
- •1 Загальна характеристика систем газопостачання населених пунктів
- •Основні елементи сучасної системи газопостачання
- •Нормативні вимоги до структури систем газопостачання населених пунктів
- •Норми тиску газу в системах газопостачання населених пунктів
- •1.4 Структура систем газопостачання населених пунктів
- •1.4.1 Одноступенева система розподілу газу
- •Газопостачання із газопроводів низького тиску
- •1.4.2 Двоступенева система розподілу газу
- •1.4.3 Триступенева система розподілу газу
- •1.5 Схеми газових мереж
- •Низького тиску
- •Газової мережі
- •2 Фізико-хімічні та термодинамічні
- •3 Розрахункові витрати газу для споживачів населених пунктів
- •3.1 Розрахунок витрат газу на господарсько-побутові потреби населення
- •3.2 Розрахунок витрат газу на опалення житлових і громадських будинків
- •Опалення, Вт/м2 (згідно з сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.3 Розрахунок витрат газу на вентиляцію громадських будівель
- •3.4 Розрахунок витрат газу на централізоване гаряче водопостачання
- •На централізоване гаряче водопостачання (згідно зі сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.5 Приклад розрахунку річних і максимальних годинних витрат газу
- •4 Теоретичні основи розрахунку газових мереж високого і середнього тиску
- •4.1 Вихідна система рівнянь для гідравлічного розрахунку газових мереж
- •4.2 Одержання основної формули для гідравлічного
- •4.3 Обґрунтування застосування номограм для
- •5 Інженерні методи розрахунку газових
- •5.1 Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску
- •5.2 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за основною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за нормативною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.4 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску без застосування номограм
- •5.5 Методика розрахунку кільцевої газової мережі
- •6 Теоретичні основи розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.1 Одержання узагальненої формули для гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску
- •Формулі для розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.2 Розрахункові витрати газу в газових мережах
- •6.3 Границі використання розрахункової моделі газопроводу з рівномірним відбором газу
- •6.4 Особливості гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску кільцевої структури
- •7 Інженерні методи розрахунку газових мереж низького тиску
- •Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі низького тиску комбінованої структури
- •7.1.1 Складання розрахункової схеми та визначення розрахункових витрат газу
- •7.1.2 Гідравлічний розрахунок ділянок кілець за допомогою номограм
- •7.1.3 Методика гідравлічної ув’язки кілець
- •7.1.4 Графоаналітичний розрахунок тупикових ділянок
- •7.2 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Низького тиску
- •7.3 Методика аналітичного розрахунку газових мереж низького тиску за узагальненою формулою
- •7.4 Методика аналітичного розрахунку газових
- •7.5 Методика аналітичного розрахунку газових мереж
- •7.5.1.Постановка задачі
- •7.5.2 Алгоритм гідравлічного розрахунку
- •7.5.3 Характеристика програми
- •8 Медоди гідравлічного розрахунку
- •8.1 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Закінчення таблиця 8.4
- •8.2 Методика аналітичного розрахунку внутрішніх газових мереж житлового будинку
- •8.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі житлового будинку без застосування номограм
- •9 Газорегуляторні пункти
- •9.1 Нормативні вимоги до газорегуляторних пунктів
- •9.1.1. Класифікація газорегуляторних пунктів
- •9.1.2 Газорегуляторні пункти та газорегуляторні
- •9.1.3 Шафові регуляторні пункти та комбіновані будинкові
- •9.1.4 Газорегуляторні установки
- •9.1.5 Обладнання газорегуляторних об’єктів
- •9.2 Технологічні схеми грп
- •9.3 Очищення газу на грп
- •9.4 Контроль тиску газу на виході грп
- •9.5 Регулювання тиску на грп
- •9.6 Облік витрати газу в системах газопостачання населених пунктів
- •9.7 Експлуатація і ремонт обладнання грп
- •9.8 Газорегуляторний пункт блочної конструкції типу грпб
- •9.9 Регулятор тиску типу рдбк1
