24. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

Платіжна вимога-доручення- це комбінований розрахунковий документ, який скл. з 2 частин. Верхня частина- це вимога п-ва-постачальника до п-ва-покупця сплатити вартість товару, робіт чи послуг.Нижня частина-це доручення покупця обслуговуючому банку переказати належну суму коштів із його рахунку на рахунок постачальника.

Цей документ заповнює постачальник і направляє покупцеві.Покупець якщо він згоден оплатити товар заповнює нижню частину документа і відправляє платіжну вимогу-доручення у свій банк для переказу акцептованої суми.

Платіжні вимоги-доручення можуть бути з акцептом або без акцепта. Платники мають право повністю відмовитися від акцепту якщо товари відвантажено не на погоджену адресу, коли їх доставлено із порушенням строку, коли вони недоброякісні, некомплектні чи коли не погоджено ціну товару.

Також можлива часткова відмова від акцепту платіжної вимоги-доручення, якщо, наприклад, поряд із замовленими товарами відвантажено і якісь додаткові товари, коли документально підтверджено наявність недоброякісної або неукомплектованої частини товарів, у разі завищення цін, арифметичних помилок тощо.

Перваги розрахунків платіжними вимогами-дорученнями:

1.Ця форма розрахунків відповідає фін. і госп. Інтересам постачальників і покупців.

2Зміцнює договірні відносини в г-ві.

3Прискорює оформлення розрахункових документів.

4 Платежі здійснюються за згодою платника після попередньої перевірки розрахункових і товарно-транспортних документів постачальника.

25. Виручка від реалізації продукції, її склад і фактори росту

Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. Від величини виторгу залежать не тільки внутрішньовиробн. відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що врешті-решт відбивається на фінансовому результаті діяльності підприємства. Виторг від реалізації — це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію, виконані роботи або надані послуги. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств. Виторг від реалізації є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між постачальниками і споживачами товару.

Від надходження виторгу залежить фінансовий стан підприємства (стан його оборотних коштів, розмір прибутку, своєчасність розрахунків із бюджетом, з позабюджетними фондами, банком, постачальниками, працівниками підприємства). Невчасність надходження призводить до відповідних затримок за всіма розрахунками, і потім можливі пені, неустойки, штрафи, перебої в роботі, припинення виробництв суміжних підприємств і т. ін.

Виторг від реалізації як основне джерело власних коштів формується, виходячи з трьох таких умовно розділених сфер діяльності підприємства:

— основна діяльність (предмет діяльності) з виробництва продукції, надання послуг або виконання робіт;

1) фінансова діяльність;

2) інвестиційна діяльність.

Виторг від основної діяльності — це виручка від реалізації продукції (товарів), виконаних робіт або наданих послуг.

Виторг від фінансової діяльності містить у собі результат від розміщення серед інвесторів облігацій, акцій та інших цінних паперів підприємства.

Виторг від інвестиційної діяльності виражається у вигляді фінансового результату від продажу необоротних активів, реалізації фінансових інвестицій, майнових комплексів та ін.

У сучасних умовах господарювання підприємства самостійно вибирають метод обліку виручки від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), виходячи з умов господарювання й укладених договорів. Законодавчо закріплені два методи відображення виручки від реалізації:

-метод нарахувань — за відвантаженням товарів (виконання робіт, надання послуг) і пред'явленням контрагенту розрахункових документів (Цей метод обліку виручки — за відвантаженням продукції, виконання робіт, надання послуг і пред'явлення розрахункових документів — не є традиційним для українських підприємств);

-касовий метод — у міру оплати.

Практично всі підприємства в Україні враховують виторг після надходження грошей на розрахунковий рахунок (у касу) підприємства, коли моментом утворення виручки для цілей оподаткування вважається дата надходження коштів на рахунки підприємства. Такий порядок обліку виручки дає змогу проводити своєчасні розрахунки з бюджетом і позабюджетними фондами, тому що шд нараховані податки й платежі є реальне грошове джерело. Разом з тим у випадку авансових розрахунків за відвантажену продукцію загальний розмір коштів не збігається з фактичною реалізацією, тому що гроші надходять на основі передоплати за продукцію, яка може бути не тільки не відвантажена, а й навіть не вироблена.

