10.6.11 Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіт на грс

Вогневими роботами на діючих ГРС вважаються роботи із застосуванням відкритого вогню, нагрівання обладнання, матеріалів тощо до температур, здатних викликати займання газоповітряної суміші та інших горючих речовин, а також іскроутворення. До таких робіт відносяться газове різання, підігрів і обробка кромок відкритим вогнем, паяльні роботи тощо.

До газонебезпечних робіт на ГРС відносяться роботи, які пов'язані з оглядом, ремонтом, очищенням, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікацій, установок, зокрема, роботи у ємностях, а також роботи в колодязях, приямках, трубопроводах тощо, під час виконання яких є у наявності або не виключена можливість виділення у робочій зоні вибухо- і вибухонебезпечної або шкідливої пари, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, загорання, шкідливо вплинути на організм людини. Газонебезпечними вважають також роботи у середовищі з недостатнім вмістом кисню.

До газонебезпечних робіт відносяться:

• роботи з підключення нових змонтованих газопровідних комунікацій та обладнання до діючих комунікацій, розміщених у приміщеннях або на території ГРС;

• ревізія, ремонт або заміна арматури, підземних і надземних газопроводів і ємностей;

• ліквідація витоків газу на обладнанні і технологічних трубопроводах ГРС;

• огляд і ремонтні роботи в колодязях з запірною арматурою і в ємностях;

• зливання конденсату з пиловловлювачів та комунікацій ГРС;

• ревізія, ремонт або заміна клапанів і манометрів;

• профілактичне обслуговування діючих приладів і обладнання всередині приміщень і зовні, які знаходяться під тиском газу;

• зливання одоранту в ємність для зберігання і заправки витратних бачків;

• заливання метанолу у технологічні комунікації ГРС.

До виконання газонебезпечних робіт можуть бути допущені тільки ті працівники, які пройшли інструктаж і спеціальне навчання методам роботи у газонебезпечному середовищі.

Вогневі роботі на ГРС дозволяється виконувати за спеціальним планом і дозволом, що оформлений в установленому порядку. Вогневі роботи у залі редукування повинні проводитися тільки при повній зупинці ГРС з її від'єднанням від вхідного і вихідного газопроводів та за умови повного стравлювання газу з комунікацій, на що повинен бути складений акт.

При цьому подача газу споживачам може здійснюватись через обвідну лінію з дотримуванням заходів безпеки.

Забороняється виконання вогневих робіт на ГРС за наявності витоків газу і конденсату у будь-якому вузлі чи приміщенні ГРС, відсутності зв'язку з диспетчером підрозділу або споживачами, несправності вентиляції.

Вогневі роботи в приміщеннях і на території ГРС повинні виконуватись під безпосереднім керівництвом керівника, призначеного наказом керівника підрозділу.

Протягом усього часу виконання вогневих робіт приміщення ГРС повинно провітрюватись, а колодязі або ємності - вентилюватись. Відбирання проб повітря для контролю загазованості повинно виконуватись не рідше 2 рази на годину у місцях, що найгірше вентилюються:

• якщо газ легший від повітря (природний газ, окис вуглецю тощо) – з верхньої зони;

• якщо газ важчий за повітря (пропан, бутан, вуглекислий газ) – з нижньої зони.

Вогневі і газонебезпечні роботи у ємностях, колодязях і закритих приміщеннях повинні виконуватися бригадою в складі не менше трьох осіб, а роботи на відкритому повітрі – не менше двох осіб.

Зливання конденсату з пиловловлювачів, заправка витратної ємності одорантом дозволяється виконувати одноосібно оператору ГРС згідно з затвердженою керівництвом підрозділу інструкцією на ці роботи.

Принцип роботи регулятора тиску (рисунок 10.21) такий.

Газ високого тиску з підвідного газопроводу надходить в порожнину А виконавчого пристрою, проходить через зазор між затвором 1 і сідлом 2 і редукується.

Рисунок 10.21 –Принципова схема регулятора тиску РДУ 80

Величина вихідного тиску встановлюється настроюванням підсилювача.

Відхилення вихідного тиску, яке виникає в результаті зміни газоспоживання або вхідного тиску, сприймається чуттєвим елементом підсилювача (поршнем) і за допомогою клапанного пристрою підсилювача перетворюється у пневматичний сигнал (підвищення або зниження керуючого тиску), який надходить в порожнину Б приводу виконавчого пристрою.

