
- •1 Загальна характеристика систем газопостачання населених пунктів
- •Основні елементи сучасної системи газопостачання
- •Нормативні вимоги до структури систем газопостачання населених пунктів
- •Норми тиску газу в системах газопостачання населених пунктів
- •1.4 Структура систем газопостачання населених пунктів
- •1.4.1 Одноступенева система розподілу газу
- •Газопостачання із газопроводів низького тиску
- •1.4.2 Двоступенева система розподілу газу
- •1.4.3 Триступенева система розподілу газу
- •1.5 Схеми газових мереж
- •Низького тиску
- •Газової мережі
- •2 Фізико-хімічні та термодинамічні
- •3 Розрахункові витрати газу для споживачів населених пунктів
- •3.1 Розрахунок витрат газу на господарсько-побутові потреби населення
- •3.2 Розрахунок витрат газу на опалення житлових і громадських будинків
- •Опалення, Вт/м2 (згідно з сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.3 Розрахунок витрат газу на вентиляцію громадських будівель
- •3.4 Розрахунок витрат газу на централізоване гаряче водопостачання
- •На централізоване гаряче водопостачання (згідно зі сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.5 Приклад розрахунку річних і максимальних годинних витрат газу
- •4 Теоретичні основи розрахунку газових мереж високого і середнього тиску
- •4.1 Вихідна система рівнянь для гідравлічного розрахунку газових мереж
- •4.2 Одержання основної формули для гідравлічного
- •4.3 Обґрунтування застосування номограм для
- •5 Інженерні методи розрахунку газових
- •5.1 Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску
- •5.2 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за основною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за нормативною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.4 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску без застосування номограм
- •5.5 Методика розрахунку кільцевої газової мережі
- •6 Теоретичні основи розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.1 Одержання узагальненої формули для гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску
- •Формулі для розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.2 Розрахункові витрати газу в газових мережах
- •6.3 Границі використання розрахункової моделі газопроводу з рівномірним відбором газу
- •6.4 Особливості гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску кільцевої структури
- •7 Інженерні методи розрахунку газових мереж низького тиску
- •Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі низького тиску комбінованої структури
- •7.1.1 Складання розрахункової схеми та визначення розрахункових витрат газу
- •7.1.2 Гідравлічний розрахунок ділянок кілець за допомогою номограм
- •7.1.3 Методика гідравлічної ув’язки кілець
- •7.1.4 Графоаналітичний розрахунок тупикових ділянок
- •7.2 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Низького тиску
- •7.3 Методика аналітичного розрахунку газових мереж низького тиску за узагальненою формулою
- •7.4 Методика аналітичного розрахунку газових
- •7.5 Методика аналітичного розрахунку газових мереж
- •7.5.1.Постановка задачі
- •7.5.2 Алгоритм гідравлічного розрахунку
- •7.5.3 Характеристика програми
- •8 Медоди гідравлічного розрахунку
- •8.1 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Закінчення таблиця 8.4
- •8.2 Методика аналітичного розрахунку внутрішніх газових мереж житлового будинку
- •8.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі житлового будинку без застосування номограм
- •9 Газорегуляторні пункти
