3.2.2. Методики оцінки морально-психологічного стану особового складу підрозділів, частин та з’єднань

Однією із важливих умов ефективного управління поведінкою військовослужбовців та організації заходів морально-психологічного забезпечення бойової підготовки та застосування військ є оцінка його МПС з метою своєчасної координації дій посадових осіб (заходів) щодо його формування та підтримки на рівні, який сприятиме якісному виконанню поставленого завдання.

Зазвичай, оцінка МПС окремих військовослужбовців здійснюється за допомогою психологічних тестів. У нашому випадку мова йде про військовий колектив, як цілісне утворення. Більшість характеристик МПС військових колективів не можуть бути оцінені об’єктивними методами вимірювання. Малоефективними є й методи сумування результатів психологічних тестів окремих військовослужбовців, а також соціологічних опитувань. Так, або інакше необхідним є застосування суб’єктивних експертних оцінок.

Сьогодні в Збройних Силах України для оцінки МПС особового складу застосовується цілий ряд методів та методик. До числа таких методик належать методики, авторами яких є: М.Й. Варій, Г.А. Давидов, Ю.А. Московчук, методика оцінки МПС, запропонована комітетом керівників органів по роботі з особовим складом міністерств оборони держав-учасниць СНД.

Оцінка МПС військового підрозділу в мирний та у воєнний час за методикою М.Й. Варія.

Морально-психологічний стан особового складу військового підрозділу у методиці М.Й. Варія – це цілісне, визначальне морально-психологічне явище, яке є похідним від інтегрованої єдності й взаємодії духовних, моральних, морально-психологічних, політичних, національних, соціальних, економічних, військово-службових, навчально-бойових (у воєнний час бойових), інших соціально-психологічних і психологічних чинників, котрі інтеграційно відображаються в їх соціальній психіці у вигляді певних морально-психологічних стереотипів, спрямовуючих його діяльність і поведінку.

Структурно, МПС особового складу будь-якого військового підрозділу в мирний і воєнний час М.Й. Варій поділяє на п’ять рівнів: 1) здоровий; 2) задовільний; 3) критичний; 4) деструктивний; 5) нездоровий. Кожен рівень визначає ступінь готовності особового складу вести бій, вирішувати бойові та інші військово-службові завдання, діяти у відповідності з вимогами Статутів і присяги; рішучості відстоювати національні цінності суспільства, інтереси свого народу, його свободу, територіальну цілісність і незалежність; бойової активності, непохитності і наполегливості у досягненні поставлених цілей. Виступаючи основною серцевиною духовних сил особового складу, МПС забезпечує їх відповідну спрямованість і цілісність.

Для практичної оцінки МПС військового підрозділу Варієм розроблено ряд методик, серед яких провідне місце відводиться трьом:

1. Методика ФІМ (функціонально-інтегративна методика оцінки МПС особового складу військового підрозділу в мирний час), розрахована на опитування всього особового складу підрозділу, або за науково обґрунтованою вибіркою, згідно опитувальника (додаток 1).

В даній методиці кожному лінгвістичному ствердженню дається відповідна кількість балів. А саме: “так” – 3; “думаю, що так” – 2; “не можу визначитись” – 1; “ні” – 0. Підраховується загальна сума балів кожного респондента за формулою:

Q1= Σ(1-5, 11-15, 21-25, 31-35, 41-45) - Σ(6-10, 16-20, 26-30, 36-40, 46-50).

В подальшому визначається середньоарифметична сума балів:

Qср = (QІ +Q2+...+Qn-1+Qn)/n

де: – Qcp – середньоарифметична сума балів;

– Q1, Q2, Qn-1, Qn – кількість балів, набраних кожним респондентом;

• n – загальна кількість респондентів.

Тоді полярність буде:

1) Позитивною при Qср = 75 ± 46; 2) Значно позитивною при Qср = 45 ± 16; 3) Невизначеною при Qср = 15±(-14); 4) Значно негативною при Qср = (-15)± ±(–44); 5) Негативною при Qср = (-45)±(-75).

Виходячи з такої полярності, визначається коефіцієнт морально-психоло-гічної рівноваги (R) за формулою: R = Qср/75. При чому морально-психоло-гічний стан особового складу буде: 1. Здоровим при 1>R>0,61; 2. Задовільним при 0,6>R>0,21; 3. Критичним при 0,2>R>(-0,19); 4. Деструктивним при (-0,2)>R>(-0,6); 5. Нездоровим при (-0,61)>R>(-1).

