11.4 Надземні і наземні газопроводи

Надземні газопроводи слід прокладати на розташованих окремо опорах та колонах із негорючих матеріалів або по стінах будинків. При цьому дозволяється прокладання:

на розташованих окремо опорах, колонах, естакадах та етажерках – газопроводів усіх категорій тиску;

на стінах виробничих будинків із приміщеннями, які щодо пожежної небезпеки відносяться до категорій Г і Д - газопроводів тиском до 0,6 МПа;

на стінах громадських та житлових будинків не нижче ІІІ ступеня вогнестійкості – газопроводів тиском до 0,3 МПа;

на стінах громадських та житлових будинків ІV та V ступенів вогнестійкості – газопроводів низького тиску з умовним діаметром труб не більше 50 мм.

Забороняється прокладання транзитних газопроводів:

по стінах будинків дитячих установ, лікарень, навчальних закладів, будинків культури та культових закладів - газопроводів усіх категорій тиску;

по стінах житлових будинків – газопроводів середнього та високого тисків.

З’єднання підземних сталевих газопроводів-вводів із стояком надземного (цокольного) вводу повинні бути зварними із застосуванням гнутих відводів. Зварні стикові з’єднання на ділянках підземних газопроводів-вводів повинні бути перевірені неруйнівними методами контролю. На вводах зовні будинків (на стояках надземного вводу) повинні бути встановлені сталеві пробки діаметром умовного проходу 2-25 мм.

Відстані між прокладеними по стінах будинків газопроводами та іншими інженерними мережами слід приймати згідно з вимогами прокладання внутрішніх газопроводів.

Надземні та наземні газопроводи, а також підземні газопроводи на ділянках, що примикають до місць виходу із землі, слід проектувати з урахуванням поздовжніх деформацій з можливими температурними впливами.

На вільній території від проїзду транспорту і проходу людей допускається прокладання одно- і двониткових газопроводів на низьких опорах на висоті не менше 0,5 м. При прокладанні на опорах більше двох труб висоту опор слід приймати з урахуванням можливості монтажу, огляду та ремонту газопроводів під час експлуатації.

Газопроводи в місцях входів і виходів із землі слід укладати в футляри, надземна частина яких повинна бути не нижча 0,5 м. Кінець надземних частин футляру повинен бути ущільнений бітумом для запобігання попадання атмосферних опадів у міжтрубний простір. У місцях, де виключена можливість механічних пошкоджень газопроводів, установка футлярів не обов’язкова. У цих випадках надземні ділянки газопроводів слід покрити захисним ізоляційним покриттям дуже посиленого типу на висоту 0,5 м над рівнем землі.

Відстань між надземними газопроводами та іншими інженерними комунікаціями надземного та наземного прокладання слід приймати з урахуванням можливості монтажу, огляду та ремонту кожного з трубопроводів, але не менше діаметра труби, що прокладається.

Допускається прокладання на окремо розміщених опорах, колонах, естакадах, етажерках газопроводів спільно з трубопроводами іншого призначення згідно з вимогами СНіП ІІ-89.