
- •Розділ перший
- •§ 2. Утворення кадастрової справи і її функції, завдання державного земельного кадастру в Україні
- •Глава II концепція земельної ділянки
- •8.1. Просторовий базис - умова існування і об'єкт
- •10.1. Основні геометричні параметри
- •Основні форми земельних ділянок
- •10.2. Досвід розмежування
- •10.3. Межа і обмежуючі фактори
- •Переваги і недопіки двох блокуючих систем
- •100% (Відносна) га-рантія
- •10.4. Межа і власність
- •§ 11. Регулювання режиму використання земельної ділянки
- •§ 12. Земельна ділянка як реєстраційна і облікова кадастрова одиниця
- •12.2. Визначення земельної ділянки
- •13.2. Економічні категорії земель
- •13.3. Основні земельні угіддя
- •Основні земельні угіддя
- •13.4. Фактична зайнятість земель, землеволодіння і землекористування
- •Фактична зайнятість земель
- •Мал. 3.1 Фактична зайнятість земель по сг. Угіддях
- •14.4. Забудовані землі
- •14.6. Інші групи земельних угідь
- •Глава IV
- •§17. Базова основа земельного кадастру
- •§ 19. Інші спеціальні обстеження і роботи
- •Глава V реєстрація земель
- •§20. Роль реєстрації земель, її суспільно-історичні аспекти
- •21.1, Передача земель у власність
- •21.2. Надання земель у користування
- •Глава VI земельно-облікові роботи
- •§25. Сутність земельно-облікових робіт
- •Глава VII бонітування грунтів
- •Класифікація грунтів за механічним складом
- •§30. Методика бонітувальних робіт
- •Глава VIII економічна оцінка земель
- •32,3. Вихідна оцінювальна основа
- •33.1. Підготовчі роботи
- •33.3. Складання оцінювальних шкал
- •36.2. Розрахункова основа
- •Глава X
- •§40. Аспекти керованої кадастрової реформи в Україні
- •41.1. Кадастр 2014 року у ствердженнях ю. Кауфмана; д. Стендлера
- •Висновки
- •Розділ перший
- •§5. Сучасне реформування земельних відносин в Україні
- •Глава II концепція земельної ділянки
- •ГлаваIii
- •§ 13. Земельний фонд країни і його характеристики 96
- •§ 14. Вітчизняні земельні угіддя 105
- •§ 22? Законодавче підгрунтя іреєстрація орендованих земель 171
- •§41. Напрямки розвитку кадастру майбутнього 295
36.2. Розрахункова основа
Згідно з "Порядком..." вартість одного квадратного метра земельної ділянки несільськогосподарського призначення в межах населеного пункту розраховується за формулою:
п
м
х К
ВхН
н
(9.10)
к
ДЄ
Ц„ - ціна одного квадратного метра земельної ділянки у гривнях;
В - витрати на освоєння та облаштування території у розрахунку на
квадратний метр у гривнях; Нп - норма прибутку, 6%; Нк - норма капіталізації, 3%; Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання або
призначення земельної ділянки;
Км - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки. Якщо у наведену формулу підставити значення норм прибутку і капіталізації відповідно 6% і 3%, вона набуває більш компактного вигляду:
Цн = 2ВхКфхКм £ | ^> (9.11)
Розглянемо компоненти цієї формули: витрати на освоєння та облаштування території - В; коефіцієнт, який враховує функціональне призначення земельної ділянки - Кф; коефіцієнт, який враховує місцерозташування ділянки - Км.
В - витрати включають капіталовкладення на її інженерну підготовку, будівництво головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання, слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень, вулично-дорожної мережі, міського транспорту, об'єктів соціальної інфраструктури загальноміського значення, а також витрати на компенсацію збитків пов'язаних зі зміною характеру використання території:
Кф - коефіцієнт, який враховує функціональне використання або призначення земельної ділянки; його значення залежить від певної функції земельної ділянки (для житлової або громадської забудови, для промисловості, транспорту тощо) і наводиться у таблиці 9.2.
