3.1. Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень

Особливості функціонування Збройних Сил України, зміст, умови і специфіка їх розвитку визначають особливу значимість військової практики, в заходах щодо здійснення в нашій армії справжніх демократичних і гуманістичних перетворень, продовженню військової реформи, зміцненню законності і правопорядку.

3.1.1. Система зміцнення військової дисципліни і правопорядку в частині, з’єднанні.

Специфічним видом дисципліни у суспільстві є військова дисципліна. Її особливість зумовлена характером військової діяльності, що потребує від людей, які її здійснюють, особливої зібраності, точності, виконавської майстерності, витривалості, взаєморозуміння, мобільності, швидкої реакції тощо. Все це досягається чіткою організацією, як основою та першоджерелом військової системи.

Указ Президента України № 981/98 від 4 вересня 1998 року “Про концепцію виховної роботи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях України” однією із головних складових виховної роботи в Збройних Силах України визначає морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень.

Це система організаційних, соціально-правових заходів щодо розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних та службових обов’язків, наказів командирів і начальників, досягнення такого рівня морально-психологічного стану особового складу військ, який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне вирішення поставлених завдань.

Згідно з Концепцією виховної роботи та керівними документами загальне керівництво морально-психологічним забезпеченням військової дисципліни здійснюють командири (начальники). Планування та організацію навчального процесу і заходів морально-психологічного забезпечення військової дисципліни забезпечують штаби разом органами з гуманітарних питань. Безпосередніми організаторами виховного впливу на стан військової дисципліни є органи з гуманітарних питань.

Основним завданням органів з ГП щодо морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку є роз’яснення особовому складу суті, значення військової дисципліни, вимог Конституції України, законів, загальновійськових статутів, наказів командирів (начальників) щодо її зміцнення, підтримання у частинах та підрозділах здорового морально-психологічного клімату;

Необхідною умовою зміцнення військової дисципліни є формування системи роботи органів управління щодо зміцнення військової дисципліни і правопорядку.

Під системою роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку в частині з’єднанні розуміється погоджена в часі, змісті і засобах, формах і методах послідовність дій посадових осіб з профілактики правопорушень.

Система військової дисципліни в самому загальному виді включає в себе сукупність груп елементів чи підсистем.

По-перше, це сукупність вимог, тобто найпростіших елементів відносин, в яких знаходяться між собою суб’єкти військової діяльності. Це в першу чергу суспільні, організаційні, технологічні, моральні і правові вимоги.

По-друге, це сукупність обов’язків об’єктів військової діяльності, тобто вимог, коли вони виступають як обов’язок, завдання, зміст приписуваних вчинків, система моральних, правових норм, сукупність правил, які наказують вивчення яких-небудь дій, що забороняють здійснення чого-небудь, або що надають право на вивчення яких-небудь дій.

В практиці діяльності органів виховної роботи важливе місце займає система організації навчання командного складу, офіцерів виховної роботи практиці роботи по зміцненню військової дисципліни.

По-третє, це вихідна соціальна, моральна, психологічна позиція, яку займають військовослужбовці в моральному виборі поведінці у взаємовідносинах з іншими суб’єктами військової діяльності.

По-четверте, це стійка сукупність існуючих звичаїв, ціннісних значень, що знаходяться в певній супідрядності і взаємодії, організація соціальних, моральних цінностей, послідовність та ієрархія в розставлені вимог, що пропонуються своєрідний моральний і психологічний “код” який виявляє вплив на функціонування суспільної думки і розвиток пануючого світогляду військовослужбовців.

По-п’яте, це сукупність практичних суб’єктивно-мотивованих залежностей, взаємодій між суб’єктами і об’єктами військової діяльності, типові ситуації їх вибору і колізії, сплав досвіду, в якому в абстрагованій формі відображені властивості, які детермінують свідомість суб’єктів, а також еталони, стереотипи поведінки, стилі життя, що виражають ціннісний зміст взаємовідносин військовослужбовців в їх живому спілкуванні, закріплені на практиці стійкі взірці поведінки і система мотивованих дій, реальна поведінка, ретельність загального порядку.

І шосте, це способи охорони системи регуляції поведінки що склалася: здійснювані санкції, дисциплінарна практика, акції, оцінки.

Для розробки системи роботи по зміцненню дисципліни в умовах конкретної військової частини, з’єднанні необхідно:

1. Виділити на основі аналізу і прогнозування приоритетні напрямки діяльності і поставити завдання щодо попередження негативної тенденцій.

