
- •1 Загальна характеристика систем газопостачання населених пунктів
- •Основні елементи сучасної системи газопостачання
- •Нормативні вимоги до структури систем газопостачання населених пунктів
- •Норми тиску газу в системах газопостачання населених пунктів
- •1.4 Структура систем газопостачання населених пунктів
- •1.4.1 Одноступенева система розподілу газу
- •Газопостачання із газопроводів низького тиску
- •1.4.2 Двоступенева система розподілу газу
- •1.4.3 Триступенева система розподілу газу
- •1.5 Схеми газових мереж
- •Низького тиску
- •Газової мережі
- •2 Фізико-хімічні та термодинамічні
- •3 Розрахункові витрати газу для споживачів населених пунктів
- •3.1 Розрахунок витрат газу на господарсько-побутові потреби населення
- •3.2 Розрахунок витрат газу на опалення житлових і громадських будинків
- •Опалення, Вт/м2 (згідно з сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.3 Розрахунок витрат газу на вентиляцію громадських будівель
- •3.4 Розрахунок витрат газу на централізоване гаряче водопостачання
- •На централізоване гаряче водопостачання (згідно зі сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.5 Приклад розрахунку річних і максимальних годинних витрат газу
- •4 Теоретичні основи розрахунку газових мереж високого і середнього тиску
- •4.1 Вихідна система рівнянь для гідравлічного розрахунку газових мереж
- •4.2 Одержання основної формули для гідравлічного
- •4.3 Обґрунтування застосування номограм для
- •5 Інженерні методи розрахунку газових
- •5.1 Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску
- •5.2 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за основною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за нормативною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.4 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску без застосування номограм
- •5.5 Методика розрахунку кільцевої газової мережі
- •6 Теоретичні основи розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.1 Одержання узагальненої формули для гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску
- •Формулі для розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.2 Розрахункові витрати газу в газових мережах
- •6.3 Границі використання розрахункової моделі газопроводу з рівномірним відбором газу
- •6.4 Особливості гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску кільцевої структури
- •7 Інженерні методи розрахунку газових мереж низького тиску
- •Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі низького тиску комбінованої структури
- •7.1.1 Складання розрахункової схеми та визначення розрахункових витрат газу
- •7.1.2 Гідравлічний розрахунок ділянок кілець за допомогою номограм
- •7.1.3 Методика гідравлічної ув’язки кілець
- •7.1.4 Графоаналітичний розрахунок тупикових ділянок
- •7.2 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Низького тиску
- •7.3 Методика аналітичного розрахунку газових мереж низького тиску за узагальненою формулою
- •7.4 Методика аналітичного розрахунку газових
- •7.5 Методика аналітичного розрахунку газових мереж
- •7.5.1.Постановка задачі
- •7.5.2 Алгоритм гідравлічного розрахунку
- •7.5.3 Характеристика програми
- •8 Медоди гідравлічного розрахунку
- •8.1 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Закінчення таблиця 8.4
- •8.2 Методика аналітичного розрахунку внутрішніх газових мереж житлового будинку
- •8.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі житлового будинку без застосування номограм
- •9 Газорегуляторні пункти
- •9.1 Нормативні вимоги до газорегуляторних пунктів
- •9.1.1. Класифікація газорегуляторних пунктів
- •9.1.2 Газорегуляторні пункти та газорегуляторні
- •9.1.3 Шафові регуляторні пункти та комбіновані будинкові
- •9.1.4 Газорегуляторні установки
- •9.1.5 Обладнання газорегуляторних об’єктів
- •9.2 Технологічні схеми грп
- •9.3 Очищення газу на грп
- •9.4 Контроль тиску газу на виході грп
- •9.5 Регулювання тиску на грп
- •9.6 Облік витрати газу в системах газопостачання населених пунктів
- •9.7 Експлуатація і ремонт обладнання грп
- •9.8 Газорегуляторний пункт блочної конструкції типу грпб
- •9.9 Регулятор тиску типу рдбк1
- •9.10 Регулятор тиску типу рдг
- •9.11 Регулятор тиску типу рдгс-10
- •9.12 Шафовий газорегуляторний пункт грпш-400-1
- •10 Газорозподільні станції
- •10.1 Місце і функції грс у системі газопостачання
- •10.2 Технологічні схеми грс старого покоління
- •10.3 Технологічні схеми грс нового покоління
- •10.4 Основні вузли газорозподільних станцій
- •Вузол перемикання
- •10.4.2 Вузол очищення газу