2. Методика ФЕМ (функціонально-експертна методика оцінки МПС особового складу у мирний час), яка розрахована на опитування одного або кількох експертів, у якості яких повинні виступати заступники командира батальйону і вище, командири рот і вище, їх заступники з гуманітарних питань, а також фахівці (психологи і соціальні психологи) відділення гуманітарних питань.

Методика ФЕМ дозволяє за допомогою певної кількості балів, які характеризують якість соціально-психологічних явищ і процесів, визначити їх полярність, згідно таблиці-опитувальника (додаток 2).

Кожному лінгвістичному твердженню дається відповідна кількість балів, а саме: “високий чи позитивний” – 3; “середній чи значно позитивний” – 2; “низький чи значно негативний” – 1; “відсутній чи негативний” – 0.

Підраховується сума балів за формулою:

Q1=Σ(1-18, 21-26, 30-35)-Σ(19-20, 27-29)

Якщо респондентів (експертів) декілька то полярність визначається за формулою:

Qср= Q1+Q2+…+Qn–1+Qn/n

де: Qcр – середньоарифметична сума балів;

• Q1, Q2, Qn-1, Qn – кількість балів набраних кожним експертом;

• n – кількість експертів.

У цьому випадку полярність морально-психологічних явищ, які протікають у військовому підрозділі, буде: 1. Позитивною при Q1(Qср) = 90±68; 2. Значно позитивною = Q1(Qср) = 67±45; 3. Невизначеною при Q1(Qcp) = 44±22; 4. Значно негативною при Q1 (Qср) = 21±(-2); 5. Негативною при Q1 (Qср) = (-3)±(-25).

Причому МПС особового складу буде: 1) Здоровим при 1>R>0,76; 2) Задовільним при 0,75>R>0,51; 3) Критичним при 0,5>R>0,24; 4) Деструктивним при 0,23>R>(-0,02); 5) Нездоровим при (-0,03)>R>(-0,28).

3. Методика ФЕВ (функціонально-експертна методика оцінки МПС особового складу в бойових умовах). Методика розрахована на одного або кількох експертів, в якості котрих повинні виступати насамперед командири підрозділів та їх заступники з гуманітарних питань. Проводиться методика згідно таблиці-опитувальника (додаток № 3).

Кожному лінгвістичному твердженню дається відповідна кількість балів, а саме: “високий чи позитивний” – 3; “середній чи значно позитивний” – 2; “низький чи значно негативний” – 1; “відсутній чи негативний” – 0.

Сума балів підраховується за формулою:

Q1 = Σ (1-4, 6-20, 25) – Σ (5, 21-24, 26-30)

Якщо експертів декілька, то визначається їх середньоарифметична сума балів за формулою:

Qср = Q1+Q2+…+Qn-1+Qn/n

де: Qcр – середньоарифметична сума балів;

• Q1, Q2, Qn–1, Qn – кількість балів набраних кожним експертом;

• n – кількість експертів).

У цьому випадку полярність морально-психологічних явищ, які протікають у військовому підрозділі (cеред офіцерського складу), буде: 1. Позитивною при Q1(Qср) = 60±43; 2. Значно позитивною = Q1(Qср) = 42±25; 3. Невизначеною при Q1(Qcp) = 24±7; 4. Значно негативною при Q1 (Qср) = 6±(-12); 5. Негативною при Q1 (Qср) = (-13) ± (-30).

Таким чином, МПС особового складу буде: 1) Здоровим при 1>R>0,71; 2) Задовільним при 0,7>R>0,41; 3) Критичним при 0,4>R>0,11; 4) Деструктивним при 0,1>R>(-0,2); 5) Нездоровим при (-0,21)>R>(-0,5).

МПС особового складу бригади в мирний і воєнний час також визначається за даними методиками, якщо всі її підрозділи виконують теж саме завдання, перебувають тривалий час разом. Крім цього, його можна визначити за формулою:

Rb = (Rp1 + Rp2 + Rpn)/n

де: Rb – коефіцієнт морально-психологічної рівноваги особового складу бригади;

– Rp1, Rp2, Rpn – коефіцієнти морально-психологічної рівноваги окремого підрозділу;

– n – кількість підрозділів.

