тонких сіток, що виводяться в графічних режимах щодо високого дозволу. Мабуть, найзручнішим засобом перевірки якості зображення є утиліта NokiaTest. Регулювання зведення є складним технічним процесом.

2.3. Настройка геометрії

Регулювання розмірів по вертикалі (V.Size) і горизонталі (H.Size) дозволяє підігнати параметри генераторів розгортки так, щоб зображення потрапляло в задану область. Тут можливі два види недоліків зображення:

а) зображення розвертається в меншу область, ніж потрібно (Underscan);

б) вилазить за межі екрану (Overscan).

Окрім регулювання розмірів важливе і юстирування — підбір зсуву по вертикалі (V.Shift, V-Position або V.Phase) і горизонталі (H.Shift, H-Position або H.Phase). Назва цих регулювань зсувом (Shift) або позицією (Position) ближче до користувача, оскільки відображає видиму на екрані дію. Назва їх же фазою (Phase) ближче інженеру, оскільки відображає фазовий зсув генераторів щодо синхроімпульсів.

Окрім розміру і положення монітори можуть мати регулювання геометричних спотворень типу трапеції (Trapezoid) і «бочки» (Pincushion). Всі ці регулювання зручніше всього проводити при виводі тестового зображення у вигляді сітки з квадратними осередками. Всі квадрати повинні виглядати дійсно квадратними. Бажано перевіряти одне і те ж зображення з різним рівнем яскравості — його розміри і форма не повинні помітно змінюватися. Якщо розмір міняється (чим яскравіше, тим крупніше), це означає недостатню потужність джерела високої напруги кінескопа і його нестабільність при зміні яскравості. Пояснення зв'язку проста: чим нижче напруга, тим нижче швидкість електронів і більше кут відхилення променя при такому ж магнітному полі розгортки. Окрім геометричних спотворень, спостереження сітки може виявити такі дефекти монітора, як нестабільність генераторів розгортки, яка може бути викликана поганою фільтрацією живлячих напруг. Пульсації з частотою живлячої мережі приводять до хвилястості вертикальної лінії справа (хвиля звичайно рухається вгору або вниз) або періодичній зміні розміру по вертикалі. Високочастотні пульсації приводять до тремтіння або розмитості зображення знову-таки в правій частині екрану (там набігає велика погрішність щодо синхроімпульсів).

2.4. Синхронізація і цифрове управління

Монітори EGA мали два істотно що розрізняються режиму синхронізації. Режим задавався відносною полярністю вертикальних синхроімпульсів. Для кожного режиму (Mode 1 і Mode 2) використовувалися окремі елементи підстроювання, комутовані залежно від отриманої вказівки на режим синхронізації. Спочатку забезпечення можливості роботи монітора на різних частотах синхронізації представляло складну технічну проблему. Одними з перших цю проблему розв'язали розробники фірми NEC, і під відповідні монітори фірма навіть зарезервувала торгову марку MultiSync. Потім з'явилися назви MultiScan і MultiFrequency, які позначають ту ж можливість. Адаптери VGA і SVGA можуть використовувати різні режими дозволу без такої істотної зміни частот, але від цього легше не стало — виникла потреба вибору частот розгортки. Для розпізнавання режиму також стали застосовувати зміну полярності синхросигналів, але тепер уже обох — H.Sync і V.Sync. При зміні параметрів синхронізації (наприклад, при перемиканні задач, що працюють в різних графічних режимах) доводиться підстроювати геометричні параметри зображення, що вручну робити не дуже зручно.

Розв'язати проблему підстроювання дозволило цифрове управління (Digital Control, або DC), яке стало звичайним практично для всіх сучасних моніторів. Суть цифрового управління зводиться до того, що в монітор вбудовується спеціалізований мікроконтролер, що управляє практично всіма параметрами монітора. Потенціометри, традиційно що використалися для всіх регулювань, замінили кнопками управління (пара кнопок замінює одну ручку). В перших моніторах цифрове управління тільки підвищувало надійність (потенціометри схильні зносу), але незабаром пішли далі. Оскільки мікроконтролер може берегти велику кількість параметрів (він для цього має енергозалежну пам'ять), нескладно його примусити запам'ятовувати набори параметрів, заданих для кожного відеорежиму, що використовується. Таким чином, після первинного «навчання» контроллер швидко встановлює настройки, що запам'ятали, для поточного відеорежиму. Встановлений відеорежим розпізнається по частотах і полярності сигналів синхронізації. Цифрове управління безліччю параметрів зажадало б велику кількість кнопок. Щоб не захаращувати лицьову панель монітора і полегшити роботу користувача, тому ж мікроконтролеру доручили на екрані монітора організувати дисплей для діалогового режиму настройки. Такий дисплей, вбудований в екран, скорочено називається OSD (On Screen Display). Застосування OSD дозволяє всього трьома-чотирма кнопками забезпечити необмежене число регулювань: одна або дві кнопки потрібні для вибору параметра, що настроюється, в меню дисплея, і ще дві кнопки дозволяють змінювати параметр, що настроюється, в обидві сторони. Втім, така крайність необов'язкова — для таких регулювань, як, наприклад, яскравість, можна виділити і спеціальну пару кнопок. Меню дисплея з'являється на екрані під час настройки, перекриваючи невелику частину зображення, що виводиться, і автоматично зникає після закінчення настройки. Від функцій OSD зробили ще один невеликий крок — ввели в монітор режим самотестування. В цьому режимі мікроконтролер за відсутності сигналу від комп'ютера сам формує кольорове графічне зображення, по якому можна провести настройку і оцінити якість монітора. Звичайно, монітор повинен визначити причину відсутності сигналу — це ж може бути і команда DPMS — системи управління енергоспоживанням.