1.3. Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього

Більшість вчених світу визнають, що офіційною датою виник­нення незалежного аудиту в сучасному його значенні є 23 жовтня 1854 р. Саме тоді Спілці бухгалтерів Единбургу був наданий статус королівської, її членам присвоєно звання "привілейованих бухгал­терів". Спілка бухгалтерів Единбургу налічувала 180 членів, Інсти­тут бухгалтерів та експертів Глазго — 144, а Спілка бухгалтерів Абердіно — 224.

Шотландська бух. практика стала широко популярною, і вже до поч. XX ст. було створено 12 орг-й про­ф. бух-рів:

-1854 р. — Спілка бухгалтерів Единбургу,

-1855 р. — Інститут бухгалтерів та експертів Глазго,

-1867 р. — Спілка бухгалтерів Абердіно,

-1870 р. — Інститут привілейованих бухгалте­рів Англії та Уельсу,

-1880 р. — Інститут привілейованих бухгалте­рів Канади,

-1886 р. — Інститут привілейованих бухгалтерів Авст­ралії,

- 1887 р. — Спілка бухгалтерів Австралії,

-1887 р. — Амери­канський інститут дипломованих громадських бухгалтерів,

-1888 р. — Інститут привілейованих бухгалтерів Ірландії,

-1891 р. — Приві­лейована асоціація дипломованих бухгалтерів Англії,

-1894 р. — Спілка бухгалтерів Нової Зеландії,

-1895 р. — Інститут реєстрова­них бухгалтерів Голландії.

1.4. Становлення і розвиток аудиту в Україні

Офіц. визнання обов'язк. аудиту відбулося 1993 р., через 2р. після проголошення незал-ті У., у зв'яз­ку з прийняттям ЗУ "Про ауд. д-ть". Розвиток аудиту в Україні можна поділити на такі етапи:

Перший - 1987-1992 рр. - створення перших аудиторських структур.

Другий - 1993-1998 рр. - формування нормативно-правової бази аудиту в Україні.

Третій - 1999-2002 рр. - діяльність аудиту на новій норма­тивно-правовій базі та посилення монопольного становища представ­ників провідних іноземних аудиторських послуг в Україні.

Четвертий - 2003 р. - дотепер — прийняття міжн. ст-тів та етики Міжн. федерації бух-рів в якості Нац. ст-тів а-ту.

Тема 2. Види аудиту та його відмінність від інших форм контролю

2.1. Види аудиту та його класифікація

Більшість учених залежно від суб'єкта аудиту окре­мо виділяють аудит зовнішній і внутрішній.

Зовн. аудит в Україні здійснюється незалежними сертифікованими аудиторами на договірній основі зі суб'єктами господар­ської діяльності згідно з Законом України "Про аудиторську діяль­ність". Незалежні аудитори (аудиторські фірми) повинні отримати в АПУ сертифікат аудитора. Аналогічно ви­значають, виходячи із мети і завдання аудиту, об'єкти контролю. Мету і завдання зовнішнього аудиту обумовлює договір між аудитором (ауд. фірмою) і клієнтом. Організація роботи і їх функціональні обов'язки для зовнішніх аудито­рів визначає директор ауд. фірми. У випадку, коли аудитор здій­снює діяльність не як юридична особа, він керується тільки чин­ним законодавством і МСА. Зовн. аудитор по­винен скласти спеціально створеній АПУ комісії іспити на право отримання сертифіката а-ра. З/П зовн. а-­рів залежить від обсягу викон. робіт, хоч багато крупних ауд. фірм У. викор. погодинну форму опл. праці. Зовн. а-ри насамперед відповідальні перед клієнтом і тре­тіми особами. Характер і рівень відповідальності зовнішніх аудито­рів визначається Законом України „ Про аудиторську діяльність” і договором на аудиторську перевірку, укладеним між аудитором (аудиторською фірмою) та клієнтом. Крім матеріальної відповідальності, зовнішній аудитор може нести адміністративну відповіда­льність. Зовнішній аудитор звітується перед замовником у вигляді скла­дання аудиторського висновку, один з примірників якого у перед­бачених законом випадках передається в певні контролюючі орга­ни і публікується в пресі.

