
- •1 Загальна характеристика систем газопостачання населених пунктів
- •Основні елементи сучасної системи газопостачання
- •Нормативні вимоги до структури систем газопостачання населених пунктів
- •Норми тиску газу в системах газопостачання населених пунктів
- •1.4 Структура систем газопостачання населених пунктів
- •1.4.1 Одноступенева система розподілу газу
- •Газопостачання із газопроводів низького тиску
- •1.4.2 Двоступенева система розподілу газу
- •1.4.3 Триступенева система розподілу газу
- •1.5 Схеми газових мереж
- •Низького тиску
- •Газової мережі
- •2 Фізико-хімічні та термодинамічні
- •3 Розрахункові витрати газу для споживачів населених пунктів
- •3.1 Розрахунок витрат газу на господарсько-побутові потреби населення
- •3.2 Розрахунок витрат газу на опалення житлових і громадських будинків
- •Опалення, Вт/м2 (згідно з сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.3 Розрахунок витрат газу на вентиляцію громадських будівель
- •3.4 Розрахунок витрат газу на централізоване гаряче водопостачання
- •На централізоване гаряче водопостачання (згідно зі сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.5 Приклад розрахунку річних і максимальних годинних витрат газу
- •4 Теоретичні основи розрахунку газових мереж високого і середнього тиску
- •4.1 Вихідна система рівнянь для гідравлічного розрахунку газових мереж
- •4.2 Одержання основної формули для гідравлічного
- •4.3 Обґрунтування застосування номограм для
- •5 Інженерні методи розрахунку газових
- •5.1 Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску
- •5.2 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за основною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за нормативною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.4 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску без застосування номограм
- •5.5 Методика розрахунку кільцевої газової мережі
- •6 Теоретичні основи розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.1 Одержання узагальненої формули для гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску
- •Формулі для розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.2 Розрахункові витрати газу в газових мережах
- •6.3 Границі використання розрахункової моделі газопроводу з рівномірним відбором газу
- •6.4 Особливості гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску кільцевої структури
- •7 Інженерні методи розрахунку газових мереж низького тиску
- •Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі низького тиску комбінованої структури
- •7.1.1 Складання розрахункової схеми та визначення розрахункових витрат газу
- •7.1.2 Гідравлічний розрахунок ділянок кілець за допомогою номограм
- •7.1.3 Методика гідравлічної ув’язки кілець
- •7.1.4 Графоаналітичний розрахунок тупикових ділянок
- •7.2 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Низького тиску
- •7.3 Методика аналітичного розрахунку газових мереж низького тиску за узагальненою формулою
- •7.4 Методика аналітичного розрахунку газових
- •7.5 Методика аналітичного розрахунку газових мереж
- •7.5.1.Постановка задачі
- •7.5.2 Алгоритм гідравлічного розрахунку
- •7.5.3 Характеристика програми
- •8 Медоди гідравлічного розрахунку
- •8.1 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Закінчення таблиця 8.4
- •8.2 Методика аналітичного розрахунку внутрішніх газових мереж житлового будинку
- •8.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі житлового будинку без застосування номограм
- •9 Газорегуляторні пункти
- •9.1 Нормативні вимоги до газорегуляторних пунктів
- •9.1.1. Класифікація газорегуляторних пунктів
