
- •1 Загальна характеристика систем газопостачання населених пунктів
- •Основні елементи сучасної системи газопостачання
- •Нормативні вимоги до структури систем газопостачання населених пунктів
- •Норми тиску газу в системах газопостачання населених пунктів
- •1.4 Структура систем газопостачання населених пунктів
- •1.4.1 Одноступенева система розподілу газу
- •Газопостачання із газопроводів низького тиску
- •1.4.2 Двоступенева система розподілу газу
- •1.4.3 Триступенева система розподілу газу
- •1.5 Схеми газових мереж
- •Низького тиску
- •Газової мережі
- •2 Фізико-хімічні та термодинамічні
- •3 Розрахункові витрати газу для споживачів населених пунктів
- •3.1 Розрахунок витрат газу на господарсько-побутові потреби населення
- •3.2 Розрахунок витрат газу на опалення житлових і громадських будинків
- •Опалення, Вт/м2 (згідно з сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.3 Розрахунок витрат газу на вентиляцію громадських будівель
- •3.4 Розрахунок витрат газу на централізоване гаряче водопостачання
- •На централізоване гаряче водопостачання (згідно зі сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.5 Приклад розрахунку річних і максимальних годинних витрат газу
- •4 Теоретичні основи розрахунку газових мереж високого і середнього тиску
- •4.1 Вихідна система рівнянь для гідравлічного розрахунку газових мереж
- •4.2 Одержання основної формули для гідравлічного
- •4.3 Обґрунтування застосування номограм для
- •5 Інженерні методи розрахунку газових
- •5.1 Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску
- •5.2 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за основною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за нормативною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.4 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску без застосування номограм
- •5.5 Методика розрахунку кільцевої газової мережі
- •6 Теоретичні основи розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.1 Одержання узагальненої формули для гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску
- •Формулі для розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.2 Розрахункові витрати газу в газових мережах
- •6.3 Границі використання розрахункової моделі газопроводу з рівномірним відбором газу
- •6.4 Особливості гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску кільцевої структури
- •7 Інженерні методи розрахунку газових мереж низького тиску
- •Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі низького тиску комбінованої структури
- •7.1.1 Складання розрахункової схеми та визначення розрахункових витрат газу
- •7.1.2 Гідравлічний розрахунок ділянок кілець за допомогою номограм
- •7.1.3 Методика гідравлічної ув’язки кілець
- •7.1.4 Графоаналітичний розрахунок тупикових ділянок
- •7.2 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Низького тиску
- •7.3 Методика аналітичного розрахунку газових мереж низького тиску за узагальненою формулою
- •7.4 Методика аналітичного розрахунку газових
- •7.5 Методика аналітичного розрахунку газових мереж
- •7.5.1.Постановка задачі
- •7.5.2 Алгоритм гідравлічного розрахунку
- •7.5.3 Характеристика програми
- •8 Медоди гідравлічного розрахунку
- •8.1 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Закінчення таблиця 8.4
- •8.2 Методика аналітичного розрахунку внутрішніх газових мереж житлового будинку
- •8.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі житлового будинку без застосування номограм
- •9 Газорегуляторні пункти
- •9.1 Нормативні вимоги до газорегуляторних пунктів
- •9.1.1. Класифікація газорегуляторних пунктів
- •9.1.2 Газорегуляторні пункти та газорегуляторні
- •9.1.3 Шафові регуляторні пункти та комбіновані будинкові
- •9.1.4 Газорегуляторні установки
- •9.1.5 Обладнання газорегуляторних об’єктів
- •9.2 Технологічні схеми грп
- •9.3 Очищення газу на грп
- •9.4 Контроль тиску газу на виході грп
- •9.5 Регулювання тиску на грп
- •9.6 Облік витрати газу в системах газопостачання населених пунктів
- •9.7 Експлуатація і ремонт обладнання грп
- •9.8 Газорегуляторний пункт блочної конструкції типу грпб