Отже, в методиці М.Й. Варія, МПС відбивається сукупність відносно стійких морально-психологічних рис особового складу військового формування, які у складній взаємодії і взаємовпливові утворюють в даний час (період) стійке морально-психологічне утворення. Він значною мірою визначає спрямованість, зміст і статико-динамічні особливості військово-соціальної групи (колективу), які виникають під впливом факторів середовища і завдань що вирішуються. Міцність, стійкість та надійність МПС військового колективу відображає рівень морально-психологічної готовності особового складу до виконання завдань, які стоять перед ними у мирний і воєнний час.

Оцінка МПС військового підрозділу під час ведення бойових дій за методикою Г.А. Давидова

Ця методика характеризує МПС, як систематизацію факторів, що виконують функцію характеристики військовослужбовців, військових колективів, підрозділів, часин та з’єднання в цілому. Відповідно до цього, автор даного підходу визначає ряд основних структурних елементів МПС: ступінь інформованості особового складу про бойове завдання та способи і хід його виконання, авторитетність і єдність дій командного складу та офіцерів структур з гуманітарних питань; рівень бойової підготовки особового складу; наявність бойового досвіду; ефективність функціонування органів управління; успішність попередніх бойових дій; фізіологічний стан особового складу (своєчасність та достатність відпочинку, виснаженість, втома); укомплектованість частин та підрозділів з’єднання особовим складом; ступінь озброєності частин та підрозділів, наявність боєприпасів, інженерне обладнання позицій; ступінь матеріально-технічного та інших видів забезпечення. Кожна з цих складових є цілком самостійною, хоча тісно взаємодіє одна з одною. Враховуючи це, автор об’єднали їх в три групи факторів:

Перша група

1. Ступінь інформованості (СІ) особового складу про бойове завдання та способи і хід його виконання, авторитетність і єдність дій командного складу та офіцерів структур з гуманітарних питань:

а) знають все, авторитетні та єдині в своїх діях – 100%;

б) знають частково, авторитетні але не єдині в своїх діях – більше 50%;

в) не знають, не авторитетні – менше 50%.

2. Рівень бойової підготовки (РБП) особового складу:

а) пройшли повний курс бойової підготовки – 100%;

б) пройшли підготовку по скороченому курсу – більше 50%;

в) не навчені – менше 50%.

3. Наявність бойового досвіду (БД):

а) значний бойовий досвід – 100%;

б) участь у ряді боїв – більше 50%;

в) не обстріляні – менше 50%.

Друга група

1. Ефективність функціонування органів управління (ЕОУ):

а) діють постійно –100%;

б) дія частково порушена – більше 50%;

в) повністю втрачена – менше 50%.

2. Успішність попередніх бойових дій (УБД):

а) повна поразка противника – 100%;

б) примушення противника до оборони – більше 50%;

в) відхід наших військ та перехід до вимушеної оборони – менше 50%.

3. Фізіологічний стан (ФС) особового складу (своєчасність та достатність відпочинку, виснаженість, втома):

а) сон 7 – 8 годин на добу та регулярний відпочинок – 100%;

б) сон уривками, не має часу для відпочинку – більше 50%;

в) більше доби без сну і відпочинку – менше 50%.

Третя група

1. Укомплектованість (У) частин та підрозділів з’єднання особовим складом:

а) повна чи приблизна – 100%;

б) укомплектованість – 50% та більше;

в) укомплектованість – менше 50%.

2. Ступінь озброєності (О) частин та підрозділів, наявність боєприпасів, інженерне обладнання позицій:

а) повний боєкомплект, повністю обладнані позиції в інженерному відношенні – 100%;

б) ½ боєкомплекту і на 50% обладнані позиції в інженерному відношенні – більше 50%;

в) менше ½ боєкомплекту, менше ніж на 50% позиції обладнані в інженерному відношенні – менше 50%.

3. Ступінь матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) та інших видів забезпечення:

а) безперервне всіма видами – 100%;

б) тільки боєприпасами – більше 50%;

в) відсутнє матеріально-технічне забезпечення – менше 50%.