Ви надходження виручки залежать стійкість фінансового становища підприємства, стан його оооротних коштів, розмір прибутку, своєчасність розрахунків з бюджетом, позабюджетними фондами, оанком. постачальниками, робітниками та службовцями підприємства. Несвоєчасне надходження виторгу призводить до затримки розрахунків, штрафів і санкцій, що в кінцевому підсумку означає не тільки втрату прибутку підприємства-по-стачальника, а й перебої в роботі та зупинки виробництва на суміжних підприємствах.

Підприємство може формувати інвестиційний портфель, вкладаючи інвестиції у своє виробництво и, будучи інвестором, в інші підприємства. Підприємство має вправо купувати і продавати цінні папери.

Підприємства, що експортують продукцію, одержують валютний виторг і відображають це на валютному рахунку. На поточному (основному) рахунку відображається виручка, що залишається у розпорядженні підприємства.

На розмір виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) впливають такі фактори:

-у сфері виробництва: обсяг виробництва, якість продукції, її асортимент, ритмічність випуску таін.;

- у сфері обігу: ритмічність відвантаження, своєчасне оформлення транспортних і розрахункових документів, терміни документообігу, дотримання умов договору, оптимальні форми розрахунків, рівень цін;

- незалежно від діяльності підприємства: порушення договорів постачальниками матеріально- технічних ресурсів, недоліки в роботі транспорту, несвоєчасна оплата продукції внаслідок відсутності у покупця коштів. В умовах кризи цей показник має особливо важливе значення.

Виручка від реалізації продукції розраховується на основі обсягу реалізованої продукції, виходячи з діючих цін (без ПДВ, акцизів, торговельних та збутових знижок). ПДВ, акцизний збір та інші податки включаються до ціни, але вони перераховуються до бюджету і не належать підприємству.

Розмір виручки від виконаних робіт і наданих послуг залежить від обсягу робіт і послуг та відповідних розцінок і тарифів з кожного напрямку робіт і послуг.

Грошові надходження, пов'язані з вибуттям основних засобів, матеріальних оборотних і нематеріальних активів, вартість продажу валютних цінностей і цінних паперів не включають до виторгу від реалізації продукції. Результати цих операцій розглядають як прибутки або збитки і враховують при визначенні загального прибутку. Грошову виручку від цих операцій планують оперативно, наприклад, при упорядкуванні платіжного календаря.

Важливим елементом фінансової роботи на підприємстві є обчислення грошових надходжень підприємства у плановому періоді, і в першу чергу -надходжень від його основної діяльності.

Планову суму грошових надходжень від реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг визначають двома методами:

1) методом прямого розрахунку ( поасортиментним методом), за яким суму грошових надходжень підприємства (Нг) у плановому періоді обчислюють за формулою: ГН = S Рі * Ці

де Рі - кількість виробів і-го виду, запланованих для реалізації, за які надійдуть на підприємство грошові кошти у натуральних одиницях виміру;

Ці - планова ціна реалізації одиниці і-го виду виробу, грн;

n - кількість видів виробів, запланованих для реалізації, за які надійдуть на підприємство грошові кошти.

Метод прямого розрахунку застосовують для визначення суми грошових надходжень на підприємствах з невеликим асортиментом виробів;

2) укрупненим, методом, який грунтується на балансовому методі. Суму грошових надходжень від реалізації продукції підприємства у плановому періоді при застосуванні укрупненого методу розраховують за формулою: Нг = Зп + О - Зк,

де Зп - вартість залишків неоплаченої готової продукції підприємства на початок планового періоду (за відпускними цінами або собівартістю), грн;

О - обсяг очікуваного випуску товарної продукції на підприємстві у плановому періоді (за відпускними цінами або собівартістю), грн;

Зк - очікувана вартість залишків неоплаченої готової продукції на підприємство на кінець планового періоду (за відпускними цінами або собівартістю), грн.

Після обгрунтування планової суми грошових надходжень фінансова служба зобов'язана вести оперативний контроль за дотриманням босягів і термінів надходження грошових коштів на підприємство, аналізувати і усувати причини відхилень фактичних і планових показників.