18. Основи організації фінансів підприємств в умовах трансформування економіки.

Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи і способи формування та використання фін ресурсів, контроль за їх кругообігом для досягнення економічних цілей підприємства.

Організація фінансів підприємств за умов ринк економіки ґрунтується на принципах саморегулювання, самоокупності і самофінансування.

На практиці ці принципи реалізуються через:

1.Комерційний розрахунок – метод ведення госп діяльності, який полягає в постійному порівнянні у грошовому виразі витрат і результатів діяльності. Його метою є одержання максимального прибутку при мінімальних витратах капіталу і при мінімально допустимих рівнях ризику.

2.Економічні методи регулювання діяльності підприємства з боку держави шляхом проведення нею податкової, кредитної, валютної, інвестиційної, протекціоністської та інших видів економічної і соц. Політики

3.Господарська і фінансова незалежність підприємства, самостійність вибору ділових партнерів, форм і методів розрахунку, обсягів виготовлення і реалізації продукції, асортименту тощо.

4.Фінансова відповідальність підприємства за результаттами своєї госп діяльності

6.Партнерські взаємовідносини з контрагентами

Організація фінансів підприємств залежить від таких факторів:

1.Форма власності

2.Організаційно-правова форма організації

3.Обсяг діяльності

19. Витрати на виробництво і реалізацію продукції

Нині формування витрат регулюються національним Положенням (стандартом) бухг обліку 16 "Витрати". Відповідно до цього Положення визначається визнання витрат. Витратами визнаються ті з них, які зменшують активи (наприклад, витрата сировини, матеріалів і т. ін.) чи збільшують зобов'язання (наприклад, нарахована заробітна плата, вартість послуг з операційної оренди і т. ін.). Однією з умов визнання витрат є відображення їх у бухгалтерському обліку одночасно з доходами, для одержання яких здійснені ці витрати.

Невизнання витрат. Положенням визначено, що не всі витрати визнаються й відображаються у формі № 2. До таких витрат належать, зокрема, попередня оплата вартості запасів, робіт, послуг (у податковому обліку названі витрати включаються до складу валових витрат); платежі за договорами, за агентськими угодами на користь комітента, принципала та інші витрати, зазначені у згаданому вище пункті.

Витрати у формі № 2 тепер чітко поділені на:

-витрати, пов'язані з собівартістю продукції (товарів, робіт, дослуг) (ряд. 040 форми № 2);

-адміністративні витрати (ряд. 070 форми № 2);

-витрати на збут (ряд. 080 форми № 2);

- інші операційні витрати (ряд. 090 форми № 2).

Витрати, пов'язані з виробничою собівартістю продукції

1.Прямі витрати. До прямих матеріальних витрат належать витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Об'єкт обліку витрат — це продукція, роботи чи послуги від діяльності підприємства, що вимагають визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

До складу інших прямих витрат включається сума амортизації необоротних активів, якщо її також можна віднести до конкретного об'єкта витрат.

2.Загальновиробничі витрати.

Загальновиробничі витрати з 2000 р. згідно зі стандартом поділяються на постійні й змінні.

До змінних витрат із загальновиробничих належать витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехами, ділянками), які змінюються прямо (чи майже прямо) пропорційно зміні обсягів виробництва. Змінні загальновиробн. витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат і т. ін.). виходячи з фактичної потужності виробництва у звітному періоді. Базу розподілу працівники бухгалтерії також не зможуть визначити без допомоги інженерно-технічних служб

До постійних витрат із загальновиробничих належать витрати на управління виробництвом і обслуговування, що залишаються незмінними (чи майже незмінними) у разі зміни обсягу діяльності (наприклад, витрати на операційну оренду будівлі цеху).

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються з використанням тієї ж бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат та ін.), що використовується для розподілу змінних витрат. Але виходити при цьому необхідно з нормальної потужності виробництва (а не фактичної, як при розподілі змінних витрат).

Загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати виникають тільки тоді, коли підприємство не досягає рівня нормальної потужності. У випадку перевищення рівня нормальної потужності вся сума постійних витрат буде розподілена.

Підприємствам надано право самостійно встановлювати перелік та склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, які варто відображати в документі щодо облікової політики підприємства.

Загальновиробничі витрати враховуються в бухгалтерському обліку на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати".

Облік загальних витрат виробничих підприємств та підприємств торгівлі — це витрати, облік і склад яких є однаковими для операційної діяльності як підприємств, що займаються виробництвом, так і для підприємств, що здійснюють торгову діяльність. До таких витрат належать:

а)адміністративні витрати;

б)витрати на збут;

в)інші операційні витрати.

Інші витрати. Це витрати, що виникають при здійсненні звичайної діяльності підприємств (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом і/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До їхнього складу входять: собівартість реалізованих необоротних активів, витрати на ліквідацію необоротних активів, уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій (нагадаємо, що втрати від знецінювання запасів враховуються у складі витрат на рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" і відображаються у рядку 090 форми № 2) іт. ін. Відображаються інші витрати у рядку 160 форми №2 і враховуються на рахунку 97 "Інші витрати".

Податок з прибутку. З 2000 р. податок з прибутку буде визначатися не тільки в податковому обліку з метою оподаткування прибутку підприємства (тобто за даними декларації про прибуток підприємства), а й у бухгалтерському обліку для відображення його у фінансовій звітності. Податок із прибутку від звичайної діяльності відображається у рядку 180 форми № 2 і враховується в бухгалтерському обліку на рахунку 98 "Податки з прибутку" (субрахунок 981).

Надзвичайні витрати. Витрати від надзвичайних подій у фінансовій звітності відображаються незвичайно: їх сума зменшується на суму податку з прибутку підприємства, розрахованого, виходячи із суми збитків від надзвичайних подій. Витрати від надзвичайних подій відображаються у рядку 205 форми № 2 і враховуються в бухгалтерському обліку на рахунку 99 "Надзвичайні витрати". Податок з прибутку від надзвичайних подій відображаються у рядку 210 форми № 2 і враховується на рахунку 98 "Податки з прибутку" (су брахунок 982).

Повна собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) визначається, виходячи з виробничої собівартості продукції та витрат, пов'язаних з операційною діяльністю.