Км - коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки. Його значення розраховують за формулою:
(9.12),
де
КМІ - коефіцієнт впливу регіональних факторів місцерозташування земельної ділянки; К„2 - коефіцієнт впливу зональних факторів місцерозташування земельної
ділянки;
Км3 - коефіцієнт впливу локальних факторів місцерозташування земельної ділянки.
Якщо Км - є найбільш узагальнюючим коефіцієнтом, який відбиває сукупну дію усіх чинників місцерозташування земельної ділянки на її вартість, то коефіцієнти Кмі; Км2; Км3і узагальнюючи дію вже значно меншої кількості факторів, згруповуюють ці фактори за більш конкретними озна-. ками місцерозташування: регіональними, зональними, локальними.
Значення коефіцієнта впливу регіональних факторів Кмі розраховую- ють за формулою: , . .
мі ~~ рі р2 рЗ р4 ( • Л
де Крі - коефіцієнт, який відбиває розташування земельної ділянки в межах
населених пунктів чисельністю від 20 тис. чол. до 1 млн. чол. і більше; КР2 - коефіцієнт, який відбиває розташування земельної ділянки в межах
населених пунктів, що знаходяться в приміській зоні великих міст; Кмз - коефіцієнт, який відбиває розташування земельної ділянки в межах
населених пунктів, що мають статус курортів;
Кр4 - коефіцієнт, що враховує розташування земельної ділянки в зоні радіоактивного забруднення.
Значення регіональних коефіцієнтів наведені в табл. 9.2-9.5 попереднього розділу.
Обчислення загального регіонального коефіцієнта Клі! дозволяє розрахувати базову вартість одного квадратного метра земель населеного пункту за формулою:
ВхН,
Бн =
На основі базової вартості розраховується вартість їм2 земель економі-ко-планувальної зони населеного пункту:
(9.15)
Іп
К
(9Л4)
мі
К
м2
260
261
де
- загальний зональний коефіцієнт, який відбиває вплив сукупної дії чинників (пофакторних оцінок), що обумовлюють містобудівну цінність економіко-планувальної зони. Км2 визначається як добуток пофакторних оцінок з урахуванням їх питомої ваги.
Зазначимо, що в попередньому розділі було наведено 6 основних чинників (факторів) такого впливу, але для безпосереднього обчислення зонального коефіцієнта Км2 ЙС може бути менше (наприклад, в грошовій оцінці земель м. Бровари було встановлено лише 4 групи факторів: 1) доступність до центра населеного пункту, місць концентрованої трудової діяльності, центрів громадського обслуговування І місць масового відпочинку; 2) екологічна якість території; Здінженерно-інфраструктурне забезпечення; 4) соціально-містобудівна привабливість).
Вартість 1 м2 земельної ділянки конкретного функціонального використання розраховується за формулою:
ц =ц к. к
де
Км3 - загальний коефіцієнт впливу локальних факторів, що дорівнює добуткові окремих локальних коефіцієнтів, значення яких наведено у попередньому розділі.
Км3 = Кл1 х Кл2 * Кл3 х Кл4 х Кл5 * Кл6 <*»>
де
Клі - коефіцієнт впливу територіально-планувальних умов; Кдз - коефіцієнт впливу інженерно-геологічних умов; Клз - коефіцієнт впливу історико-культурних умов; Кл4 - коефіцієнт впливу природно-ландшафтних умов; К,-,з - коефіцієнт впливу санітарно-гігієнічних умов; Кл6 - коефіцієнт впливу за рівнем інженерного облаштування території.
£ 37. Грошова оцінка земель інших категорій
Як найбільші за обсягом і найважливіші за цільовим призначенням землі сільськогосподарської категорії і категорії населених пунктів в процесі реформування земельних відносин вимагали першочергового визначення і впровадження в практику механізму вартісної оцінки для своїх територіальних одиниць. Але поступово відбувається посилення уваги широких верств суспільства до усієї структури земельного фонду країни, масово зростає попит на земельні ділянки усіх б^з винятку категорій. Врахо-
\
вуючн актуалізацію цих питань, Кабінет Міністрів України постановою від ЗО травня 1997 р. затверджує "Методику грошової оцінки земель не-сільськогосподарського призначення (крім земель населених пунк-тів)"[57], далі скорочено "Методика ..."