- •9.1 Нормативні вимоги до газорегуляторних пунктів
- •9.1.1. Класифікація газорегуляторних пунктів
- •9.1.2 Газорегуляторні пункти та газорегуляторні
- •9.1.3 Шафові регуляторні пункти та комбіновані будинкові
- •9.1.4 Газорегуляторні установки
- •9.1.5 Обладнання газорегуляторних об’єктів
- •9.2 Технологічні схеми грп
- •9.3 Очищення газу на грп
- •9.4 Контроль тиску газу на виході грп
- •9.5 Регулювання тиску на грп
- •9.6 Облік витрати газу в системах газопостачання населених пунктів
- •9.7 Експлуатація і ремонт обладнання грп
- •9.8 Газорегуляторний пункт блочної конструкції типу грпб
- •9.9 Регулятор тиску типу рдбк1
- •9.10 Регулятор тиску типу рдг
- •9.11 Регулятор тиску типу рдгс-10
- •9.12 Шафовий газорегуляторний пункт грпш-400-1
- •10 Газорозподільні станції
- •10.1 Місце і функції грс у системі газопостачання
- •10.2 Технологічні схеми грс старого покоління
- •10.3 Технологічні схеми грс нового покоління
- •10.4 Основні вузли газорозподільних станцій
- •Вузол перемикання
- •10.4.2 Вузол очищення газу
- •Вузол підігріву газу
- •10.4.4 Вузол редукування газу
- •10.4.5 Розрахунок регуляторів тиску на грс і грп
- •10.4.6 Вузол обліку газу
- •10.4.7 Вузол одоризації газу
- •10.4.8 Теплопостачання грс
- •10.4.9 Вузол редукування газу на власні потреби
- •10.4.10 Енергопостачання грс
- •10.4.11 Захист обладнання від корозії
- •10.5 Основні вимоги до технічної експлуатації грс
- •10.6 Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів
- •10.6.1 Форми обслуговування грс
- •10.6.2 Структура та функції служби з експлуатації грс
- •10.6.3 Приймання в експлуатацію грс після закінчення будівництва і реконструкції
- •10.6.4 Оперативні перемикання схеми грс
- •10.6.5 Вимоги до систем та обладнання грс
- •10.6.5.1 Вузол перемикання і запобіжна арматура
- •10.6.5.2 Вузол очищення газу
- •10.6.5.3 Вузол запобігання гідратоутворення
- •10.6.5.4 Вузол редукування тиску газу
- •10.6.5.5 Система вимірювання витрати газу
- •10.6.5.6 Вузол одоризації газу
- •10.6.5.7 Контрольно-вимірювальні прилади
- •10.6.5.8 Запірна арматура
- •10.6.5.9 Допоміжні системи і устаткування грс
- •10.6.6 Технічне обслуговування і ремонт грс
- •10.6.7 Ремонтно-експлуатаційне обслуговування
- •10.6.7.1 Підготовка до ремонту
- •10.6.7.2 Порядок виведення грс у ремонт
- •10.6.7.3 Пуск грс у роботу після ремонту
- •10.6.8 Охорона праці і протипожежні заходи
- •10.6.9 Техніка безпеки під час експлуатації грс
- •10.6.10 Техніка безпеки під час ремонтних робіт на грс
- •10.6.11 Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіт на грс
- •10.7.1.2 Автоматичний підігрівач газу пга-200
- •10.7.1.3 Фільтр фх-02
- •10.7.1.4 Одоризатор газу
- •10.7.1.5 Регулятор тиску агрс „Енергія-1”
- •10.8 Регулятори тиску типу рду 80
- •10.9 Регулятор тиску типу рдб
- •10.10 Регулятор тиску типу рдк-м
- •1 Корпус, 2- сідло, 3,4 – верхня і нижня кришки. 5- напраляючий палець,
- •11 Вимоги до прокладання зовнішніх газових мереж
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Підземні газопроводи
- •11.3 Поліетиленові газопроводи
- •11.4 Надземні і наземні газопроводи
- •11.5 Пересічення газопроводами водних перешкод
- •11.6 Пересічення газопроводами залізничних і трамвайних колій, автомобільних доріг
- •11.7 Розміщення вимикаючих пристроїв на газопроводах
- •11.8 Споруди на газопроводах
- •11.9 Захист газопроводів від корозії
- •12 Внутрішнє облаштування систем
- •12.1 Прокладання внутрішніх газопроводів
- •12.2 Газопостачання житлових будинків
- •12.3 Газопостачання громадських будинків
