2.1.2. Організація, форми та методи морально-психологічного забезпечення бойової підготовки.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням бойової підготовки здійснює командир, а його основним організатором є заступник командира з гуманітарних питань (офіцер-психолог), який несе відповідальність за стан морально-психологічного забезпечення і якість спланованих заходів.

Командири віддають розпорядження щодо морально-психологічного забезпечення виконання задач бойової підготовки: здійснюють контроль за виконанням своїх розпоряджень та корегують їх; дають оцінку якості морально–психологічного забезпечення і ставлять задачі щодо його покращення.

Органи з гуманітарних питань узгоджують зі штабами терміни і місце проведення основних заходів морально-психологічного забезпечення, тобто узгоджують плани морально-психологічного забезпечення з планами бойової підготовки. Вони відповідають за виконання розпорядження щодо морально-психологічного забезпечення бойової підготовки; безпосередньо організують морально-психологічне забезпечення, складають відповідні плани та організують їх виконання; доповідають командирам і начальникам старших органів з гуманітарних питань про морально-психологічний стан особового складу та проведених основних заходах, а також про існуючі проблеми і шляхи їх вирішення. Крім того органи з гуманітарних питань:

• здійснюють методичну підготовку командирів усіх рівнів та їх заступників з гуманітарних питань (в порядку підлеглості) організації і проведенню морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ;

• надають допомогу командирам в організації морально-психологічного забезпечення та здійснюють контроль за якістю проведення заходів морально-психологічного забезпечення і самих занять по бойовій підготовці;

• організують та проводять заходи морально-психологічного забезпечення занять з бойової підготовки;

• узагальнюють та запроваджують передовий досвід морально-психологічного забезпечення в практику всіх підрозділів, частин і з’єднань;

• виявляють недоліки та визначають шляхи їх усунення, дають відповідні вказівки, рекомендації;

• виносять на обговорення проблеми морально–психологічного забезпечення на наради і збори, визначають шляхи його покращення;

• відпрацьовують доповіді щодо стану, пропозиції до розпорядження командирів з морально-психологічного забезпечення.

Таким чином, органи з гуманітарних питань всіма наявними формами і методами роботи повинні домагатися, щоб морально-психологічне забезпечення було конкретним, постійним, активним, цілеспрямованим, щоб зміст морально-психологічного забезпечення відповідав тим задачам, які вирішуються в ході занять по бойовій підготовці.

Безпосередньо заступник командира частини (підрозділу) з гуманітарних питань згідно своїх функціональних обов’язків:

• особисто відповідає за якість заходів морально-психологічного забезпечення бойової підготовки особового складу;

• організує та скеровує діяльність командирів підрозділів, начальників служб, офіцерів з гуманітарних питань щодо виконання завдань морально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

• особисто очолює методичну підготовку керівників занять всіх категорій з питань морально-психологічного забезпечення та навчає їх основам, формам і методам морально-психологічного забезпечення з видів бойової підготовки.

Головним із усього комплексу завдань бойової підготовки особового складу є удосконалення бойової майстерності (вишколу) військовослужбовців та бойової злагодженості військових підрозділів.

До морально-психологічних компонентів бойової майстерності відносяться:

• організованість, як спроможність свідомо упорядкувати власні дії у напрямі ефективного вирішення завдань бойового навчання;

• тактична підготовленість, як сукупність стійких навичок та прийомів по вирішенню типових тактичних завдань;

• бойова вправність (умілість), як спроможність гнучко та своєчасно використовувати свої властивості та здібності за будь–яких умов військової служби, оперативно знаходити рішення та виконувати їх під час навчально–бойової діяльності;

• бойова стійкість (надійність), як спроможність не знижувати бойових якостей під впливом небезпеки, негативних (психотравмуючих) факторів, зберігати та відновлювати високу боєздатність.