На виконання означеної постанови група центральних установ і відомств, включаючи Держкомзем, Мінагропром, Держкоммістобудування, Держліспгосп, Держводгосп і Українську Академію аграрних наук, 29 серпня 1997 р. прийняли "Порядок грошової оцінки земель несільсько-господарського призначення (крім земель населених пунктів) [59], далі скорочено "Порядок...", розроблений у відповідності до затвердженої "Методики..."
Цей документ пропонує механізм грошової оцінки земель несільсько-господарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів: промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історикокультурного призначення; лісового фонду, водного фонду, земель запасу.
Зрозуміло, що землі означених категорій, маючи певні відмінності, по в'язані з різним цільовим призначенням і використанням, вимагають та кож і відповідного різного підходу для грошової оцінки своїх територій. Якщо, наприклад, в основу розрахунку грошової оцінки земель промисло вості покладено рентний доход, та аналогічний розрахунок на землях при родоохоронного призначення, побудовано на використанні нормативного середньорічного економічного ефекту, що визначається для земельних ді лянок відповідного призначення. . у
Отже, розрахунки грошової оцінки земель по кожній із категорій до цільно розглянути окремо. \ . )
37.1. Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення
1 г
ц
(9.18),
м Д
к
Згідно з офіційними документами [57] ^ [59] грошова оцінка земельних ділянок цієї категорії, за винятком земель оборони, розраховується за фор мулою: ■ | Д
ф
н ПНП
де
Цн - грошова оцінка земельної ділянки (у гривнях);
І*шш - рентний доход, за рахунок облаштування земельної ділянки;
Тк - термін капіталізації рентного доходу - дорівнює 33 рокам;
Кф - коефіцієнт, що враховує функціональне використання ділянки;
262
263
Для визначення рентного доходу (Р^ - у гривнях на 1 м2), який ство рюється за рахунок облаштування земельної ділянки, користуються фор мулою: > і #
оф
нр
ІШП
(9.19)
-V
= ТП-В-ВхК
де
ТП - нормативний обсяг товарної продукції підприємства, земельна ділянка якого оцінюється. ТП приймається на рівні 1.15В;
В - виробничі витрати (грн. на 1 м2). В - приймається за даними фінансового звіту підприємства за попередній рік; КцР - коефіцієнт норми рентабельності, який визначає обсяги витрат на
розширене відтворення виробництва. К,ф приймається на рівні 0.12; Узи - балансова вартість будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці та інженерно-транспортної інфраструктури, що розташована поза межами земельної ділянки і знаходиться на балансі даного підприємства; Уоф - балансова вартість основних фондів даного підприємства.
Грошова оцінка земель цієї категорії пов'язується з урахуванням впливу на вартість земельної ділянки факторів її функціонального використання і місце розташування, що відбивають коефіцієнти Кф і Км. Підкреслимо, що значення коефіцієнту Кф, який ураховує відносну прибутковість, притаманних для даної земельної ділянки видів економічної діяльності, повністю відповідає даним попереднього параграфу, див. табл. 9.2. Що стосується коефіцієнту Км, то його розраховують за формулою:
хК™ (9.20)
"■Л
де
р - коефіцієнт, що враховує вплив регіональних факторів, а саме: входження до приміської зони великих міст - Кр}\ розташування відносно адміністративних центрів - Кр2 та найближчого населеного пункту, що має магістральні шляхи сполучення (залізничні, автомагістралі загального державного значення, морські та річкові порти, аеропорти) - Кр3; розташування в зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи - Кр4. Загальне значення коефіцієнта Кр розраховують за формулою:
р рі р2 рЗ р4
Стосовно другого компонента формули (9.20) зазначимо, що Кя - коефіцієнт, який враховує загальний вплив локальних факторів місця розташування земельної ділянки: інженерно-інфраструктурних - Кя}, інженерно-геологічних - Кя2, історико-культурних - Кд3, природяо-ландшафтних -К,,4, санітарно-гігієнічних - Кя5; териториально-планувальних - Ка6.
