ББК 65.32-5я73 В 68

"На початку Бог створив Небо і землю... На свій образ створив... чоловіка і жінку... І сказав Бог до них:... Наповнюйте землю, оволодійте нею..."

(Із книги Буття, старий Заповіт, Біблія).

Володій Микола Олександрович. ОСНОВИ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ.

Навчальний посібник. - Київ, 2000 рік - 320 с.

заслужений діяч науки і техніки, доктор технічних наук, професор АЛ. Островський доктор технічних наук, професор Л.М. Перович (Державний університет "Львівська політехніка")

Волинський

державний університет

ім-Лееі Українки

БІБЛІОТЕка

Рецензенти:

6934 В 4

18І^ 5-7763-2413-0

В 68 Володін М.О. ОСНОВИ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ. Навчальний посібник. - Київ, 2000 рік - 320 с.

В посібнику викладені основи становлення і розвитку земельно­го кадастру від первісних елементів кадастрової діяльності до сучас­них земельно-реєстраційних систем; висвітлена сутність заходів дер­жавного земельного кадастру і його складових частин, включаючи забезпечувальні, реєструвальні, облікові й оцінювальні роботи; роз­глянуті сучасні тенденції в світовому кадастровому процесі, харак­теристики провідних кадастрових систем, стан і перспективи роз­витку вітчизняного земельного кадастру, концепція земельної ді­лянки - конструктивної клітини усіх просторових кадастрових структур.

Посібник розрахований для студентів і фахівців напрямку "Геодезія, картографія і землевпорядкування".

Іл. 43, табл. 31, бібліогр. 72.

І81М 5-7763-2413-0

Інститут змісту і методів навчання МОін України

О Володін М.О.

ПЕРЕДМОВА

Творець, навіки об'єднавши людину з землею єдиною тканиною Все­світу, накреслив для неї і головну мету - оволодіння Землею. Отже, піз­нання землі, наповнення її життям повинні бути сенсом існування для людини, основою її пошуків і прагнень, єдиним шляхом до усвідомлення не лише величі Творіння, але й власного місця у ньому.

На жаль, людина порушила цей заповіт там, де треба було розумно оволодіти землею, вивчаючи її властивості, - лише по хижацькому захоп­лювався простір; де очікувалось нове життя - відбувалось спустошення і забруднення територій В результаті в XX сторіччі виникає глобальний дефіцит природних ресурсів який на фоні демографічного вибуху, через перспективу нестачі продуктів харчування сировини, чистого повітря і води загрожує майбутньому усього людства.

В цих умовах існуюча практика використання земель створює найакту­альнішу міжнародну проблему, яка вимагає термінової розробки нових, досконаліших підходів до управління земельними ресурсами.

Особливо гостро ця проблема постає в Україні, потужний земельний потенціал якої не спрацьовує за призначенням: маючи друге місце в Євро­пі за площею і найродючіші грунти, вона за показниками якості життя знаходиться серед останніх.

Світовий, досвід, шдказуючи(шляхи подолання кризи,,безпосередньо пов'язує їх з< оптимізацієрз/режиму господарювання на усіх без винятку територіях держави, насамперед на сільськогосподарських землях - най­ціннішому національному багатстві. Це означає, що фактор наявності зе­мельних ресурсів, помножений на™адекватний режим їх використання, є головною умовою економічної розбудови країни, яка, в свою чергу, вима­гаючи якісного забезпечення цього процесу, повністю залежить від рівня підготовки фахівців.

Таким чином/тайактуальніша проблема сучасності - проблема вико­ристання земельних ресурсів вирішується насамперед через кадрове забез-печенняГ^іерез надання провідної ролі безпосередньо причетним до справи фахівцям з кадастру.

На жаль, в Україні з відомих причин ще донедашш підготовці відпо­відних фахівців не надавалось необхідної уваги. Лише в 90-х роках, з по­чатком реформування земельних відносин, в провідних вузах країни від­кривається нова спеціальність "Кадастр" (з 1998 року - "Землевпорядку­вання і кадастр"), яка швидко ставши престижною серед абітурієнтів і ви­робничих структур, поступово опановує і освітянські шляхи свого станов­лення.

Справа в тому, що підготовка фахівців такої специфічної спеціальнос­ті, якою є сучасний кадастр, ставить високі вимоги до різних аспектів ву­зівського навчального процесу і насамперед до викладання навчальних дисциплін. Особливо це стосується дисциплін профільного спрямування, які, закладаючи підвалини кваліфікації майбутніх працівників, у більшос­ті випадків, ще не отримали необхідного літературно-методичного втілен­ня.