- •9.10 Регулятор тиску типу рдг
- •9.11 Регулятор тиску типу рдгс-10
- •9.12 Шафовий газорегуляторний пункт грпш-400-1
- •10 Газорозподільні станції
- •10.1 Місце і функції грс у системі газопостачання
- •10.2 Технологічні схеми грс старого покоління
- •10.3 Технологічні схеми грс нового покоління
- •10.4 Основні вузли газорозподільних станцій
- •Вузол перемикання
- •10.4.2 Вузол очищення газу
- •Вузол підігріву газу
- •10.4.4 Вузол редукування газу
- •10.4.5 Розрахунок регуляторів тиску на грс і грп
- •10.4.6 Вузол обліку газу
- •10.4.7 Вузол одоризації газу
- •10.4.8 Теплопостачання грс
- •10.4.9 Вузол редукування газу на власні потреби
- •10.4.10 Енергопостачання грс
- •10.4.11 Захист обладнання від корозії
- •10.5 Основні вимоги до технічної експлуатації грс
- •10.6 Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів
- •10.6.1 Форми обслуговування грс
- •10.6.2 Структура та функції служби з експлуатації грс
- •10.6.3 Приймання в експлуатацію грс після закінчення будівництва і реконструкції
- •10.6.4 Оперативні перемикання схеми грс
- •10.6.5 Вимоги до систем та обладнання грс
- •10.6.5.1 Вузол перемикання і запобіжна арматура
- •10.6.5.2 Вузол очищення газу
- •10.6.5.3 Вузол запобігання гідратоутворення
- •10.6.5.4 Вузол редукування тиску газу
- •10.6.5.5 Система вимірювання витрати газу
- •10.6.5.6 Вузол одоризації газу
- •10.6.5.7 Контрольно-вимірювальні прилади
- •10.6.5.8 Запірна арматура
- •10.6.5.9 Допоміжні системи і устаткування грс
- •10.6.6 Технічне обслуговування і ремонт грс
- •10.6.7 Ремонтно-експлуатаційне обслуговування
- •10.6.7.1 Підготовка до ремонту
- •10.6.7.2 Порядок виведення грс у ремонт
- •10.6.7.3 Пуск грс у роботу після ремонту
- •10.6.8 Охорона праці і протипожежні заходи
- •10.6.9 Техніка безпеки під час експлуатації грс
- •10.6.10 Техніка безпеки під час ремонтних робіт на грс
- •10.6.11 Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіт на грс
- •10.7.1.2 Автоматичний підігрівач газу пга-200
- •10.7.1.3 Фільтр фх-02
- •10.7.1.4 Одоризатор газу
- •10.7.1.5 Регулятор тиску агрс „Енергія-1”
- •10.8 Регулятори тиску типу рду 80
- •10.9 Регулятор тиску типу рдб
- •10.10 Регулятор тиску типу рдк-м
- •1 Корпус, 2- сідло, 3,4 – верхня і нижня кришки. 5- напраляючий палець,
- •11 Вимоги до прокладання зовнішніх газових мереж
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Підземні газопроводи
- •11.3 Поліетиленові газопроводи
- •11.4 Надземні і наземні газопроводи
- •11.5 Пересічення газопроводами водних перешкод
- •11.6 Пересічення газопроводами залізничних і трамвайних колій, автомобільних доріг
- •11.7 Розміщення вимикаючих пристроїв на газопроводах
- •11.8 Споруди на газопроводах
- •11.9 Захист газопроводів від корозії
- •12 Внутрішнє облаштування систем
- •12.1 Прокладання внутрішніх газопроводів
- •12.2 Газопостачання житлових будинків
- •12.3 Газопостачання громадських будинків
- •12.4 Облік споживання газу
- •13 Матеріали та технічні вироби систем газопостачання
- •13.1 Сталеві труби та з'єднувальні деталі
- •13.2 Поліетиленові труби та з'єднувальні деталі
- •13.3 Гумові рукави
- •13.4 Вимоги до запірного та регулювального обладнання, приладів та інших технічних засобів
- •13.5 Трубопровідна арматура систем газопостачання
- •13.5.1 Запірна арматура
- •13.5.2 Спеціальна арматура
- •13.6 Основні принципи створення автоматизованої системи контролю та керування технологічними процесами розподілу газу
- •14 Правила безпечної експлуатації систем газопостачання
- •14.1 Зовнішні газопроводи і споруди
- •14.2 Газорегуляторні об'єкти
- •14.3 Внутрішні газопроводи і газове обладнання житлових і громадських будинків
- •14.4 Газонебезпечні роботи
- •14.5 Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій
- •14.6 Загальні вимоги до експлуатації систем газопостачання
- •15 Проведення випробувань газопроводів
9.9 Регулятор тиску типу рдбк1
Регулятор тиску РДБК1 розроблений в інституті МосгазНИИпроект (Росія) за пропозицією інженера Ф.Ф.Казанцева, є блочною модернізацією регуляторів тиску типу РДУК2. Регулятор тиску автоматично підтримує заданий вихідний тиск при зміні вхідного тиску і витрати газу в широкому діапазоні.