Рівень МПС вимірюється у відсотках, за формулою:

де – коефіцієнт бойової злагодженості; , якщо всі військові колективи повністю злагоджені в бойовій обстановці; якщо колективи ще не злагоджені, але заходи бойового злагодження здійснюються, коефіцієнт бойової злагодженості буде знаходитись в рамках ; , якщо особовий склад охоплений панікою.

Позитивним моментом даної експертної методики є те, що за її допомогою командування з’єднання (підрозділу) в ході бою зможе отримати відносно об’єктивну інформацію про МПС особового складу, та скеровувати свою діяльність з метою його поліпшення. Співвідношення в запропонованій формулі рівня МПС і коефіцієнта бойової злагодженості дасть реальну змогу зробити висновки щодо готовності військовослужбовців до ведення бойових дій.

Оцінка морально-психологічного стану військового підрозділу за методикою Ю.А. Московчука

До числа багатофакторних методик, які дають можливість отримати математичний вираз виміру МПС особового складу, як у мирний час, так і в умовах підготовки до бою відноситься “Методика оцінки МПС особового складу частин i підрозділів Збройних Сил України”, розроблена Ю.А. Московчуком.

Морально-психологiчний стан (МПС) особового складу - це цілісна, інтегральна сукупність політичних, духовних цінностей i позицій, потреб i інтересів, почуттів, якi переважають i домінують в свiдомостi військовослужбовців в даний час чи протягом певного проміжку. МПС виступає узагальненою формою прояву політичної i духовної свiдомостi військовослужбовців, їх морально-психологiчної стійкості.

МПС визначає практичне відношення військовослужбовців до фактів (факторів) i явищ реального життя: до внутрішньої i зовнішньої політики держави, до військової доктрини, до дій політичних партій, рухів, окремих політичних діячів, до керівників держави i Збройних Сил, до своїх командирів i начальників, до виконання службових обов’язків, до вимог дисципліни, до товаришів по службі, до самого себе.

МПС є однією з найважливіших складових частин бойової та мобiлiзацiйної готовності i є сукупністю соціально-психологічних факторів, що впливають на особовий склад i визначають його потенційну спроможність виконувати тi чи iншi завдання на конкретно визначений проміжок часу.

Своєчасна i об'єктивна оцінка МПС пiдроздiлiв i частин дає можливість військовому керівництву всіх рівнів приймати своєчасні i виважені рішення щодо їх бойового використання або приймати необхідні заходи щодо підвищення їх бойової та мобiлiзацiйної готовності.

Окрім того, при оцінці МПС виявляються тi фактори, що найбільш негативно впливають на особовий склад в цей час i конкретно на цю військову частину або підрозділ. Це, в свою чергу, дає можливість своєчасно приймати вiдповiднi заходи щодо нейтралізації впливу виявлених негативних факторів.

Єдина методика оцінки МПС значно зменшує долю суб’єктивізму, яка раніше цілком визначалась складом перевiряючих та їх поглядами на стан справ.

По своїй суті МПС є сукупністю багатьох факторів, що різним чином впливають на соцiально-психологiчнi явища в військових колективах. Тому в методиці закладене ний принцип, по якому кожний фактор має свій коефіцієнт значимості щодо рівня його впливу на особовий склад.

Розрахунки таких коефiцiєнтiв по кожному фактору зроблені на основі їх ранжирування експертами, кореляційного аналізу, перевірках на валiднiсть i надійність. Перелік факторів i коефiцiєнтiв значимості кожного з них наведені в табл.1.

Таблиця 1

Перелік факторів i коефiцiєнтiв їх значимості

Фактори що впливають на МПС особового складу	Коефіцієнт	Скорочена назва
1	2	3
1. Професiйно-органiзацiйнi якості командного складу, стиль керівництва. Рівень довіри військовослужбовців до командування з’єднання, підрозділу	1,3	ПОЯК
2. Морально-психологiчна готовність особового складу до виконання службових обов’язків в умовах ведення з’єднанням оборонного бою	1,3	МПП
3. Задоволеність особистим рівнем досягнутої професійної підготовки	1,3	ПП
4. Морально-психологічна обстановка в країні, ставлення до армії, рівень довіри військовослужбовців до керівників держави i армії Збройних Сил в цілому	1,1	МПО
5. Задоволеність військовослужбовців всіма видами матеріального та соціального забезпечення	1,1	МСЗ
6. Задоволеність матеріально-технічним забезпеченням до бойових дій	1.0	МТЗ
7. Психофізичний стан особового складу на час оцінки або запланований на час бойового застосування	1.0	ПФС
8. Взаємодопомога, сумісність, товариство, традиції i злагодженість військових колективів. Взаємовідносини між різними категоріями військовослужбовців	0,9	МПК
9. Задоволеність особового складу станом військової дисципліни	0,8	ВД
10. Задоволеність особового складу інформацією про обстановку в країні, в Збройних Силах, у з’єднанні, військовій частині, реальну бойову обстановку, про дії противника, його сильні та слабі сторони	0,8	IОС