- •9.1.2 Газорегуляторні пункти та газорегуляторні
- •9.1.3 Шафові регуляторні пункти та комбіновані будинкові
- •9.1.4 Газорегуляторні установки
- •9.1.5 Обладнання газорегуляторних об’єктів
- •9.2 Технологічні схеми грп
- •9.3 Очищення газу на грп
- •9.4 Контроль тиску газу на виході грп
- •9.5 Регулювання тиску на грп
- •9.6 Облік витрати газу в системах газопостачання населених пунктів
- •9.7 Експлуатація і ремонт обладнання грп
- •9.8 Газорегуляторний пункт блочної конструкції типу грпб
- •9.9 Регулятор тиску типу рдбк1
- •9.10 Регулятор тиску типу рдг
- •9.11 Регулятор тиску типу рдгс-10
- •9.12 Шафовий газорегуляторний пункт грпш-400-1
- •10 Газорозподільні станції
- •10.1 Місце і функції грс у системі газопостачання
- •10.2 Технологічні схеми грс старого покоління
- •10.3 Технологічні схеми грс нового покоління
- •10.4 Основні вузли газорозподільних станцій
- •Вузол перемикання
- •10.4.2 Вузол очищення газу
- •Вузол підігріву газу
- •10.4.4 Вузол редукування газу
- •10.4.5 Розрахунок регуляторів тиску на грс і грп
- •10.4.6 Вузол обліку газу
- •10.4.7 Вузол одоризації газу
- •10.4.8 Теплопостачання грс
- •10.4.9 Вузол редукування газу на власні потреби
- •10.4.10 Енергопостачання грс
- •10.4.11 Захист обладнання від корозії
- •10.5 Основні вимоги до технічної експлуатації грс
- •10.6 Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів
- •10.6.1 Форми обслуговування грс
- •10.6.2 Структура та функції служби з експлуатації грс
- •10.6.3 Приймання в експлуатацію грс після закінчення будівництва і реконструкції
- •10.6.4 Оперативні перемикання схеми грс
- •10.6.5 Вимоги до систем та обладнання грс
- •10.6.5.1 Вузол перемикання і запобіжна арматура
- •10.6.5.2 Вузол очищення газу
- •10.6.5.3 Вузол запобігання гідратоутворення
- •10.6.5.4 Вузол редукування тиску газу
- •10.6.5.5 Система вимірювання витрати газу
- •10.6.5.6 Вузол одоризації газу
- •10.6.5.7 Контрольно-вимірювальні прилади
- •10.6.5.8 Запірна арматура
- •10.6.5.9 Допоміжні системи і устаткування грс
- •10.6.6 Технічне обслуговування і ремонт грс
- •10.6.7 Ремонтно-експлуатаційне обслуговування
- •10.6.7.1 Підготовка до ремонту
- •10.6.7.2 Порядок виведення грс у ремонт
- •10.6.7.3 Пуск грс у роботу після ремонту
- •10.6.8 Охорона праці і протипожежні заходи
- •10.6.9 Техніка безпеки під час експлуатації грс
- •10.6.10 Техніка безпеки під час ремонтних робіт на грс
- •10.6.11 Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіт на грс
- •10.7.1.2 Автоматичний підігрівач газу пга-200
- •10.7.1.3 Фільтр фх-02
- •10.7.1.4 Одоризатор газу
- •10.7.1.5 Регулятор тиску агрс „Енергія-1”
- •10.8 Регулятори тиску типу рду 80
- •10.9 Регулятор тиску типу рдб
- •10.10 Регулятор тиску типу рдк-м
- •1 Корпус, 2- сідло, 3,4 – верхня і нижня кришки. 5- напраляючий палець,
- •11 Вимоги до прокладання зовнішніх газових мереж
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Підземні газопроводи
- •11.3 Поліетиленові газопроводи
- •11.4 Надземні і наземні газопроводи
- •11.5 Пересічення газопроводами водних перешкод
- •11.6 Пересічення газопроводами залізничних і трамвайних колій, автомобільних доріг
- •11.7 Розміщення вимикаючих пристроїв на газопроводах
- •11.8 Споруди на газопроводах
- •11.9 Захист газопроводів від корозії
- •12 Внутрішнє облаштування систем
- •12.1 Прокладання внутрішніх газопроводів
- •12.2 Газопостачання житлових будинків
- •12.3 Газопостачання громадських будинків
- •12.4 Облік споживання газу
- •13 Матеріали та технічні вироби систем газопостачання
- •13.1 Сталеві труби та з'єднувальні деталі
- •13.2 Поліетиленові труби та з'єднувальні деталі
- •13.3 Гумові рукави
