Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dog_pravo_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
552.45 Кб
Скачать
  1. Обов’язки сторін договору купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу належить до типових двосторонніх договорів. Обов’язки продавця: - передати товар покупцеві у власність. Передача може здійснюватися або шляхом безпосереднього вручення, або здачею товару для перевезення чи пересиланням органам транспорту або пошти; - передати покупцеві необхідні документи на товар, які передбачені законом чи договором; - забезпечити виникнення у покупця права власності на товар; - інформувати покупця про недоліки речі; - попередити покупця про права третіх осіб, тобто про так звані юридичні недоліки речі; - зберігати продану річ в тих випадках, коли право власності переходить до покупця до її передачі; - виступити на боці покупця, якщо треті особи звернулися до покупця з позовом про витребування речі. Обов’язки покупця:

- сплатити обумовлену грошову суму за товар; - вчинити дії, необхідні для забезпечення передачі товару (надати відвантажувальні реквізити, оформити довіреність представнику тощо); - прийняти товар або забезпечити зберігання товару, який покупець відмовився прийняти; - оглянути товар і перевірити його якісні і кількісні характеристики; - притягнути продавця до справи, якщо треті особи звернулися з позовом про витребування речі. Спільними обов’язками сторін є відшкодування збитків, які виникли у контрагента у зв’язку з неналежним виконанням договору, затримкою виконання або відмовою.

  1. Договір роздрібної купівлі-продажу.

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими ЦК та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними. Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.

  1. Договір поставки. 67. Застосування правил інкотермс.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином, можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеність, пов’язану з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах. Позиція державних органів та практика застосування є такою, що Правила Інкотермс обов’язково застосовуються лише у зовнішньоторговельних угодах, оскільки митні органи не приймають до оформлення договори, якщо базисні умови поставки не відповідають вимогам Правил Інкотермс. По-перше, це передбачено Положенням про форму. По-друге, базисні умови поставки є обов’язковим реквізитом вантажної митної декларації, яку оформлюють на кожну партію товару. По-третє, Правила Інкотермс впливають на визначення митної вартості товару, яка, в свою чергу, є базою для нарахування всіх митних платежів. Щодо внутрішніх поставок, то суб’єкти господарювання не так часто, але теж застосовували ці Правила у своїх договорах за умови, що в цьому була реальна потреба або на вимогу однієї зі сторін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]