- •12.4 Облік споживання газу
- •13 Матеріали та технічні вироби систем газопостачання
- •13.1 Сталеві труби та з'єднувальні деталі
- •13.2 Поліетиленові труби та з'єднувальні деталі
- •13.3 Гумові рукави
- •13.4 Вимоги до запірного та регулювального обладнання, приладів та інших технічних засобів
- •13.5 Трубопровідна арматура систем газопостачання
- •13.5.1 Запірна арматура
- •13.5.2 Спеціальна арматура
- •13.6 Основні принципи створення автоматизованої системи контролю та керування технологічними процесами розподілу газу
- •14 Правила безпечної експлуатації систем газопостачання
- •14.1 Зовнішні газопроводи і споруди
- •14.2 Газорегуляторні об'єкти
- •14.3 Внутрішні газопроводи і газове обладнання житлових і громадських будинків
- •14.4 Газонебезпечні роботи
- •14.5 Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій
- •14.6 Загальні вимоги до експлуатації систем газопостачання
- •15 Проведення випробувань газопроводів
10.7.1.5 Регулятор тиску агрс „Енергія-1”
Редукування газу на АГРС здійснюється регулятором тиску непрямої дії РДУ 80-01. Регулятор складається з трьох основних вузлів: виконавчого пристрою, підсилювача і редуктора перепаду тиску. Підтримання вихідного тиску на заданому рівні при коливанні газоспоживання чи вхідного тиску здійснюється за рахунок зміни прохідного перерізу виконавчого пристрою при переміщенні затвору. Переміщення затвору проходить за рахунок зміни керуючого тиску, який надходить на привод виконавчого механізму від підсилювача. Підсилювач безперервно порівнює величину вихідного тиску з величиною тиску, заданою при настоюванні, і у випадку відхилення вихідного тиску від заданого значення змінює керуючий тиск. Для живлення підсилювача використовується енергія вхідного тиску. Редуктор перепаду тиску призначений для пониження високого вхідного тиску і підтримання постійного перепаду між тиском живлення і вихідним тиском.
Основні технічні характеристики регулятора тиску РДУ 80-01 зведені у таблицю 10.7.
Таблиця 10.7 – Технічні характеристики регулятора тиску
типу РДУ 80-01
Параметр
|
Значення
|
Умовний прохід, мм |
50 |
Умовний тиск, МПа |
8 |
Діапазон зміни вхідного тиску, МПа |
1,2-7,5 |
Діапазон настроювання вихідного тиску, МПа |
0,25-5,5 |
Коефіцієнт пропускної здатності, м3/год |
50 |
Температура газу, оС |
Мінус 40 –плюс 50 |
Температура навколишнього середовища, оС |
Мінус 40 –плюс 50 |
Габаритні розміри, мм: довжина ширина висота |
305 425 405
|
Маса, кг |
96 |
10.7.2 Обслуговування АГРС
Після з’єднання всіх блоків і вузлів зварюванням проводиться просвічування і випробування АГРС на міцність і щільність.
Випробування здійснюють за спеціальною інструкцією, яка складається будівельно-монтажною організацією і замовником та погоджується з проектною організацією.
Інструкція повинна передбачати:
схему розділення трубопроводів на окремі ділянки, обмежені заглушками чи кранами;
способи, параметри і послідовність виконання робіт;
методи і засоби виявлення і усунення дефектів;
вимоги пожежної, газової та технічної безпеки.
Електропостачання АГРС "Енергія-1" здійснюється напругою 380/220 В з глухо заземленою нейтраллю і виконується при прив’язці проекту до технічних умов енергопостачальної організації. Зовнішнє електричне освітлення майданчика забезпечується двома світильниками РКУ-250 з лампами ДРІ-250, які встановлюються на опорі блискавкоприймача. Майданчик ГРС відноситься до ІІ-ої категорії блискавкозахисту зони захисту "Б" та захищається одним блискавкоприймачем висотою 15 м.