Для ефективного формування бойової майстерності особового складу необхідно створити наступні психічно-педагогічні умови:

• удосконалення уявлень та знань особового складу про характер навчально-бойових завдань, умов та засобів їх виконання;

• дотримання послідовності при переході від опрацювання окремих питань до виконання комплексних завдань, від підготовки окремого військовослужбовця до підготовки частини в цілому;

• надбання та удосконалення офіцерським і сержантським складом командних, виховних, методичних якостей та умінь; тренованості в керівництві, вихованні та навчанні підлеглих;

• систематичне ускладнення вправ при виконанні дій особисто та у складі підрозділу;

• максимальне наближення умов навчання до бойових умов шляхом широкого застосування засобів візуальної та звукової імітації,

• впровадження під час навчання елементів контрольованого ризику та небезпеки, проведення занять в складних погодних умовах, вночі;

• надання максимальної самостійності військовослужбовцям в процесі навчання, утворення умов, які потребують від них проявів активності, рішучості, ініціативи та відповідальності;

• безперервне удосконалення бойових якостей шляхом імітування надзвичайних обставин та нештатних ситуацій: виходу з ладу технічних засобів, елементів озброєння, постійного та наростаючого використання перешкод, ускладнень, елементів несподіваності та раптовості.

Бойова підготовка буде значно ефективнішою за умов цілеспрямованого застосування ускладнень, до яких відносяться: нічний час (особливо термін часу з 3 до 5 години); складні погодні умови (дощ, сніг, густий туман, вітер); швидкий темп зміни тактичної обстановки; часткове порушення управління або фактична відсутність командира; застосування спеціальних засобів та засобів захисту; тривале перебування у бойовій техніці, у іншому обмеженому просторі; застосування звукових, візуальних та інших ефектів; створення різноманітних перешкод, дії на пересіченій місцевості, в тунелях, на висоті...).

Заступнику командира частини (підрозділу) з гуманітарних питань необхідно планувати заходи морально-психологічного забезпечення бойової підготовки як елементи плану бойової підготовки відповідно до його розділів із зазначенням конкретних тем, термінів та тривалості заходів виходячи із розрахунку проведення:

1. Двох–трьох заходів по тематиці морально-психологічного забезпечення бойової підготовки під час учбово-методичних зборів з керівниками занять;

2. Одного заняття на місяць з командирської підготовки з офіцерами управління та одного заняття з командирами взводів;

3. Контрольних занять з офіцерами, заліків з основ морально–психологічного забезпечення бойової підготовки - один раз за період навчання;

4. Інструкторсько–методичні, показові заняття по тематиці морально–психологічного забезпечення з офіцерами управління, командирами рот – один раз на період навчання, з командирами взводів – два рази.

Під час планування інструкторсько–методичних заходів з керівниками занять з бойової підготовки особливу увагу приділяти наступним питанням:

а) самоконтролю та взаємної морально-психологічної допомоги, особливо прийомам подолання страху, напруженості та інших негативних психічних станів військовослужбовців;

б) збудження здорового суперництва та конкуренції серед особливого складу під час бойового навчання, особливо під час відпрацювання бойових нормативів та тренувань.

Важливим напрямом удосконалення системи морально–психологічного забезпечення бойової підготовки є комплексна реалізація усіх форм, методів та засобів впливу на особовий склад.

Методами морально–психологічного забезпечення бойової підготовки є: переконання; заохочення; приклад; моделювання; алгоритмізація; тренінги; інструктування; консультування; інформаційний аналіз; ділові ігри; метод практичних вправ та тренувань; метод екстремальних (аварійних, позаштатних) ситуацій; метод стресових впливів; методи емоційно-вольової саморегуляції: самопереконання; самотренування (включаючи аутогенне); саморелаксація.

Підготовка керівників занять з питань морально-психологічного забезпечення бойової підготовки здійснюється в системі занять з командирської підготовки, на тематичних інструкторсько-методичних заняттях, зборах, військових конференцій тощо. Особливу увагу у підготовці керівників слід звертати на важливість самостійного вдосконалення методики морально-психологічного впливу на особовий склад під час занять з бойової підготовки.

Доцільно один раз на учбовий період в межах частини проводити з керівниками занять залік по знанню основ організації і проведення морально-психологічного забезпечення бойової підготовки. Напередодні виконання найбільш складних та важливих заходів бойової підготовки (навчань, тренувань, стрільб, маршів) слід проводити інструктування керівників занять (навчальних місць), старших по напрямам з питань морально-психологічного забезпечення вказаних заходів. Особливу увагу слід звертати на необхідність ефективного поєднання форм і методів морально-психологічного впливу, забезпечення збереження життя та здоров’я особового складу.