Комплектування різних модифікацій регулятора РДБК1 складовими елементами характеризує таблиця 9.15.
Таблиця 9.15 – Комплектування регуляторів тиску типу РДБК1
Регулятор |
Регулюю- чий клапан |
Регулятор керування непрямої дії |
Регулятор керування прямої дії |
Стабілізатор |
Принцип роботи |
РДБК1-25 |
+ |
+ |
- |
+ |
За схемою непрямої дії |
РДБК1П-25 |
+ |
- |
+ |
- |
За схемою прямої дії |
РДБК1-50 |
+ |
+ |
- |
+ |
За схемою непрямої дії |
РДБК1П-50 |
+ |
- |
+ |
- |
За схемою прямої дії |
РДБК1-100 |
+ |
+ |
- |
+ |
За схемою непрямої дії |
РДБК1П-100 |
+ |
- |
+ |
- |
За схемою прямої дії |
Примітка: знак "+ "означає, що прилад встановлюється; знак "-" прилад не встановлюється. |
Основні розміри регуляторів тиску газу типу РДБК1 різних модифікацій наведені у таблиці 9.16.
Таблиця 9.16 – Розміри регуляторів типу РДБК1, мм
Модифікація регулятора тиску |
L |
D |
H |
h |
dу |
B |
РДБК1 – 25 РДБК1П – 25 РДБК1 – 50 РДБК1П – 50 РДБК1 – 100 РДБК1П – 100
|
200
230
350
|
300
360
466 |
240
315
450 |
140
180
234 |
20
25
32 |
335
418 402 520
|
Примітка. Число після шифру – умовний діаметр вхідного і вихідного патрубків для типорозмірів регуляторів Dу50 і Dу100 мм. У РДБК1– 25 діаметр вхідного патрубка Dу 25, вихідного Dу 32 мм. Приєднувальні розміри фланців на тиск Pу = 1,6 МПа.
Призначення і характеристика складових регулятора тиску РДБК1:
регулюючий клапан (виконавчий вузол) з регулювальними дроселями, призначений для налагодження регулятора на стійку роботу (без коливань, вібрацій) шляхом зміни площі прохідних перерізів потоків газу на скиданні і до підмембранної камери регулюючого клапану; на регулюючих клапанах регуляторів Dу50 і Dу100 встановлюється регулювальний дросель на скиданні з надмембранної камери для усунення вібрації;
регулятор керування прямої дії підтримує постійний тиск за регулятором незалежно від зміни вхідного тиску і витрати шляхом підтримання постійного тиску в підмембранній камері регулюючого клапана;
регулятор керування непрямої дії підтримує постійний тиск за регулятором незалежно від зміни вхідного тиску і витрати шляхом зміни тиску в підмембранній камері регулюючого клапана;
стабілізатор призначений для підтримання постійного перепаду тиску на клапані регулятора керування непрямої дії; встановлення стабілізатора робить роботу регулятора практично незалежною від коливань вхідного тиску.
Регулятори РДБК виготовляють у двох виконаннях:
РДБК1П, зібраний за схемою прямої дії, що включає в себе односідельний регулюючий клапан, регулятор керування прямої дії, два регулювальних дроселя і дросель з надмембранної камери регулюючого клапану;
регулятор РДБК1, зібраний за схемою непрямої дії, що включає в себе односідельний регулюючий клапан, стабілізатор, регулятор керування непрямої дії, два регулювальних дроселя і дросель з надмембранної камери регулюючого клапана (встановлюється на регуляторах Dу50 і Dу100).
