- •Поняття зобов’язального права.
- •Джерела правового регулювання договірних правовідносин.
- •Поняття та система зобов’язань.
- •Класифікації зобов’язань.
- •Множинність осіб в зобов’язаннях.
- •Зміна осіб в зобов’язаннях.
- •Підстави виникнення зобов’язань.
- •Поняття і види цивільного договору.
- •Система договорів за вітчизняним законодавством.
- •Поняття та особливості господарського договору.
- •Принцип свободи договору.
- •Консенсуальні та реальні договори.
- •Попередній та основний договір.
- •Договір приєднання
- •Публічний договір.
- •Договір на користь третьої особи.
- •Типовий та примірний договір.
- •Змішаний договір.
- •Порядок укладення договору.
- •Стадії укладення договору.
- •Поняття та вимоги до оферти.
- •Поняття публічної оферти.
- •Поняття та ознаки акцепту.
- •Укладення договору в обов’язковому порядку.
- •Спонукання до укладення договору.
- •Особливості порядку укладення господарського договору.
- •Особливості укладення договору на біржі.
- •Види біржових угод.
- •Зміна і розірвання договору.
- •Істотне порушення договору як підстава для зміни чи розірвання договору.
- •Істотна зміна обставин як підстава для зміни чи розірвання договору.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •Принцип належного виконання.
- •Предмет виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •Спосіб виконання зобов’язань.
- •Строк виконання зобов’язань.
- •Місце виконання зобов’язань.
- •Неустойка як вид забезпечення зобов’язань.
- •Поняття застави та її види.
- •Іпотека як вид застави.
- •Завдаток як вид забезпечення зобов’язань.
- •Особливості гарантії.
- •Договір поруки.
- •Притримання.
- •Підстави припинення зобов’язань.
- •Домовленість про відступне: вимоги та порядок здійснення.
- •Поняття новації.
- •Прощення боргу.
- •Поняття та умови проведення зарахування.
- •Неможливість виконання як підстава припинення зобов’язань.
- •Правові наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов’язання.
- •Склад збитків.
- •Поняття збитків та шкоди.
- •Підстава та умови цивільно-правової відповідальності.
- •Види та форми цивільно-правової відповідальності.
- •Види господарсько-правових санкцій та заходів впливу.
- •Відповідальність без вини.
- •Поняття та значення договору купівлі продажу
- •Об’єкти купівлі-продажу.
- •Цінні папери як об’єкти купівлі-продажу.
- •Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •Обов’язки сторін договору купівлі-продажу.
- •Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •Договір поставки. 67. Застосування правил інкотермс.
- •Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Контрактація сільськогосподарської продукції.
- •Особливості договору купівлі-продажу в процесі приватизації державного майна.
- •Розрахунки за договором купівлі-продажу.
- •Акредитив як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Інкасо як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Чек як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Поняття векселю та його значення в цивільному та господарському обороті.
- •Правове регулювання міни.
- •Договір дарування.
- •Договір пожертви.
- •Поняття договору ренти та його види.
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •Поняття договору найму (оренду).
- •Істотні умови договору найму (оренди).
- •Права, обов’язки і відповідальність наймодавця (орендодавця).
- •Права, обов’язки і відповідальність наймача (орендаря).
- •Спеціальні підстави припинення договору найму (оренди).
- •Договір прокату.
- •Найм (оренда) транспортних засобів.
- •Найм (оренда) споруд та будівель.
- •Особливості оренди державного та комунального майна.
- •Лізинг та його види.
- •Договір найму житла.
- •Істотні умови договору найму житла.
- •Договір позички.
- •Поняття та система підрядних договорів. Поняття договору підряду.
- •Істотні умови договору підряду.
- •Права, обов’язки і відповідальність підрядника.
- •Права, обов’язки і відповідальність замовника.
- •Побутовий підряд.
- •Договір будівельного підряду.
- •Порядок передання-приймання результату будівельних робіт
- •Підряд на виконання проектних та пошукових робіт.
- •Платне надання послуг.
- •Договір доручення.
- •Договір комісії.
- •Агентські відносини.
- •Порівняльна характеристика договорів доручення та комісії.
- •Договір управління майном.
- •Договірне управління цінними паперами.
- •Поняття договору зберігання.
- •Особливості зберігання на товарному складі.
- •Спеціальні види зберігання.
- •Поняття і загальна характеристика системи транспортних зобов’язань.
- •Договір перевезення вантажів.
- •Особливості перевезення вантажу морським транспортом.
- •Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •Відповідальність перевізника.
- •Договір чартеру.
- •Договір буксирування.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір концесії.
- •Поняття страхових відносин.
- •Форми та види страхування.