Процес автоматичного підтримання вихідного тиску в заданих межах реалізується наступним чином: підвищення вихідного тиску викликає переміщення поршня 3 підсилювача вверх за рахунок порушення рівноваги діючих на нього сил:

зусилля пружини 5 - з одної сторони, і вихідного тиску – з іншої. При цьому поршень 3 відходить від клапана 7, що приводить до стравлювання деякої кількості газу з порожнини Д підсилювача і порожнини Б привода виконавчого пристрою. Керуючий тиск знизиться, і затвор 1 під дією зворотної пружини 8 прикриється. В результаті цього витрата газу через регулятор зменшується, що приведе до відновлення величини вихідного тиску в заданих межах.

При зменшенні вихідного тиску регулятор працює в зворотному порядку.

Порядок установки регулятора тиску на ГРС такий:

• перед монтажем відчистити регулятор від масла і зняти пробки і заглушки;

• встановити регулятор на прямолінійній ділянці газопроводу між двома запірними пристроями (рисунок 10.22 ) так, щоб напрям стрілки на табличці регулятора співпадав з напрямком потоку газу;

• забезпечити повну герметичність фланцевих з’єднань виконавчого пристрою з газопроводом;

• приварити до ніпеля 2 імпульсну трубку 3. Місце відбору вихідного тиску показано на монтажній схемі (рисунок 10.22 );

• приєднати імпульсну трубку 3 до верхньої половини перерізу газопроводу;

• у випадку, якщо відбір імпульсного тиску проходить за запірним пристроєм, встановити на імпульсній лінії запірний пристрій з прохідним перерізом не менше прохідного перерізу імпульсної трубки;

• встановити на вихідній ділянці газопроводу манометр, необхідний для настроювання регулятора;

• передбачити при монтажі умови легкого доступу до регулятора, можливість проведення настроювання регулятора;

• у випадку роботи регулятора на неочищеному від пилу і домішок газу перед редуктором перепаду встановити фільтр-осушувач.

1

3

2

1- фільтр- осушувач; 2 – ніпель; 3 –трубка імпульсна

Рисунок 10.22 – Схема монтажу регулятора тиску РДУ 80

Підготовка до роботи регулятора тиску типу РДУ 80 передбачає такі операції:

• регулятор постачається з пружиною підсилювача, розрахованою на діапазон настроювання вихідного тиску 0,1– 4,0 МПа. При необхідності настроювання регулятора на тиск в діапазоні 1,2 – 5,5 МПа встановити іншу пружину, що входить у комплект поставки;

• перед запуском регулятора перевірити надійність кріплення виконавчого пристрою з газопроводом і герметичність всіх з’єднань;

• викрутити регулювальний гвинт підсилювача до повного послаблення навантажувальної пружини.

Запуск в роботу регулятора і його настроювання необхідно проводити в такій послідовності :

1. відкрити повністю запірний пристрій на вихідному газопроводі;

2. поступово відкрити запірний пристрій на вхідному газопроводі і одночасно регулювальним гвинтом проводити настроювання регулятора на потрібне значення вихідного тиску;

3. після заповнення газом ділянки газопроводу за регулятором провести остаточне настроювання регулятора за допомогою регулювального гвинта.

Для надійної і безвідмовної роботи регулятора необхідно :

1. слідкувати щодобово за відхиленням вихідного тиску від заданого. При підвищенні або зниженні тиску понад допустимі значення регулятор відключити, знайти і ліквідувати несправність;

2. проводити планово-попереджувальний ремонт регуляторів після трьох років експлуатації.

При планово-попереджувальному ремонті повністю розібрати виконавчий пристрій, підсилювач і редуктор перепаду. Оглянути клапани, сідла, пружини, ущільнювальні елементи. Замінити деталі, на яких знайдені механічні або інші пошкодження. Замінити гумові кільця, які знаходилися в експлуатації протягом трьох років.

Після збирання виконавчого пристрою провести перевірку герметичності порожнин А і Б (рисунок 10.18). Для цього в порожнину А подати тиск 0,6 МПа, а в порожнину Б тиск 0,9 МПа. Вказані порожнини повинні бути герметичні відносно одна одної і навколишнього середовища.

