2. Нормативні вимоги до структури систем газопостачання населених пунктів

До складу систем газопостачання населених пунктів згідно з ДБН В.2.5-20 входять:

• газопроводи і споруди систем газопостачання населених пунктів (включаючи міжселищні газопроводи, розподільні газопроводи, внутрішньоквартальні газопроводи і вводи), газопроводи до підприємств, теплових електростанцій (далі ТЕС), котельних, автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (далі АГНКС);

• газопроводи та газове обладнання промислових і сільськогосподарських підприємств, ТЕС, котельних, підприємств комунального та побутового обслуговування населення, житлових і громадських будівель;

• газорегуляторні пункти (далі ГРП), газорегуляторні пункти блочні (далі ГРПБ), шафові газорегуляторні пункти (далі ШРП), газорегуляторні установки (далі ГРУ), комбіновані будинкові регулятори тиску (далі КБРТ), установки для отримання газоповітряних сумішей тощо;

• газонаповнювальні станції (далі ГНС) і пункти (далі ГНП), проміжні склади балонів (далі ПСБ), стаціонарні автомобільні газозаправні станції ( далі АГЗС) і пункти (далі АГЗП), резервуарні установки, групові та індивідуальні газобалонні установки (далі ГБУ і ІГБУ), випарні та змішувальні установки зріджених вуглеводневих газів (далі ЗВГ).

Проектування систем газопостачання слід виконувати згідно із затвердженими схемами газопостачання областей, районів, міст, селищ і сіл, які повинні розроблятися на основі генеральних планів населених пунктів з урахуванням розвитку їх на перспективу та згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.

Системи газопостачання населених пунктів і окремих споживачів газу повинні забезпечувати надійне та безпечне газопостачання, а також можливість оперативного відключення відгалужень, підприємств, споживачів та ділянок закільцьованих газопроводів з тиском газу понад 5000 Па.

При проектуванні систем газопостачання належить передбачати технічні рішення, що забезпечують раціональне використання газового палива, матеріалів та обладнання.

При проектуванні систем газопостачання, окрім вимог ДБН В.2.5-20, належить керуватися вимогами ДНАОП 0.00-1.20, „Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України”, ДНАОП 0.00-1.07, ГОСТ 12.1.004, НАПБ А.01.001, „Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України”.

Газ, який використовується як паливо, повинен відповідати вимогам ГОСТ 5542 для природного газу і ГОСТ 20448 та ГОСТ 27578 для ЗВГ.

Газ, що подається споживачу, повинен одоруватися. Інтенсивність запаху газу визначається за ГОСТ 22387.5. Допускається подача неодорованого газу для виробничих установок промислових підприємств за умов проходження газопроводу, що веде до підприємства, поза територією населених пунктів та установки сигналізаторів загазованості в приміщеннях, де розташоване газове обладнання та газопроводи.

Температура газу, що виходить із газорозподільних станцій магістральних газопроводів (далі ГРС), при подачі в підземні газопроводи повинна бути не менша мінус 10 ^оС, а при подачі в наземні та надземні газопроводи не нижче розрахункової температури зовнішнього повітря для району будівництва.

За розрахункову температуру зовнішнього повітря належить приймати температуру найбільш холодної п’ятиденки забезпеченістю 0,92 за СНіП 2.01.01.

Використання як палива суміші ЗВГ з повітрям та інших газоповітряних сумішей допускається при вмісті горючих та негорючих компонентів у співвідношенні, що забезпечує перевищення верхньої концентраційної межі займистості суміші (далі ВКМЗ) не менше ніж у 2 рази.

Вміст шкідливих домішок в газоповітряних сумішах не повинен перевищувати значень, наведених у ГОСТ 5542 і ГОСТ 20448 відповідно для природного газу і ЗВГ.

Системи та об’єкти газопостачання належить проектувати з урахуванням максимальної індустріалізації будівельно-монтажних робіт за рахунок застосування збірно-блочних, стандартних і типових елементів, виготовлених в заводських умовах.

У проектах систем та об’єктів газопостачання необхідно передбачати заходи щодо безпеки газопостачання згідно з розділом 13 ДБН В.2.5-20, ДНАОП 0.00-1.20, пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001, СНіП 2.01.02, ГОСТ 12.1.004, охорони праці згідно з Законом України „Про охорону праці”, оцінки впливів на навколишнє середовище згідно з ДБН А.2.2-1 як на період будівництва, так і на період експлуатації.