Глава IV

ВИХІДНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВОГО ПРОЦЕСУ

£ 16. Роль забезпечувальних робіт

■

Документи земельного кадастру спираються на матеріали великого комплексу забезпечувальних робіт. Для того, щоб отримати ці матеріали, виконують численні вишукування, серед яких: топографо-геодезичні, кар­тографічні, грунтові, геоботанічні, лісотипологічнІ, гідрометеорологічні, містобудівні та інші спеціальні роботи, обстеження і розвідування. Усі отримані матеріали, маючи різні джерела походження, сукупно утворю­ють єдину кадастрову інформаційно-документальну базу. Потрапляючи до складу кадастрових документів на різних етапах їх продукування, вони несуть базовоякісне, визначальне навантаження.

Базову структуру будь-якої кадастрової інформації пов'язують з топо­графо-геодезичними вишукуваннями або попередньо проведеним карто­графуванням земель. Якщо, наприклад, такі роботи виконують для о'кремо вибраної земельної території, це дає можливість отримати для неї топо­графічний документ - план або карту, який містить велику кількість необ­хідної інформації. По-перше, план або карта - це чітко визначена коорди­натами просторова основа земельної території у графічному вигляді, яка має свої розміри, площу, форму та межі. По-друге, завдяки побудованій ситуації, мають характеристику основних подробиць місцевості: її населе­ності, інфраструктури, гідрографії, рослинності та ін. По-третє, картина рельєфу дає можливість робити висновок щодо ерозійних тенденцій, при­датності земель до обробки, способу використання і т.п. За результатами топографо-геодезичних вишукувань, окрім звичайних карт та планів, отримують спеціальні матеріали - схеми, графіки, профілі і т.п., які допов­нюють та ілюструють основний кадастровий матеріал.

Складені на топографічній основі кадастрові документи широко вико­ристовують інформацію з матеріалів землеустрою, який вирішує питання найбільш доцільного способу організації і використання земель. Здійснені проекти землеустрою дають відомості про склад земель впорядкованої те­риторії, характер їх використання, прогнозований потенціал, економічну, господарську характеристику та інші дані.

Величезні потоки інформації потрапляють в кадастрову зону в резуль­таті ґрунтових обстежень. Але якщо попередні забезпечувальні роботи постачали відомості в основному для земельно-облікової частини, то ма­теріали ґрунтових обстежень використовуються переважним чином в зе­мельно-оцінювальних роботах. Обсяги цієї інформації ілюструють дослід­ження верхнього шару земель, які виявили в межах України кілька тисяч і рунтових відмінностей, для прикладу - в одному лише Бородянському районі Київської області 72 відмінності [46]. Таке розмаїття грунтів дуже ускладнює оцінку земель, а також організацію їх доцільного використан­ня. Тому при розробці реально прийнятної методики оцінки земель, певна кількість ґрунтових відмінностей за близькими ознаками узагальнюється і тодиться до окремих угрупувань - таксономічних одиниць, в межах яких ідійснюється бонітування грунтів і економічна оцінка земель.

Дані геоботанічних і лісотипологічних обстежень, які проводять для чирактеристики природних кормових угідь і лісових масивів, приймають і;і основу при кадастровій оцінці сіножатей, пасовищ і лісів.

В результаті гідрометеорологічних і радіологічних розвідувань кадаст­рові документи доповнюються необхідними даними про клімат, режим поверхневих вод, забрудненість місцевості промисловими викидами, а та­кож радіацією.

Містобудівні обстеження дозволяють виконувати обгрунтоване зону-ііііння території населених пунктів, конкретизуючи кожну зону за цінніс­но, перспективою розвитку, а також в екологічно-культурному плані.

Зазначимо далі, що вся інформація, яка забезпечує кадастровий про­цес, повинна мати оригінальний характер і віддзеркалювати найновіше • ппювище об'єкту. Ринок земель, вдало поєднуючи інтереси до найдавні­шої' історії своїх об'єктів з їх сучасною характеристикою, вимагає постій­ної реакції на зміни. Тому, наслідки невпинного моніторингу земель, дані іч фактичного становища повинні якнайшвидше потрапляти до русла ка-щіарової інформації і оперативно відбиватися у змісті документів. Підсу-м» жуючи, зауважимо, що кадастровий процес, як і будь-який процес нев­пинної дії, вимагає від фахівців адекватної реакції на процеси перетво­рені., а також високого рівня знань у багатьох суміжних галузях практич­ні н діяльності суспільства.