3 Розрахункові витрати газу для споживачів населених пунктів
При проектуванні системи газопостачання населеного пункту обов‘язковим розділом є визначення річних і максимальних годинних витрат газу всіма його споживачами.
Річні витрати газу необхідно знати для проектування газотранспортної системи, що живить населений пункт. За максимальними годинними витратами газу виконуються всі гідравлічні розрахунки газових мереж високого, середнього та низького тиску, підбираються регулюючі пристрої на газорегуляторних пунктах і газорозподільних станціях.
Розрахунок річних і максимальних годинних витрат газу необхідно виконувати згідно з чинними нормативними документами, використовуючи норми витрати тепла (газу). Норми витрати тепла (газу) – це усереднені величини, що одержані на основі аналізу даних експлуатації існуючих систем газопостачання населених пунктів.
Основним нормативним документом, що регламентує розрахункові витрати газу для різних категорій споживачів, є Державні будівельні норми України ДБН В.2.5-20-2001 ГАЗОПОСТАЧАННЯ.
Аналіз генеральних планів населених пункту свідчить, що основними споживачами газу є:
витрати газу на господарсько-побутові потреби населення в житлових будинках;
витрати газу на опалення житлових і громадських будинків;
витрати газу на вентиляцію громадських будинків;
витрати газу на централізоване гаряче водопостачання;
витрати газу на технологічні потреби промислових і сільськогосподарських підприємств.
Річні витрати газу для кожної категорії споживачів слід визначати на кінець розрахункового періоду з урахуванням перспективи розвитку об’єкта газопостачання. Тривалість розрахункового періоду встановлюється на підставі плану перспективного розвитку населеного пункту.
Річні витрати газу для житлових будинків, підприємств побутового обслуговування населення, громадського харчування, установ охорони здоров’я та підприємств з випікання хліба слід визначати за нормами витрат тепла, наведеними у ДБН В.2.5-20. Норми витрати тепла для житлових будинків згідно з ДБН В.2.5-20 наведені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Річні норми витрати тепла у житлових будинках
Споживачі газу
|
Показник споживання газу
|
Норма витрат тепла, МДж
|
При наявності в квартирі газової плити і централізованого гарячого водопостачання при газопостачанні: природним газом ЗВГ |
На одну людину в рік |
2800 2540 |
При наявності в квартирі газової плити і газового водонагрівача при відсутності централізованого гарячого водопостачання) при газопостачанні: природним газом ЗВГ |
На одну людину в рік |
8000 7300 |
При наявності в квартирі газової плити і відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача при газопостачанні: природним газом ЗВГ |
На одну людину в рік |
4600 4240 |
Норми витрат тепла або газу для споживачів, не наведених у таблиці 2 ДБН В.2.5-20, слід приймати за нормами витрат інших видів палива або за даними фактичних витрат палива, що використовується, з урахуванням коефіцієнта корисної дії (далі ККД) обладнання при переході на газове паливо.
Річні витрати тепла на потреби підприємств торгівлі, побутового обслуговування невиробничого характеру тощо слід приймати в розмірі до 5 % сумарної витрати тепла на житлові будинки.
Річні витрати тепла на технологічні потреби промислових та сільськогосподарських підприємств слід визначати за даними паливоспоживання (з урахуванням зміни ККД устаткування при переході на газове паливо) цих підприємств з перспективою їх розвитку або на основі технологічних норм витрати палива (тепла).
Річні витрати тепла на приготування кормів і підігрів води для тварин необхідно приймати згідно з ДБН В.2.5-20 (див. таблицю 3.2)
Таблиця 3.2- Норми витрати тепла на утримання тварин
Споживачі газу
|
Показник споживання газу |
Норма витрат тепла, МДж |
Приготування кормів для тварини: кінь корова свиня |
На одну тварину в рік |
1700 8400 4200 |
Підігрів води для пиття та санітарних потреб |
На одну тварину в рік |
420 |
Системи газопостачання населених пунктів повинні розраховуватися на максимальну розрахункову годинну витрату газу.
Максимальна розрахункова годинна витрата газу за нормальних умов (температурі 0 оС і тиску 101325 Па) на господарсько-побутові та виробничі потреби знаходиться як частка річної витрати газу
,
(3.1)
де
- коефіцієнт годинного максимуму,
-
річна витрата газу.
Значення коефіцієнта годинного максимуму витрат газу на господарсько-побутові потреби в залежності від кількості населення, яке забезпечується газом, згідно з ДБН В.2.5-20 наведені у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Значення коефіцієнта годинного максимуму
на господарсько-побутові потреби населення
-
Кількість жителів, що забезпечуються газом, тис.
Значення коефіцієнта годинного максимуму витрат газу
1
2
3
5
10
20
30
40
50
100
300
500
750
1000
2000 і більше
1/1800
1/2000
1/2050
1/2100
1/2200
1/2300
1/2400
1/2500
1/2600
1/2800
1/3000
1/3300
1/3500
1/3700
1/4700
Коефіцієнт годинного максимуму витрат газу слід приймати диференційовано для кожного району газопостачання, мережі якого є самостійною системою, гідравлічно не пов’язаною із системами газопроводів того ж тиску інших районів.
Розрахункову годинну витрату газу для підприємств різних галузей промисловості і підприємств побутового обслуговування виробничого характеру слід визначати за даними паливоспоживання з урахуванням зміни ККД обладнання при переході на газове паливо або за формулою (3.1), виходячи з річної витрати газу з урахуванням коефіцієнтів годинного максимуму в галузях промисловості, наведених в додатку Г ДБН В.2.5-20.
Розрахункові річні та годинні витрати тепла на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання слід визначати згідно з вимогами СНіП 2.04.01, СНіП 2.04.05 та
СНіП 2.04.07.
Нижче наведений алгоритм розрахунку річних і максимальних годинних витрат газу для основних споживачів населеного пункту, який базується на використанні норм витрат тепла і вимог зазначених вище нормативних документів.