13 Матеріали та технічні вироби систем газопостачання

Матеріали та технічні вироби, що застосовуються в системах газопостачання, повинні бути економічними, надійними і відповідати вимогам стандартів або технічних умов, що пройшли державну реєстрацію згідно з ГОСТ 1.114, ДСТУ 1.3

Допускається застосовувати для газопроводів сталеві та поліетиленові труби, запірну арматуру та з'єднувальні деталі, не передбачені нормами вітчизняного виробництва, які виготовлені за державними стандартами або технічними умовами, затвердженими в установленому порядку, а також труби, запірну арматуру та з'єднувальні деталі зарубіжного виробництва за умови, що вони відповідають вимогам ДБН В.2.5-20 та дозволені до застосування Держнаглядохоронпраці.

Механічні властивості основного металу та зварного з'єднання сталевих труб повинні відповідати вимогам стандартів

(технічних умов), за якими вони виготовлені.

13.1 Сталеві труби та з'єднувальні деталі

Для будівництва систем газопостачання застосовуються сталеві прямошовні, спіральношовні та безшовні труби, наведені у таблиці 13.1 та виготовлені із сталі, що добре зварюється, і містить не більше 0,25 % вуглецю, 0,056 % сірки та

0,046 % фосфору.

Товщина стінок труб визначається розрахунком згідно з вимогами СНіП 2.04.12, слід приймати її номінальну величину, яка дорівнює найближчій більшій за стандартами або технічними умовами на труби, що допускаються до застосування ДБН В.2.5-20. При цьому для підземних і наземних (із обвалуванням) газопроводів мінімальну товщину стінок труб слід приймати не менше 3 мм, а для зовнішніх надземних та наземних труб (без обвалування) газопроводів та всередині будинків – не менше 2 мм.

Для підземних розподільних газопроводів застосовуються труби умовним діаметром не менше 32 мм, а для вводів – діаметром не менше 16 мм.

Вибір труб для конкретних умов будівництва систем газопостачання здійснюється згідно з ДБН В.2.5-20 (таблиця 13.1).

Таблиця 13.1 – Характеристика сталевих труб для будівництва

газових мереж

Стандарт або технічні умови на труби	Марка сталі, стандарт на сталь	Зовнішній діаметр труби, мм
Електрозварні прямошовні
ГОСТ 10705 (група В) ГОСТ 10704	Ст2сп Ст3сп Ст4сп ГОСТ 380 08, 10, 15,20 ГОСТ 1050	10-530
ТУ 14-3-943	Ст2сп Ст3сп ГОСТ 380 10, 20 ГОСТ 1050 17Г1С ГОСТ 19281	219-530
ГОСТ 20295 (тип І – виготовлені контактним зварюванням струмами високої частоти; тип 3 – виготовлені електродуговим зварюванням)	Ст2сп Ст3сп ГОСТ 380 08, 10, 15,20 ГОСТ 1050 17Г1С,17ГС категорій 6-8, ГОСТ 19281	159-720
ТУ 14-3-1399	Ст3сп ГОСТ 380 10, 20 ГОСТ 1050	219-426
ГОСТ 10706 (група В) ГОСТ 10704	Ст2сп Ст3сп ГОСТ 380 17Г1С, 17ГС ГОСТ 19281	630-1220

Продовження таблиці 13.1

Стандарт або технічні умови на труби	Марка сталі, стандарт на сталь	Зовнішній діаметр труби, мм
Електрозварні спіральношовні
ГОСТ 20295 (тип 2 – виготовлені електродуговим зварюванням)	Ст2сп Ст3сп ГОСТ 380 08, 10, 15,20 ГОСТ 1050 17Г1С, 17ГС категорій 6-8, ГОСТ 19281	159-820
ГОСТ 8696 (група В)	Ст2сп Ст3сп ГОСТ 380 08, 10, 20 ГОСТ 1050 17Г1С, 09Г2С, ГОСТ 19281	159-720
ТУ 14-3-808	ГОСТ 380 08 ГОСТ 1050	530-720
ТУ-14-3-684	Ст3сп ГОСТ 380 08 ГОСТ 1050	530-820
Безшовні гарячедеформовані
ГОСТ 8731 (група В і Г)*, ГОСТ 8732	Ст2сп, Ст4сп ГОСТ 380 10,20 ГОСТ 1050 09Г2С ГОСТ 19281 10Г2 ГОСТ 4543	45-530

