11 Вимоги до прокладання зовнішніх газових мереж

11.1 Загальні положення

Нижче наведені вимоги до проектування, будівництва та експлуатації зовнішніх газових мереж систем газопостачання населених пунктів, які регламентуються ДБН В.2.5-20 та іншими чинними нормативними документами.

Проекти на будівництво зовнішніх газопроводів, що прокладаються на території населених пунктів та між ними, слід виконувати на топографічних планах у масштабах, передбачених СНіП 1.02.07 і ГОСТ 21.610:

на території міст і селищ - 1:500;

на території сіл – 1:500, 1: 1000;

поза територією населених пунктів – 1: 2000.

Допускається виконання проектів міжселищних газопроводів на планах у масштабі 1: 5000 при закріпленні осі траси в натурі.

Поздовжні профілі траси необхідно виконувати для ділянок газопроводів із складним рельєфом, наявністю підземних інженерних мереж, переходів і пересічень газопроводами залізниць, автодоріг, водяних перешкод тощо.

Зовнішні газопроводи на території населених пунктів укладають, як правило, підземно згідно з вимогами ДБН 360.

Надземне та наземне прокладання зовнішніх сталевих газопроводів допускається всередині житлових кварталів, а також по вулицях при неможливості підземного прокладання через насиченість підземними комунікаціями, при наявності скельних грунтів, що виходять на поверхню, а також при пересіченні газопроводами природних перешкод. Надземне прокладання зовнішніх газопроводів повинно погоджуватися з місцевими органами містобудування та архітектури.

На території промислових підприємств сталеві зовнішні газопроводи прокладаються, як правило, надземно згідно з вимогами СНіП ІІ-89.

Вибір траси та матеріалу труб (сталевих або поліетиленових) підземних газопроводів, що прокладаються по території населених пунктів та міжселищних газопроводів, слід обгрунтовувати техніко-економічними розрахунками з урахуванням корозійної активності грунтів, наявності блукаючих струмів згідно з вимогами ГОСТ 9.602 та вимогами охорони довкілля.

Місця введення газопроводів в житлові будинки повинні передбачатися в нежилі приміщення, доступні для обслуговування газопроводів. В існуючих житлових будинках, що належать громадянам на правах приватної власності, допускаються вводи газопроводів здійснювати в житлові приміщення, де встановлені опалювальні прилади, за умови установки додаткових вимикаючих пристроїв зовні будинків.

Вводи газопроводів в громадські будинки слід передбачати безпосередньо в приміщення, де встановлені газові прилади, або в коридори. Розміщення вимикаючих пристроїв на цих газопроводах слід передбачати зовні будинків, у місцях, доступних для обслуговування.

Ввідні газопроводи не повинні проходити через фундаменти та під фундаментами будинків.

Сталеві труби повинні з’єднуватися зварюванням. Роз’ємні (фланцеві та різьбові) з’єднання на сталевих трубопроводах дозволяється передбачати в місцях установлення запірної арматури, на конденсатозбірниках, в місцях приєднання контрольно-вимірювальних приладів та пристроїв електрозахисту.