- •9.9 Регулятор тиску типу рдбк1
- •9.10 Регулятор тиску типу рдг
- •9.11 Регулятор тиску типу рдгс-10
- •9.12 Шафовий газорегуляторний пункт грпш-400-1
- •10 Газорозподільні станції
- •10.1 Місце і функції грс у системі газопостачання
- •10.2 Технологічні схеми грс старого покоління
- •10.3 Технологічні схеми грс нового покоління
- •10.4 Основні вузли газорозподільних станцій
- •Вузол перемикання
- •10.4.2 Вузол очищення газу
- •Вузол підігріву газу
- •10.4.4 Вузол редукування газу
- •10.4.5 Розрахунок регуляторів тиску на грс і грп
- •10.4.6 Вузол обліку газу
- •10.4.7 Вузол одоризації газу
- •10.4.8 Теплопостачання грс
- •10.4.9 Вузол редукування газу на власні потреби
- •10.4.10 Енергопостачання грс
- •10.4.11 Захист обладнання від корозії
- •10.5 Основні вимоги до технічної експлуатації грс
- •10.6 Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів
- •10.6.1 Форми обслуговування грс
- •10.6.2 Структура та функції служби з експлуатації грс
- •10.6.3 Приймання в експлуатацію грс після закінчення будівництва і реконструкції
- •10.6.4 Оперативні перемикання схеми грс
- •10.6.5 Вимоги до систем та обладнання грс
- •10.6.5.1 Вузол перемикання і запобіжна арматура
- •10.6.5.2 Вузол очищення газу
- •10.6.5.3 Вузол запобігання гідратоутворення
- •10.6.5.4 Вузол редукування тиску газу
- •10.6.5.5 Система вимірювання витрати газу
- •10.6.5.6 Вузол одоризації газу
- •10.6.5.7 Контрольно-вимірювальні прилади
- •10.6.5.8 Запірна арматура
- •10.6.5.9 Допоміжні системи і устаткування грс
- •10.6.6 Технічне обслуговування і ремонт грс
- •10.6.7 Ремонтно-експлуатаційне обслуговування
- •10.6.7.1 Підготовка до ремонту
- •10.6.7.2 Порядок виведення грс у ремонт
- •10.6.7.3 Пуск грс у роботу після ремонту
- •10.6.8 Охорона праці і протипожежні заходи
- •10.6.9 Техніка безпеки під час експлуатації грс
- •10.6.10 Техніка безпеки під час ремонтних робіт на грс
- •10.6.11 Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіт на грс
- •10.7.1.2 Автоматичний підігрівач газу пга-200
- •10.7.1.3 Фільтр фх-02
- •10.7.1.4 Одоризатор газу
- •10.7.1.5 Регулятор тиску агрс „Енергія-1”
- •10.8 Регулятори тиску типу рду 80
- •10.9 Регулятор тиску типу рдб
- •10.10 Регулятор тиску типу рдк-м
- •1 Корпус, 2- сідло, 3,4 – верхня і нижня кришки. 5- напраляючий палець,
- •11 Вимоги до прокладання зовнішніх газових мереж
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Підземні газопроводи
- •11.3 Поліетиленові газопроводи
- •11.4 Надземні і наземні газопроводи
- •11.5 Пересічення газопроводами водних перешкод
- •11.6 Пересічення газопроводами залізничних і трамвайних колій, автомобільних доріг
- •11.7 Розміщення вимикаючих пристроїв на газопроводах
- •11.8 Споруди на газопроводах
- •11.9 Захист газопроводів від корозії
- •12 Внутрішнє облаштування систем
- •12.1 Прокладання внутрішніх газопроводів
- •12.2 Газопостачання житлових будинків
- •12.3 Газопостачання громадських будинків
- •12.4 Облік споживання газу
- •13 Матеріали та технічні вироби систем газопостачання
- •13.1 Сталеві труби та з'єднувальні деталі
- •13.2 Поліетиленові труби та з'єднувальні деталі
- •13.3 Гумові рукави
- •13.4 Вимоги до запірного та регулювального обладнання, приладів та інших технічних засобів
- •13.5 Трубопровідна арматура систем газопостачання
- •13.5.1 Запірна арматура
- •13.5.2 Спеціальна арматура
- •13.6 Основні принципи створення автоматизованої системи контролю та керування технологічними процесами розподілу газу
- •14 Правила безпечної експлуатації систем газопостачання
- •14.1 Зовнішні газопроводи і споруди
- •14.2 Газорегуляторні об'єкти
- •14.3 Внутрішні газопроводи і газове обладнання житлових і громадських будинків
- •14.4 Газонебезпечні роботи
- •14.5 Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій
- •14.6 Загальні вимоги до експлуатації систем газопостачання
- •15 Проведення випробувань газопроводів
13.2 Поліетиленові труби та з'єднувальні деталі
Для підземних газопроводів застосовують труби з поліетилену, які відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-73.