Закінчення таблиці 13.1

Стандарт або технічні умови на труби	Марка сталі, стандарт на сталь	Зовнішній діаметр труби, мм
ТУ 14-3-190	ГОСТ 1050 10,20 ГОСТ 19281 09Г2С ГОСТ 4543 10Г2	57-426
Безшовні холоднодеформовані і теплодеформовані
ГОСТ 8733 (група В і Г) ГОСТ 8734	ГОСТ 1050 10,20 ГОСТ 4543 10Г2	10-108
Водогазопровідні
ГОСТ 3262 (чорні, звичайні і легкі)	Згідно з ГОСТ 3262	21,3 (Ду 15) 26,8 (Ду 20) 33,5 (Ду 25) 42,3 (Ду 32) 48,0 (Ду40) 60,0 (Ду 50) 75,5 (Ду 65) 88,5 (Ду 80) 114, 0 (Ду 100)

* Труби слід застосовувати для газопроводів рідкої фази ЗВГ.

Сталеві труби для будівництва зовнішніх та внутрішніх газопроводів слід передбачати груп В та Г, виготовлені із спокійної маловуглецевої сталі за ГОСТ 380 марок Ст2, Ст3, а також Ст4 при вмісті в ній вуглецю не більше 0,25 %; сталі марок 08,10, 15, 20 за ГОСТ 1050; із сталі підвищеної міцності марок 09Г2С, 17ГС, 17ГІС за ГОСТ 19281, не нижче шостої категорії, та легованої конструкційної сталі 10Г2 за

ГОСТ 4543.

Допускається застосовувати сталеві труби, зазначені вище, виготовлені із напівспокійної та киплячої сталі у таких випадках:

• для підземних газопроводів, які споруджуються в районах з розрахунковою температурою повітря до мінус 30 ^оС включно;

• для надземних газопроводів, що споруджуються в районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря до мінус 10 ^оС включно - труби з напівспокійної та киплячої сталі, а з розрахунковою температурою до мінус 20 ^оС включно – труби з напівспокійної сталі;

• для внутрішніх газопроводів з товщиною стінки не більше 8 мм, якщо температура стінок труб в процесі експлуатації не буде знижуватися нижче 0 ^оС – для труб із киплячої сталі та нижче мінус 10 ^оС – для труб з напівспокійної сталі.

При застосуванні для зовнішніх газопроводів труб із напівспокійної та киплячої сталі необхідно дотримуватися таких умов:

• діаметр труб не повинен перевищувати 820 мм – для труб із напівспокійної сталі та 530 мм – для труб із киплячої сталі.;

• товщина стінки труб повинна бути не більше 8 мм.

Для будівництва зовнішніх підземних та надземних газопроводів допускається застосовувати труби, виготовлені із напівспокійної сталі діаметром не більше 325 мм та товщиною стінки до 5 мм включно, а також труби, виготовлені із напівспокійної та киплячої сталі, діаметром не більше 114 мм з товщиною стінки до 4,5 мм включно.

Для зовнішніх та внутрішніх газопроводів низького тиску, в тому числі для їх гнутих відводів та з’єднувальних частин, допускається застосовувати труби груп А, Б, В, виготовлені зі спокійної, напівспокійної та киплячої сталі марок Ст1, Ст2, Ст3, Ст4 згідно з ГОСТ 380 та 08, 10, 20 за ГОСТ 1050. Сталь марки 08 допускається застосовувати при техніко-економічному обґрунтуванні, сталь марки Ст4 при вмісті в ній вуглецю не більше 0,25 %.