Загальне значення коефіцієнту Кп розраховують за формулою:
К =К ,хК _хК ,хК ,хК ехК £
л лі л2 лЗ л4 л5 лб
Розрахункові значення коефіцієнтів Кр1 і Кр4 вже наводились в § 36, коефіцієнтів Кр2; Кр3 наведені в табл. 9.7.
Значення коефіцієнтів Кд1 ... Кя6 приймаються за даними попереднього параграфу.
Таблиця 9.7
Віддаль від центру населеного пункту (ки) |
Значення коефіцієнтів |
|
% |
|
|
До 5 |
1,40 |
1,30 |
5-10 |
1,35 |
1,25 |
10-15 |
1,25 |
ио |
15-20 |
1,15 |
1,10 |
20-25 |
1,07 |
1,05 |
25 і більше |
1,00 |
1,00 |
Розрахунки грошової оцінки земель, наданих для потреб оборони, виконують з урахуванням їх фактичного використання, що означає застосування у обчисленнях як "Методики" даного параграфу, так і "Порядку" грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який викладено в § 35 і § 36.
■
37.2. Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
Землі даної категорії внаслідок свого цільового призначення характеризуються, переважним чином, негосподарською функцією використання, тому обчислення грошової оцінки земель цієї категорії, на відміну від аналогічних обчислень, що були розглянуті вище, не спираються на капіталізований рентний дохід, а застосовують так званий показник нормативного середньорічного економічного ефекту.
Під цим показником ураховують приріст валового внутрішнього продукту, який створюється завдяки використанню земельної ділянки природоохоронного, оздоровчого, реVреаційного та історико-культурного призначення. У тих випадках, коли на землях цієї категорії обчислюється вар-
\
265
тїсть ділянок, на яких здійснюється господарська діяльність, їх грошова оцінка виконується так, як визначено у попередньому підрозділі.
Для грошової оцінки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення використовують формулу:
Ц -ЕхТ хК хП, н к мцс Д
де
Цн - грошова оцінка ділянки у гривнях;
Е - нормативний середньорічний економічний ефект від використання
1 гектара земель цієї категорії; Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного
ефекту, що дорівнює 33 рокам; Кицс - коефіцієнт, що характеризує місце розташування, цінність та статус
земельної ділянки відповідного функціонального призначення; Пд - площа ділянки в гектарах.
Для розрахунків використовують табл."(9.8), де наведено значення нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земель цієї категорії.
Таблиця 9.8 ,
Категорія земель |
Значення ефекту (грнУга) |
Землі природоохоронного призначення |
626,0 |
Землі оздоровчого призначення |
403,0 |
Землі рекреаційного призначення |
336.0 |
Землі історико-кульіурного призначення |
625?0 |
Коефіцієнт, що враховує місце розташування, цінність та статус земельної ділянки, розраховують за формулою:
(9.22),
К =К хК хК мцс мцс
де
Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки (віддаленість від адміністративного центру та найближчого населеного пункту, що має магістральні шляхи сполучення; входження до приміської зони великих міст тощо);
Кц - коефіцієнт, який враховує цінність об'єктів природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
Кс - коефіцієнт, який враховує статус об'єктів природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення. Значення коефіцієнта Км розраховують за формулою:
рЗ р4
К =К ,хК .хК .хК ,, (9.23),
м рі р2 рЗ р4
де
Крі, КР2і Кр3, Кр4 - вже відомі коефіцієнти, про які йшлося в даному параграфі і в § 36. Значення цих коефіцієнтів наведено в табл. 9.3,9.5,9.7.
Значення коефіцієнта цінності Кц для земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення містяться в таблиці 9.9.
Таблиця 9.9.