З'єднувальні деталі (муфти, переходи, відводи, трійники, втулки під фланець, переходи "поліетилен-сталь" тощо) повинні виготовлятися у виробничих умовах і використовуватись згідно з вимогами нормативних документів.
Роз'ємні з'єднання поліетиленових труб із сталевими трубами, компенсаторами та запірною арматурою передбачають на втулках під фланець.
13.3 Гумові рукави
Гумові рукави приймаються згідно з таблицею 13.3 з урахуванням стійкості до транспортованого середовища при мінімальній температурі експлуатації та величини тиску газу. Для зливно-наливних операцій можуть застосовуватися металорукави або металеві газопроводи із шарнірними з'єднаннями.
Таблиця 13.3 –Характеристика гумових рукавів (згідно з ДБН В.2.5-20)
Гумові рукави |
Призначення |
|
нормативний документ |
технічна характеристика |
|
ГОСТ 18698 |
Група Б (І)
|
Приєднання зливних та наливних пристроїв ГНС |
ГОСТ 18698
ГОСТ 9356 |
Група Б (І)
Тип І,ІІ МПа |
Приєднання до газопроводів низького тиску, газових приладів до балонів ЗВГ, приєднання до газопроводів тиском до 0,1 МПа КВП та автоматики |
13.4 Вимоги до запірного та регулювального обладнання, приладів та інших технічних засобів
При виборі запірної арматури враховують умови її експлуатації за тиском газу згідно з даними, наведеними у таблиці 13.4.
Таблиця 13.4 – Сфера застосування запірної арматури
(згідно з ДБН В.2.5-20)
Тип арматури |
Сфера застосування |
Крани конусні натяжні |
Зовнішні надземні та внутрішні газопроводи низького тиску, у т.ч. парової фази ЗВГ |
Крани конусні сальникові |
Зовнішні та внутрішні газопроводи, у т.ч. парової фази ЗВГ тиском до 0,6 МПа включно |
Крани поліетиленові |
Зовнішні підземні поліетиленові газопроводи тиском до 0,6 МПа включно |
Крани кульові |
Зовнішні та внутрішні газопроводи природного газу, а також парової та рідкої фази ЗВГ тиском до 1,6 МПа включно |
Засувки |
Зовнішні та внутрішні газопроводи природного газу, а також парової та рідкої фази ЗВГ тиском до 1,6 МПа включно |
Клапани (вентилі) |
Зовнішні та внутрішні газопроводи природного газу, а також парової та рідкої фази ЗВГ тиском до 1,6 МПа включно |
Вибір матеріалу запірної арматури, яка встановлюється на зовнішніх газопроводах та на внутрішніх газопроводах в неопалювальних приміщеннях, рекомендується приймати з урахуванням величини робочого тиску згідно з таблицею 13.5.
Вибір умовного
тиску
та робочого тиску
запірної арматури в залежності від
робочого тиску в газопроводі здійснюється
згідно з таблицею 13.6.
