11.8 Споруди на газопроводах

Колодязі для розміщення вимикаючих пристроїв на газопроводах слід передбачити з негорючих, вологостійких та біостійких матеріалів. Конструкцію та матеріал колодязів слід приймати з умови виключення проникнення в них ґрунтової води. Зовнішню поверхню стінок колодязів слід передбачати гладкою, обштукатуреною та покритою бітумними гідроізоляційними матеріалами.

Для захисту від механічних пошкоджень контрольних

трубок, контактних виводів контрольно-вимірювальних пунктів, водовідвідних трубок конденсатозбірників, гідрозатворів та арматури слід передбачати ковери, які встановлюються на бетонній, залізобетонній або іншій основі, яка забезпечує стійкість та виключає їхнє осідання.

При підходах підземних газопроводів до стін будинків над газопроводами-вводами для можливості своєчасного виявлення витоків газу з підземних газопроводів встановлюються контрольні трубки.

11.9 Захист газопроводів від корозії

Підземні сталеві газопроводи слід захищати від ґрунтової корозії і корозії блукаючими струмами у відповідності з вимогами ГОСТ 9.602, інструкції 320.03329031.008.

Підземні газопроводи систем газопостачання повинні мати захисне ізоляційне покриття дуже посиленого типу відповідно до вимог ГОСТ 9.602.

На підземних газопроводах передбачають встановлення конструктивних елементів захисту: контрольно-вимірюваль-них пунктів (далі КВП), поздовжніх та поперечних електрозрівнювальних перемичок, ізолюючих фланцевих з’єднань (далі ІФЗ).

КВП слід встановлювати з інтервалом не більше, м:

на газопроводах, прокладених на території міст, що мають джерела блукаючих струмів, – 100, що не мають джерела блукаючих струмів, – 150;

на газопроводах, прокладених по території селищ і сіл, – 200;

на газопроводах, прокладених поза територією населених пунктів на прямолінійних ділянках, – 500, а також на поворотах газопроводу під кутом 45-135 ^о та у місцях розгалужень;

в місцях максимального зближення газопроводів з джерелами блукаючих струмів;

в місцях пересічення газопроводів з рейковими шляхами електрифікованого транспорту - по обидва боки переходу;

при переході газопроводів через водні перешкоди шириною понад 75 м – на одному березі.

На територіях з удосконаленими дорожніми покриттями КВП слід виводити під ковер. При відсутності удосконаленого дорожнього покриття КВП встановлюється в стояках з виносом їх за смугу руху.

Для вимірювання захисних електропотенціалів розподільних газопроводів допускається використовувати газопровідні вводи, протяжність яких (від місця врізування в розподільний газопровід до вимикаючого пристрою на стіні будинку) не перевищує 15 м.

При підземних переходах газопроводів у сталевих футлярах, у місцях пересічення залізниць та автомобільних доріг І і ІІ категорій на футлярах слід передбачувати захисне покриття дуже посиленого типу та електрохімічний захист.

Для усунення неконтрольованих контактів газопроводу із землею через металеві конструкції будинку та інженерні мережі слід встановлювати ІФЗ:

на надземній частині підйомів та спусків газопроводів на житлових, громадських і промислових будинках, а також на опорах, мостах та естакадах;

на входах і виходах в землю із ГРП, ГРПБ, ШРП.

На надземній частині підйомів газопроводів на житлові, громадські та промислові будинки ІФЗ рекомендується встановлювати після вимикаючих пристроїв за рухом газу. Допускається при переходах підземних газопроводів в надземні замість ІФЗ встановлювати електричну ізоляцію газопроводів від опор і конструкцій діелектричними прокладками. Розміщення ІФЗ слід передбачати на зовнішніх газопроводах на висоті не більше 2,2 м.

Надземні газопроводи слід захищати від атмосферної корозії покриттям, що складається з двох шарів ґрунтовки та двох шарів фарби, лаку або емалі.