- •Вузол підігріву газу
- •10.4.4 Вузол редукування газу
- •10.4.5 Розрахунок регуляторів тиску на грс і грп
- •10.4.6 Вузол обліку газу
- •10.4.7 Вузол одоризації газу
- •10.4.8 Теплопостачання грс
- •10.4.9 Вузол редукування газу на власні потреби
- •10.4.10 Енергопостачання грс
- •10.4.11 Захист обладнання від корозії
- •10.5 Основні вимоги до технічної експлуатації грс
- •10.6 Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів
- •10.6.1 Форми обслуговування грс
- •10.6.2 Структура та функції служби з експлуатації грс
- •10.6.3 Приймання в експлуатацію грс після закінчення будівництва і реконструкції
- •10.6.4 Оперативні перемикання схеми грс
- •10.6.5 Вимоги до систем та обладнання грс
- •10.6.5.1 Вузол перемикання і запобіжна арматура
- •10.6.5.2 Вузол очищення газу
- •10.6.5.3 Вузол запобігання гідратоутворення
- •10.6.5.4 Вузол редукування тиску газу
- •10.6.5.5 Система вимірювання витрати газу
- •10.6.5.6 Вузол одоризації газу
- •10.6.5.7 Контрольно-вимірювальні прилади
- •10.6.5.8 Запірна арматура
- •10.6.5.9 Допоміжні системи і устаткування грс
- •10.6.6 Технічне обслуговування і ремонт грс
- •10.6.7 Ремонтно-експлуатаційне обслуговування
- •10.6.7.1 Підготовка до ремонту
- •10.6.7.2 Порядок виведення грс у ремонт
- •10.6.7.3 Пуск грс у роботу після ремонту
- •10.6.8 Охорона праці і протипожежні заходи
- •10.6.9 Техніка безпеки під час експлуатації грс
- •10.6.10 Техніка безпеки під час ремонтних робіт на грс
- •10.6.11 Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіт на грс
- •10.7.1.2 Автоматичний підігрівач газу пга-200
- •10.7.1.3 Фільтр фх-02
- •10.7.1.4 Одоризатор газу
- •10.7.1.5 Регулятор тиску агрс „Енергія-1”
- •10.8 Регулятори тиску типу рду 80
- •10.9 Регулятор тиску типу рдб
- •10.10 Регулятор тиску типу рдк-м
- •1 Корпус, 2- сідло, 3,4 – верхня і нижня кришки. 5- напраляючий палець,
- •11 Вимоги до прокладання зовнішніх газових мереж
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Підземні газопроводи
- •11.3 Поліетиленові газопроводи
- •11.4 Надземні і наземні газопроводи
- •11.5 Пересічення газопроводами водних перешкод
- •11.6 Пересічення газопроводами залізничних і трамвайних колій, автомобільних доріг
- •11.7 Розміщення вимикаючих пристроїв на газопроводах
- •11.8 Споруди на газопроводах
- •11.9 Захист газопроводів від корозії
- •12 Внутрішнє облаштування систем
- •12.1 Прокладання внутрішніх газопроводів
- •12.2 Газопостачання житлових будинків
- •12.3 Газопостачання громадських будинків
- •12.4 Облік споживання газу
- •13 Матеріали та технічні вироби систем газопостачання
- •13.1 Сталеві труби та з'єднувальні деталі
- •13.2 Поліетиленові труби та з'єднувальні деталі
- •13.3 Гумові рукави
- •13.4 Вимоги до запірного та регулювального обладнання, приладів та інших технічних засобів
- •13.5 Трубопровідна арматура систем газопостачання
- •13.5.1 Запірна арматура
- •13.5.2 Спеціальна арматура
- •13.6 Основні принципи створення автоматизованої системи контролю та керування технологічними процесами розподілу газу
- •14 Правила безпечної експлуатації систем газопостачання
- •14.1 Зовнішні газопроводи і споруди
- •14.2 Газорегуляторні об'єкти
- •14.3 Внутрішні газопроводи і газове обладнання житлових і громадських будинків
- •14.4 Газонебезпечні роботи
- •14.5 Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій
- •14.6 Загальні вимоги до експлуатації систем газопостачання
- •15 Проведення випробувань газопроводів
10.4 Основні вузли газорозподільних станцій
Вузол перемикання
Вузол перемикання включає в себе вхідний і вихідний трубопроводи із запірною арматурою. Як запірна арматура на ГРС використовуються пробкові або кульові крани з ручним приводом або пневмогідроприводом.
Обвідна лінія ГРС (байпас) призначається для короткочасної подачі газу споживачам на період ліквідації аварійної ситуації, період ревізії, профілактики, ремонту обладнання тощо. На обвідній лінії передбачено два запірні пристрої: перший за рухом газу – кран з пневмоприводом, другий - з ручним приводом.
Для захисту газових мереж споживачів від неприпустимих змін тиску на вихідному газопроводі встановлюється по два запобіжних клапани (типів ППК або СПКК), які налагоджені на тиск спрацювання, що не перевищує 10 % номінального робочого тиску.
Для створення можливості ревізії та настроювання пружинних запобіжних клапанів без відключення споживачів, встановлюється триходовий кран.
У вузлі перемикання передбачається можливість продування вхідного та вихідного трубопроводів через свічку, яка винесена за межі майданчика ГРС.