Після збирання підсилювача провести перевірку герметичності поршневого приводу і клапана подвійної дії (рисунок 10.19). Для цього в контрольну камеру В подати тиск 0,6 МПа, а в камеру Д тиск 0,9 МПа . Пропуски газу через ущільнення поршневого приводу не допускається. При повністю ослабленій навантажувальній пружині 5 не допускається перетікання газу з порожнини Д у порожнини В і Г. Герметичність забезпечується стисканням зворотної пружини 9.

Перевірка герметичності клапана редуктора перепаду проводиться у наступному порядку (рисунок 10.20 ). Штуцер 5 заглушити. В порожнину Ж подати тиск 0,6 МПа. В порожнину Е подати тиск 1,1 МПа. Клапан редуктора повинен закритися. Після скидання тиску з порожнини Е через отвір о8 пропуски газу із порожнини К не допускаються.

Характерні несправності регулятора тиску РДУ 80 і методи їх усунення наведені у таблиці 10.10.

На кожному регуляторі тиску повинна бути прикріплена фірмова планка, де зазначається: товарний знак або назва підприємства-виробника, шифр виробу, умовний тиск і умовний прохід регулятора, заводський номер, рік випуску.

На планці повинна бути нанесена стрілка, яка вказує напрям потоку газу. Маркування повинно наноситися фотохімічним або ударним способом.

Таблиця 10.10 - Характерні несправності регулятора тиску типу РДУ 80

і методи їх усунення.

Назва несправності	Імовірна причина	Метод усунення
1. Регулятор не настроюється на заданий тиск	1)Негерметичність приводу підсилювача	Замінити ущільнювальне гумове кільце
	2) Ущільнення мембрани виконавчого пристрою не герметичне	Перебрати виконавчий пристрій, забезпечивши герметичність мембрани
	3) Заклинювання клапана редуктора перепаду	Перебрати редуктор перепаду, перевірити легкість ходу клапана
2. Після настроювання регулятора вихідний тиск відхиляється від заданих меж	1) Заклинювання регулюючого органу виконавчого пристрою через гідратоутворення	Обігріти корпус виконавчого пристрою, забезпечити загальний підігрів газу
	2) Заклинювання рухомої системи підсилювача	Розібрати підсилювач і усунути заклинювання
	3) Замерзання редуктора перепаду	Обігріти корпус редуктора; встановити перед ним фільтр-осушувач
	4) Руйнування гумових кілець затвору виконавчого пристрою	Розібрати виконавчий пристрій, замінити гумові кільця

Регулятори повинні зберігатися в законсервованому вигляді у приміщеннях будь-яких мікрокліматичних районів при температурі не нижче 5 ^оС при відносній вологості повітря

80 %. У повітрі не повинно бути домішок, які викликають корозію деталей регулятора.

10.7 Автоматизована газорозподільна станція „Енергія-1”

Газорозподільна станція „Енергія-1”, яка відповідає типорозміру АГРС 75 – 25, реалізована у шафовому виконанні і призначена для зниження високого тиску 1,2 – 7,5 МПа природного, попутного чи штучного газів, що не містять агресивних домішок, до заданого тиску 0,3 – 1,2 МПа і підтримання його сталим із заданою точністю, а також для обліку витрати газу і одоризації його перед подачею споживачу.

Умови застосування даного проекту ГРС:

• розрахункова температура навколишнього повітря:

абсолютна мінімальна - мінус 40 ºС;

абсолютна максимальна - плюс 50 ºС;

• швидкісний напір вітру 0,44 кПа;

• тиск снігового покриву 0,98 кПа;

• рельєф території спокійний, ґрунтові води відсутні; сейсмічність району будівництва 6 балів.

• температура газу на вході АГРС від мінус 10 ºС до плюс 20 ºС.

Основні частини АГРС "Енергія-1" монтується на загальному відкритому майданчику. Завод-виробник блоків АГРС – Фастівський завод газомазутних пальникових пристроїв і газокористувальної апаратури.

10.7.1 Технологічна частина АГРС

АГРС “Енергія – 1 “ розроблена у шафовому виконанні і складається з наступних блоків (рисунок 10.13):

• блоку редукування;

• блоку перемикання;

• блоку одоризації;

• блоку КВП і А;

• підігрівача газу;

• блоку датчиків заміру витрати газу.

АГРС забезпечує виконання таких функцій:

• підігрів газу;

• очищення газу від механічних домішок;

• редукування високого тиску газу до заданого значення;

• вимірювання витрати газу з тривалою реєстрацією;

• одоризацію газу перед подачею споживачу.