Обслуговування АГРС-75 повинно здійснюватися централізовано з диспетчерського пункту, куди необхідно підводити трубопроводи вимірювання. При відсутності вказаної схеми повинно передбачити періодичне (квартирне, двома операторами) обслуговування ГРС. На майданчику ГРС передбачається встановлення шафової газорегуляторної установки ПШГР – 1 для подачі газу з тиском 0,003 МПа до будинку оператора. Будинок оператора повинен розташовуватись на відстані 300 –1000 м від ГРС.
Крім того проектом передбачена можливість встановлення ПШГР-1 у будинку оператора з підключенням її до вихідного газопроводу АГРС, який проходить поруч зазначеним будинком.
10.7.3 Система автоматики АГРС „Енергія-1”
Прилади автоматизації АГРС передбачають редукування і автоматичне регулювання тиску газу на виході при різних режимах газоспоживання, захист споживача від відхилень вихідного тиску від номінального, автоматизацію роботи підігрівача газу, замір витрати газу та інших параметрів, а також аварійну сигналізацію оператору про порушення нормального режиму роботи ГРС.
Регулювання тиску газу здійснюється за допомогою двох регулювальних ниток, одна з яких робоча, інша – резервна. На кожній нитці встановлено регулятор прямої дії та кран з пневмоприводом.
АГРС укомплектована пристроєм "Защита-5", який разом з кранами з пневмогідроприводом утворює систему захисної автоматики АГРС. Система здійснює контроль вихідного тиску газу, автоматично проводить вимкнення і ввімкнення ниток редукування залежно від величини відхилення тиску газу на виході АГРС від заданого значення.
Для аварійної сигналізації роботи АГРС передбачені манометри ВЕ-16, які забезпечують подачу сигналу оператору при таких порушеннях роботи АГРС:
при пониженні тиску газу на вході до мінімального значення;
при відкритті резервної нитки;
при відхиленні величини вихідного тиску за допустимі межі;
при відхиленнях температури підігріву газу за допустимі межі.
Всі датчики та прилади контролю розміщуються у відповідних блоках.
Для нормальної експлуатації АГРС і можливості комерційного обліку газу передбачено діафрагми ДК100-20 з дифманометрами ДСС-712-2С, шахтний інтерферометр типу
ШИ-10, планіметри ПК-2, ППР-1, барограф М22АН, шахтний ліхтар СГВС-2.
У результаті несправності в системі регулювання станції "Енергія-1" можуть виникнути недопустимі відхилення вихідного тиску від заданого значення. При зниженні чи підвищенні тиску газу на виході станції до тисків, на які налагоджені датчики системи автоматичного захисту "Защита-5", відбувається автоматичне перемикання редукувальних ниток, спрямоване на відновлення заданого значення вихідного тиску газу.
До складу комплексу "Защита-5" входять:
1 Щит автоматики ЩтА-83, призначений для контролю тиску на виході АГРС і формування пневматичних сигналів керування кранами, що включає реле тиску, плату логіки і влаштування програми послідовності закриття і відкриття кранів.
2 Комплекс "Момент 1", призначений для місцевого керування кранами і перетворення дистанційних пневматичних команд, що надходять від щита ЩтА-83, у силовий тиск газу, який подається на крани, а також для відключення команд керування. Живлення комплексу здійснюється газом з входу АГРС, який, пройшовши через фільтри-осушувачі, надходить на вузли керування кранами комплексу "Момент 1" і через редутор, що понижує тиск до 0,4-0,6 МПа у щит ЩтА-83, де він знижується до тиску 0,14 МПа, необхідного для роботи датчиків та інших елементів комплексу. Контроль за тиском газу на виході АГРС "Енергія-1" здійснюється датчиками комплексу "Защита-5".