Для ділянок газопроводів усіх тисків, що зазнають вібраційних навантажень, застосовуються сталеві труби груп В та Г, виготовлені із спокійної сталі з вмістом вуглецю не більше 0,24 %.

Зварне з'єднання сталевих труб повинно бути рівноміцним основному металу труб або мати гарантований заводом-виробником згідно із стандартом або технічними умовами на труби коефіцієнт міцності зварного з'єднання.

В залежності від місцевих умов прокладки допускається передбачати вимоги до ударної в'язкості металу труб для газопроводів високого тиску І категорії діаметром понад 620 мм, а також для газопроводів, що зазнають вібраційних навантажень, і прокладаються на ділянках переходу через залізниці та автомобільні дороги, водні перешкоди та для інших відповідальних газопроводів та їх окремих ділянок. Вимоги до ударної в'язкості слід передбачати для труб із товщиною стінки більше 5 мм. При цьому величина ударної в'язкості основного металу труб повинна прийматися не нижче 30 Дж/см² при мінімальній температурі експлуатації газопроводу.

Труби, що передбачаються для систем газопостачання, повинні бути випробувані гідравлічним тиском на заводах - виробниках або мати запис в сертифікаті щодо гарантії того, що труби витримають гідравлічний тиск, величина якого відповідає вимогам стандартів або технічних умов на труби.

Імпульсні газопроводи для приєднання контрольно – вимірювальних приладів та приладів автоматики обв'язки обладнання слід передбачати із сталевих труб, наведених у таблиці 13.1 або, згідно з даними, наведеними у паспортах на обладнання. Допускається застосування для цих цілей мідних труб за ГОСТ 617, а також гумових рукавів та трубок.

З'єднувальні частини та деталі для систем газопостачання слід передбачати із спокійної сталі або з ковкого чавуну, виготовленими згідно з державними та галузевими стандартами, наведеними в ДБН В.2.5-20.

Сталеві гнуті та зварні компенсатори слід виготовляти із труб, передбачених для газопроводів. Деталі різьбових з'єднань внутрішніх та зовнішніх газопроводів можуть виготовлятися з водогазопровідних (ГОСТ 3262) або інших труб, передбачених у таблиці 13.1, з розмірами, які забезпечують отримання різьби методом нарізки.

З'єднувальні частини та деталі повинні бути заводського виготовлення. Допускається застосування з'єднувальних частин та деталей, виготовлених на базах будівельних організацій, за умови контролю усіх зварних з'єднань неруйнівними методами.

Фланці, які застосовуються для приєднання до газопроводів арматури, обладнання та приладів, повинні відповідати ГОСТ 12820 та ГОСТ 12821.

Для ущільнення фланцевих з'єднань застосовуються прокладки, виготовлені з матеріалів, наведених у таблиці 13.2.

Для ущільнення різьбових з'єднань застосовують пасмо із льону за ГОСТ 10330, просочене свинцевим суриком за ГОСТ 19151, замішаним на оліфі за ГОСТ 7931, а також фторопластові та інші ущільнюючі матеріали за наявності на них паспорта або сертифіката заводу-виробника, які забезпечують герметичність з'єднання.

Таблиця 13.2 – Матеріали прокладок для фланцевих з'єднань

(згідно з ДБН В.2.5-20)

Матеріал для прокладки	Товщина листа, мм	Призначення
Пароніт ГОСТ 481 (марка ПВМ)	1-4	На газопроводах тиском до 1,2 МПа та в установках ЗВГ з тиском до 1,6 МПа
Гума маслобензостійка ГОСТ 7338	3-5	На газопроводах тиском до 0,6 МПа
Алюміній ГОСТ 13722 або ГОСТ 13726	1-4	На газопроводах всіх категорій тиску і в системах ЗВГ, у тому числі на газопроводах, що транспортують сірчаний газ)
Мідь ГОСТ 495 (марка М1,М2)	1-4	На газопроводах всіх категорій тиску і в системах ЗВГ (крім газопроводів, що транспортують сірчаний газ)