- •13.4 Вимоги до запірного та регулювального обладнання, приладів та інших технічних засобів
- •13.5 Трубопровідна арматура систем газопостачання
- •13.5.1 Запірна арматура
- •13.5.2 Спеціальна арматура
- •13.6 Основні принципи створення автоматизованої системи контролю та керування технологічними процесами розподілу газу
- •14 Правила безпечної експлуатації систем газопостачання
- •14.1 Зовнішні газопроводи і споруди
- •14.2 Газорегуляторні об'єкти
- •14.3 Внутрішні газопроводи і газове обладнання житлових і громадських будинків
- •14.4 Газонебезпечні роботи
- •14.5 Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій
- •14.6 Загальні вимоги до експлуатації систем газопостачання
- •15 Проведення випробувань газопроводів
13.5 Трубопровідна арматура систем газопостачання
Трубопровідна арматура підрозділяється на такі види:
запірна, яка використовується для періодичних підключень і відключень приладів або ділянок газопроводу;
запобіжна, яка забезпечує випуск або перепуск газу при неприпустимих змінах тиску газу;
зворотної дії, яка не допускає зворотні потоки газу;
аварійна, яка забезпечує автоматичне перекриття руху газу до аварійної ділянки;
регулююча, яка служить для керування потоком газу шляхом зміни прохідного перерізу;
спеціальна (конденсатозбірники, температурні компенсатори тощо).
Більшість трубопровідної арматури складається із запірного або дросельного пристрою і приводу. Запірний пристрій представляє собою закритий корпус, всередині якого рухається затвор.
Перші дві цифри при маркуванні трубопровідної арматури означають тип арматури:
11 - кран;
13, 14, 15 - вентиль;
17 - клапан запобіжний;
21 - регулятор тиску;
30, 31 - засувка;
45 - конденсатозбірник;
Букви після цифр характеризують матеріал корпусу:
с - вуглецева сталь;
лс - легована;
ч - сірий чавун;
бр - бронза;
нж - нержавіюча сталь.
Цифри після букв вказують конструктивні особливості і вид приводу. Якщо одна або дві цифри - це номер моделі.
Якщо є три цифри, то перша вказує вид приводу:
3 - 5 - механічний;
6 - пневматичний;
7 - гідравлічний;
8 - електромагнітний;
9 - електричний.
Останні букви характеризують матеріал ущільнювальних поверхонь:
бр - бронза;
бт - бабіт;
р - гума;
п - пластмаса.
Для прикладу розшифруємо таке позначення 15с22нж.
Це стальний вентиль, номер моделі 22, з ручним приводом, з ущільнювальними кільцями із нержавіючої сталі.
13.5.1 Запірна арматура
Для від‘єднання окремих ділянок газопроводу, а також для під'єднання і від‘єднання технологічних установок використовують запірну арматуру. Вона може бути чотирьох типів: крани, засувки, вентилі і гідравлічні затвори.
Через великий гідравлічний опір вентилі в системах газопостачання практично не використовуються.
Запірна арматура повинна забезпечувати надійність відключення, зберігати герметичність в процесі експлуатації, створювати мінімальний гідравлічний тиск.
Запірний кран складається із корпусу і пробки. В залежності від форми пробки крани діляться на конічні і кульові (сферичні).
За конструкцією крани підрозділяються на прості поворотні і крани з примусовим змащуванням.
У залежності від способу передачі зусилля від пробки до корпусу прості поворотні крани ділять на:
натяжні;
сальникові;
пружинні та інші.
Із них в газопостачанні застосовують тільки чавунні сальникові крани для газопроводів низького тиску умовним діаметром до 80 мм. В інших випадках застосовують крани із примусовим змащуванням. Вони надійні, герметичні, не вимагають великих зусиль для закриття.
З‘єднання кранів з газопроводом фланцеве або зварне. Привод кранів може бути різноманітний:
електричний;
пневматичний;
гідравлічний;
механічний.