Написання даного навчального посібника з "Основ земельного кадаст­ру" було здійснено з метою забезпечення викладання одноіменного курсу для студентів спеціальності "Кадастр" ("Землевпорядкування і кадастр"), а відтак поліпшення існуючого становища.

Гострий дефіцит вітчизняної навчальної літератури з сучасних питань кадастру і невідкладні потреби навчального процесу зумовили прискоре­ний режим роботи над посібником, що, вимагаючи значних зусиль, ще не гарантує бажаних результатів. Втім, на думку автора, в основу навчально­го матеріалу закладено достатній методичний механізм, який дозволяє сприймати і засвоювати як сутність заходів державного земельного када­стру, так і головні аспекти закордонного досвіду.

Викладені міркування не претендують на обмеження критичних заува­жень, навпаки, вони будуть ретельно вивчені і використані задля поліп­шення якості посібника в майбутньому.

Автор висловлює щиру вдячність деканові факультету міського будів­ництва, завідувачу кафедри інженерної геодезії д.т.н., професору С.П. Войтенку - за провідне сприяння цій роботі; членам кафедри інже­нерної геодезії: д.т.н., професору І.Є. Суботіну, к.т.н., доцентам Ю.К. Лященку, О.П. Ісаєву, викладачу П.О. Чуланову - за допомогу спеці­альною літературою; Івану Захаровичу Гавриленку - за підтримку і мето­дичні поради; працівнимкам Держкомзему України та Інституту Земле­устрою УААН, кандидатам наук В.Н. Кривову, В.Ф. Лугіні, А.Д. Юрченку та іншим - за надання консультацій, а також літературному редактору -к.ф.н. доц. кафедри українознавства КНУБА М.І. Сметанській.

'

Розділ перший

ПРОСТОРОВО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДВАЛИНИ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

Глава І

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ І ЙОГО СУЧАСНІ АСПЕКТИ

£ 1. Первісні елементи, походження терміну і сутність поняття "кадастр"

Найдавніша кадастрова інформація народжувалась у глибині тисячо­літь, ісоли людина, долаючи тяжіння родового середовища, робила перші кроки за його межі, у незайману місцевість. Перебуваючи у контакті з но­вим невідомим простором, вона накопичувала у пам'яті свої враження про нього, які поступово перетворювались на знання і надовго залишались у свідомості. Увесь шлях становлення людини як розумної істоти безпосе­редньо пов'язувався зі спробами більш осмисленого використання навко­лишнього природного середовища, до якого на ті часи входили, переваж­ним чином, мисливські та рибальські угіддя.

Знання про земельні угіддя, їх склад та розташування дозволяли пер­вісній людині задовольняти свої невідкладні життєві потреби, готуватися до сезонів року, спілкуватися з сусідами, боронитися від нападів, тобто складали такі надбання, які забезпечували саме її існування. Не дивно, що людина як найбільшу скарбницю намагалася передати нащадкам добуті знання, використовуючи для цього написи на стінах печер, скель, карбу­вання на камені, витвори з глини, дерева, а пізніше папірус, пергамент то-цо.

Аналізуючи отримані у такий спосіб відомості, що описували або, пев­ним чином, враховували землі, фахівці беззастережно відносять їх до пер­ших проявів кадастрової діяльності людини. /

^Констатуючи цю обставину, зазначимо, що первісні елементи кадаст­ру, переплітаючись з витоками багатьох інши&наук, виникали із суворих реалій минулого, коли обсяг знань людини про навколишній світ був вод­ночас мірилом її здатності до виживання.^Зрозуміло, що людина тривалий час не виокремлювала дію будь-якогсГмеханізму пізнання світу, включаю­чи й кадастровий, бо аж ніяк не визначила для себе його відміну від ін­ших.

Але з утворенням міцного державного устрою, саме кадастрові чинни­ки знань отримують потужний імпульс розвитку і використовуються су­спільством у специфічній діяльності по обліку, оцінці і оподаткуванню зе­мель. Цієї діяльності вимагало саме існування держави, економіка якої безпосередньо залежала від стану її сільськогосподарських земель та спо­собу використання усієї території.

Будучи вкрай необхідною, кадастрова справа поступово перетворюєть­ся на окрему галузь практичної діяльності суспільства, яка у сучасному світі здійснюється зд єдиною для держави системою заходів.

Таким чином, існування міцної держави є необхідною умовою для утворення в країні розвиненої системи кадастру, але до цієї умови долу­чаються не менш важливі фактори самовідданої і високодрофесійної пра­ці цілих поколінь фахівців задля створення такої системи, (^скільки у ба­гатьох країн не існувало необхідних умов, вони для створення власного кадастру широко переймали закордонний провідний досвід, в тому числі, вже опрацьовану термінологію.