Автономна республіка Крим та області |
Значення коефіцієнта для окремих груп земель |
||
оздоровчого та рекреаційного призначення |
природоохоронного призначення |
історико-культурного призначення |
|
Автономна Республіка Крим |
|
2 |
2,3 |
в т.ч. Південне узбережжя |
7,6 |
3 |
2,3 |
Південно-Східне узбережжя |
4,5 |
3 |
2,4 |
Західне узбережжя |
5,4 |
2 |
2,3 |
Вінницька |
0,8 |
0,2 |
и |
Волинська |
0,9 |
1,6 |
1,3 |
Дніпропетровська |
0,6 |
0,3 |
0,7 |
Донецька |
0,7 |
0,3 |
0,5 |
в т.ч Азовське узбережжя |
1,2 |
0,4 |
0,5 |
Житомирська |
1 |
1,2 |
0,7 |
Закарпатська |
3 |
3,4 |
1,4 |
Запорізька |
0,7 |
0,2 |
0,8 |
в т.ч. Азовське узбережжя |
|
0,1 |
_Л5_ |
Івано-Франківська |
1,4 |
2,8 |
1,5 |
з т.ч гірська і передгірська частини |
2,5 |
5 |
1,5 |
київська |
1 |
0,5 |
0,8 |
кіровоградська |
|
0,2 |
0,5 |
Луганська |
0,6 |
0,2 |
0,4 |
Львівська |
1,4 |
0,6 |
зл |
в т.ч. гірська і передпрська частина |
2,5 |
5 |
3,1 |
Ииколаївська |
1,1 |
0,2 |
0,4 |
в т.ч. Чорноморське узбережжя |
1,5 |
0,7 |
0,4 |
Чолтавська |
0,9 |
0,3 |
0,6 |
Рівненська |
1 |
0,4 |
|
думська |
0,9 |
0,2 |
0,8 |
Тернопільська |
и |
0,7 |
1,3 |
Харківська |
0,1 |
0,3 |
0,7 |
Херсонська |
1,2 |
0,8 |
0,6 |
в т.ч. Чорноморське та Азовське узбереж. |
1.5 |
2 |
0,7 |
Хмельницька |
0,8 |
0,2 |
1,2 |
Черкаська |
ІД |
0,2 |
0,9 |
Чернівецька |
1,3 |
0,3 |
1,2 |
в т.ч. гірська і передгірська частина |
2,5 |
2 |
1.2 |
Чернігівська |
1,4 |
1=2 |
|
266
267
Таблиця 9.10
Статус об'єктів |
Значення коефіцієнтів |
Місцевого значення |
1,1 |
Загальнодержавного значення |
1,3 |
Міжнародного значення |
1,5 |
37.3. Грошова оцінка земель водного Фонду
Землі водного фонду, несучи багатопланове господарське, лікувальне* оздоровче, туристичне, а також\ стратегічне функціональне навантаження, на відміну від земель інших категорій забезпечують людину найціннішою життєдайною сировиною і водночас готовим до вжитку продуктом, з яким конкурувати здатне хіба лишеЧіовітря. Тому вартісна оцінка земель, вкритих водою, вимагає особливо увкжного вивчення, дослідження і урахування усіх ціноутворюючих факторів як єдиного засобу для втілення у результаті грошової оцінки реальної цін^ цих земель.
За запропонованими офіційними документами І57}гі#% розрахунки грошової оцінки земель, що знаходяться під водою, виконуються за формулою:
Циг=Е„хТ„хК-|ХК'їхК^хіігг , ; і 4(9.24) Н Н К X л\ о Їх ;' '■■: з ' !
^ . . і?
де
Ц„ - грошова оцінка земельної ділянки під водою, у гривнях; Е„ - нормативний середньорічний економічний ефект від використання
1 гектара земельної ділянки, що розташована під водою; Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного
ефекту, дорівнює 33 рокам;
Кї - коефіцієнт, що враховує вплив місця розташування водного об'єкта; К2 - коефіцієнт, що враховує вплив якісного стану та екологічне значення
водного об'єкта;
К3 - коефіцієнт, що враховує вплив функціонального використання водного об'єкта; Пд - площа ділянки під водою, в га.