Метод оцінки. При оцiнцi МПС використовується метод, що полягає у виявленнi, аналiзi та вимiрюваннi чисельних показникiв, що характеризують морально-психологiчний стан як вiйськових колективiв, так i окремих вiйськовослужбовцiв. Такий метод має назву багатофакторного аналiзу. Фiксування чисельних показникiв кожного фактору здiйснюється на основi шкал вимiрювання. Шкала кожного фактору є змодельована метрична система на основi замiни рiзних континуальних показникiв їх пропорцiйними числовими значеннями. Для рiзних факторiв в методицi використанi два вида шкал - шкала iнтервалiв i шкала вiдношень. По окремих факторах розробленi iншi методики їх оцiнки: графiки, таблицi, тощо. Всi 10 факторiв переводяться в одну систему оцiнки - 100-бальну PQ систему. Отриманi PQ показники кожного фактору пiдставляються у формулу розрахунку рiвня морально-психологiчного стану:

Варiант формули:

Отриманий рiвень Р мпс в iнтервалi вiд 0 до 100 балiв переводиться в трьохрiвневий континуальний показник:

1. Оптимальна готовнiсть вiд 70,0 до 100,0

2. Понижена готовнiсть вiд 55,0 до 69,9

3. Неготовнiсть вiд 0 до 54,9

Пiдсумковий висновок на основi отриманих показникiв по кожному iз 50 стверджень i по факторам детально розкривається в роздiлi “Пiдсумках оцiнки МПС”.

Наприклад:

Оптимальний МПС - характеризується вiрою особового складу в успiх справи, в свою пiдготовленнiсть виконувати службовi обов’язки в екстремальних умовах, в командирiв, в бойову технiку, в самих себе. Психологiчний клiмат в вiйськових колективах сприяє взаєморозумiнню i спiвробiтництву. Швидкiсть протiкання психiчних процесiв i фiзiологiчний стан дає можливiсть в обмежений час приймати розумнi рiшення i якiсно дiяти по їх досягненню.

Понижений МПС може мати слідуючі ознаки:

вiйськовослужбовцi не мобілізовані на виконання поставлених завдання, в них принижене вiдчуття особистої вiдповiдальностi за кiнцевий результат, переважає високий рiвень тривожностi i вiдсутнє вiдчуття особистої вини за можливу невдачу. Особовий склад вiдчуває недостатнiй рiвень професiйної i тактико-спецiальної пiдготовки, особливо до дiй вночi i в екстремальних умовах. Іноді вiйськовослужбовцi проявляють самовпевненнiсть в легкостi виконання майбутнiх завдань або не представляють можливі реальні труднощі при їх виконанні.

У колективах вiдчувається роздратованнiсть, вони мало згуртованi. Доцiльнiсть дiй командування береться пiд сумнiв.

Неготовнiсть - це такий ситуативний рiвень МПС, при якому вiйськовослужбовцi знаходяться на межі своїх психофізичних можливостей або знаходяться в розпачi, в них шоковий стан, іноді повне небажання дiяти по виконанню службових обов’язкiв, вони не бачать сенсу i не розумiють їх доцiльнiсть. Керiвники авторитетом i довiрою у особового складу не користуються та інше.

В мирний і воєнний час рівень МПС особового складу бригади вимірюється аналогічно методиці М.Й. Варія, за формулою

де, , , – рівень МПС особового складу (експертів) окремих підрозділів (частин); – рівень МПС офіцерів (експертів); – кількість підрозділів (груп категорій військовослужбовців, підрозділів, частин); – рівень МПС особового складу бригади.

