Вплив інвестиції на здійснення структурних зрушень в господарстві України.

Можна виділити три основні функції, які виконують інвестиції в економіці: а) інвестиції забезпечують зростання і якісне вдосконалення основного капіталу (фондів), як на рівні окремої фірми, так і на рівні національної економіки; б) інвестиції здійснюють прогресивні структурні економічні зрушення, що стосуються найважливіших народногосподарських пропорцій: відтворювальних, галузевих, вартісних;

в) інвестиції виконають також реалізацію новітніх досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі ефективності виробництва на мікро- і макро- рівнях.

Серед цих функцій інвестиції, найважливіше значення має оптимізація генеральної відтворювальної макроекономічної пропорції - співвідношення між накопиченням і споживанням у складі національного доходу.

Основні напрями підвищення ефективності інвестиції і інвестиційної діяльності.

Дієвість інвестиційної діяльності, як на мікро- так і на макрорівні, визначається ефективністю використання інвестиції і інвестиційних ресурсів. У цьому плані вирішальне значення мають результати господарської діяльності інвестиційних галузей. Їх технічний рівень, організація виробництва, розвиток підприємництва, здібність до освоєння інновацій надають основна дія на інвестиційний цикл, окупність і віддачу інвестиції і їх інвестиційних ресурсів.

Завершальні положення про інвестицію.

З проведеного дослідження витікає, що інвестиції є найважливішою економічною категорією розширеного відтворення, що грає ключову роль в реалізації структурних зрушень в економіці і формуванні народногосподарських пропорцій на макро рівні, адекватних ринковим формам господарювання.

Становлення національної економіки України не заперечує ряду вельми важливих загальних закономірностей в інвестиційній діяльності і інвестиціях, разом з тим, воно породжує загальні сутнісні риси, обумовлені зміною економічних пріоритетів, формуванням національного ринку, прагненням до інтеграції економіки в світове господарство. Тому інвестиції і інвестиційний процес розглядається як результат взаємодії цих чинників.

що Склалася в даний час в Україні кризова ситуація фактично паралізувала інвестиції і інвестиційний процес як на мікро- так і макро- рівні.

З аналізу інвестиції і інвестиційної діяльності, витікає наступний висновок: метою інвестиційних програм в Україні повинна стати переорієнтація значних ресурсів на розвиток галузей, що задовольняють споживчі запити населення. При цьому необхідно в перелік пріоритетних напрямів включити і галузі соціальної інфраструктури.

Аналіз також показує, що в даний час капітальні вкладення, в основному, сосредотачиваются у сфері основного виробництва. Відсутність розвиненої сфери послуг виробничого характеру негативно позначається на ефективності виробничої діяльності. Тому інвестиційна стратегія в даний час повинна бути орієнтована на першочергове задоволення потреб в розвитку тих галузей, які доповнюють і обслуговують основне виробництво.

Останніми роками відбулося різке скорочення витрат на соціально-культурні потреби, а також науку і наукове обслуговування, що привело до прямого занепаду даної сфери. Представляється доцільним при визначенні пріоритетів капітальних вкладень в основне виробництво, виробнича і соціальна інфраструктури виходити з основного критерію - показника ефективності інвестицій. Але при цьому необхідно розробити методику обліку створюваного продукту в сферах матеріального і нематеріального виробництва.

Глобальні народногосподарські пропорції формуються на основі певної галузевої структури інвестиції. Що склалася в даний час в Україні галузеву структуру інвестиції, не можна вважати оптимальною. З проведеного аналізу витікає, що основними напрямами підвищення ефективності інвестиції і інвестиційної діяльності, в даний час і в найближчій перспективі, будуть:

- поліпшення відтворювальної структури капіталовкладень, підвищення питомої ваги витрат на технічне переозброєння і реконструкцію підприємств, що діють, за рахунок зменшення питомої ваги нового будівництва у виробничій сфері;

- удосконалення технологічної структури капітальних вкладень, збільшення в їх складі питомої ваги устаткування і скорочення, відповідно, будівельно-монтажних робіт;

- зміна галузевої структури капітальних вкладень з погляду значного підвищення життєвого рівня населення, на користь галузей, які виробляють продукти харчування і предмети особистого споживання (сільське господарство, що переробляють галузі, легка і харчова промисловість), сфера обслуговування; - пріоритетне забезпечення капітальними вкладеннями прогресивних напрямів науково-технічного прогресу, які сприяють зниженню ресурсоємкості виробництва і підвищенню якості продукції; - збільшення об’ємів капітальних вкладень на будівництво комфортного житла і інших об’єктів суспільного користування і медичного забезпечення; - збалансованість інвестиції і їх інвестиційного циклу.