2. Визначити, виходячи з організаційно - штатної структури, специфіки поставлених завдань, реального стану справ і потреб комплекс заходів із профілактики правопорушень, розподілених за часом та між посадовими особами.

3. Розробити з врахуванням конкретних вимог статутів, наказів, директив та інших керівних документів усім посадовим особам, які мають підлеглих, функціональні обов'язки щодо підтримки правового порядку та дисципліни. Визначити найбільш ефективні форми і методи їх реалізації з встановленою послідовністю.

4. Скоординувати зусилля усіх посадових осіб від заступника командира частини до командирів відділень щодо профілактики правопорушень. Надати їх роботі послідовно - планового характеру.

5. Установити жорсткий контроль за виконанням функціональних обов'язків посадовими особами, а також періодичність і форми обліку та звітності про результати проведеної роботи. При цьому особливу увагу належить звернути на конкретизацію місця й ролі офіцерів управління військової частини, надання їх діяльності упорядкованого та планового характеру.

Головне щоб система роботи щодо профілактики правопорушень чітко визначала:

хто і за якими напрямками здійснює роботу;

які заходи і з якою періодичністю повинні проводитися для виконання поставлених завдань;

як проводити ці заходи, які конкретно при цьому форми і методи використовувати.

Варіант оформлення системи роботи щодо профілактики правопорушень можуть бути різними. Але вивчення досвіду передових військових частин свідчить, що найбільш доцільно оформити систему наступними документами:

1. Рішення командира частини та з’єднання про зміцнення військової дисципліни.

Воно видається як правило на рік. В ньому належить відобразити наступні позиції.

В констатуючій частині:

короткий аналіз реального стану правопорядку та дисципліни за минулий рік;

причини та умови які сприяли скоєнню правопорушення;

прогноз на наступний рік можливих негативно впливаючих на стан правопорядку та дисципліни факторів, умов і обставин, які необхідно попередити або нейтралізувати.

В директивній частині:

визначити завдання основним категоріям посадових осіб штабу, тилу, органам з гуманітарних питань, військовим дізнавачам щодо підтримання правопорядку та дисципліни;

указати всім, хто має підлеглих, особливості роботи та пріоритету у напрямках діяльності з профілактики правопорушень;

встановити порядок контролю за виконанням посадовими особами своїх функціональних обов'язків із врахуванням всіх заходів, що проводяться, а також аналізу роботи з попередження правопорушень.

У рішенні мають знайти відображення такі основні напрямки роботи щодо зміцнення військової дисципліни:

забезпечення особистої зразковості офіцерського складу;

удосконалення стилю роботи посадових осіб і підвищення їх особистої відповідальності;

створення безпечних умов військової служби, збереження життя та здоров'я о\с;

удосконалення виховної роботи, формування і підтримання здорової морально - психологічної атмосфери у військових колективах, попередження суїцидів;

підвищення дисциплінуючої ролі бойової підготовки, служби військ, чіткого виконання розпорядку дня;

профілактика (попередження) нестатутних взаємовідносин, ухилень від військової служби, крадіжок та втрат;

поліпшення матеріально - побутових умов та організації дозвілля о\с.

Таким чином, рішення командира бригади є основним документом, який, образно кажучи, служить “пусковим механізмом” системи профілактики правопорушень, адже воно юридично закріплює відповідальність посадових осіб за реалізацію вимог системи, і вони починають носити не рекомендаційний, а обов'язковий для виконання характер.

2. План роботи щодо зміцнення військової дисципліни.

В ньому слід чітко визначити завдання всі посадовим особам від заступника командира бригади (полку) до командира відділення; що, до якого терміну і в якій послідовності вони повинні робити для профілактики правопорушень. Для зручності використання план може бути виконаний у вигляді функціональної матриці.

Щодо методичних рекомендацій з підготовки та проведення профілактичних заходів, то їх необхідність диктує саме життя. Від кожної посадової особи необхідно вимагати: що і до якого терміну вона має зробити, але якщо людині не пояснити, як це робити, то успіх навряд чи буде досягнутий. Ці рекомендації особливо необхідні молодим офіцерам та посадовим особам, які прибули з інших військових частин і ще не засвоїли специфіки завдань, які вирішує конкретна частина. Наявність таких рекомендацій дає моральне право при здійсненні контролю відкидати заяви підлеглих посадових осіб, наприклад: “Я не знаю, як це зробити”.

Практика свідчить, що завдання посадовим особам щодо профілактики правопорушень, план роботи щодо зміцнення правопорядку та військової дисципліни, а також методичні рекомендації доцільно оформити як додаток до рішення, а рішення разом із додатками зареєструвати в діловодстві на окремий інвентарний номер.