Всебічний аналіз багатофакторної оцінки МПС особового складу, запропонований Ю.А. Московчуком, дає всі підстави говорити про її відносну завершеність. Дана методика ввібрала в себе все позитивне, властиве попереднім варіантам, підходам і дає можливість на основі експертних опитувань військовослужбовців різних категорій отримати математичний вираз реального показника МПС особового складу, опитувальник та порядок розрахунку наведено в додатку 4–8.

Методика оцінки МПС особового складу військової частини (з’єднання, об’єднання), запропонована комітетом керівників органів по роботі з особовим складом міністерств оборони держав-учасниць СНД.

Разом з тим колективом НДЦ гуманітарних проблем ЗС України здійснено основні процедури внутрішньої і зовнішньої валідізації даної методики, проведено стандартизацію та апробацію з залученням більш ніж 50 підрозділів військових частин Збройних Сил України.

Ця методика відповідає сучасному стану Збройних Сил України, а також може використовуватись в арміях інших країн з обов’язковим урахуванням менталітету військовослужбовців цих держав.

Розроблена модель структури МПС дозволяє визначити з різноманіття прояву внутрішнього стану військовослужбовців більш значущі показники, що висловлюються в поточних оціночних судженнях військовослужбовців.

На основі даних соціологічних та психологічних досліджень визначено їх перелік: 22 показника для офіцерів, прапорщиків (мічманів) та військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, 21 – для курсантів та військовослужбовців строкової служби.

Ці показники умовно об’єднані в параметри МПС: стійкість і керованість (Див. табл. 1,2).

Стійкість характеризує рівень зрілості, стабільності, несприйнятливості до негативних явищ системи базових елементів МПС (потреб, мотивів, ціннісної орієнтації, суспільної думки, традицій, переконань, масових психічних процесів і станів).

Керованість характеризує ступінь можливого впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців через систему виховних, інформаційних, правових і моральних заходів (що схвалюються державою і суспільством) в інтересах формування і зміцнення елементів МПС.

Наведені показники виявляються в поточних оціночних судженнях військовослужбовців, їх висловлюваннях та настроях, взаємовідносинах і емоційних станах, в бажанні виконувати різноманітні задачі та діяти відповідно моральним цінностям. Вони складають основний зміст МПС.

Таблиця 1.

Основні параметри і показники морально-психологічного стану офіцерів, прапорщиків (мічманів) та військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.

Показники параметру стійкості морально-психологічного стану:

1. Гордість своєю причетністю до справи захисту Батьківщини.

2. Значимість понять військової честі і гідності.

3. Готовність до самопожертви в ім’я захисту Батьківщини.

4. Бажання служити в Збройних Силах України.

5. Прагнення до професійного вдосконалення.

6. Впевненість у своїх здібностях виконати бойові задачі.

7. Задоволеність відношеннями в колективі.

8. Відсутність конфліктів між начальниками та підлеглими.

9. Відсутність конфліктів серед різних категорій військовослужбовців.

10. Впевненість у своїх спів службовцях.

11. Психологічна готовність до участі в бойових діях по відбиттю зовнішньої агресії.

12. Психологічна готовність до участі в миротворчих операціях.

13. Задоволення матеріальним забезпеченням.

14. Задоволення житловими умовами.

15. Задоволеність умовами для відпочинку і дозвілля.

Показники параметру керованості морально-психологічного стану:

16. Задоволення турботою держави про Збройні Сили України.

17. Ступінь схвалення курсу керівництва країни.

18. Рівень розуміння військової небезпеки для країни.

19. Рівень довіри вищому військовому керівництву.

20. Рівень авторитету безпосереднього командира.

21. Оцінка престижу військової служби у суспільстві.

22. Думка дружини (близьких родичів) про службу чоловіка (сина).

Таблиця 2.

Основні параметри і показники морально-психологічного стану курсантів, військовослужбовців служби за контрактом та військовослужбовців строкової служби

Показники параметру стійкості морально-психологічного стану:

1. Гордість за причетність до захисту Вітчизни.

2. Значимість понять військової честі і гідності.

3. Готовність до самопожертви в ім’я захисту Батьківщини.

4. Бажання служити у Збройних Силах України.

5. Прагнення до професійного вдосконалення.

6. Впевненість у своїх здібностях виконати бойові задачі.

7. Задоволеність відношеннями в колективі.

8. Відсутність конфліктів з командирами.

9. Відсутність конфліктів з спів службовцями.

10. Впевненість у своїх спів службовцях в бойовій обстановці.

