Глава VIII економічна оцінка земель

§ ЗІ. Сутність економічної оцінки земель

Економічна оцінка земель пропонує механізм розпізнавання різних за якістю земель через визначення їх придатності для тих чи інших потреб людини за допомогою економічних показників. Потреби людини, охоплю­ючи усю сферу її життєвих інтересів, поширюються як на місця її безпосе­реднього перебування, так і на всі інші категорії земель. Тому економічна оцінка земель виконується, як в межах населених пунктів, так і поза ними, висвітлюючи в першу чергу ті частини просторового базису, які є найваж­ливішими для існування людини.

. Економічна оцінка земель є підсумковою частиною аналітичного етапу кадастрового процесу просторово-якісних визначень з традиційною наз­вою: земельнооцінювальні роботи. Входячи разом з бонітуванням до цих робіт і маючи з ним багато спільного, економічна оцінка земель досліджує земельні території у більш широкому господарсько-економічяому аспекті.

Якщо бонітувальні роботи виконують для обмеженого фізичного тіла -грунту, то економічна оцінка пов'язує між собою і грунти, і земельні пло­щі в цілому ланцюжками багатопланових взаємовідносин, які утворилися внаслідок господарської діяльності людини. І бонітувальні роботи, і еко­номічна оцінка земель мають одну спільну мету - визначення виробничої придатності земель, але у першому випадку до мети наближуються, дос­ліджуючи властивості верхнього прошарку земель; у другому - через ура­хування технологічних умов виробництва на цих землях.

Особливість економічної оцінки сільськогосподарських земель вихо­дить з того факту, що земля у сільському господарстві, на відміну від ін­ших галузей, є не лише умовою, але водночас і головним засобом вироб­ництва. Отже, враховуючи цю специфіку, завдання економічної оцінки полягатиме у відбитті відмінностей у якості сільськогосподарських зе­мель, найголовнішою ознакою якої є родючість, і вимагатиме кількісної характеристики родючості за економічними показниками.

Оскільки головним показником родючості грунту є урожайність сіль­ськогосподарських культур, в процесі економічної оцінки земель розгля­дають всю сукупність причетних до цього факторів, як при творенні уро­жаю на конкретній земельній ділянці, так і розташування ЇЇ відносно цен­трів технічного забезпечення урожаю, а також пунктів реалізації товарної продукції. Наближене до таких об'єктів розташування земель набагато

232

зменшує матеріальні витрати по їх обслуговуванню під час вирощування, збирання та реалізації урожаю.

Значно підвищує показники економічної оцінки земель наближеність до великих міст, промислових зон і розвиненість шляхів сполучення через збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію і загальне поліп­шення умов господарювання.

В процесі економічної оцінки визначають економічний ефект від вико­ристання різних за якістю земель з урахуванням різного рівня продуктив­ності праці, а це закладає основу для виваженого аналізу існуючих резуль­татів господарської діяльності і обгрунтованих прогнозів на майбутнє.

Матеріали економічної оцінки земель мають багатоцільове призначен­ня:

• вони є основою науковообгрунтованого планування розподілу земель­ ного фонду між окремими галузями господарства на державному рівні для забезпечення збалансованого і оптимального розвитку усього гос­ подарства країни;

• на їх підставі аналізується існуючий рівень ефективності використання земель і розробляються альтернативні варіанти з урахуванням екологіч­ них І соціальних аспектів;

• на їх дані спираються при визначені ставок земельного податку, розмі­ рів орендної плати в усіх випадках вартісної оцінки земель, включаючи грошову оцінку сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та іншого призначення, а також при визначені ринкової вартості земель, при визначені стартової ціни земельних ділянок на аукціонах та в інших випадках.

За даними економічної оцінки земель визначають розміри відшкоду-вань за збитки внаслідок відчуження земель на потреби держави, при пе­реведенні сільськогосподарських земель в інші категорії, а також розміри штрафів і компенсацій при порушенні природно-екологічного стану сере­довища.