Крім конічних кранів на газопроводах використовують кульові крани. Вони мають меншу вагу і розміри, більшу міцність і жорсткість. Такі конструкції кранів менш чутливі до неточності виготовлення, більш герметичні. Сферичні крани випускають умовним діаметром 600 мм і більше. Фланцеві сальникові крани показані на рисунку 13.1.
1 - втулка, 2 - сальник, 3 - корпус, 4 - конусна пробка,
5 – відтискувальний болт, 6 - кульова пробка
Рисунок 13.1 - Фланцеві сальникові крани (а - пробковий,
тип 11ч8бк; б - кульовий, тип 11ч37п)
Засувка - це найбільш поширений тип запірної арматури. В засувці потік газу не змінює свого напрямку. Газ через засувку може проходити в прямому і зворотному напрямі. Запірний елемент рухається поперек потоку. Перевага засувок – прямоплинність і невеликий гідравлічний опір. Недоліки - складність конструкції, втрата герметичності в процесі експлуатації, неможливість миттєвого закриття і відкриття.
3асувки випускають різного діаметра для різних тисків.
За конструкцією засувки підрозділяються на клинові і паралельні.
В клинових засувках ущільнювальні поверхні нахилені до вертикальної осі, герметичність закриття створюється притискуванням ущільнювальних поверхонь затвору і корпусу. Затвор у клинових засувках виготовляють у вигляді суцільного клина або у вигляді двох дисків, шарнірно з‘єднаних між собою. Засувки із суцільним клином більш надійні, але створюють трудність підгонки клина до корпусу. Дводисковий клин підвищує герметичність засувки.
В паралельних засувках ущільнювальні поверхні паралельні вертикальній осі. Найбільше поширення набули паралельні засувки з розпірними клинами.
На рисунку 13.2 наведені дві модифікації клинових засувок.
1 - диск (тарілка), 2 - корпус, 3 - кришка, 4 - шпиндель,
5 - грундбукса, 6 - стійка, 7- маховик, 8 - розпірний клин,
9,11 - клин (затвор), 10 - електропривод
Рисунок 13.2 – Засувки (а - клинова з висувним шпинделем,
тип 30ч7бк;б - клинова з невисувним шпинделем
і електроприводом, тип 30ч925бр;)
Основні способи приєднання арматури – фланцеве, муфтове, цапфове, зварне. Всі способи, крім зварного, роз’ємні.
Найбільш поширена фланцева арматура. Її переваги – можливість багатократного монтажу і демонтажу, надійність герметизації стиків і можливість підтягування, придатність для широкого діапазону тисків і діаметрів. недоліки - можливість ослаблення затягування з часом, великі розміри і маса.
В останні роки все більше використовують арматуру з кінцями під зварювання. Переваги – надійна герметизація з’єднання, економія металу. Недоліки – складність демонтажу і заміни запірної арматури. Приклади встановлення запірної арматури у мілких і глибоких колодязях наведені на рисунках 13.3 і 13.4.
Рисунок 13.3 – Встановлення кранів і засувок в мілких колодязях
Рисунок 13.4 – Встановлення засувок в глибоких колодязях
Гідравлічні затвори - це стальна циліндрична посудина з кришкою і патрубками для приєднання до трубопроводу. Вертикальна трубка служить для його перекриття. По ній затвор заповнюється рідиною (рисунок 13.3). Переваги пристрою - герметичність і простота конструкції. Сучасні гідравлічні затвори виконуються разом з пристроєм для вимірювання різниці потенціалів між газопроводом і землею.
1 - корпус, 2 - трубка, 3 - подушка під ковер залізобетонна,4 - муфта,
5 - пробка, 6 - прокладка, 7 - продувний патрубок, 8 - кожух,
9 - внутрішня трубка, 10 - газопровід,11 - електрод заземлення
Рисунок 13.5 - Гідравлічні затвори