3. Спроби зменшення витрат в Україні

У практичній діяльності реалізація щодо зниження витрат дуже часто вимагає додаткових коштів на удосконалення технологічних процесів, введення додаткових, облікових операцій. У тих випадках необхідно здійснювати техніко-економічні розрахунки, на основі яких оцінюється доцільність управлінських рішень. Такі питання є досить чітко розроблені в системах управління виробничо – господарською діяльністю зарубіжних фірм. Зниження витрат на виробництво при забезпеченні високоякісної продукції є фактором підвищення ефективності виробництво, додатковою можливість зниження цін на продукцію і досягнення пріоритетів на ринках її збуту.

В умовах перехідної економіки України більшість державних і недержавних підприємств не зацікавлені у зниженні витрат виробництва, оскільки досягнення такої мети є досить трудомістким процесом, реалізація якого потребує здійснення значного обсягу робіт щодо впровадження науково обгрунтуваних норм і нормативів обліку витрат контролю і підвищення самостійності керівників підприємств вирішувати питання, пов’язані з управлінням виробництвом, у тому числі і витратами, сприяло тому, що більшість підприємств працюють на межі банкрутства, тобто коли витрати виробництва майже дорівнюють доходам, а прибуток підприємства мінімальний. У той час як питання раціональності здійснення витрат залишаються поза увагою владних структур. На теперішній час державою не визначені ефективні важелі впливу на інтереси підприємств у напрямах зниження витрат виробництва.

Отже, на період, коли важелі ринкової економіки ще не проявилися у повному обсязі і напрямках створення таких умов, які сприяють ефективному формуванню втрат виробництва на підприємствах державної і недержавної форм власності, держава повинна виробити стратегію ефективного використання ресурсів і взяти на себе контроль за її реалізацією.

Висновки

Витрати — це зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов: негайне визнання, достовірна оцінка суми витрат тощо.

Важливо пам’ятати, що витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, погашення одержаних позик, платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента або принципала та деякі інші витрати не визнаються витратами.

Витрати групуються за такими економічними елементами:

матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

На сьогоднішній день,на жаль, держава зовсім не прагне мінімілізувати витрати підприємства, хоча на мою думку дуже даремно.

Оптимізація витрат, а особливо виробничих зможе зробити вироби більш доступними і збільшить прибутки від підприємницької діяльності.