Наведена формула свідчить, що в основу грошової оцінки земель, вкритих водою, покладено нормативний середньорічний економічний ефект, який утворюється в результаті використання водної маси, розташованої в межах земельної ділянки для забезпечення потреб людини, шляхом водопостачання в міста, села та на підприємства; виробництва гідро-
268
електроенергії; зрошення земель, а також рибного господарства, водного транспорту; в оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, туристичних цілях.
Показник Е„ є частиною загальної суми усередненого ефекту, який утворюється внаслідок дії усіх вищезгаданих факторів використання земельної ділянки, розташованої під водою.
Загальна величина Е„ утворюється сукупним впливом причетних до цього чинників: виробничих фондів, земельних і водних ресурсів. Для водних об'єктів, що мають багатоцільове використання, ця частка встановлюється на рівні 0,33.
Таким чином, нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельної ділянки під водою визначається за формулою;
(9.25)
= (Е
в+Еп
Е
вт
V
V:
°-33
Ег+Е+
де
Ев - розрахунковий нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта для водозабезпечення міського та сільського населення;
Еп - те ж, при промисловому і агропромисловому водопостачанні;
Ег - те ж, при виробництві гідроелектроенергІЇ;
Е3 - те ж, при зрошенні та обводненні сільськогосподарських земель;
Ерг - те ж, при веденні рибного господарства;
ЕВт -те ж> при використанні водойм з транспортною метою;
Ея - те ж, при використанні водойм з лікувально-оздоровчою і туристичною метою, для масового відпочинку населення. Середні значення коефіцієнтів нормативного економічного ефекту.міс-
тяться у таблиці 9.11.
т.*чг V тяКттмтгї О * ' ,і X—
Таблиця 9.11
Цільове використання Поверхневих водних об'єктів |
Величини нормативного середньорічного економічного ефекту (гпн./га) |
Водозабезпечення міського і сільського населення |
120 |
Промислове, енергетичне Й агропромислове водопостачання |
115 |
Виробництво гідроелектроенергії |
150 |
Зрошення та обводнення сільськогосподарських угідь |
105 |
Ведення рибного господарства |
85 |
Йодний транспорт |
90 |
Масовий відпочинок населення, лікувально-оздо-ровчі та туристичні цілі |
125 |
269
(9.26),
ЗД
хК хК р з л
де
їд - коефіцієнт, що враховує загальнодержавне значення водного об'єкта к^ межах земельної ділянки; ь - коефіцієнт, що враховує регіональні особливості даного водного
Продовження таблиці 9.13 |
||
Показники |
Величина коефіцієнта |
|
якісного стану Кя |
екологічні цінності Ке |
|
Сильнозабруднені |
0,5 |
|
Екологічне значення |
||
Унікальні водні об'єкти |
|
2,0 |
Особливо цінні в екологічному відношенні |
1,5 |
|
Цінні в екологічному відношенні |
1,2 |
|
Інші |
1,0 |
-
коефіцієнт, що враховує зональні фактори
місця розташування об'єк-
*а:
-і - коефіцієнт, що враховує вплив локальних факторів. . Значення даних коефіцієнтів з диференціацією за зонами різного сту-.
зволоженості наведено в таблиці 9.12.
Таблиця 9.12
Типи водних об'єктів за значенням |
Території надмірного зволоження |
Території нестійкого зволоження |
Території недостатнього зволоження |
||||||
Ці |
к, |
|
к. |
к, |
кл |
А. |
к, |
|
|
^Загальнодержавного |
1.0 |
1.0 |
1.0 |
1.5 |
1.2 |
1.1 |
1.8 |
1.5 |
1.4 |
•-регіонального |
0.9 |
0.9 |
0.9 |
1.3 |
1.1 |
1.0 |
1.5 |
1.4 |
1.3 |
-■Зонального |
0.8 |
0.8 |
0.8 |
1.1 |
1.0 |
1.0 |
1.3 |
1.2 |
1.2 |
^Тісиевого |
0.7 |
0.7 |
0.7 |
1.0 |
1.0 |
1.0 |
1.2 |
1.1 |
1.1 |
Четвертий компонент формули 9.24 - коефіцієнт, що характеризує існий стан та екологічне значення водного об'єкта, обчислюється як су-дбох коефіцієнтів:
(9.27)
К- а К + К
де
2 я є
?Ч - коефіцієнт якісного стану водного об'єкта, % - коефіцієнт екологічної цінності даного об'єкта.