Номінальна пропускна здатність АГРС "Енергія-1" становить 10000 м³/год при вхідному тиску =1,2 МПа і вихідному тиску =0,3 МПа.

Перелік блоків АГРС „Енергія-1” та їх габаритні розміри наведені у таблиці 10.3.

Таблиця 10.3 – Перелік елементів АГРС "Енергія-1"

Елемент АГРС	Габаритні розміри, мм	Маса, кг
Блок редукування	2200х5450х2700	3800
Блок перемикання	2200х4800х2700	4500
Блок одоризації	1200х1900х2400	1000
Блок КВП і А	3200х4200х4000	3450
Підігрівач газу	2600х2200х2700	7450
Блок датчиків заміру витрати газу	2450х4500х2700	3950

10.7.1.1. Технологічна схема АГРС

Газ з газопроводу-відводу надходить на АГРС через вимикаючий кульовий кран з пневмогідроприводом, розміщений у блоці перемикань, далі надходить на підігрівач газу, де підігрівається для запобігання гідратоутворення. Блок підігрівача містить вузол редукування паливного газу на живлення його пальників тиском 1000 – 2000 Па.

Апаратура КВП і А здійснює контроль за нормальною роботою підігрівача, саме: за наявністю полум’я на пальнику, за температурним режимом і тиском паливного газу.

Підігрітий газ високого тиску надходить у блок редукування, який складається з вузла редукування і вузла захисту. У вузлі редукування передбачено два ідентичні редукувальні нитки, на кожній з яких встановлені послідовно кран кульовий з пневмогідроприводом, сітчастий фільтр, регулятор тиску і вимикаючий ручний кран. Регулятори тиску на кожній редукувальній нитці налаштовані на однаковий вихідний тиск. Будь-яке відхилення тиску газу на виході станції від заданого тиску, на який налаштовані датчики системи автоматизованого захисту комплексу “Защита-5”, спричинюють автоматичне перемикання ниток редукування, спрямоване на відновлення заданого значення вихідного тиску.

З блоку редукування газ надходить у витратомірну нитку з встановленою на ній діафрагмою, яка трубками з’єднана з блоком заміру газу.

З витратомірної нитки газ надходить у блок одоризації, де одорується. При аварійній зупинці одоризатора введення одоранту в газ проводиться за допомогою крапельниці. Далі через блок перемикання газ надходить у газопровід споживача.

Схемою АГРС (рисунок 10.14) передбачається можливість короткочасної подачі газу споживачам по обвідній лінії при відключеній АГРС. При цьому контроль тиску на виході АГРС здійснюється за допомогою манометра. Для захисту трубопроводів споживача від перевищення тиску на вихідній нитці у блоці перемикань встановлені запобіжні клапани.

Для збору конденсату з фільтрів передбачена ємність геометричним об'ємом V = 4 м³ , розрахована на тиск Pу = 7,5 МПа.

Вилучення конденсату відбувається за наступною схемою: спочатку перекривається лінія конденсату від фільтрів та ємності і зрівнювальна лінія. Газ із ємності, яка знаходиться під тиском , стравлюється у вихідний газопровід до

тиску і далі залишкова частина газу стравлюється в атмосферу до тиску 0,07 МПа. Цим тиском конденсат перетискується на вузол видачі. Контроль тиску в ємності

здійснюється зо допомогою манометра. Для захисту вузла видачі конденсату від перевищення тиску на лінії видачі конденсату встановлюється запобіжний клапан, налаштований на тиск спрацювання 0,07 МПа.

АГРС займає територію близько 2700 м³, де знаходяться такі об'єкти: вагончик для обслуговуючого персоналу, речовий склад, склад для інструментів, електропідстанція, три пожежні щити і технологічне обладнання (рисунок 10.15).

Проектом передбачається можливість поставки АГРС на будівельний майданчик у вигляді блоків, вузлів і монтажних заготовок повної заводської готовності. Монтажні заготовки для з’єднання постачаються комплектно і монтуються безпосередньо на будівельному майданчику.

Зовнішні поверхні підземних трубопроводів та обладнання, встановленого підземно, повинні надходити на будівельний майданчик, покриті бітумно-гумовою ізоляцією посиленого типу.

Наземне обладнання і трубопроводи покриваються фарбою у два шари, арматура – чорним лаком.