Таблиця 13.5 – Рекомендації щодо вибору матеріалу запірної арматури
(згідно з ДБН В.2.5-20)
-
Матеріал
Тиск газу, МПа
Умовний прохід, мм
Сірий чавун
До 0,6
Без обмежень
Ковкий чавун
До1,6
Без обмежень
Вуглецева сталь
До 1,6
Без обмежень
Сплави на основі міді
До 1,6
Без обмежень
Таблиця 13.6 - Дані для вибору умовного тиску запірної арматури
(згідно з ДБН В.2.5-20)
Робочий тиск у газопроводі, МПа |
Умовний тиск запірної арматури, МПа за ГОСТ 356, не менше
|
Низький до 0,005 |
0,1 |
Середній від 0,005 до 0,3 |
0,4 |
Високий ІІ категорії від 0,3 до 0,6 |
0,6 |
Високий І категорії від 0,6 до 1,2 |
1,6 |
Газопроводи рідкої фази ЗВГ |
1,6 |
Газопроводи обв'язки надземних резервуарів зберігання ЗВГ та засобів транспортування ЗВГ |
2,5 |
Запірну та захисну арматуру, яка встановлюється на газопроводах та резервуарах рідкої та парової фаз, слід приймати виготовлену із сталі на тиск 1,6 МПа.
У системах газопостачання ЗВГ запірна арматура із сірого чавуну застосовується тільки на газопроводах низького тиску.
Запірна арматура згідно з ГОСТ 4666 повинна мати маркування на корпусі та розпізнавальне забарвлення. Маркування повинно містити товарний знак заводу-виробника, умовний чи робочий тиск, умовний прохід та покажчик напряму потоку, якщо це необхідно. Забарвлення корпусу та кришки запірної арматури повинно відповідати вимогам таблиці 13.7.
Таблиця 13.7 – Забарвлення запірної арматури (згідно з ДБН В.2.5-20)
Матеріал корпусу |
Колір фарбування |
Сірий та ковкий чавун Сталь вуглецева Сталь нержавіюча Сталь легована Кольорові метали |
Чорний Сірий Блакитний Синій Не фарбується |
Вентилі, крани, засувки та затвори поворотні, які використовуються в системах газопостачання як запірна арматура (вимикаючі пристрої), повинні бути призначені для вуглеводневих газів. Герметичність затворів повинна відповідати І класу за ГОСТ 9544.
Допускається застосування для систем газопостачання запірної арматури загального призначення за умови виконання додаткових робіт з притирання та випробування затвору арматури на герметичність І класу згідно з ГОСТ 9544.
Крани та поворотні затвори повинні мати обмежувачі повороту та покажчики положення "відкрито – закрито", а засувки з невисувним шпинделем – покажчик ступеня відкриття.
Основні параметри регуляторів тиску, що застосовуються в системах газопостачання, повинні відповідати даним, наведеним у таблиці 13.8.
Конструкція регуляторів тиску газу повинна відповідати ГОСТ 11881 (СТ СЭВ 3048) та задовольняти таким вимогам:
зона пропорційності не повинна перевищувати
% верхньої межі настроювання вихідного тиску для комбінованих регуляторів і регуляторів балонних установок та
% для всіх інших регуляторів;
Таблиця 13.8 – Основні параметри регуляторів тиску
(згідно з ДБН В.2.5-20)
-
Параметр
Значення параметра
Прохід умовний, мм
Згідно з паспортами заводів-виробників
Тиск, МПа:
на вході (робочий)
на виході
0,05; 0,3; 0,6; 1,2; 1,6
від 0,001 до 1,2
зона нечутливості не повинна бути більше 2,5 % верхньої межі настроювання вихідного тиску;
постійна часу не повинна перевищувати 60 с.
Відносне нерегульоване протікання газу через закриті клапани двосідельних регуляторів допускається не більше 0,1 % номінальних витрат; для односідельного клапану герметичність затворів повинна відповідати І класу за ГОСТ 9544.
Допустиме нерегульоване протікання газу при застосуванні як регулюючих пристроїв поворотних заслінок не повинно перевищувати 1 % їх пропускної здатності.
Основні параметри ЗЗК, які застосовуються в ГРП (ГРУ) для припинення подачі газу до споживачів при неприпустимому підвищенні та зниженні тиску газу, наведені у таблиці 13.9.
Таблиця 13.9 – Основні параметри запобіжних запірних клапанів
-
Параметр
Значення параметра
Прохід умовний, мм
Згідно з паспортом
Тиск газу на вході (робочий), МПа
0,05; 0,3; 0,6; 1,2; 1,6
Діапазон спрацювання при підвищенні тиску газу , МПа
0,002-0,75
Діапазон спрацювання при зниженні тиску газу , МПа
0,0003-0,03
Точність спрацювання ЗЗК повинна складати 5 % заданих значень контрольованого тиску для ЗЗК, що установлюються в ГРП , та 10 % для ЗЗК в шафових ГРП, ГРУ та комбінованих регуляторів тиску.