Внутр. аудит здійснюється висококваліфікованими штатни­ми прац-ками самого підприємства. Для внутрішніх аудиторів сертифікат не обов'язковий. Мету і завдання внутрішнього аудиту завдання ставить керівництво підприємства. Аналогічно ви­значають, виходячи із мети і завдання аудиту, об'єкти контролю. Організація роботи внутрішніх аудиторів і їх функціональні обов'язки визначає керівник під-ва. Внутр. а-ром може бути прац-к із вищ. або сер. спец. освітою без серти­фіката а-ра. З/П внутр. а-рів визначається чинною системою оплати праці на даному під-ві. Внутр. а-ри підзвітні й несуть відповідальність перед керівництвом підприємства, де вони є штатними працівниками. Внутрішній аудитор звітуєть­ся тільки перед своїм керівництвом.

Зовн. аудитор певною мірою покладається на резуль­тати роботи внутрішнього аудиту. При розв'язанні однакових зав­дань внутрішні та зовнішні аудитори можуть використовувати ті ж самі прийоми і процедури контролю. Це підтверджує тісний зв'язок між зовнішнім і внутрішнім аудитом.

Один з найважливіших видів аудиторських послуг є аудит фі­н. звітності. Основною метою і завданням цього виду аудиту є підтвердження бухгалтерської звітності. Обсяг цього виду аудиту значною мірою залежить від чинного законодавства.

Основною метою аудиту "на відповідність" є перевірка фін. стану підприємств, підтвердження достовірності показників звітності та іншої інформації на вимогу законодавства. У процесі аудиту "на відповідність" аудитори керуються положеннями ЗУ "Про цінні папери і фондову біржу", "Про банкрут­ство" та іншими законод. і нормат. актами, а також процедурами і правилами, регламентованими персоналу підприєм­ства вищим керівництвом (адміністрацією).

Закордонна і вітчизняна економічна література окремо розгля­дає управлінський (операційний) аудит. Управлінський (операційний) аудит поділяється на три види: 1) функціональний (аудит окремих функцій постачання, вир-ва, збуту або функції отри­мання і витрачання коштів, здійснення грош. розрахунків тощо [у вітч. ек. літературі це називають процесами (ци­клами) госп. операцій]); 2) організаційний (передбачає дослідження певної підсисте­ми або окремих структурних підрозділів, наприклад, відділу, цеху або дочірньої компанії). Основну увагу спря­мовує на виявлення того, наскільки ефективно і продуктивно вза­ємодіють функції. Для нього особливо важливий план організації і метод координації діяльності. 3) спеціальний (різноспрямований і визначається потребами адміністрації). До спеціального аудиту можна віднести визначення неефективності функціонування системи електронної обробки даних, дослідження можливості зловживань у тому чи іншому підрозділі підприємства, пропозиції про зниження собівартості продукції (ро­біт, послуг) тощо.

За функціональними, організаційними і спеціальними ознака­ми можна класифікувати не тільки управлінський аудит, а й аналогічно аудит фінансової звітності, процес якого теж здійсню­ється за циклами господарських операцій і виробництва.

Екологічний аудит — це аналіз рівня відповідності організації вимогам екологічного законодавства. Цей вид аудиту широко використовується в індустріальне розвину­тих регіонах України, зокрема в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій областях.

Однопредметний аудит — це дослідження питання одного виду (предмета) аудиту — платоспроможності емі­сії цінних паперів та ін. Багатопредметний аудит охоплює широке коло об'єктів контролю.

Колективний аудит передбачає діяльність окремих аудиторів через аудиторські фірми, а приватний — коли процес аудиту здійснюєть­ся окремим аудитором, котрий зареєстрований в органах влади як підприємець (не юридична особа).