Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Кафедра бухгалтерського обліку Реферат на тему: «Класифікація витрат за економічними елементами»

Виконала:

студентка 3 курсу, спец. 6503, групи 13

Прус Оксана Вікторівна

Перевірила:

Пустовіт Ганна Володимирівна

Київ - 2012

План:

Вступ…………………………………………………………………………….…3

1. Витрати на підприємств, критерії визнання…………...……………………..4

2. Класифікація витрат за економічними елементами………………………….7

3 Спроби зменшення витрат в Україні....……………………………………....11

Висновки…………………………………………………………………………12

Вступ

У процесі своєї виробничої діяльності підприємство проводить безліч фінансово-господарських операцій і постійно несе витрати, пов'язані з їх проведенням. Одні групи витрат безпосередньо пов'язані зі здійсненням конкретної операції (із конкретним об'єктом витрат), інші — мають загальний характер і необхідні для забезпечення функціонування підприємства в цілому. Усі витрати — і матеріальні, і трудові, і фінансові — підприємство здійснює для забезпечення своєї виробничої діяльності.

Для того,щоб краще деталізувати і зрозуміти витрати слід їх класифікувати.У своїй роботі, я буду класифікувати витрати саме за економічними елементами.

За мету своєї роботи я ставлю визначити важливість витрат,зрозуміти їх критерії визнання та їх розширене поняття. Потім я класифікую витрати за економічним фактором і детально розгляну їх елементи. Та, щоб всебічно розглянути мою тему, в останньому розділі я спробую розглянути роль держави у мінімізації витрат на підприємстві.

1. Витрати на підприємств, критерії визнання.

Відповідно до П(С)БО № 1 під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників).

У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає принципам міжнародних стандартів фінансової звітності і застосовуваному у національних стандартах принципу відповідності витрат доходам.

Якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Наприклад, списання матеріалів на виробництво; нарахування заробітної плати робітникам підприємства.

2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів. Наприклад. нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів.

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства. Наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів.

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат. Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів, документально підтверджена.

До витрат, що виникають у зв’язку зі зменшенням активів відносять:

• списання матеріалів у виробництво, для ремонту основних фондів, на адміністративні цілі;

• нарахування зносу (амортизації);

• списання основних засобів, МШП, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються;

• втрати від знецінення запасів;

• недостачі запасів (сировини, матеріалів, товарів, готової продукції тощо);

• нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, що може бути не погашена;

• благодійні внески;

• визнані економічні санкції — сплачені штрафи, пені.

Витратами, що збільшують зобов’язання є нарахування:

• зарплати, податків, зборів, обов’язкових платежів;

• відрахувань на обов’язкове і добровільне страхування;

• транспортних витрат;

• оренди, комунальних послуг, витрат зв’язку, послуг з реклами;

• послуг сторонніх організацій (аудиторських, юридичних, консультаційних. медичних тощо);

• інші нарахування витрат, пов’язаних зі збільшенням зобов’язань.

Слід відзначити, що не визнаються витратами і не включаються до звіту про фінансові результати:

— платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь клієнта, тощо;

— попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

— погашення одержаних позик;

— зменшення власного капіталу підприємства в результаті його вилучення або розподілу власниками.