11. Психологічна готовність до участі в бойових діях по відбиттю зовнішньої агресії.

12. Психологічна готовність до участі в миротворчих операціях.

13. Задоволеність побутовими умовами.

14. Задоволеність умовами для відпочинку та дозвілля.

Показники параметру керованості морально-психологічного стану:

15. Задоволення турботою держави про Збройні Сили України.

16. Ступінь схвалення курсу керівництва держави.

17. Рівень розуміння наявності військової загрози для держави.

18. Рівень довіри військовому керівництву.

19. Рівень авторитету безпосереднього командира.

20. Оцінка престижу військової служби у суспільстві.

21. Думка батьків (найближчих родичів) про службу сина (чоловіка).

Розрахунок вибірки для проведення анкетного опитування

В основі оцінки морально-психологічного стану лежать дані, отримані за результатами анкетного опитування різних категорій військовослужбовців відповідного військового формування (полк, бригада, дивізія і т. д. до Збройних Сил у цілому). З метою забезпечення вірогідності результатів анкетного опитування з долею ймовірності не менш 95% (помилка вибірки 5%) повинні бути дотримані правила відбору респондентів для проведення опитування .(Див. табл.3)

Таблиця 3.

Розрахункова таблиця вибірки чисельності респондентів , що опитуються з метою оцінки морально-психологічного стану

Чисельність (кількість)		Обсяг вибірки для кожної категорії
Офіцерів, прапорщиків (мічманів) та військовослужбовців за контрактом	Курсантів та солдат
До 100	До 100	80
200	200	120
400	400	200
500	500	222
1000	1000	286
2000	2000	333
5000	5000	370
10000	10000	398
Нескінченна	Нескінченна	400

Розрахунок вибірки для військового формування, що оцінюється, проводиться з врахуванням реальних пропорцій різних категорій військовослужбовців (старші і молодші офіцери, прапорщики (мічмани) та військовослужбовці, що проходять службу за контрактом, курсанти, солдати та сержанти за призовом) і підрозділів (частин, з’єднань, об’єднань), що визначають його бойову готовність.

Наприклад: у механізованому полку (бригаді) чисельністю 200 офіцерів і прапорщиків (з них 30% старших офіцерів, 50% молодших офіцерів, 20% прапорщиків) опитуванню підлягають 120 чоловік: 40 старших офіцерів, 60 молодших офіцерів, 20 прапорщиків та військовослужбовців, які проходять службу за контрактом з 1-2 механізованих батальйонів, артилерійського (зенітно-ракетного) дивізіону або танкового батальйону, 1-2 окремих рот і штабу полку (бригади). Аналогічний розрахунок вибірки робиться для проведення опитування військовослужбовців за призовом.

Для проведення опитування військовослужбовців розроблені спеціальні анкети: для офіцерів, прапорщиків (мічманів) та військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, курсантів та військовослужбовців за призовом (Див. додаток № 1, 2, 3, 4).

Особливу увагу варто приділити процедурі організації і проведення анкетного опитування військовослужбовців. Від того, як він буде організований, залежить надійність та об’єктивність одержаної інформації, а, отже, і значимість зроблених висновків.

Порядок оцінки морально-психологічного стану різних категорій військовослужбовців

1. Проведення анкетного опитування відповідно розрахунку вибірки: з офіцерами - по анкеті № 1; з прапорщиками (мічманами) та військовослужбовцями , які проходять службу за контрактом - по анкеті № 2, з курсантами – по анкеті №3, з військовослужбовцями за призовом – по анкеті №4 (Див. додаток № 1,2,3,4).

2. Вибрати з отриманих даних позитивні значення показників (у % від загальної чисельності тих, що відповіли) за правилами, викладеними у таблиці 4-5 і записати їх у другу графу бланків оцінки морально-психологічного стану (Див. додаток №5,6).

3. Помножити позитивні значення позитивних показників на відповідні вагові коефіцієнти значимості (графа 3) і отримані результати записати в 4 графу бланків оцінки морально-психологічного стану (Див. додаток № 5,6).

Таблиця 4.