Під час реалізації завдань морально-психологічного забезпечення бойової підготовки використовуються всі відомі форми роботи з особовим складом: загальні збори; лекції та доповіді; інструктивно-методичні та показові заняття; консультації; наради з офіцерами, прапорщиками, сержантами та членами активу; зустрічі з представниками командування, ветеранами, кращими фахівцями; конкурси, вікторини, естафети; конференції, присвячені обміну досвідом та вечори вшанування кращих за військовою спеціальністю.

Важливим засобом підвищення ефективності морально-психологічного забезпечення бойової підготовки є використання тематичної наочної агітації, демонстрації учбових, документальних та художніх відео та кінофільмів, перегляд телевізійних передач, слайдів, діафільмів, прослуховування тематичних радіовипусків.

В останній час у якості перспективного засобу морально-психологічного забезпечення бойової підготовки у частинах (підрозділах) створюються спеціалізовані кімнати (класи) психологічної підготовки особового складу, де здійснюються психодіагностичні, психокорекційні та психореабілітаційні заходи, вирішуються конкретні завдання морально-психологічної підготовки особового складу, підвищення його емоційно-вольової стійкості, проводиться освітня та методична робота.

Важливим напрямом підвищення ефективності заходів морально-психологічного забезпечення бойової підготовки є застосування активних методів навчання. Серед них можна порекомендувати наступні: аналіз конкретної ситуації; професійна консультація; військово–професійна гра; метод круглого столу; учбова тематична дискусія; метод "мозкової атаки".

Крім того, на заняттях з відповідних тем бойової підготовки повинні обов’язково використовуватися: відеозаписи реальних випадків (подій), фрагменти занять, тренувань; кіноепізоди художніх та документальних фільмів; аудіозаписи, інтерв’ю, доповідей; фотодокументи, схеми, графіки, діаграми, що відображають стан певного факту або процесу реальних подій; "досьє ситуацій" – набори документів, звітів, листів, доповідних записок, наказів, директив, інструкцій, рекомендацій, планів, розробок. Використання керівниками занять цих та інших засобів активізації та покращення бойової підготовки повинно особисто підтримуватися заступником командира з гуманітарних питань.

Актуальним напрямом поліпшення морально–психологічного впливу на якість бойової підготовки є ефективне використання наочної агітації. Під час проведення занять бойової підготовки на стрільбищах, полігонах, у навчальних центрах з метою морально-психологічного забезпечення цих заходів застосовується похідний комплект наочної агітації.

Не менш важливим напрямом підвищення ефективності морально–психологічного забезпечення бойової підготовки є удосконалення професіоналізму та компетентності заступників командирів та інших офіцерів з гуманітарних питань, знання технологій морально-психологічного забезпечення, чітка алгоритмізація їх діяльності в організації та проведенні заходів морально–психологічного забезпечення бойової та мобілізаційної підготовки.

Загальний алгоритм роботи заступників командирів з гуманітарних питань щодо морально–психологічного забезпечення бойової, мобілізаційної готовності військ (сил), бойової готовності включає:

1. Щомісячне планування заходів.

2. Постійне уточнення планів мобілізаційної роботи, розрахунків, додатків до планів бойової готовності і тренувань з бойової та мобілізаційної готовності.

3. Постановка завдань офіцерам з гуманітарних питань стосовно конкретних заходів мобілізаційної роботи та контроль виконання.

4. Виїзди до військкоматів, які комплектують частини, уточнення планів, підбір фахівців з гуманітарних питань.

5. Планування занять з офіцерами з гуманітарних питань запасу, підготовка та особисте щомісячне проведення занять з ними.

6. Періодична перевірка готовності техніки і майна органів з гуманітарних питань, її укомплектованості та боєздатності.

7. Методична допомога офіцерам підрозділів щодо якісного проведення занять з бойової та гуманітарної підготовки.

8. Налагодження системи постійного інформування про воєнно-політичну обстановку в світі, регіоні, в Україні.