Таким чином, економічна оцінка земель дозволяє застосувати еконо­мічно обгрунтовані важелі для регулювання завжди актуальних для люди­ни питань земельних відносин, особливої ваги ця функція набуває в умо­вах переходу до ринкової економіки.

§32. Осново^творюючі поняття економічної оцінки земель

32.1 .Валовий продукт і витрати на його виробництво

Практика економічної оцінки земель використовує порівняно невелику кількість основоутворюючих понять і показників, які глибоко відбивають

233

сутність економічного оцінювального процесу. Основними серед них є поняття валового продукту - В.П., а також витрат на його виробництво - В.

Валовий продукт може вимірюватись в натуральних величинах або в грошових одиницях, він є абсолютним економічним показником, який ви­користовується для визначення продуктивності усіх сільськогосподарсь­ких культур.

Якщо перемножити середню урожайність У окремої сільськогосподар­ської культури на площу Р, зайняту цією культурою, отримають масу ва­лового продукту в тоннах або в центнерах:

В.ПЛ^М)-УхР (8.1)

Для визначення грошової вартості валового продукту сільськогоспо­дарської культури його масу перемножують з ціною Ц на цю культуру:

В Л Л^Г' = В.ПЛ^М) х Ц (8.2)

Економічна оцінка земель за масою або вартістю валового продукту дозволяє аналізувати абсолютні показники продукції по вже досягнутому рівню економічної родючості грунту і не зокремлює витрат праці на оди-няцю площі. Тому результати такої оцінки мають обмежене застосування, в основному для економічних розрахунків обсягів сільськогосподарської праці.

Ефективність економічної оцінки земель значно підвищується, якщо при обчислюванні валового продукту ураховувати витрати праці, необхід­ні для Його отримання. Таке урахування дозволяє визначити так звану окупність витрат, яка свідчить про рівень родючості грунтів за збіжними умовами господарювання. Окупність витрат є відносним економічним по­казником, який розраховують, співвідносячи валовий продукт з витратами на його отримання за формулою:

~ ^ в.п.

О.В. * (8.3)

в.

В.П. - грошова вартість валового продукту;

В. - витрати живої і уречевленої праці у грошовому еквіваленті.

Економічна оцінка за окупністю витрат полягає у порівнянні показни­ків О.В. на різних за якістю землях при рівних або збіжних умовах госпо­дарювання (більшому показникові О.В. відповідає вища економічна оцін­ка порівнювальних земель і навпаки).

Показник окупності витрат відбиває продуктивність праці трудівника, вкладеної в отримання конкретного продукту, через це його використову­ють, впроваджуючи в сільськогосподарське виробництво ту чи іншу куль-

туру. Але порівнюють між собою показники О.В. і роблять обгрунтовані висновки лише на землях, об'єднаних збіжними природними і господарсь­кими умовами використання, якщо ж такі умови відсутні,, порівнювання втрачає сенс. Так, наприклад, до складу польової сівозміни, спираючись на показники О.В, можна включати або виводити з неї будь-яку польову культуру, але не можна побудувати економічно доцільних висновків, по­рівнюючи між собою показники О.В. при вирощуванні, наприклад, уро­жаю озимої пшениці і продукції сіножатей, Через дуже низькі витрати праці показники окупності витрат на кормових угіддях можуть сягати значної величини, до якої ніколи не наблизяться відповідні показники по­льових сівозмін.

Розміри витрат на виробництво валового продукту дозволяють робити висновки відносно дохідності або прибутковості тієї чи іншої вирощува­ної культури через показник чистого прибутку, який знаходять за форму­лою:

П. = ВЛ.-В. (8.4)

Чистий прибуток яскраво відбиває різні рівні економічної ефективнос­ті виробництва продукції на різних за якістю землях і широко використо­вується у економічних розрахунках.

