13.5. Звіт аудитора перед замовником

Аудитори (аудиторські фірми) після завершення аудиторської перевірки одночасно зі складанням аудиторського висновку готують і подають замовникові (власникам, акціонерам, керівництву підпри­ємства) у письмовій формі звіт.

Дані, що містить звіт аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва клієнта відомостей про недоліки в бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок у фінансовій звітності, а також в порядку внесен­ня конструктивних пропозицій про удосконалення систем бухгал­терського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта.

Аудитор у звіті вказує на виявлені помилки і перекручення в системі бухгалтерського обліку клієнта, що суттєво впливають на достовірність його звітності. Він може привести у звіті будь-яку інформацію стосовно проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб'єкта, яку буде вважати за доцільну.

Письмову інформацію аудитора не можна розглядати як повний звіт про всі існуючі недоліки. Вона охоплює лише ті з них, що були виявлені під час аудиторської перевірки.

Звіт аудитора перед замовником складається у довільній формі.

У практичній діяльності аудитор (аудиторська фірма) як звіт перед замовником найчастіше вибирають форму акта аудиторської перевірки.

Внутрішньофірмові форми звіту повинні бути затверджені керів­ником аудиторської організації, і в обов'язковому порядку їх повинні дотримуватися працівники при підготовці цього документа. Аудито­ри, котрі здійснюють свою діяльність самостійно, зобов'язані розро­бляти (або прийняти з урахуванням кваліфікаційних рекомендацій) акуратну і однотипну форму надання письмової інформації, яку в подальшому можуть застосовувати постійно.

Письмова інформація аудиторської фірми (аудитора) повинна містити в обов'язковому порядку такі відомості:

- реквізити аудиторської організації, а саме: офіційне наймену­вання і юридична (поштова) адреса аудиторської фірми або прізви­ще, ініціали й адреса аудитора, який здійснює діяльність самостій­но; номер і дату реєстраційного посвідчення; номер і дату видачі сертифіката аудитора;

- реквізити економічного суб'єкта, що перевіряється, а саме: офіційне найменування і юридична (поштова) адреса підприємства; номер і дата реєстраційного посвідчення; перелік посадових осіб (прізвища, ініціали, посади), відповідальних за складання бухгал­терської звітності юридичної особи;

- вказівку про період часу, до якого належить документація економічного суб'єкта, перевірена в ході аудиту, дату підписання письмової інформації аудитора;

— виявлені в ході аудиту суттєві порушення встановленого зако­нодавством України порядку ведення бухгалтерського обліку і скла­дання бухгалтерської звітності, що впливають або можуть вплинути на її достовірність;

- результати перевірки організації та ведення бухгалтерського обліку, складання відповідної звітності та стану системи внутріш­нього контролю економічного суб'єкта.

В додаток до акта аудиторської перевірки варто вводити такі відомості:

- особливості виконання аудиторської перевірки, передбачені договором між аудиторською організацією та економічним суб'єк­том, а також особливості виконання роботи, що стали відомі в ході перевірки;

- перелік основних об'єктів бухгалтерського обліку, які підля­гали аудиторському контролю;

- відомості про методику аудиторської перевірки, підтверджен­ня того, що аудиторська організація дотримувалася в роботі правил (стандартів) аудиторської діяльності, вказівки на те, які розділи бухгалтерської документації були перевірені суцільним способом, а які вибірковим порядком, і на основі яких принципів здійснювала­ся аудиторська вибірка;

- перелік зауважень, вказівок на недоліки та рекомендації;

- оцінку кількісних розходжень звітних і (або) податкових показників за даними економічного суб'єкта і прогнозних за резуль­татами перевірки аудиторської організації;

- при перевірці великих економічних суб'єктів зі складною органі­заційною структурою — відомості про здійснення перевірок філій, під­розділів і дочірніх фірм такого економічного суб'єкта, викладення зага­льних результатів перевірок і аналіз впливу цих приватних результатів на підсумки аудиторської перевірки економічного суб'єкта загалом.

Відомості, що містяться в письмовій інформації аудитора, повинні бути чіткими, змістовними. У необхідних випадках у письмовій інформації аудитора повинні бути обгрунтування кількісних розра­хунків і оцінок, посилань на документи чинного законодавства.

У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку повин­но бути зазначено, які зауваження є суттєвими, а які ні, чи впли­вають (можуть впливати) перелічені зауваження та недоліки на висновки, зроблені аудитором.

У випадку підготовки аудиторською організацією умовно-позитивного висновку, негативного висновку або відмови від висловлення думки в письмовій інформації (звіті) ауди­тора, повинна міститися розгорнута аргументація причин, що спо­нукали до такої думки аудитора.

Отже, на відміну від аудиторського висновку акт аудиторської перевірки не подається державним органам, не має офіційного пра­вового статусу і може розглядатися тільки як конфіденційний доку­мент внутрішнього використання.

За змістом акт аудиторської перевірки — це систематизоване викладення підсумків аудиторського дослідження, згідно зі завдан­нями, обумовленими договором. Він містить детальну інформацію про виявлені недоліки, помилки і неточності, а також рекомендації та пропозиції щодо їх виправлення та запобігання повторному ви­никненню в майбутньому.

За обсягом акт аудиторської перевірки може бути досить вели­ким — до декількох десятків аркушів. Стиль викладення інформа­ції в акті повинен відповідати вимогам ділової мови документа, факти треба висвітлювати докладно.

Акт аудиторської перевірки (або інші форми звіту аудитора перед замовниками) призначений тільки для клієнта і не може бути розголошений без його згоди.