Особливості формування інвестиції і інвестиційних ресурсів в ринковій економіці.

Вихід України з сьогоднішньої кризи вимагає розробки і реалізації ефективної державної інвестиційної політики. Її необхідність обумовлена перш за все тим, що інвестиції і пов′язані з ними структурні зрушення в економіці, грають ключову роль у формуванні макроекономічних пропорцій.

Інвестиційна діяльність - це стрижень процесу розширеного відтворення і швидка ліквідація багатьох диспропорцій в розвитку народного господарства України. Значущість інвестиції, у відтворювальному процесі економіки, можна охарактеризувати таким чином: “Відтворення - це процес інвестування економіки”.

Інвестиції і інвестиційний процес, що відображає відтворення засобів виробництва в Україні, включає формування нагромаджуваної частини національно доходу, розподіл і фінансування капітальних вкладень, використання основних фондів. Інше тлумачення інвестиції, як інвестиційного процесу, було б свідоцтвом штучного відособлення капітального будівництва з єдиного відтворювального комплексу.

Необхідно відзначити, що ринкові відносини в інвестиційній діяльності перш за все зачіпають її джерела - джерела інвестиції. Якщо розглядати національну економіку в цілому, то джерелами інвестиційних вкладень виступають фонд відшкодування, у вигляді амортизаційних відрахувань і фонд накопичення, виступаючий як частина національного доходу. На рівні ж підприємств і об’єднань, інших господарюючих суб’єктів вона здійснюється за рахунок власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток від інвестиції, амортизація, грошові накопичення, заощадження населення, фінансові кошти юридичних осіб і т.д.), позичених фінансових коштів інвесторів (облігаційні позики, банківські і бюджетні кредити), привернутих фінансових коштів інвесторів (засобів, які отримують від продажу акцій і облігацій, пайових і інших внесків громадян і юридичних осіб), а також бюджетних інвестиційних асигнувань.

Необхідно сказати, що фінансова інфраструктура ринку, забезпечує акумуляцію накопичень і обертає їх ефективні інвестиції. Це, особливо, актуально для України в справжній період розвитку і становлення її ринкових структур, пошуку адекватних ринковим формам господарювання форм здійснення інвестиційного процесу.

В ролі інституційних інвесторів виступають, як правило, інвестиційні і комерційні банки, інвестиційні і пенсійні фонди, холдінг-компанії, страхові компанії, компанії по торгівлі цінними паперами і ін. Саме за допомогою цієї системи заощадження населення трансформуються в інвестиції.

Кредитно-фінансова сфера (фінансово-кредитний ринок України) надає фінансові і реінвестовані кошти для інвестиції в розпорядження підприємств і інших господарюючих суб’єктів і саме на нім відбувається переміщення грошових коштів з тих секторів економіки, де є їх надлишок, в ті сектори, які відчувають в них нестачу, а також з галузей з меншою прибутковістю на вкладення інвестиції, в галузі з більшою прибутковістю інвестиції.

В цілому, кажучи про джерела інвестиції, слід зазначити, що вони визначаються рівнем розвитку економіки, її ефективності і віддачею використовуваних ресурсів. У цьому сенсі що склалася, в даний час, кризова ситуація в світі фактично підірвала інвестиційний процес в Україні, як на макро- так і на мікро- рівнях. Фондовий ринок вкачався майже десь на 80-85%. У зв′язку з цим кризою пішов відтік іноземних інвестиції. Однобока інфляційна політика в державі зараз привела до руйнівної інфляції, зростання цін і знецінення грошей.