Для розрахунків використовують середні орієнтовні значення цих коефіцієнтів, які містяться в табл. 9.13.
Таблиця 9.13
Показники |
Величина коефіцієнта |
|
якісного стану Кя | екологічні цінності Ке |
||
Якісний стан водних ресурсів |
||
Чисті |
1,5 |
|
Умовно чисті |
1,2 |
|
Малозабрудненні |
0,9 |
|
Середньозабруднені |
0,7 |
^ Останній коефіцієнт К3) що входить до формули 9.24, характеризує функціональне призначення водного об'єкта, враховуючи Його використання для водопостачання, водозабезпечення в містах, селах на підприємствах, а також для розвитку гідроелектроенергетики, транспорту, зрошення, водного господарства, в оздоровчих і рекреаційних цілях. Б залежності від функціонального навантаження водні об'єкти можуть бути: одноці-льового, трьохцільового і багатоцільового використання.
Розрахункові значення орієнтовних величин коефіцієнта К3 в залеж ності від функціонального навантаження на водний об'єкт, який перебу ває в межах земельної ділянки, що оцінюється, наведені в табл. 9.14. \у
Таблиця 9.14
Напрями використання водного об'єкта |
Значення коефіцієнта К, |
Одноцільове |
1,0 |
Двоціпьове: водозабезпечення населених пунктів + рибне господарство |
1,2 |
водозабезпечення населених пункті» + зрошення земель |
|
рекреація + зрошення земель |
Ц |
гідроенергетика -і- рибне господарство |
1,4 |
водний транспорт + рибне господарство |
1.1 |
водопостачання промислових, енергетичних та агропромислових підприємств 4- рибне господарство |
ї,1 |
рибне господарство 4 зрошення земель |
1,05 |
рекреація + гідроенергетика |
1,5 |
Трьохцїльове: водозабезпечення населених пунктів + рибне господарство + рекреація |
1,6 |
водний транспорт + гідроенергетика + зрошення земель |
1,7 |
зрошення земель + водозабезпечення населених пунктів + рибне господарство |
1,75 |
рибне господарство + водозабезпечення промислових, енергетичних та агропромислових підприємств + водний транспорт |
1,8 |
водний транспорт + зрошування земель + рекреація |
1,7 |
водопостачання промислових, енергетичних і агропромислових підприємств + рибне господарство + водний транспорт |
1,6 |
570
271
Продовження таблиці 9.14
Напрями використання водного об'єкта |
Значення коефіцієнта К, |
рибне господарство + рекреація + зрошення земель |
1,75 |
водозабезпечення населених пунктів + зрошення земель + рибне господарство |
1,65 |
Багатоцільове: чотири-п'ять напрямів використання |
2,0 |
ипсть-сщ напрямів використання |
2,5 |
ті лісів, лісотаксових поясів та розрядів лісових такс використовуються матеріали лісовпорядних вишукувань.
Грошова оцінка земельної ділянки лісового фонду виконується з урахуванням в межах кожної ділянки типів лісорослинних умов, лісорослинних зон, груп та категорій захисності лісів, лісотаксових поясів та розрядів лісових такс.
Для визначення грошової ціни 1 га земельної ділянки, вкритої лісовою рослинністю або призначеною для залісення, користуються формулою:
Якщо
землі водного фонду не вкриті безпосередньо
водою, а перебувають
під гідротехнічними спорудами,
водогосподарськими інженерними
системами,
прибережними захисними смугами, смугами
відведення, а також землі островів,
грошова оцінка таких територій
здійснюється з урахуванням
їх фактичного використання,-табто
з-залученням
до-мєтєд«кинцбо!*
2Л
37.4. Грошова оцінка земель лісового фонду
Згідно з Лісовим кодексом України до лісового фонду належать ліси і землі, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства) включаючи: сільськогосподарські угіддя, водойми, болота, землі під спорудами, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання, що перебувають у складі земельних угідь лісового фонду.
