11.5 Пересічення газопроводами водних перешкод

Переходи газопроводів через ріки можуть бути підводними (дюкерами) або надводними (по мостах, на окремо розміщених опорах, вантовими, балочними тощо).

Реалізація підводних переходів газопроводів передбачає проведення попередніх інженерно-гідрометеорологічних, інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних вишукувань.

Створи підводних переходів через ріки слід передбачати на прямолінійних стійких плеснових ділянках із пологими і такими, що не розмиваються, берегами при мінімальній ширині заплави, що заливається. Створи підводних переходів слід передбачати перпендикулярно динамічним осям потоків.

Підводні переходи газопроводів при ширині водяних перешкод 75 м і більше слід передбачати в дві нитки з пропускною здатністю кожної по 0,75 розрахункової витрати газу.

Допускається не прокладати другу (резервну) нитку газопроводу при прокладанні:

закільцьованих газопроводів, якщо при відключенні підводного переходу забезпечується безперебійне постачання газом споживачів;

тупикових газопроводів до промислових підприємств, якщо ці споживачі можуть перейти на інший вид палива на період ремонту підводного переходу.

При пересіченні водних перешкод шириною менше 75 м газопроводами, призначеними для газопостачання споживачів, що не допускають перерв у подачі газу, або при ширині заплави, що заливається, більше 500 м за рівнем високих вод при десятивідсотковій забезпеченості та тривалості затоплення водою більше 20 днів, а також гірських річок та водних перешкод із нестійким дном та берегами допускається прокладання другої (резервної) нитки.

На підводних переходах слід застосовувати:

сталеві труби з товщиною стінки на 2 мм більше розрахункової, але не менше 5 мм;

поліетиленові труби та з’єднувальні деталі з коефіцієнтом запасу міцності не менше 3,15.

Для сталевих газопроводів діаметром менше 250 мм допускається передбачати труби з більшою товщиною стінки для забезпечення негативної пливучості.

Межами підводного переходу газопроводу, що визначають його довжину, слід вважати ділянку, обмежену горизонтом високих вод не нижче позначок десятивідсоткової забезпеченості. Запірну арматуру слід розміщати поза межами підводного переходу. Відстані між осями паралельних газопроводів на підводних переходах слід приймати не менше 30 м.

На несудноплавних ріках з руслами, які не піддаються розмиву, а також при пересіченні водних перешкод у межах населених пунктів допускається передбачати укладання двох газопроводів в одну траншею. Відстань між газопроводами у просвіті повинна бути не менше 0,5 м.

Висоту прокладання надводних переходів сталевих газопроводів слід приймати (від низу труби або прольотної будови):

при пересіченні несудноплавних рік, де можливий льодохід, - не менше 0,2 м над рівнем горизонту високих вод при двовідсотковій забезпеченості та від найвищого горизонту льодоходу;

при пересіченні судноплавних та сплавних рік – не менше значень, установлених нормами проектування мостових переходів.