Регулюючі клапани регуляторів РДБК1 мають фланцевий корпус вентильного типу. Сідло клапана – змінне. В нижній частині корпусу кріпиться мембранний привод. У центральне гніздо тарілки впирається штовхач, а в нього шток клапана, який передає вертикальне переміщення тарілки мембрани клапану регулятора. Шток переміщується у втулках направляючої колонки корпуса; на верхньому кінці штока вільно сидить клапан з гумовим ущільненням. Під клапаном знаходиться фільтр, який служить для очистки газу, що надходить до регулятора керування. Зверху корпус закритий кришкою. В верхній і нижній кришках регулюючих клапанів встановлені регулювальні дроселі.
Стабiлiзатор створює при роботі регулятора сталий перепад тиску на регуляторi керування, що робить його роботу малозалежною вiд стрибків вхiдного тиску i включає в себе такi вузли i деталi: корпус, головку, вузол мембрани, сiдло, клапан з пружиною, заглушку, пружину, за допомогою якої прилад настроюється на сталий вихiдний тиск i стакан. Пiдклапанний простiр з’єднаний з мембранною камерою регулюючого клапана.
Регулятор керування непрямої дiї є командним пристроєм, який пiдтримує сталий тиск за регулятором шляхом змiни тиску в пiдмембраннiй камерi порожнини регулюючого клапана незалежно вiд змiни витрати газу i вхiдного тиску. Конструкцiя регулятора керування непрямої дiї майже аналогiчна конструкцiї стабiлiзатора. Рiзниця в тому, що пiдклапанна порожнина не з’єднана з надмембранною камерою; підмембранна камера регулятора керування з’єднана не з пiдмембранною камерою регулюючого клапана, як у стабі-лiзатора, а з атмосферою. У корпусi регулятора керування встановлена пружина для налагодження регулятора на заданий вихiдний тиск.
Регулятор керування прямої дії є командним пристроєм, який пiдтримує сталим тиск за регулятором шляхом забезпечення сталого тиску в мембраннiй камерi регулюючого клапана. Конструктивно вiн вiдрiзняється вiд регулятора керування непрямої дiї тим, що в ньому вiдсутнiй iмпульс контролюючого тиску, а пiдклапанний простiр з’єднаний з пiдмембранною камерою регулятора керування чотирма отворами. У корпусі регулятора керування прямої дії встановлена пружина для налагодження регулятора на заданий вихідний тиск.
Регулювальні дроселі (із підмембранної камери регулюючого клапана і на скидній імпульсній трубці) служать для настроювання на спокійну (без автоматичних коливань) роботу регулятора без його відключення. Регулювальний дросель складається з корпуса, голки з прорізом і пробки. Дросель із надмембранної камери регулюючого клапана служить для настроювання регулятора при виникненні вібрацій. Він включає в себе штуцер з отворами і дросель діаметром d=3мм у регулятора Dy50 і d=4мм у регулятора Dy100.
Регулятор РДБК1П (рисунок 9.13, б) працює наступним чином. Газ вхідного тиску надходить у пiлот 3, від якого через регулювальний дросель 10, – в підмембранну камеру, а через дросель 9 – в надмембранну камеру. Через дросель 8 надмембранна камера зв’язана з газопроводом за регулятором. Тиск у підмембранній камері при роботі регулятора завжди більший за вихідний. Надмембранна камера регулюючого клапана знаходиться під дією вихідного тиску. Завдяки наявності в обв’язці пристрою регулятора керування прямої дії, який підтримує за собою постійний тиск, тиск у підмембранній камері також буде сталим. Будь-які відхилення вихідного тиску від заданого викликають зміни тиску в надмембранній камері, що веде до переміщення основного клапана у нове рівноважне положення, яке відповідає новим значенням вхідного тиску і витрати, при цьому відновлюється вихідний тиск газу.