Вузол перемикання ГРС може бути розміщений в окремій шафі, або змонтований на відкритій площадці.
Робота на обвідній лінії здійснюється таким чином: перший за рухом газу кран відкривається повністю, а другим краном виконується дроселювання тиску газу з постійним контролем показів манометра.
10.4.2 Вузол очищення газу
У вузлі очищення газу від механічних домішок застосовують масляні пиловловлювачі, вісцинові фільтри, циклонні пиловловлювачі та інші типи очисних пристроїв.
Масляні пиловловлювачі широко застосовувалися на ГРС старого покоління, які характеризувались значною продуктивністю. Принцип дії масляного пиловловлювача (рисунок 10.4) базується на зменшенні швидкості потоку газу і контакті його з соляровим маслом. Нижня частина апарата заповнена соляровим маслом, рівень якого майже досягає низу контактних трубок 7. Газ надходить в пиловловлювач через вхідний патрубок 3 у промивну секцію. За рахунок установленого на вході направляючого козирка газ рухається вниз до поверхні рідини. При зміні напрямку газу вверх під дією інерційних сил більші частинки механічних домішок попадають в рідину і осідають на дно. Газовий потік, що надходить у контактні трубки 7, частково захоплює промивальну рідину. В трубках газ очищається від твердих часток, які захоплюються краплями рідини, і виходить у середню, осаджуваньну секцію. Тут більша частина крапель рідини під дією гравітаційних сил відділяється від потоку газу і стікає по дренажних трубках 8 у нижню промивну секцію, де механічні частки осідають на дно. Періодично механічні домішки разом з забрудненим маслом виводяться через дренажну трубку. Із осаджувальної секції газ проходить через скруберну секцію 6, де остаточно очищається від дрібних крапель і масляного туману і виходить через патрубок 5. Відсепарована в скруберній секції рідина стікає по дренажних трубках у промивну секцію.
1-люк-лаз; 2-штуцер для рівнеміра; 3-вхідний патрубок; 4-штуцер
для дифманометра; 5-вихідний патрубок;6-скруберна секція; 7-
контактні трубки; 8-дренажні трубки;, 9-трубки для наливання
і зливання масла
Рисунок 10.4 - Схема масляного пиловловлювача
Масляні пиловловлювачі забезпечують високий коефіцієнт очистки (до 99 %). Серед недоліків цього апарату слід відзначити досить значні втрати масла (за нормами до 25 г на 1000 м3) і велику металомісткість. Залежно від конструкції скруберної секції розрізняють два типи пиловловлювачів: обладнані скруберною секцією та обладнані жалюзійною секцією. Остання забезпечує більшу продуктивність пиловловлювача.
Вісцинові фільтри застосовуються в схемах ГРС малої продуктивності для очищення газу від механічних домішок. Часточки пилу, попадаючи з потоком газу в фільтр, прилипають до змоченої вісциновим маслом поверхні кілець Рашига.
Кільця Рашига можуть бути металевими та керамічними.
Слід відмітити, що процес відновлення працездатності вісцинового фільтра (промивка кілець, заміна масла) дуже трудомісткий. Він вимагає наявності спеціального обладнання, органічних розчинників і пари.
В блочно-комплектних ГРС значної продуктивності для очищення газу від конденсату та механічних домішок використовуються циклонні або мультициклонні пиловловлювачі відцентрових та гравітаційних сил. Вони відносяться до інерційних апаратів. В цих апаратах створюється закручений потік газу. Відцентрові сили відкидають механічні частки до стінок, які далі під дією сили тяжіння падають у нижню частину апарату. Швидкість осаджування механічних частинок може бути збільшена шляхом підвищення швидкості потоку газу в циклоні або зменшення радіуса обертання газу. З цією метою створені мультициклонні апарати, які складаються з паралельно установлених циклонів малого діаметра (рисунок 10.5). Газ з домішками рідких і твердих часток через вхідний патрубок 4 надходить у простір між верхньою 2 і нижньою 3 перегородками (решітками), де розподіляється між елементами батарейного циклону. Механічні частки під дією відцентрових сил осідають на стінках циклонів і опускаються в збірник 7. Очищений газ через трубки 5 надходить у верхню секцію апарата над верхньою решіткою 2 і відводиться через вихідний патрубок 6. Циклоні та мультициклонні пиловловлювачі прості за конструкцією, надійні в експлуатації, забезпечують не обхідний ступінь очистки газу (95-97 %), тому вони знайшли широке застосування як на КС магістральних газопроводів, так і на сучасних ГРС значної продуктивності.
корпус, 2- верхня решітка, 3- нижня решітка, 4 – вхідний
патрубок, 5 – робочі елементи мультициклона, 6 – вихідний
патрубок, 7 – збірник
Рисунок 10.5 – Принципова схема мультициклонного
пиловловлювача