
- •Політологія Конспект лекцій
- •1. Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Категорії та закономірності політології як науки.
- •4 Системи методів політологічного пізнання.
- •5. Політологія та інші галузі суспільствознавства.
- •6. Основні завдання та функції політології.
- •7 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •9. Основні етапи розвитку політичної науки.
- •10 Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів.
- •11. Система категорій політології
- •12. Політика, як наука і мистецтво.
- •4. Основні функції політики.
- •13. Діалектика взаємозвязку політики та економіки.
- •14. . Політика її види
- •15. . Політика її структура та функції.
- •16. Зміст етнонаціональної політики
- •17. Економічна політика
- •18. Пол. Діяльність та її конкретні форми
- •19. Конституція України про свободу та умови об’єднання громадян у політичні партії.
- •20. Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •21. Формування громадянина в умовах становлення Української держави: проблеми та перспективи.
- •22. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •23 Влада як явище сусп-політ. Життя
- •24. Поняття і функції політичної влади
- •25. Політична та державна влади
- •26. Умови ефективного функціонування політичної влади
- •27. Основні концепції влади
- •28Проблема формування і функц. Влади в Україні.
- •29. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.
- •30. Демократія
- •31. Типи політичних систем
- •32. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •33. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •34. Основні функції пол. Системи
- •35. Типи політичних систем
- •37. Поняття держави та її головні ознаки
- •38.Держава
- •39 .Форми державного правління та форми державного устрою.
- •40. Держава як основний елемент політичної системи та її функції
- •41.Правова держава
- •42. Громадянське суспільство
- •43. Політичні режими!
- •44. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.
- •45. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.
- •46. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичних партій.
- •47. Типи політичних партій.
- •48. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску тощо.
- •49 .Політичні партії правої та правоцентриської орієнтації
- •50. Політичні партії центриської спрямованості
- •51. Функції і методи груп тиску.
- •52. Типи груп тиску.
- •53. Партійні системи.
- •54. Політичне лідерство.
- •55. Політична свідомість..
- •56. Лібералізм та неолібералізм як пол. Течі сучасності
- •58. Концепція екологічного соціалізму
- •59. Фашизм та неофашизм
- •60. Правий і лівий екстремізм як сучасна ідеол-огія і політика.
- •61. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
32. Політ система сусп-ва:поняття і структура
Політ система це цілісна упорядкована система відносин, дій, ідей, цілей, методів та інститутів, повязаних із політикою, з її розробкою та практичним здійсненням.
Політ система сусп-ва це складна, багатогранна система відносин державних і недержавних соц. інститутів, які виконують відповідні політ функції для захисту інтересів певних класів та соц. груп.Сутність політ системи поляга. В регламентації повелінки людей. Політ система є діалектичною єдністю чотирьох сторін: інституц-ої, регул-ої, функціон-ої та ідеологічної. Відповідно до цього, політ система склад-ся з таких компонентів: політ. відносини,політ організація, політ-правові та моральні норми, методи політ діяльності, політ культура. Політ система відбиває стан сусп-ва, включаючи економічні умови його існування соціальну і націон. Структуру, демографічні та економічні процеси, рівень освіти населення, стан сусп. свідомості, духовно-ідеологічне життя, міжнародне становище. Через політ систему виявляються та акумулюються основні групи соц інтересів, визначаються соц. пріоритети, що потім закріпл-ся в політиці.
33. Становлення громадянського суспільства в Україні
Перші елементи формування громадянського суспільства на території сучасної України криються в сивій давнині. Ще в VII—V ст. до н. е. на землях теперішньої Україні функціонували рабовласницькі міста-держави: Ольвія, Херсонес, Боспор, Феодосія та ін. з різноманітними формами правління — від монархії до аристократичної та демократичної республік. Коли в IX ст. виникла Київська Русь, її основними державними інститутами стали князь, князівська рада та народне віче.
Згодом, уже за доби феодалізму, селяни об'єднувалися в сільські общини, обираючи зі свого середовища отаманів, старшин та інших представників громадськості. Особливе місце у формуванні рис громадянського суспільства та боротьбі за волю й незалежну, суверенну державу належить козацтву.
Найбільш повно ідеї громадянського суспільства та становлення демократичних засад вітчизняного державотворення знайшли своє втілення в конституції Пилипа Орлика 1710р.
Поширенню ідей української державності на українських землях значною мірою сприяв розвиток поняття громадянина. Виникнувши як термін після Французької революції XVIII ст., поняття «громадянин» набуло широкого вжитку в усіх європейських країнах і в Україні зокрема.
1 грудня 1991 року народ України на всенародному референдумі висловив свою суверенну волю побудувати українську незалежну державу. А почався цей процес ще до референдуму — з ухвалення Верховною Радою в липні 1990 р. Декларації про державний суверенітет України. Її засадним принципом було сучасне розуміння суверенітету народу як багатогранного поняття. Так, декларація не обмежувалася проголошенням права народу України вирішувати свою долю. Вона визначала сучасне комплексне наповнення цього права — верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх стосунках. Декларація передбачала народовладдя, утвердження громадянства Української держави, її економічну самостійність, екологічну безпеку, національно-культурне відродження українського народу. Водночас гарантувався вільний національно-культурний розвиток усім національностям, .що проживають в Україні. Усі розділи Декларації пройнято гуманізмом та демократизмом. Так, проголошуючи Україну суверенною національною державою, Декларація виходила з того, що український народ як єдине джерело державної влади в республіці — це громадяни всіх національностей, що живуть в Україні.
Наступний історично значущий крок — це ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року. У цьому головному політико-юридичному документі держави підкреслюється, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, багатопартійності, розвитку самоврядування.
Нині процеси формування в Україні громадянського суспільства та створення незалежної, демократичної, соціальної та правової держави відбуваються паралельно. Прискоренню цих процесів активно сприяє політична реформа, оновлення політико-правової бази нашого суспільства з урахуванням власного та світового досвіду. Громадяни, громадські організації та різноманітні політичні інститути України за цих умов намагаються ефективно використати досвід передових, демократичних країн щодо захисту прав і свобод кожної людини. Як свідчить світовий політичний досвід, саме з усвідомлення кожною людиною думки про свою самоцінність, про спроможність і можливість своєю працею побудувати достойне життя власній родині та суспільству в цілому розпочинається процес становлення громадянського суспільства.