Основні параметри запобіжних скидних клапанів (ЗСК), які встановлюються в ГРП (ГРУ) та на резервуарах ЗВГ, наведені у таблиці 13.10.
Таблиця 13.10– Основні параметри запобіжних скидних клапанів
-
Параметр
Значення параметра
Прохід умовний, мм
Згідно з паспортом
Тиск газу перед клапаном
(робочий), МПа
0,001; 0,3; 0,6; 1,0; 2,0
Діапазон спрацювання при підвищенні тиску газу , МПа
Від 0,001 до 2,0
ЗСК повинні забезпечувати закриття при перевищенні встановленого максимального робочого тиску не більше, ніж на 25 %. Тиск, при якому відбувається повне закриття клапана, встановлюється відповідним стандартом або технічними умовами на виготовлення клапанів. Пружинні ЗСК повинні мати пристрій для їхнього примусового відкриття.
Основні параметри фільтрів, які встановлюються у ГРП (ГРУ) для захисту регулюючих та захисних пристроїв від засмічення механічними домішками, повинні відповідати даним, наведеним у таблиці 13.11. Фільтри повинні мати штуцери для приєднання до них дифманометрів або інші пристрої для визначення втрат тиску на фільтрі (ступеня засміченості касети). Фільтруючі матеріали повинні забезпечувати необхідне очищення газу, не утворювати з ним хімічних сполук і не руйнуватися від постійного впливу газу.
Для виготовлення гнутих та зварних компенсаторів використовують труби, рівноцінні прийнятим для відповідного газопроводу. Застосування сальникових компенсаторів на газопроводах не допускається.
Таблиця 13.11- Основні параметри фільтрів для очищення газу
-
Параметр
Значення параметра
Прохід умовний, мм
Згідно з паспортом
Тиск газу на вході
(робочий), МПа
0,3; 0,6; 1,2
Максимально допустиме падіння тиску газу на касеті, Па:
сітчастого
вісцинового
волосяного
Від 0,001 до 2,0
5000
5000
10000
Побутові газові плити повинні відповідати вимогам БСТУ 2204 або технічним умовам на ці прилади. Прилади з відводом продуктів згорання в димохід повинні мати автоматику, яка забезпечує припинення подачі газу до плити при відсутності необхідної тяги в димоході.
Для нагрівання води в побутових умовах слід застосовувати газові побутові проточні та ємнісні водонагрівачі, що відповідають вимогам ДСТУ 2356, ДСТУ 3374 або вимогам технічних умов.
Газові повітряні калорифери та конвектори, які застосовуються для опалення будинків, а також приміщень цехів промислових підприємств слід комплектувати автоматикою регулювання та безпеки, яка забезпечує:
підтримання в опалювальному приміщенні заданої температури або підігріву повітря до заданої температури;
відключення подачі газу до пальників при неприпустимій зміні тиску газу, зменшенні розрідження в димоході нижче встановленої величини, зупинці вентилятора, який подає повітря через калорифер у приміщення та при згасанні полум'я.
Вибір КВП проводиться:
за параметрами, спостереження за якими забезпечує встановлення режиму експлуатації, контроль здійснюється за допомогою показуючих приладів;
за параметрами, зміна яких може призвести до аварійного стану обладнання, контроль здійснюється за допомогою реєструючих та показуючих приладів; допускається не передбачати реєструючі прилади при наявності захисту – запобіжних пристроїв по контрольованих параметрах;
за параметрами, врахування яких необхідне для систематичного аналізу роботи обладнання або господарських розрахунків, контроль здійснюється за допомогою реєструючих або інтегруючих приладів.
Клас точності КВП слід приймати в залежності від конкретного їх призначення та особливостей умов експлуатації об'єкту, але не нижче класу 2,5. Для приладів для обліку газу клас точності встановлюється Держстандартом України.