3.2. Діагностика морально-психологічного стану особового складу підрозділів, частин (з’єднань)

Функціонування Збройних Сил України на сучасному етапі їх реформування неможливе без цілеспрямованого морально-психологічного забезпечення, впливу на соціально-психологічні явища і процеси, що виникають і протікають у військових колективах.

Морально-психологічний стан особового – це діючою частиною бойового потенціалу Збройних Сил України, наявні духовні сили військовослужбовців, ступінь їх мобілізованості на виконання конкретного завдання, морально-психологічний фактор досягнення перемоги. Тому важливим завданням командирів (начальників), заступників з гуманітарних питань є осмислення проблем його вивчення, оцінки, прогнозування і формування.

3.2.1. Сутність та підходи до оцінки поняття морально-психологічного стану особового складу військ (сил)

Морально-психологічний стан – інтегрована, тимчасова сукупність різних властивостей і якостей особистості та військових колективів, що відображається у готовності та здатності особового складу до виконання поставленого навчально-бойового та бойового завдання.

Формування здорового морально-психологічного стану (МПС) особового складу у мирний і воєнний час займає особливе місце в діяльності командирів різних військових формувань та органів з гуманітарних питань. МПС особового складу військового підрозділу, виступаючи у вигляді своєрідного функціонування політичних, економічних, соціально-психологічних, ідеологічних та моральних потреб, є регулятором відносин, поведінки і діяльності військовослужбовців (військових колективів).

У практиці військ під час вивчення, аналізу та оцінки МПС прийнято виділити наступні структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний; військово-професійний; психофізіологічний.

Мотиваційно-ціннісний компонент визначає, морально-політичну готовність особового складу через його мотиваційно-ціннісну структуру, своєрідність його реагування на суспільно-політичні фактори, події, обставини, дії у відповідності до тих, чи інших моральних та політичних цінностей і відбивають уявлення та ставлення особового складу до виконання свого військового обов’язку, війни (військового конфлікту) її характеру, цілей і сутності.

Військово-професійний компонент характеризує його військово-професійну готовність (рівень військово-технічних знань, ступінь оволодіння своїм військовим фахом), ступінь мобілізованості бойової майстерності особового складу, здатність, налаштованості військовослужбовців (військових колективів) до ефективного та якісного виконання своїх службових обов’язків, бойового завдання.

Психофізіологічний компонент – визначає психологічний та фізичний стан особового складу, його психологічну готовність та налаштованість до виконання поставлених завдань, рівень фізичного розвитку, натренованості та здатності переносити значне фізичне навантаження, яке може виникнути.

Такий підхід дозволяє говорити про МПС особового складу, як інтегральний показник морально-психологічної готовності військовослужбовців до виконання своїх службових обов’язків, поставленого бойового завдання.

На думку ряду авторів, як в цілому, так і окремі складові МПС, характеризуються певним змістом та спрямованістю й находять своє вираження в ступені згуртованості військовослужбовців у масштабах підрозділу, частини та з’єднання, готовності особового складу до виконання поставленого завдання, що знаходить своє вираження в стійкості та рівні сформованості МПС. Вказані компоненти відображаються у поточних оціночних судженнях, ставленні, емоційному стані військовослужбовців у їх готовності виконувати різні навчально-бойові завдання, що в свою чергу дозволяє виділити так би мовити додаткові параметри МПС щодо його змісту, спрямованості, спільності, стійкості, рівень сформованості та динамічність.

Змістом МПС є сукупність моральних, політичних, правових, військово-професійних, естетичних, культурних цінностей, потреб та інтересів, мети, поглядів та переконань, суджень та ставлення, життєвих позицій військовослужбовців, які становлять морально-психологічну готовність особового складу, незважаючи на позбавлення, які виникають в ході підготовки та виконання поставленого завдання. У ньому відображається рівень реального ставлення військовослужбовців до виконання поставленого завдання (факторів бою) та подій воєнного, політичного й морального характеру. Він виступає показником ступеня засвоєння особовим складом моральних цінностей та культурних традицій народу, суспільства, держави. Своєрідність змісту МПС, це переважання в ньому тих чи інших компонентів в той чи інший проміжок часу і визначає його спрямованість у відповідних умовах діяльності військовослужбовців.

Під спрямованістю МПС пропонується розглядати ступінь зорієнтованості (згуртованості) військовослужбовців на ті чи інші завдання, засоби і способи їх реалізації, в цілому ті чи інші сторони діяльності. Вона проявляється в готовності та намаганні особового складу вирішувати поставлене завдання. В спрямованості МПС особового складу відображаються детерміновані в підрозділі, частині та з’єднанні в цілому моральні, військово-професійні цінності, оцінки та зорієнтованість військовослужбовців. МПС може охоплювати весь особовий склад (підрозділу, частини, з’єднання), або ту чи іншу частину особового складу, ті чи інші категорії військовослужбовців.

У зв’язку з цим важливою є така характеристика МПС, як ступінь його спільності.

Спільність МПС характеризує сферу, широту розповсюдження домінуючого МПС серед різних категорій військовослужбовців у масштабі конкретного військового формування. Зрозуміло, що дієвість домінуючого МПС буде тоді вищою, коли він охоплює більше особового складу.

