10 Газорозподільні станції

МАГІСТРАЛЬНИХ ГАЗОПРОВОДІВ

10.1 Місце і функції грс у системі газопостачання

ГРС є кінцевим пунктом магістральних газопроводів, відводів від них і призначені для постачання газом населених пунктів та промислових споживачів. ГРС виконують такі завдання:

а) приймання газу із магістрального газопроводу;

б) очищення газу від механічних домішок;

в) зниження тиску газу до заданої величини та автоматичне підтримання його на заданому рівні з необхідною точністю;

г) розподіл газу по споживачах;

д) облік витрати газу.

е) захист вихідних трубопроводів від неприпустимих підвищень тиску газу;

ж) одоризація газу.

ГРС споруджують за межею перспективної забудови населеного пункту. Мінімальні відстані між ГРС і населеним пунктом регламентуються СНіП 2.05.06. Зазначені відстані залежать від класу та діаметра газопроводу і знаходяться в межах 100-350 м.

10.2 Технологічні схеми грс старого покоління

ГРС можуть споруджуватись для постачання одного або кількох споживачів. Будівництво ГРС ведеться як за типовими так і за індивідуальними проектами.

В залежності від конкретних умов газопостачання і необхідних режимів роботи газорозподільна станція обладнується відповідним технологічним обладнанням та контрольно-вимірювальними приладами.

На сьогодні ще знаходяться в експлуатації ГРС старого покоління, побудовані більше двадцяти років тому. Прикладом таких об'єктів є ГРС, споруджені за типовими проектами

ТР 884, ТР 885 і ТР 886.

Типовий проект ТР 884 – це проект автоматизованої ГРС з безвахтовим обслуговуванням продуктивністю до 100 тис. м³/год для одного і до 200 тис. м³/год – для двох споживачів при тиску газу на вході 1 МПа. Проект ГРС ТР 884 розрахований на роботу з достатньо осушеним природним газом. Якщо газ недостатньо осушений, то при роботі ГРС, яка споруджена за зазначеним вище проектом, тиск газу на вході не повинен перевищувати 2 МПа. Це пояснюється небезпекою утворення гідратів вуглеводнів в обв’язці ГРС.

ГРС, споруджена за проектом ТР 884, працює таким чином. Газ через вузол вимикання надходить для очистки в масляні пиловловлювачі або вісцинові фільтри. Далі газ проходить вузли редукування першого і другого споживачів, де передбачено зниження тиску газу і автоматичне підтримання його на заданому рівні. Після редукування газ проходить вузли обліку та одоризації і надходить в газопроводи споживачів. При аваріях та ремонтах проектом передбачено постачання споживачів по обвідній лінії – байпасу. Зниження тиску газу при роботі через байпас проводиться шляхом прикриття запірної арматури.

Типовий проект ТР 885 – це проект автоматизованої ГРС продуктивністю до 50 тис. м³/год (при тиску газу на вході 1 МПа) з підігрівом газу. ГРС, збудовані за даним проектом, можна використовувати при високих тисках недостатньо осушеного газу. Небезпека утворення гідратів усунена підігрівом газу в теплообмінниках ГРС.

Принципова технологічна схема ГРС старого покоління показана на рисунку 10.1.

1-вимикаючий пристрій; 2 – масляний пиловловлювач; 3-нитки

редукування першого споживача (робоча і резервна); 4-нитки

редукування другого споживача (робоча і резервна); 5- діафрагма

для обліку газу; 6- запобіжний клапан;, 7- свічка; 8-байпас; 9-вузол

одоризації газу

Рисунок 10.1- Принципова технологічна схема ГРС

старого покоління

Аналіз ГРС старого покоління показує, що не дивлячись на різноманітність технологічних схем та типів установленого на них обладнання, вони мають такі спільні ознаки:

очищення газу проводиться в масляних пиловловлювачах або вісцинових фільтрах;

для редукування газу використовуються приладні регулятори непрямої дії, що працюють спільно з мембранними регулюючими клапанами;

облік газу передбачений у вихідних газопроводах після редукування. Для обліку газу використовується дифманометри поплавкового типу, які працюють разом з камерними діафрагмами.