Ткаченко Олександр Миколайович Принципи і категорії психології. — Київ, "Вища школа", 1979

ЗМІСТ:

Ткаченко Олександр Миколайович 1

Принципи і категорії психології. — Київ, "Вища школа", 1979 1

ЗМІСТ: 1

ВСТУП 1

РОЗДІЛ І 3

СТРУКТУРА ПСИХОЛОГІЇ ЯК СИСТЕМИ ЗНАНЬ І ЛОГІКА ЇЇ РОЗВИТКУ (до постановки проблеми) 4

РОЗДІЛ ІІ 19

ПРИНЦИПИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ 19

РОЗДІЛ III 41

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА 41

РОЗДІЛ IV 49

ПСИХОГНОСТИЧНА ПРОБЛЕМА ТА КАТЕГОРІЯ «ОБРАЗ» 49

РОЗДІЛ V 62

ПСИХОПРАКСИЧНА ПРОБЛЕМА І КАТЕГОРІЯ «ДІЯ» 62

РОЗДІЛ VI 73

КАТЕГОРІЯ МОТИВУ І ПРОБЛЕМА АКТИВАЦІЇ ПОВЕДІНКИ 73

РОЗДІЛ VII 86

ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА І КАТЕГОРІЇ, ЩО ФІКСУЮТЬ СУСПІЛЬНО ЗУМОВЛЕНИЙ РІВЕНЬ АКТИВНОСТІ ПОВЕДІНКИ 86

РОЗДІЛ VIII 110

ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ВІДОБРАЖЕННЯ В КАТЕГОРІАЛЬНОМУ ЛАДІ ПСИХОЛОГІЇ 111

ПІСЛЯМОВА 138

ВСТУП

У Програмі КПРС перед радянськими вченими поставлено завдання «зайняти провідне становище в світовій науці по всіх основних напрямках» ¹. Успішне виконання цього відповідального завдання залежить від планомірного, інтенсивного розвитку усіх галузей наукового знання, що особливо підкреслювалось в матеріалах ХХУ з'їзду КПРС та інших важливих документах Комуністичної партії та Радянської держави, зокрема у постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальший розвиток вищої школи і підвищення якості підготовки спеціалістів». Бурхливий прогрес науки в умовах науково-технічної революції ставить підвищені вимоги до дальшого вивчення її історії та логіки розвитку. Сказане повністю стосується й однієї з важливих людинознавчих наук — психології.

В сучасних умовах дальшого зростання ролі психології в науково-технічному прогресі, розширення фронту емпіричних досліджень, зближення з практикою особливої значимості набуває розробка і висвітлення ряду принципових питань психологічної теорії. Це стосується передусім розробки і викладу вчення про категоріальний лад психологічної науки. Проблеми систематизації психологічних знань висвітлюються у працях Л. І. Анциферової, О. О. Будилової, О. М. Леонтьєва, А. В. Петровського, К. К. Платоно-ва, М. С. Роговіна, М. Г. Ярошевського ². В цих публікаціях

¹ Матеріали XXII з'їзду КПРС. К., 1962, с. 394.

² Див.: Анцыферова Л. И. Материалистические идеи в зарубежной психологии. М., 1974; Будилова Е. А. Философские проблемы психологии. М., 1971; Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1977; Петровский А. В. История советской психологии. М., 1967; Платонов К. К. О системє психологии. М, 1972.

3

розглядається розвиток матеріалістичних ідей у вітчизняній та зарубіжній психології, аналізуються питання історії та теорії розвитку психології, предметно-логічні основи розробки окремих психологічних категорій. Ці дослідження безпосередньо підводять до завдання вивчення розвитку системи взаємозв'язаних категорій, що фіксують порівнсву і системну будову психіки.

Наукознавські дослідження показали, що кожна наука (в тому числі й психологія) має свої конкретно-наукові категорії, які відрізняються від загальнофілософських.

Вивчення конкретно-наукових категорій (їх природи, функцій, взаємозв'язку) має велике науково-практичне значення як для пізнання загальної структури та еволюції знань, так і для визначення закономірностей розвитку категоріального ладу мислення вченого.

Значимість вивчення і висвітлення історичного процесу формування і загальних тенденцій розвитку «мережі» психологічних категорій пояснюється й тим, що побудова і виклад системи категорій психології дозволить визначити методологічні передумови по­дальшої систематизації психологічних знань і розробки науково обгрунтованих конкретних цілей та прийомів психолого-педагогічного впливу на процес формування особистості будівника комунізму.

Проте в наявних публікаціях недостатньо, на нашу думку, приділяється уваги історичному генезису психологічних категорій, що описують соціальне зумовлений рівень активності поведінки людини. Потребує висвітлення питання про структуру психологічних знань і особливості їх еволюції на сучасному етапі. Це стосується також ряду завдань, що мають надзвичайно важливе теоретичне і практичне значення для сучасної психологічної науки, а саме: а) визначити сутність і співпідпорядкованість методологічних проблем психології; б) проаналізувати історичний генезис тієї чи іншої категорії в зв'язку з дослідженням відповідної методологічної проблеми; в) простежити зв'язок розробки певної методологічної проблеми з конкретними філософськими принципами; г) визначити методологічні підходи до систематизації категорій психології і вичленувати вихідну «клітинку» кожного рівня

4

ієрархічної системи психологічних знань; д) розкрити дидактико-практичне значення аналізу і систематизації принципів та категорій психології для пошуку методологічних основ зміни та вдосконалення програм та навчально-методичних посібників з курсу «Загальна психологія»; е) показати роль наукових шкіл та напрямків у розвитку психологічних категорій та принципів.

Реалізація зазначених вище завдань, що стоять перед сучасною психологією, потребує зусиль ряду наукових колективів. Тут будемо торкатися їх лише в тій мірі, в якій це необхідно для виконання основної мети нашої роботи: висвітлення загальних тенденцій розвитку категоріального ладу психології, важливими структурними утвореннями якого є категорії, принципи та методологічні проблеми. При цьому розгляд окремих структурних утворень (категорій, принципів, проблем) та зв'язків між ними підпорядковано вивченню особливостей еволюції цілого (категоріального ладу).

Особлива увага приділена визначенню категоріальної «мережі», що має описувати соціальне зумовлені рівні детермінації поведінки. Зокрема, здійснено спробу окреслити науково-категоріальний апарат особистісного рівня активності суб'єкта діяльності та вичленувати висхідну одиницю його аналізу. Зважаючи на актуальність наступальної критики буржуазної ідеології, в роботі піддаються критичному аналізу ряд методологічних положень та ідейно-світоглядних засад таких напрямків в буржуазній психології, як біхевіоризм, психоаналіз, теорія рольової поведінки, теорія самоактуалізації особистості.

Матеріали, представлені в цій праці, становлять основу спецкурсу «Методологічні проблеми психології», який автор читає на відділі психології Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка з 1971 року.

У процесі читання спецкурсу та підготовки рукопису до друку його зміст обговорювався колективом викладачів відділення психології КДУ, співробітниками сектора проблем психології наукової творчості Інституту історії природознавства та техніки АН СРСР, членами бюро Наукової ради з історії та теорії розвитку психології при АПН СРСР.

5

Автор вважає своїм обов'язком висловити глибоку вдячність всім, хто брав участь у підготовці рукопису до друку, особливо професору М. Г. Ярошевському.

Книга адресується передусім студентам, що спеціалізуються в галузі психології. Вона може бути використана слухачами ІПК викладачів суспільних наук, викладачами психологічних, філософських та педагогічних дисциплін, а також аспірантами та науковцями.