- •Поняття зобов’язального права.
- •Джерела правового регулювання договірних правовідносин.
- •Поняття та система зобов’язань.
- •Класифікації зобов’язань.
- •Множинність осіб в зобов’язаннях.
- •Зміна осіб в зобов’язаннях.
- •Підстави виникнення зобов’язань.
- •Поняття і види цивільного договору.
- •Система договорів за вітчизняним законодавством.
- •Поняття та особливості господарського договору.
- •Принцип свободи договору.
- •Консенсуальні та реальні договори.
- •Попередній та основний договір.
- •Договір приєднання
- •Публічний договір.
- •Договір на користь третьої особи.
- •Типовий та примірний договір.
- •Змішаний договір.
- •Порядок укладення договору.
- •Стадії укладення договору.
- •Поняття та вимоги до оферти.
- •Поняття публічної оферти.
- •Поняття та ознаки акцепту.
- •Укладення договору в обов’язковому порядку.
- •Спонукання до укладення договору.
- •Особливості порядку укладення господарського договору.
- •Особливості укладення договору на біржі.
- •Види біржових угод.
- •Зміна і розірвання договору.
- •Істотне порушення договору як підстава для зміни чи розірвання договору.
- •Істотна зміна обставин як підстава для зміни чи розірвання договору.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •Принцип належного виконання.
- •Предмет виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •Спосіб виконання зобов’язань.
- •Строк виконання зобов’язань.
- •Місце виконання зобов’язань.
- •Неустойка як вид забезпечення зобов’язань.
- •Поняття застави та її види.
- •Іпотека як вид застави.
- •Завдаток як вид забезпечення зобов’язань.
- •Особливості гарантії.
- •Договір поруки.
- •Притримання.
- •Підстави припинення зобов’язань.
- •Домовленість про відступне: вимоги та порядок здійснення.
- •Поняття новації.
- •Прощення боргу.
- •Поняття та умови проведення зарахування.
- •Неможливість виконання як підстава припинення зобов’язань.
- •Правові наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов’язання.
- •Склад збитків.
- •Поняття збитків та шкоди.
- •Підстава та умови цивільно-правової відповідальності.
- •Види та форми цивільно-правової відповідальності.
- •Види господарсько-правових санкцій та заходів впливу.
- •Відповідальність без вини.
- •Поняття та значення договору купівлі продажу
- •Об’єкти купівлі-продажу.
- •Цінні папери як об’єкти купівлі-продажу.
- •Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •Обов’язки сторін договору купівлі-продажу.
- •Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •Договір поставки. 67. Застосування правил інкотермс.
- •Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Контрактація сільськогосподарської продукції.
- •Особливості договору купівлі-продажу в процесі приватизації державного майна.
- •Розрахунки за договором купівлі-продажу.
- •Акредитив як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Інкасо як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Чек як вид розрахунку за договором купівлі-продажу.
- •Поняття векселю та його значення в цивільному та господарському обороті.
- •Правове регулювання міни.
- •Договір дарування.
- •Договір пожертви.
- •Поняття договору ренти та його види.
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •Поняття договору найму (оренду).
- •Істотні умови договору найму (оренди).
- •Права, обов’язки і відповідальність наймодавця (орендодавця).
- •Права, обов’язки і відповідальність наймача (орендаря).
- •Спеціальні підстави припинення договору найму (оренди).
- •Договір прокату.
- •Найм (оренда) транспортних засобів.
- •Найм (оренда) споруд та будівель.
- •Особливості оренди державного та комунального майна.
- •Лізинг та його види.
- •Договір найму житла.
- •Істотні умови договору найму житла.
- •Договір позички.
- •Поняття та система підрядних договорів. Поняття договору підряду.
- •Істотні умови договору підряду.
- •Права, обов’язки і відповідальність підрядника.
- •Права, обов’язки і відповідальність замовника.
- •Побутовий підряд.
- •Договір будівельного підряду.