Важливою характеристикою МПС є рівень його сформованості і визначається ступенем відповідності та протиріччя моральних цінностей військово-професійних, психологічних та фізичних якостей, які були сформовані та проявляються у військовослужбовців в конкретних умовах та обставинах бойової діяльності.

Стійкість МПС - це той чи інший ступінь його супротиву, здатності протистояти, не піддаючись негативному впливу, зовнішній соціальній та природній сферам, факторам та обставинам як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, широкого соціального плану (негативний вплив ЗМІ, економічної, політичної, криміногенної обстановки, негативний інформаційно-психологічний вплив противника у смузі відповідальності і т. ін.

Відмітною рисою МПС є динаміка та той чи інший рівень його функціонування (підйом, упадок, апатія і т. ін.).

Виключно великий вплив на МПС, його стійкість та динаміку здійснює військово-професійна підготовка військовослужбовців, злагодженість, спрацьованість дій бойових розрахунків, екіпажів, підрозділів, частин, їх матеріально-технічна забезпеченість, а також задоволеність особового складу рівнем харчування, забезпеченістю речовим майном та іншими видами забезпечення, рівень укомплектованості, досвід дій в умовах оборонного бою та інших складних обставинах у ході виконання відповідного бойового завдання.

МПС кожного військовослужбовця та військового колективу взаємопов’язані та взаємообумовлюють один одного. МПС особового складу, військової частини, з’єднання, безпосередньо впливає на зміст та динаміку дій конкретного підрозділу та окремих військовослужбовців в ході виконання бойового завдання. МПС має загальний характер, тому його не можна розглядати окремо від його носія. Разом з цим МПС особового складу – це не просто сума морально-психологічних станів військовослужбовців, а й ті соціально-психологічні явища та процеси, що властиві даному військовому колективу, до яких можна віднести світоглядні позиції, моральні цінності, суспільні інтереси та свідомість, рівень злагодженості частин та підрозділів з'єднання, колективну думку, задоволеність різними сферами військової діяльності і т. ін.

В ході оцінки МПС особового складу, з метою якісної організації заходів МПЗ оборонного бою, командуванню бригади необхідно визначити систему елементів (факторів), які в даній ситуації впливають на рівень сформованості МПС, обумовлюють морально-психологічну готовність та рівень боєздатності особового складу. Вони можуть бути матеріальними та духовними, об’єктивними та суб’єктивними, зовнішніми та внутрішніми, загальними та специфічними, прямими та побічними, а також носити економічний, політичний, соціальний, військово-професійний характер і т. ін.

Кожний із цих елементів (факторів) займає певне місце, виконує конкретні функції, має специфічний зміст та форми прояву, і від їх співвідношення багато в чому залежить не лише МПС особового складу, а й його боєздатність в конкретних умовах та ситуації. У зв’язку з цим, практика підготовки бригади до дій в умовах оборони обумовлює необхідність врахування всього комплексу факторів, які впливають на МПС особового складу з метою ефективної організації організації заходів МПЗ.

Таким є в короткому викладі сутність і зміст поняття морально-психологічний стан.

Виходячи з вимог документів, що регламентують військову діяльність, командири, офіцери структур з гуманітарних питань постійно вивчають і оцінюють морально-психологічний стан особового складу.

Зміст роботи командування щодо аналізу та оцінки МПС може містити в собі такі моменти:

• визначення цілей вивчення МПС особового складу;

• визначення оптимальних джерел інформації про МПС, використання визначених методів збору інформації;

• виявлення об’єктивних і суб’єктивних факторів що впливають на особовий склад.

Морально-психологічний стан вивчається з метою:

• визначення його рівня і спроможності впливати на вирішення бойових (навчально-бойових) та інших службових завдань;

• прогнозування реакції і дій особового складу при вирішенні службових ба бойових завдань;

• виваження ефективних заходів для формування та зміцнення МПС;

• кореляції управлінських рішень з питань організації діяльності та застосування військ, окремих військовослужбовців, організації заходів МПЗ і т. ін.

Важливе місце у діяльності командування частин та підрозділів щодо оцінки МПС займає визначення джерел інформації. У процесі оцінки МПС можуть використовуватись наступні методи збору інформації:

– бесіда з командирами, офіцерами штабів, заступниками з гуманітарних питань, начальниками служб і т. ін.;

• опитування різних категорій особового складу;

• спостереження за конкретними військовослужбовцями, військовими колективами;

• психологічна діагностика;

• тестування, анкетування;

• збір та аналіз незалежних характеристик;

• соціометрія та упорядкування соціограм;

• аналіз діяльності та т. ін.

Творче використання даних методів у поєднанні з інформацією, одержаною від посадових осіб, дозволяє сформувати об’єктивне уявлення про рівень МПС особового складу.

У ході аналізу та оцінки важливо пам’ятати, що аналіз та оцінка МПС – справа складна. Складність заключається в тому, що МПС поняття не матеріальне, але разом з тим багатофакторне та різнобічне за своїм проявом. Тому при вирішенні цього завдання необхідно застосовувати системний та комплексний підхід, який визначає застосування різних методів та методик аналізу й оцінки МПС.