- •Поняття співстрахування та перестрахування.
- •Права та обов’язки сторін за договором страхування.
- •Об’єкт страхування.
- •Поняття страхового ризику та страхового випадку.
- •Договір позики.
- •Договір кредиту.
- •Договір фінансування під уступку грошової вимоги.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунку.
- •Розрахунки платіжними дорученнями.
- •Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •Види ліцензійних договорів.
- •Поняття примусової ліцензії.
- •Договір комерційної концесії.
- •Загальні положення про спільну діяльність.
- •Поняття засновницького договору.
- •Просте товариство.
Загальні положення про спільну діяльність.
Взаємовідносини сторін за договором про спільну діяльність главою 77 ЦК, що коментується, та загальними положеннями про зобов'язання, договір (глави 47—53 ЦК). , предметом договору є спільна діяльність сторін для досягнення спільної господарської мети без створення юридичної особи. Отже, створення іншого суб'єкта господарської діяльності (підприємницького товариства), тобто окремої юридичної особи, регулюється не договором про спільну діяльність, а іншими нормами чинного законодавства України. Такі договори можуть бути як двосторонніми, так і багатосторонніми, тобто без обмеження кількості учасників спільної діяльності. Спільна діяльність може бути організована для здійснення як короткострокових, так і довгострокових комерційних проектів, таких як, набуття в сумісне користування дорогих об'єктів основних фондів; створення або виготовлення об'єктів основних фондів з метою їх подальшого сумісного використання чи продажу; спільне ведення виробничої або торговельної діяльності і т. ін. Слід лише пом'ятати, що така діяльність не повинна бути забороненою законом. Договір про спільну діяльність є консенсуальним, взаємним та безоплатним. Він може бути двостороннім або багатостороннім.
Учасниками договору про спільну діяльність можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, у тому числі іноземні інвестори
Поняття засновницького договору.
Відповідно до ст. 87 ЦК діяльність юридичної особи здійснюється на основі установчих документів, які розробляють учасники (засновники) з дотриманням письмової форми. Установчі документи мають бути підписані всіма учасниками.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.Під засновницьким слід розуміти такий договір, за яким засновники зобов'язуються створити юридичну особу, встановлюють порядок та умови спільної діяльності щодо її створення, а також умови передання юридичній особі майна та участі в її діяльності.Статут відрізняється від засновницького договору тим, що він врегульовує відносини між учасниками товариства (в тому числі корпоративні) з моменту його державної реєстрації і до моменту припинення, а також питання правового статусу товариства. Засновницький договір, поряд із корпоративними, врегульовує відносини між учасниками ще до створення та реєстрації юридичної особи, які мають зобов'язальний характер. Ще однією ознакою є те, що статут, на відміну від засновницького договору, за своєю юридичною природою є локальним нормативним актом. Засновницький договір ознак нормативності не має.
Просте товариство.
Найпоширенішим договором про спільну діяльність є договір простого товариства. Договори простого товариства, як і всі інші договори про спільну діяльність, можуть бути дво- та багатосторонніми угодами. Вони також вважаються консенсуальними договорами, оскільки для укладення їх досить згоди сторін і не потрібен сам факт передання вкладів та здійснення спільних дій.
До характерних рис договору можна віднести: 1) це об'єднання двох або більше осіб (багатостороння угода); 2) об'єднання не призводить до утворення юридичної особи; 3) об'єднання пов'язане з особистою участю кожного з учасників у їхній спільній діяльності; 4) для спільної діяльності учасники вносять і з'єднують свої внески; 5) об'єднання створюється для отримання прибутку чи досягнення іншої мети, яка не суперечить закону (спільне будівництво будинку, дороги і т. ін.).
Договори простого товариства можна поділити на договори між українськими юридичними та фізичними особами і між ними та іноземними особами (зовнішньоекономічні договори про спільну діяльність). Отже, суб'єктами (сторонами або учасниками) договору простого товариства виступають громадяни і юридичні особи. Проте участь юридичної особи у цих договорах має відповідати цілям, передбаченим її статутом. У тих випадках, коли метою договору є постійна діяльність для отримання прибутку (підприємницька діяльність), сторонами можуть бути тільки приватні підприємці і (чи) комерційні організації. Виняток складає участь у договорі некомерційної організації, якщо підприємницька діяльність не суперечить цілям, заради яких вона створена. В усіх інших випадках коло учасників договору не обмежене. Сторони договорів простого товариства можуть мати на меті як отримання прибутку (доходу), так і досягнення іншого результату, зокрема соціального ефекту. У зв'язку з цим договори простого товариства поділяють на підприємницькі і такі, що передбачають немайнову мету (благодійну, наукову, освітню).