- •Порядок передання-приймання результату будівельних робіт
- •Підряд на виконання проектних та пошукових робіт.
- •Платне надання послуг.
- •Договір доручення.
- •Договір комісії.
- •Агентські відносини.
- •Порівняльна характеристика договорів доручення та комісії.
- •Договір управління майном.
- •Договірне управління цінними паперами.
- •Поняття договору зберігання.
- •Особливості зберігання на товарному складі.
- •Спеціальні види зберігання.
- •Поняття і загальна характеристика системи транспортних зобов’язань.
- •Договір перевезення вантажів.
- •Особливості перевезення вантажу морським транспортом.
- •Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •Відповідальність перевізника.
- •Договір чартеру.
- •Договір буксирування.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір концесії.
- •Поняття страхових відносин.
- •Форми та види страхування.
- •Поняття співстрахування та перестрахування.
- •Права та обов’язки сторін за договором страхування.
- •Об’єкт страхування.
- •Поняття страхового ризику та страхового випадку.
- •Договір позики.
- •Договір кредиту.
- •Договір фінансування під уступку грошової вимоги.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунку.
- •Розрахунки платіжними дорученнями.
- •Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •Види ліцензійних договорів.
- •Поняття примусової ліцензії.
- •Договір комерційної концесії.
- •Загальні положення про спільну діяльність.
- •Поняття засновницького договору.
- •Просте товариство.
Домовленість про відступне: вимоги та порядок здійснення.
Зміст відступного полягає у наділенні боржника за згодою кредитора можливістю, зберігаючи зобов'язання, замінити первісний предмет виконання іншим. Відступне — це передача замість виконання зобов'язання певного майна, сплата певної суми грошей тощо. Зазначеної можливості протистоїть обов'язок кредитора прийняти відступне, маючи на увазі, що відхилення від прийняття виконання означає прострочення кредитора і, відповідно, обумовлює настання зазначених в ст. 613 ЦК (див. коментар до вказаної статті) наслідків. Угода про відступне, як правило, укладається вже в ході виконання зобов'язання, у тому числі і після закінчення зазначеного в зобов'язанні терміну. Перелік умов, що міститься в статті відступного, зразковий (мова йдеться про розмір, строки й порядок передання відступного). Відсутність якої-небудь з них не обумовлює визнання правочину неукла-деним, якщо тільки про розмір, термін і порядок надання відступного можна зробити висновок з тексту первісного зобов'язання. Відступне не слід змішувати з новацією. Відступне припускає повне припинення юридичного зв'язку між сторонами. Тим часом при новації (див. ст. 604 ЦК і коментар до неї) відбувається заміна первісного зобов'язання, що припинило свою дію.
Поняття новації.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Прощення боргу.
Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.1. Нова для цивільного права підстава виникнення зобов'язання — прощення боргу відрізняється тим, що не передбачає зустрічного задоволення; у противному разі могла б іти мова тільки про новацію. Звільнення від боргу виражається у формі звільнення кредитором боржника від майнового обов'язку. Оскільки звільнення від боргу є різновидом припинення зобов'язання угодою сторін, то можливе воно тільки зі згоди кредитора. Боржник має право заперечувати проти зняття з нього боргу, але тільки доти, доки не настав строк виконання зобов'язання. Якщо строк виконання зобов'язання настав, то боржник або має виконати зобов'язання, або зобов'язаний прийняти звільнення від боргу. Прощення боргу одним із контрагентів не звільняє його від виконання зустрічного обов'язку (так, прощення боргу у вигляді сплати квартирної плати не звільняє наймодавця від проведення капітального ремонту, що лежить на ньому в силу договору). Прикладом неприпустимості прощення боргу у зв'язку з порушенням прав третіх осіб, про яке мова йде статті, що коментується, може служити здійснення його при майбутньому визнанні кредитора неспроможним (банкрутом). Відповідні положення, покликані уникнути прощення боргу, містяться, зокрема, у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".