Багато факторів переконує в тому, що слово "кадастр" має пряме по­ходження від французького "сайазіге", що в буквальному перекладі озна­чає: список, реєстр. Це слово запозичили з французької майже без змін всі основні європейські мови, наприклад, англійською його пишуть - сасіазіег; німецькою - каіазіег; італійською - саіавіо і т.д. Міжнародне визнання цьо­го слова, а також набуття ним статусу загальнопоширеного технічного терміну мають глибоке історичне підґрунтя. )

Добре відомо, що саме у Франції, починаючи від часів Карла Великого (742-814 рр.) впродовж багатьох віків складалася національна система ка­дастру, яка в 1807 р. Наполеоном була перетворена на найдосконалішу в Європі систему обліку земель. Слугуючи у багатьох відношеннях взірцем для європейських країн, ця система містила в собі вірогідні дані та найсут­тєвіші характеристики (зрозуміло, з урахуванням вимог свого часу) про основну свою одиницю, окрему земельну ділянку - парцелу, яка перебува­ла на обліку.

^Незаперечно, вплинувши на розвиток європейської термінології, фран­цузьке слово "сасіазіге", в свою чергу, власним походженням спирається на більш давнє латинське слово "сарііаїїгшп", що в перекладі означає пе­релік предметів, які оподатковуються>ЇІри порівнюванні впадає в око, ок­рім смислової, добре помітна фонетична схожість обох слів. В історичних дослідженнях наводяться цікаві факти з практики римського кадастру, система якого спрацьовувала досить ефективно, вправно наповнюючи за рахунок податків державний бюджет.

Але існування перших кадастрових служб не обмежується часами Рим­ської імперії, де латинська мова була державною, оскільки створювались вони набагато раніше. Про це свідчать численні історичні пам'ятки у виг­ляді старовинних єгипетських папірусів, халдейських та вавілонських гли­няних табличок, китайських хронік тощо. Дані, які містились в них, про кількість окремих земель, маєтки та їх розміри, категорії грунтів, площу заплавних і зрошуваних ділянок і таке інше, хоч і не об'єднувались будь-яким словосполученням, що дійшло до нас, на зразок латинського "сарі-іазігиш", але являли собою незаперечну за своєю суттю перелікову кадаст­рову основу, згідно з якою відбувалось стягнення податків. При цьому, чим повнішим і вірогіднішим переліком даних керувались при визначенні розміру податків, тим краще спрацьовував процес їх стягнення як більш справедливих, що цілком ототожнюється зі станом економічного розвитку країн у будь-які часи.

Необхідно зазначити, що наведене (Обгрунтування, відносно походжен­ня терміну "кадастр" відбиває традиційні переважаючі думки з цього при­воду, втім, сучасні дослідники [22] пов'язують його також і з грецьким словом "каіазіікпоп", яке, означаючи в перекладі "податковий реєстр", теж заслуговує на увагу як варіант, як вірогідний виток поняття.

Підійшовши, таким чином, до сутності поняття "кадастр", необхідно визнати, що в нього традиційно вкладалося розуміння певної суми знань про конкретно розташовану частину просторового базису, якою могли бу­ти окремі землі, маєтки або ділянки. Пізніше ця сума знань трансформува­лася до окремих реєстрів суттєвих даних відносно конкретних земельних одиниць, на основі яких приймають важливі рішення, насамперед про роз­міри оподаткування. В наші часи поняття "кадастр" як смислова категорія об'єднує різноманітні системи інформаційних даних з багатьох галузей практичної діяльності людини, набагато поширивши межі свого традицій­ного призначення. Існують численні види кадастрів, серед яких: земель­ний, міський, лісовий, водний, природних копалин, нерухомого майна, ко­мунікацій та інші; всі вони є базою даних, необхідних для збалансованого розвитку відповідних галузей в складних умовах сучасності.

Підсумовуючи, підкреслимо, що багатогранність сучасного кадастру спирається на єдину фундаментальну просторову основу - Землю. Тому у більшості випадків, говорячи про кадастр, розуміють саме земельний ка­дастр, оскільки впродовж тисячоліть саме земля була першочерговим об'єктом кадастрового вивчення, як головна цінність і умова існування людства. Саме тому земельний кадастр серед інших видів кадастру, спря­мованих на характеристику об'єктів не такого глобального значення, посі-

дає найважливіше місце як за обсягом своєї інформації, так і за її вагою, забезпечуючи інші види кадастру базовими земельними даними.