Датчик низького тиску (далі ДНТ) налагоджений на спрацювання при тиску на виході рівному 90 % від номінального. Датчик високого тиску (далі ДВТ) налагоджений на спрацювання при тиску на виході рівному 110 % від номінального. Якщо тиск на виході знизиться до 90 % від номінального, то спрацьовує датчик ДНД, в результаті чого газ з входу станції через підсилювач комплексу "Момент1 " надходить у пневмогідропривод крана резервної нитки і відкриває його. Резервна нитка входить у роботу паралельно несправній робочій нитці. У випадку підвищення тиску газу на виході до 110 % від номінального тиску спрацьовує датчик ДВД, в результаті чого газ з входу станції через підсилювач комплексу "Момент1" надходить у пневмогідроприводи кранів, розташованих на вході редукувальних ниток. Кран на вході робочої нитки закривається. Кран на вході резервної нитки залишається закритим. У результаті відбору газу на виході станції при закритих вхідних кранах вихідний тиск буде понижуватися і при досягненні величини меншої від 105 % номінального тиску формується команда на відкриття крана резервної нитки. Перемикання кранів на редукувальних нитках проходить з деякою затримкою від моменту досягнення вихідним тиском значення налаштування датчиків комплексу "Защита-5". Затримка необхідна для запобігання перемикання редукувальних ниток при випадкових короткочасних відхиленнях вихідного тиску газу. Час затримки може бути встановлений від 5 до 30 с.
АГРС "Енергія-1" обладнана системою дистанційної сигналізації, що призначена для контролю роботи основних вузлів станції і автоматичної дистанційної передачі в пункт обслуговування аварійно-попереджувального сигналу у таких випадках:
недопустиме підвищення чи зниження тиску газу на виході станції;
зниження тиску газу на вході нижче 1,2 МПа;
перемикання редукувальних ниток;
недопустиме підвищення чи зниження температури газу;
порушення нормальної роботи одоризатора;
зникнення полум'я запальника;
підвищення концентрації газу у блоках редукування чи перемикання.
Контроль за режимом роботи основних вузлів АГРС здійснюється за допомогою датчиків: електроконтактних манометрів, манометричного термометра, блоку сигналізатора одоризатора газу, датчиків сигналізатора вибухонебезпечних концентрацій. Датчики кабельними лініями зв'язані з передавальним блоком пристрою дистанційної аварійної сигналізації УСГ-3М, який встановлений у блоці КВП і А. У передавальному блоці УСГ-3М сигнали, що надходять від датчиків при порушенні нормального режиму роботи станції, об'єднуються за групами у загальний сигнал, який лініями зв'язку передається у пункт обслуговування станції.
Пульт керування кранами зв'язаний з термоповідомлювачами ТРВ-2, встановленими у блоках редукування і перемикання. При появі полум'я у цих блоках відбувається автоматичне закриття кранів з пневмогідроприводом у блоці перемикань.
Блок сигналізації універсального одоризатора газу УСГП
"БСУ" призначений для формування аварійного сигналу у випадку порушення циклічного режиму роботи одоризатора. У систему сигналізації входять: датчик і блок сигналізації "БСУ", який складається з реле часу і підсилювача постійного струму.
При вмиканні живлення починає працювати реле часу. Якщо проходить вприскування одоранту, то датчик видає сигнал, поляризоване реле спрацьовує і його контакти замикаючись, розряджають конденсатор. Якщо вприскування одоранту не відбувається, то реле часу через 15 хвилин видає сигнал аварії. Живлення блоку сигналізації "БСУ" здійснюється від мережі чи джерела резервного живлення.
Контроль наявності полум'я запальника КЗУ здійснюється контрольним електродом. Принцип контролю полягає у використанні ефекту електропровідності полум'я. При зникненні полум'я на запальнику розривається ланцюг електричного струму, що проходить через полум'я, у результаті чого спрацьовує БЗКП, який вмикає аварійну сигналізацію і видає імпульс на закриття електромагнітного клапана і подачу газу на пальник. Блок запалювання і контролю полум'я може спрацьовувати і від імпульсів манометричного термометра, якщо температура підніметься вище заданої межі. Живлення БЗКП здійснюється змінним струмом напругою 220 В. При відсутності змінного струму у мережі аварійне живлення забезпечується від сухих батарей напругою 12 В.