і Практичне здійснення грошово^оцінки земель лісового фонду вимагає
від виконавців спеціальних знань деталей структури лісового фонду і дея-
: ких особливостей лісового господарства для володіння ситуацією у сфері
: Предмету ОЦІНКИ, ^
Для розрахунку грошової оцінки земельної ділянки, що вкрита лісо-;: - вою рослинністю або призначена для залісення згідно з "Порядком..." ■ \/ УГ&Ц використовують формулу:
і. •■ ДД нол ЛД 1_ - !д ..
де
: Ц„ол - грошова оцінка 1 га земельної ділянки, вкритої лісовою рослинніс-
тю або призначеної для заліснення; Плд - площа ділянки в га.
При визначенні площ і типів лісорослинних умов земельних ділянок, а також їх приналежності до лісорослинних зон, груп і категорій захистнос-
Ц =Ц„хТ
'нол
к
(9.29),
С/ V
де
Ел - нормативний середньорічний економічний ефект від використання деревини з 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель, відповідного типу лісорослинних умов у відповідній лісо-рослинній зоні, групі та категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс; Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного
ефекту, який встановлюється на рівні 50 років;
К, - коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів;
К2 - коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості до оптимальної.
З наведеної формули видно, що в основу розрахунку покладено капіталізацію нормативного середньорічного економічного ефекту від використання даної земельної ділянки.
Для визначення нормативного економічного ефекту від вирощування лісу розраховують різницю між оцінкою тієї продукції і послуг, які можна отримати в еталонному лісонасадженні І сумою нормативних витрат, пов'язаних з вирощуванням лісу за період обороту рубки.
Середньорічний ефект визначається шляхом ділення отриманої величини на строк обороту рубки. ь
Необхідні дані наведені у виданнях: «Нормативно-справочньїе мате-риали для таксации лесов Украигіи и Молдавии» - Киев: Урожай, 1987; «Модели роста и продуктивності оптимальньїх древостоев» - Киев: УСХА, 1992.
Розрахунок нормативних виігоат за усіма видами робіт: лісокультурни-ми, лісогосподарськими, лісозахисними та іншими, виконують, користуючись плановими витратами за матеріалами бухгалтерської звітності лісогосподарських підприєм^в. Якіщі нормативний середньорічний економічний ефект нижчий за нормативні середньорічні витрати, за базову ве-
272
273
личину оцінки приймають капіталізовані нормативні середньорічні витрати на 1 га земельної ділянки лісовогр фонду.
Значення третього компонента формули 9.29 - коефіцієнта Кь що враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісу приймають:
для лісів першої групи - 1.5,
для лісів другої групи - 1.3,
для лісів степової зони і Криму - 2.6.
Значення коефіцієнта К2і що враховує відповідність фактичної лісис-тості до оптимальної, наведені в таблиці 9.15.
Таблиця 9.15
Області |
Коефіцієнт відповідності фактичної лісистості оптимальній К2 |
Автономна Республіка Крим |
1,9 |
Вінницька |
и |
Волинська |
ід |
Дніпропетровська |
2,2 |
Донецька |
2,5 |
Житомирська |
и |
Закарпатська |
ід |
Запорізька |
3,9 |
Інано-Франківська |
и |
Київська |
|
Кіровоградська |
2,4 |
Луганська |
1,8 |
Львівська |
ІД |
Миколаївська |
3,7 |
Одеська |
2,2 |
Полтавська |
2,0 |
Рівненська |
1,1 |
Сумська |
1,2 |
Тернопільська |
1,6 |
Харківська |
1,4 |
Херсонська |
2,6 |
Хмельницька |
1,4 |
Черкаська |
1,2 |
Чернігівська |
1,2 |
Чернівецька |
и |
Грошова оцінка інших ділянок земель лісового фонду, тобто не призначених для залісення або непридатних для нього, виконується з долу-ченням до викладеної вище методики «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», див, § 35.