Принцип дії регулятора РДБК1 (рисунок.9.13, а) наступний. Газ вхідного тиску поступає в стабілізатор 1, а від нього – в пілот непрямої дії 3. Підмембранна камера стабілізатора зв’язана з підмембранною камерою виконавчого вузла. Від пілота газ через регулювальний дросель 10 надходить під мембрану виконавчого вузла і через другий регулювальний дросель 9 викидається в газопровід за регулятором. Надмембранна камера пілота через дросель 8 зв’язана з газопроводом за регулятором. Завдяки неперервному потоку газу через дросель 10 тиск перед ним, а відповідно і в підмембранній камері виконавчого вузла завжди більший вихідного. Перепад тиску на мембрані виконавчого вузла обумовлює підйомну силу мембрани, яка при будь-якому режимі роботи регулятора зрівноважується перепадом тиску на основному клапані і вагою рухомих частин.
Тиск під мембраною виконавчого вузла автоматично регулюється плунжером пілота в залежності від витрати газу і вхідного тиску. Зусилля вихідного тиску на мембрану пілота постійно зрівноважується при настроюванні зусиллям пружини. Будь-яке відхилення вихідного тиску викликає переміщення мембрани і плунжера пілота. При цьому змінюється витрата газу, а відповідно, і тиск під мембраною виконавчого вузла. Таким чином, при будь-якому відхиленні вихідного тиску від заданого, зміна тиску під мембраною виконавчого вузла викликає переміщення основного плунжера в нове рівноважне положення, при якому вихідний тиск відновлюється.
Регулятори РДБК1
і РДБК1П при одночасній зміні витрати
газу в діапазоні 2-100% від максимального
і вхідного тиску на
25%
змінюють
вихідний тиск не більше, ніж на
10%
від налагоджувального тиску. Вони можуть
нормально експлуатуватися при температурі
повітря від –30 до +600С.
При від'ємній температурі повітря
відносна вологість газу при проходженні
його через плунжер регулятора завжди
повинна бути менша одиниці, тоді випадання
вологи з газу буде виключене. Мінімальний
необхідний перепад тиску становить 30
кПа.
Загальний вигляд регуляторів тиску РДБК1 і РДБК1П наведений на рисунку 9.14.
1-стабілізатор; 2, 4, 11, 15, 16 – імпульсні трубки; 3 – командний вузол (пілот); 5 – імпульсний трубопровід; 6, 14 – запірні пристрої (6 – за регулятором, 14 – перед регулятором); 7 – газопровід вихідного тиску; 8 – скидний дросель; 9, 10 – регулювальні дроселі, (9 – верхній, 10 – нижній); 12 – виконавчий вузол; 13 – газопровід вхідного тиску.
Рисунок 9.13 - Схема роботи регуляторів тиску РДБК1 (а)
і РДБК1П (б).
1 – штуцер для імпульсної трубки; 2 – імпульсна колонка;3 – корпус регулюючого клапана; 4, 5 – імпульсні трубки (4 – іде до пілота, 5 – від пілота); 6 – пілот; 7, 8 – дроселі, 9, 12 – трубки; 10 – штуцер для підключення стабілізатора; 11 – стабілізатор; 12 – штуцер до стабілізатора; 13 – кришка регулюючого клапана.
Рисунок 9.14 - Регулятори РДБК1 (а) і РДБК1П (б)
(загальний вигляд)
У регуляторах РДБК1 і РДБК1П (рисунок 9.10) як виконавчі органи використані односідельні регулюючі клапани регуляторів тиску типу РДУК2, тому пропускна здатність регуляторів РДБК1 і РДУК2 однакова, крім того, складовою частиною РДБК1 є пілот КН-2 і стабілізатор, а в регуляторі РДБК1П використаний пілот нової конструкції.
Регулятори тиску встановлюються на горизонтальній ділянці трубопроводу мембранною камерою вниз. Відстань від нижньої кришки мембранної камери до підлоги і зазор між мембранною камерою і стіною при встановленні регулятора в ГРП і ГРУ має бути не менше 300 мм. Імпульсний трубопровід, який з’єднує регулятор з місцем відбору імпульсу вихідного тиску, повинен мати діаметр Dy32. Місцеві звуження прохідного перерізу імпульсної трубки не допускаються. Приєднання імпульсної трубки до нижньої четверті перерізу газопроводу не дозволяється.