Але показники чистого прибутку не пов'язують єдиною порівнюваль­ ною системою різний економічний ефект від використовування різних за якістю земель. Тому ці показники використовують для створення більш досконалого, узагальнюючого механізму економічної оцінки земель - ме­ ханізму диференційованої ренти. . р ..

32.2. Диференційовані та абсолютні рентні доходи [^

Диференційована рента, яка у офіційних документах часто має назву диференційований рентний доход, є найбільш інтегрованим кількісним відбитком різниці у економічному ефекті від використання різних за якіс­тю земель. Диференційована рента Д.Р. визначається за формулою:

Д.Р. = В.П.-В.-П. (8.5)

Зазначимо, що вище наведені поняття із економічної оцінки земель безпосередньо базуються на загальноосвітньому матеріалі економічних теорій і вже мають бути добре відомими студентам вузів, але, враховуючи цю обставину, із методичних міркувань доцільно коротко прокоментувати принципи утворення диференційованої ренти.

Якщо значення прибутку з формули (8.4) підставити в формулу (8.5), отримаємо: Д.Р. = 0, звідси випливає перший висновок, що на землях

234

235

гіршої якості диференційованої ренти не може існувати. Поняття, яке бук­вально означає ''різний доход", було застосоване, для урахування різниці в доходах, які отримували на землях кращої якості через вишу продуктив­ність праці. Наприклад, з двох різних за умовами родючості, але рівних за площею і витратами праці ділянок отримали урожай. Якщо прибуток на гіршій ділянці становить -17., то зрозуміло, що на кращій він буде біль­ший на якусь додаткову частину ЛП, тобто становитиме: П. + ЛП, звідси очевидно, що

0 < Д.Р. == ЛП (8.6)

Таким чином, робимо другий висновок, що диференційована рента ви­никає внаслідок більш високої продуктивності праці на кращих за якістю землях за рахунок створення додаткового прибутку.

Показники Д.Р. служать виваженими критеріями при визначенні ста­вок земельного податку, розрахунках розмірів орендної плати і взагалі при розв'язанні усіх питань вартісної оцінки земель, які вимагають спра­ведливої адекватної основи.

Окрім диференційованого рентного доходу, який створюється за умов використання в сільськогосподарському виробництві гірших земель, в Ук­раїні встановлений абсолютний рентний доход А.Р. для усіх земель, неза­лежно від їх якості. Абсолютний рентний доход разом з диференційова­ним рентним доходом складають загальний рентний доход З.Р.:

З.Р. = А.Р. + Д.Р. (3.7)

Розглядаючи різні аспекти утворення диференційованої ренти, пара­лельно з валовим продуктом часто використовують поняття основного продукту О.П. Під основним продуктом умовах безрентного виробництва, тобто, враховуючи 8.4, маємо:

О.П. = В. + П. (8.8)

При розрахунках О.П. на кращих землях, він разом із додатковим розу­міють такий продукт, який утворюється на гірших землях в продуктом (прибутком) ЛП становить частину валового продукту і дорівнює:

О.П. = В.П.-ДП. (8.9)

Основний продукт також обчислюють через коефіцієнт окупності вит­рат О.В., який при економічній оцінці земель в Україні визначили на рівні 1.35. Цей рівень утримує межу гранично прийнятних умов безрентного виробництва на гірших землях, які забезпечують необхідний чистий при­буток. Таким чином:

О.П. = 1.35хВ., (8.10)

а диференційована рента може бути обчислена за формулою;

Д.Р. = В.П.-1.35хВ. (8.11)

Відповідно до прийнятого коефіцієнта окупності витрат норма необ­хідного чистого прибутку дорівнює 35% від обсягу витрат на виробницт­во продукту.

Для економічної оцінки також може бути використаний показник пи­томої ваги диференційованої ренти у складі валового продукту:

Д.Р.

^др=_Йп/ ^(8Л2)

який є відносним і більш стабільним за значенням показником прибутко­вості різних за якістю земель у порівнянні з диференційованою рентою.