32,3. Вихідна оцінювальна основа

З наведеного ясно, що головним в економічній оцінці земель є визна­чення їх якості через родючість грунту, яка найбільш яскраво відбиваєть­ся в урожайності сільськогосподарських культур або валовому продукті. Тому урожайність належить до найважливіших показників в земельнооці-гаовальних роботах. Але показники різної урожайності можуть бути вико­ристані для визначення різної якості земель тільки за умовою рівновели­ких витрат праці на її отримання.

Розуміння цього факту дозволяє зрозуміти й основні труднощі дове­ дення процесу економічної оцінки земель до економічно виважених вис­ новків. Головне серед них полягає у правильному визначенні розмірів і співвідношення основоутворюючих економічних показників - валового продукту і витрат на нього. Для того, щоб кількісно визначити, а потім співвіднести такі різні за природою величини, якими є урожай і витрати на нього у вигляді живої праці людини, експлуатації техніки І часу, засто­ совують механізм грошового еквівалента, тобто урожай І витрати на нього переводять в гроші. *

Але цей механізм у багатьох випадках спрацьовує неоднозначно через ге, що діючі в окремих регіонах країни різні ціни на одну і туж сільсько­господарську продукцію відбивають місцеву специфіку виробництва, але далеко не завжди відповідають справжній вартості цієї продукції. Тому ві­рогідна оцінка якості земель вимагає створення узагальнюючої порівню­вальної основи, до якої можуть бути віднесені різні економічні показники, застосування системи вирівнюючих важелів та інших прийомів, які можна об'єднати єдиною назвою - нівелювання вихідних умов економічної оцін­ки земель.

236

237

Нівелювання вихідних умов торкається різних аспектів земельно-оці-нювальних робіт, спираючись на спеціальні поняття і терміни: таксоно­мічна одиниця, кадастрова ціна, кадастровий гектар, кормові і зернові одиниці та інші.

Першочерговим елементом порівнювальної основи є таксономічна або земельнооцінювальна одиниця. Оскільки і бонітування грунтів, і еконо­мічна оцінка земель починаються в межах однієї і тієї ж таксономічної одиниці (про неї вже йшлося вище), в даному випадку ця одиниця потре­бує додаткового висвітлення вже в економічному ракурсі.

Таксономічну одиницю можуть складати окремі грунтові відмінності, агровиробничі групи грунтів або сільськогосподарські типи земель, які утворюють більший або менший за площею природно-сільськогосподар-ський земельнооиінювальний район.

Земельнооцінювальний район - це певна частина території області, для господарств якої характерна збіжність природних і економічних ознак, що виявляються у складі земельних угідь, вирощуваних культур І виробничих галузей, у земле - і фондозабезпеченості, рівні землеробства та Інших умо­вах господарювання. Утворюючи земельнооцінювальні райони, викону­ють групування господарств за типами виробничої спеціалізації, у зонах недостатнього зволоження ураховують рівень водозабезпеченості госпо­дарств, вирішальними є об'єднуючі економічні умови без обов'язкової прив'язки до адміністративного межування.

Ураховуючи поширену практику застосування для визначення еконо­мічних показників методів математичної статистики, кількість госпо­дарств у земельнооцігаовальному районі повинна бути достатньою для отримання статистично надійних результатів.

Підсумовуючи, підкреслимо, що природно-економічне районування є базовим заходом по вирівнюванню вихідних характеристик оцінювальних територій, призначеним для адекватної економічної оцінки різних за якіс­ тю земель. _ї

Другим врівноважуючим заходом, добре відомим за практикою оцінки земель в 1987-1988 рр., було застосування важелів кадастрових цін. Під кадастровою ціною розуміють вартість сільськогосподарської продукції, яка визначається економічно необхідними витратами в гірших умовах ви­робництва. Вираховуючись від тієї межі необхідних витрат, вище якої ви­робництво сільськогосподарської продукції на землях гіршої вартості слід вважати економічно недоцільним, єдина система кадастрових цін дозво­ляє порівнювати якість земель як в межах таксонометричного району, так і між окремими регіонами держави.

Враховуючи велику кількість сільськогосподарських культур, кадаст­рові ціни часто обчислюють для основного виду продукції - зерна, яке ви­рощується в усіх районах, в різних природних умовах, майже на усіх, без вийнятку, землях. В економічній оцінці земель в СРСР 1987-1988 рр. ви­хідними для розрахунку кадастрових цін були визнані умови виробництва зерна на півночі Росії, де його собівартість (витрати на його виробництво) становила 18,5 крб. за центнер [50].

Якщо цей регіон був визначений зоною безрентних умов виробництва, то необхідний чистий прибуток становитиме 35% від собівартості зерна. Отже, кадастрова ціна одного центнера зерна, або основного продукту, розрахована за формулою (8.8), дорівнюватиме:

18,5 + 0,35 х 18,5 = 25,0 крб/ц.

З кадастровою ціною тісно пов'язується поняття умовного кадастрово­го гектара, яке застосовується як вирівнюючий еквівалент площі, що за­безпечує порівнювання і оцінку показників продуктивності різних за якіс­тю земель за всіма видами сільськогосподарських угідь: ріллі, багаторіч­них насаджень, сіножатей, пасовищ. Одному умовному кадастровому гек­тару відповідає такий еквівалент площі сільськогосподарських угідь, який забезпечує отримання валового продукту рослинництва в кадастрових цінах, тобто такого валового продукту, який отримають при середньому (в господарстві, регіоні, державі) рівні витрат В_с і визначеному показни­кові окупності витрат - 1,35, що відповідає безрентним умовам вироб­ництва. Таким чином, розміри валового продукту з кадастрового гектару обчислюються:

х 1.35

Шляхом віднесення валового продукту, зібраного з певної площі, до значення валового продукту з кадастрового гектара отримують кількість умовних одиниць площі - кадастрових га. '„ ■ .

Застосування механізму кадастрових гектарів завдяки переведенню фактичних площ в умовні, але в порівнювані дозволяє розраховувати об­ грунтовані еквіваленти площ на різних за якістю землях, що має важливе ■значення в процесах перерозподілу земель і особливо при розпаюванні зе­ мель колективних сільськогосподарських підприємств, які передаються членам колективів цих підприємств та іншим особам, що мають право на пай. .

238

239

$ 33. Перебіг економічної оцінки земель