2)Властивості фітогормонів і алкалоїдів.

ФІТОГОРМОНИ – хімічні речовини, що виробляються в рослинах і регулюють їх ріст і розвиток. Утворюються головним чином в тканинах, що активно ростуть, на верхівках коренів і стебел. Існують дві групи фітогормонів : ті, які стимулюють ріст, і ті , які гальмують або пригнічують ріст. Вони стимулюють зростання рослин. Утворюються в точках зростання, містяться у всіх частинах рослин. До стимуляторів росту відносяться ауксини, гібереліни, цитокліни, а до другої групи інгібіторів відносять - етилен і абсцисову кислоту. Це дуже міцні з'єднання, стійкі до кип'ятіння, чим відрізняються від ферментів. На відміну про тваринних гормонів , фітогормони менш специфічні і часто діють у тій же ділянці рослини, де утворюються. Багато синтетичних речовин володіють такою ж дією, як природні фітогормони.

Ауксини - це високомолекулярні сполуки, розчиняються в органічних розчинниках. Пересуваються по рослині тільки суворо полярно, від морфологічної верхівки до основи. Основна функція ауксинів - стимуляція ділення і розтягування клітин. Найважливіший з ауксинів - гетероауксин(бета-індолил-оцтова кислота). Він використовується для прискореного вкорінення живців, попередження обпадання плодів та ін... Стимулює ріст пагонів і листя рослини.

Гібериліни – активізують зростання стебел значно сильніше, ніж ауксини, прискорюють цвітіння та плодоношення, виводять насіння зі стану спокою. На ріст бактерій і грибів не впливають. Використовуються в експериментальних дослідженнях.

Цитокініни –має сильну стимулюючу дію на поділ клітин. До них відносяться кінетин(виділений з дріжджів), дифенілмочевина(виділена з ендосперму насіння кокосової пальми - кокосового молока), зеатин (виділений з кукурудзи) та ін.

Інгібітори – діють протилежно фітогормонам,- гальмують зростання рослин. До них відносяться скополетин, эскулетин та ін. З присутністю цих речовин пов'язаний стан спокою. Вони зустрічаються в перикарпіі плодів і затримують проростання насіння. В залежності від концентрації, вони можуть викликати стимулюючий ефект, коли ж ауксини, взяті в підвищених концентраціях, можуть вплинути на зростання з гальмуючою дією. Синтетичні інгібітори - гербіциди - виробляються промисловістю і застосовуються для боротьби з бур'янами.

3)Речовини вторинного походження рослин.

Деякі з них накопичуються в рослинах у великій кількості (наприклад, алкалоїди, каучук, ефірні масла), інші міститися в невеликій кількості так як є проміжними продуктами обміну речовин і використовуються кліткою для різних синтетичних процесів (наприклад, органічні кислоти).

Органические кислоты- грають важливу роль в обміні речовин, процесі дихання і синтезу білків. Містяться або у вільному вигляді або у вигляді солей. Визначають кислу реакцію клітинного соку. Найбільш розповсюджені наступні кислоти: Янтарна(міститься у великій кількості у плодах червоної смородини,вишні,винограду тощо), Яблунева (яблуні, кизилу, горобини, барбарису тощо) Винна (винограду,томатів тощо) Лимонна (цитрусових, малини,смородини тощо) Щавлева (у вигляді кальцієвої солі)

Глікозиди - эфіроподібні з'єднання цукрів зі спиртами,фенольними сполуками,альдегідами,кислотами та іншими речовинами. Гіркі на смак,мають специфічний аромат,отруйні. Найбільш часто зустрічаються: амігдалін - в насінні мигдалю,персика,абрикоса(при гідролізі утворюють синильну кислоту,що додає насінню гіркий смак,сильно отруйний); гесперидин - в плодах цитрусових; сінігрин - в насінні хрестоцвітих,обумовлює їх гіркий і пекучий смак; соланіни - в картоплі,отруйні; сапоніни - отруйні речовини,що дають сильно пінисті розчини, містяться в насінні куколю, кореневище мильнянки; антоціани - фарбувальні речовини(в кислому середовищі мають червоний колір,у лужному - синій,розчиняються у воді і спирті,іноді кристалізуються) Зустрічаються у всіх органах рослин.(Залучають тварин і комах-запилювачів - розповсюджувачів насіння і плодів;їх отруйність і різкий смак відлякують рослини від поїдання тваринами)

Дубильні речовини являють собою похідні фенолу. Вони накопичуються в різних органах рослин, але головним чином в корі і деревині дерев і чагарників. Легко окислюються,перетворюючись на речовини червоного і коричневого кольорів,мають кислу реакцію,терпкий смак. Накопичуються в корі дуба – 10-20%; в листі чаю 15-20%; в корі евкаліпту – 50%. Широко використовується у шкіряній промисловості і медицині.

Ефірні олії і смоли – нерозчинні в воді, але розчинні в різноманітних органічних розчинниках. Ефірні олії – це суміш різноманітних летючих речовин. З найбільш відомих,можна виділити – скіпідар, камфору та трояндове масло. Смоли – суміш різноманітних не летючих речовин, що накопичуються в смоляних ходах. Суміш смол та ефірних олій називають бальзамом. Біологічне значення ефірних олій полягає в тому,що своїм запахом вони привертають комах-опилювачів і відганяють тварин,охороняючи рослину від поїдання.

Каучук та гутаперча – це високомолекулярні вуглеводороди. Каучук представляє собою суміш полімерів різноманітної молекулярної ваги. При звичайній температурі він еластичний та аморфний а при охолодженні набуває кристалічну структуру. Розчиняється в бензолі,ефірі,сірко-вуглиці. Накопичується в різноманітних живих тканинах – основній паренхімі,ассиміляціонній паренхіми, асиміляційній паренхімі листів і пагонів. Гутаперчу отримють з гутти,яка міститься або в млічному соці, або в спеціальних замкнутих містах. При звичайній температурі пластична.

Алкалоїди — це складні гетероциклічні сполуки, за допомогою яких відбувається перетворення і збереження азоту в рослинах (їх називають також азотовмісними сполуками). Вміст їх в рослинах невеликий (від 1—2% до тисячної долі відсотка). Кількість алкалоїдів та їхній склад неоднакові не тільки в різних видах рослин, а й у різних частинах тих самих рослин. Найбільше їх у плодах, листі та корінні рослин — від слідів до 2—3, дуже рідко (лише у корі хінного дерева) вміст алкалоїдів може досягати 10—15%. В одній і тій самій рослині, як правило, міститься кілька різних алкалоїдів. Крім того, вміст алкалоїдів залежить від пори року та природних умов місцевості (складу ґрунту, вологості, клімату і т. ін.). Як правило, в рослині міститься не один, а декілька подібних за хімічною будовою алкалоїдів. Іноді це число може досягати понад 20. У рослинах алкалоїди перебувають у сполуках солей численних органічних (винної, лимонної, яблучної, мурашиної, цитринової, щавлевої, малонової, янтарної, молочної, оцтової та ін.), іноді неорганічних кислот (сірчаної, фосфорної). Солі алкалоїдів добре розчиняються у воді (у вільному стані алкалоїди, як правило, не розчинні у воді).

Найбільше алкалоїдів у рослинах таких родин: макових, пасльонових, жовтецевих, метеликових, пасльонових.

Найвідоміші алкалоїди, що знаходять застосування в медицині, містяться в таких рослинах: у головках маку снотворного - морфін, у беладонні лікарській - атропін, у тютюнових листках - нікотин, у листках чаю китайського і зернах кави - кофеїн.