Вибір позитивних значень показників морально-психологічного стану

Номер показника в бланку оцінки морально-психологічного стану	Питання анкети
	Для офіцерів	Для прапорщиків (мічманів) та військовослужбовців за контрактом
1	2	3
1.	Питання 1 позиція 11	Питання 1 позиція 11
2.	Питання 1 позиція 4	Питання 1 позиція 4
3.	Питання 2 позиція 1+2	Питання 2 позиція 1+2
4.	Питання 3 позиція 1+2	Питання 3 позиція 1+2
5.	Питання 4 позиція 1+2	Питання 4 позиція 1+2
6.	Питання 5 позиція 1+2	Питання 5 позиція 1+2
7.	Питання 6 позиція 1+2	Питання 6 позиція 1+2
8.	Питання 7 позиція 2	Питання 7 позиція 2
9.	Питання 8 позиція 2	Питання 8 позиція 2
10.	Питання 9 позиція 1+2	Питання 9 позиція 1+2
11.	Питання 10 позиція 1	Питання 10 позиція 1
12.	Питання 11 позиція 1	Питання 11 позиція 1
13.	Питання 14 позиція 1	Питання 17 позиція 1
14.	Питання 15 позиція 1	Питання 18 позиція 1
15.	Питання 18 позиція 1	Питання 22 позиція 1
16.	Питання 19 позиція 1+2	Питання 25 позиція 1+2
17.	Питання 20 позиція 1+2	Питання 26 позиція 1+2
18.	Питання 21 позиція 1+2	Питання 27 позиція 1+2
19.	Питання 22 позиція 1	Питання 28 позиція 1
20.	Питання 24 позиція 5	Питання 30 позиція 5
21.	Питання 25 позиція 1+2	Питання 31 позиція 1+2
22.	Питання 26 позиція 1	Питання 32 позиція 1

Таблиця 5.

Вибір позитивних значень показників морально-психологічного стану

Номер показника в бланку оцінки морально-психологічного стану	Питання анкети
	Для курсантів	Для військовослужбовців строкової служби
1	2	3
1.	Питання 1 позиція 3	Питання 1 позиція 4
2.	Питання 1 позиція 4	Питання 1 позиція 6
3.	Питання 2 позиція 1+2	Питання 2 позиція 1+2
4.	Питання 3 позиція 2+3	Питання 3 позиція 1
5.	Питання 4 позиція 1+2	Питання 4 позиція 1+2
6.	Питання 5 позиція 1+2	Питання 5 позиція 1+ 2
7.	Питання 6 позиція 1+2	Питання 6 позиція 1+2
8.	Питання 7 позиція 3	Питання 7 позиція 1
9.	Питання 9 позиція 3	Питання 9 позиція 1
10.	Питання 12 позиція 1+2	Питання 11 позиція 1+2
11.	Питання 13 позиція 1	Питання 12 позиція 1
12.	Питання 14 позиція 1	Питання 13 позиція 1
13.	Питання 15 позиція 1	Питання 14 позиція 1
14.	Питання 19 позиція 1	Питання 21 позиція 1
15.	Питання 26 позиція 1+2	Питання 23 позиція 1+2
16.	Питання 27 позиція 1+2	Питання 26 позиція 1+2
17.	Питання 28 позиція 1+2	Питання 27 позиція 1+2
18.	Питання 29 позиція 1+2	Питання 28 позиція 1+2
19.	Питання 30 позиція 1	Питання 29 позиція 1+2
20.	Питання 31 позиція 1+2	Питання 30 позиція 1+2
21.	Питання 32 позиція 1	Питання 32 позиція 1

4. Дати розрахунок середньоарифметичних значень для 22 (21) показників морально-психологічного стану різноманітних категорій військовослужбовців і окремо для параметрів стійкості 15 (14) показників, керованості – 7 показників. Отримані значення є відповідно рівнем морально-психологічного стану, рівнем стійкості морально-психологічного стану і рівнем керованості морально-психологічного стану тієї або іншої категорії військовослужбовців. Значення показників записати в 4 графу бланків оцінки морально-психологічного стану (Див. додаток №5,6).

5. Порівняти отриману величину значення рівня морально-психологічного стану різних категорій військовослужбовців з відповідною шкалою (Див. таблиця 6) і дати оцінку морально-психологічного стану категоріям військовослужбовців: (стабільний високий, в цілому стабільний) та нестабільний (в цілому нестабільний , низький)

Програма математико-статистичної обробки інформації на ПЕОМ буде представлена додатково.

Таблиця 6.